|
|
Скачати 1.7 Mb.
|
|
Тема: «Німеччина» (10 клас). Завдання уроку: розкрити історичні та географічні причини, що вплинули на утворення єдиної Німеччини;розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації, виховувати інтерес до інших країн; сприяють розвитку умінь аналізувати історичні, природні і економічні особливості країн. Обладнання: політична і фізична карти Європи. Форма проведення: робота над проектом «Ситуація успіху» Хід уроку І. Етап орієнтації . На цьому етапі уроку потрібно створити позитивний настрій. Разом з учнями виконуємо вправу «Мікрофон», відповідаючи на такі приблизно питання:
На дошці коротко записуємо: 2 травня 1945 р. 1990 рік. ІІ. Етап визначення мети: Учні разом з учителем визначають мету, завдання уроку. ІІІ. Етап проектування діяльності:
Презентація та захист окремих питань. ІV. Етап виконання плану діяльності.
а). Населення б). Господарство в). Сільське господарство г). Зовнішні економічні зв’язки V. Контрольно-оцінювальний етап:
Інтерактивна вправа:
VІ.Заключний етап:
Дуже велику роль у старших класах відіграють уроки-семінари. Саме під час проведення уроку-семінару чітко простежуються основні типи уроку семінару: Випереджаючий етап → Навчальний → Узагальнюючий І тут чітко можна дати учням характеристику окремих галузей промисловості, готуючись до виступів, учні можуть зробити діаграми, графіки. Клас об’єднується в групи по 5-6 осіб, де поряд з сильними учнями працюють слабші. Завдяки цьому вони на почувають себе ніяково. Такий тип уроку використовуємо в 10 класі при вивченні теми «Географія основних галузей промисловості». Під час вивчення теми «Епоха великих географічних відкриттів» я даю учням, які слабо навчаються, підготувати виступи на теми: «Ф. Магеллан», «Х. Колумб» і інші. Діти з цікавістю розповідають про дослідників, а ми методом бесіди висвітлюємо питання про: «Як саме досяг дослідник таких успіхів?», «Чому саме?» Під час вивчення у 6 класі теми «Основні форми рельєфу Землі. Гори», створюючи «ситуацію успіху», намагаюсь, щоб усі учні засвоїли цю тему. Мета: систематизувати знання учнів про основні форми рельєфу Землі; розвиток первинних умінь характеризувати гори, формувати вміння складати їх характеристику; виховувати любов до краси рідної Землі; Обладнання: фізична карта світу, атласи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку І етап: «Створення ситуації успіху». Урок починається з проблеми:
Завдяки цим питанням учні створюють уявну картинку про гори, які вони уявляють, про процес утворення гірських масивів (було дане учням випереджаюче завдання (з літератури вибрати характеристику Карпат і Криму). ІІ етап уроку: Виникнення ситуації інтелектуального конфлікту (розриву). Завдання учням чітко полягає в тім, щоб вони усвідомили будову гір (робота з схемами підручника і самостійного запису в зошит). ІІІ етап уроку: Фіксація місця «розриву» в графічно-знаковій формі. Учні працюють з підручником, доповнюючи свої знання про будову гір, їх утворення і характеристикою. У цей час, працюючи з фізичною картою, знаходять їх вершини. IV етап уроку: За допомогою окремих завдань підручника учні роблять висновки, узагальнення. Завдання для підведення підсумків:
V. Домашнє завдання: опрацювати параграф, скласти кросворд. Учні дуже люблять складати ребуси, кросворди, писати реферати. Під час проведення уроків тематичного оцінювання люблять уроки-КВК, географічні вікторини. Саме «невпевнені» і «зневірені» учні з цікавістю беруть участь у проведенні цих уроків, а в їх очах завжди світиться радість. Географічна вікторина для учнів 7 класу. Мета: систематизувати і узагальнити вивчений матеріал; виховати цікавість до географії. Хід вікторини: І. Організаційний момент: поділ на команди. ІІ. Основна частина: Завдання №1. Випереджаюче завдання: розповісти про дослідників Абель Тасмана, Ждеймс Кука. Завдання №2. «Розминка розуму». Хто швидше складе малюнок (по розрізаних частинках скласти кенгуру і коалу). Завдання №3. Скласти кросворд з 6 слів з теми «Австралія». Завдання №4. «Хто швидше» (Подорож по карті). Команда команді задає географічні об’єкти. Завдання №5. «Брейн-ринг». На дошці записані слова, хто швидше дастьвідповідь:
Завдання №6. «Ход вслепую». Хто швидше з зав’язаними очима намалює кенгуру (по одному учаснику). Завдання №7. «Конкурс капітанів». Зробити коротку подорож-опис по материку «Австралія». ІІІ. Підведення підсумків, визначення переможця. Беручи до уваги різні інноваційні технології ми повинні впроваджувати їх поступово, обов’язково брати до уваги зацікавленість учнів, матеріальну базу школи. Дуже прикро, що в наш час, у школі стає все менше і менше зацікавлених учнів, які хочуть отримати міцні знання. Але все ж таки є учні, які дуже люблять подорожувати на уроках географії, проводити екскурсії, читати енциклопедії. Петренко Н. А., вчитель географії Вербовецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Катеринопільського району Криволап В. О., вчитель географії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Канева Технологія розвивального навчання на уроках географії «Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити відоме. Мені потрібні труднощі і помилки», - так визначив В. Леві алгоритм пошуку істини кожною особистістю. Як підпорядкувати цьому бажанню дитини навчальний процес? І. Історія виникнення технології В історії школи та науки проблема розвивального навчання учнів існувала не як самостійна, а як складова частина інших проблем навчання. Ще древньогрецькі філософи сформували деякі ідеї необхідності навчання учнів методів пізнання. Платон (427-347рр.до н.е.) вважав, що головне завдання педагогіки – передати нащадкам принцип доброчинності і тим самим зміцнити розумову частину душі. Аристотель (384-322рр.до н.е.), виразив свої педагогічні погляди в трактаті «Про душу», де він аналізує різні сторони психіки: мислення, пам'ять, емоції тощо. Отже, метою виховання є розвиток вищих сторін душі: розумної та тваринної (вольової). Сократ (469-399рр.до н.е.) вбачав головну мету виховання у створенні гармонічної єдності життєвих потреб та здібностей особистості. Ян Коменський (1592-1670) своїми працями здійснив досить великий вплив на розвиток питань розумового виховання дитини. Він вважав, що основою розумового виховання є наочне знайомство з її довкіллям та різноманітна діяльність. Він довів, що в розумовому вихованні дитини слід дотримуватися послідовності і систематичності відповідно до її розвитку і можливостей. Наставляти дитину на мудрість – поступово, за допомогою дитячих забав приводити до розуміння справжніх речей. Водночас він наголошував на необхідності індивіалізувати прийоми і методи розумового виховання, бо «у дітей вельми різні розумові здібності». Автор «Великої дидактики» не тільки зробив переворот у галузі шкільної освіти, впровадивши класно-урочну систему, що була практично першою упорядкованою технологією організації навчально-виховного процесу, а й послідовно розкрив джерела розвивального навчання, що надали їй сенс на належне місце в історії педагогіки. Видатний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) услід за Я. Коменським вимагав, щоб навчання будувалося з урахуванням психологічних особливостей учнів. Автор першої антропології «Людина як предмет виховання» вважав, що розвиток сприйняття перебуває у тісному зв’язку з розвитком мовлення і мислення дитини образним і конкретним уявленнями. У розширенні світогляду дитини Ушинський дотримувався принципу систематичності, послідовного ускладнення матеріалу від близького до далекого, від відомого до невідомого. Він вимагав, щоб матеріал викликав інтерес у дітей та відповідав науковим вимогам. Він здійснив це, створивши свої книги для читання «Рідне слово», «Дитячий світ». П.П. Болонський ще в ті роки показав, що мислення пов’язане з загальним розвитком дитини: дія переходить в думку, думка породжує дію. Тоді педагогіка висунула ідею широкого впровадження в практику школи дослідницького методу навчання. Та вже у 30-ті роки її було визнано недоцільною. До середини 50-х років розробляється дидактика репродуктивного спрямування з елементами творчості, а вже з кінця 50-х років починає формуватися нова тенденція в розумінні сутності та характеру навчання. Вона спрямована на відмову від репродуктивних, пояснювально-ілюстративних технологій та розвиток пізнавальної активності, самостійності, творчої ініціативи учнів у навчально-виховному процесі. ІІ. Концептуальні положення систем розвивального навчання Традиційний спосіб масового навчання, який спирається на класно-урочну систему, cклався ще у XVIII-XIX ст. Замінивши в нових історичних умовах індивідуальний характер навчання, він зберіг його основні риси: вирішити практичні завдання – навчити дитину писати, читати, рахувати та виконувати прості види людської діяльності. А це означає сформувати людину-виконавця. У психології довгий час існувало теоретичне уявлення про природний розвиток дитини, у тому числі й інтелекту. Швейцарський психолог Жан Паже описав стадії такого розвитку, вивчивши вік від семи до десяти років як час становлення конкретних операцій мислення. Звідти-знаменитий педагогічний принцип доступності: дитині можна задати ту кількість знань і в тій формі, яка доступна її інтелекту. Таким чином, у початкових класах закріплюється конкретне мислення дитини, на якому будується навчання, а в середніх класах зовсім інний підхід-теоретико-дослідницький, що підводить до вирішення практичних завдань. На початку 30-х років видатний психолог-гуманіст Л.С.Виготський обґрунтував можливість та доцільність навчання, орієнтованого на розвиток дитини, як на свою пряму та безпосередню мету. Він встановив, що розвиток інтелекту людини відбувається через зону ближнього розвитку; коли дитина може може щось робити у співпраці з дорослими, а потім переходить на такий рівень розвитку, коли цю дію може виконувати самостійно. Виготський вважав, що «тільки те навчання в дитячому віці добре, коли воно випереджує розвиток і веде розвиток за собою»… Цю концепцію підтримував і С.Л. Рубінштейн: «Дитина не розвивається і виховується, а розвивається виховуючись і навчаючись, тобто саме визрівання і розвиток дитини в ході навчання не тільки проявляється, а й удосконалюється». Таким чином, якщо мета традиційної школи (в початкових класах) - навчити дитину читати, писати, лічити, то мета розвивального навчання-сформувати в дитини конкретні здібності (рефлексія, аналіз, планування) з самовдосконалення. ІІІ.Мета і завдання. Головною метою розвивального навчання є формування активного, самостійного, творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. Завдання розвивального завдання: формування особистості з:
Розвивальне навчання – основа формування творчої особистості, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами. Виходячи з різного рівня розумової активності під час уроку, слід звернути увагу на саму модель організації навчання. Цією моделлю передбачається реалізація таких етапів:
Навчальна діяльність формується під впливом потреб, які, в свою чергу, реалізуються в мотивах. Провідні потреби, що визначають позитивне ставлення до навчання: прагнення до інтелектуальної активності, самостійного здобуття знань та свідомого оволодіння раціональними способами розумової роботи, намагання пов’язати теоретичні положення з практикою і навпаки. Мотиви, які свідчать про позитивне ставлення до навчання: пізнавальні інтереси; впевненість у необхідності різнобічної освіти; усвідомлення навчальної діяльності як суспільно вагомої; усвідомлення громадського обов’язку; особиста зацікавленість. Модель розвивального навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини. IV. Ключові слова Зона ближнього розвитку, розвиток, здібності, розвивальне навчання, розумове виховання, навчальна діяльність, сприйняття, пізнавальна активність, мотивація, навчальне завдання. V. Понятійний апарат
|
|
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
Узагальнити і систематизувати знання учнів із загальної географії;... Обладнання: картки для тестування, картки із назвами ігрових категорій, сигнальні картки |
|
Ігри на уроках географії під час вивчення теми Паливна промисловість. Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна, нафтова, газова, нафтопереробна, торфяна... |
Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства» Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії |
|
Інтегрований предметний тиждень історії та географії Мета проведення: популяризувати краєзнавчу роботу серед молоді; викликати інтерес учнів до історії та географії рідного краю; показати... |
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії |
|
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
|
Роль географії у формуванні візитної карти країни Мета: ознайомитися з новими напрямками досліджень сучасної географії та встановити їх значення для розвитку суспільства |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №5 Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького... |