На уроках географії

І рівень

1. 
   Основна властивість ґрунтів:
   

2. 
   Світла шкіра, вузький ніс та тонкі губи притаманні представникам раси:
   

3. 
   Проблеми, повязані із впливом людини на довкілля, називаються:
   

1. 
   Родючість грунту залежить від кількості…
   
2. 
   Виберіть усі правильні твердження:
   

3. 
   Використавши карту природних зон і тваринного світу Землі, запишіть щонайменше пять прикладів тварин, характерних для природної зони степів.
   

2. 
   Доповніть логічні ланцюжки, що відбивають результати впливу людини на біосферу:
   

3. 
   Охарактеризуйте положення держави Канада на політичній карті світу за запропонованим планом.
   

1. 
   В яких півкулях розташована?
   
2. 
   В якій частині якого материка
   

3. 
   Якими морями омивається?
   
4. 
   З якими державами межує?
   
5. 
   Приблизна протяжність
   

6. 
   Столиця та її географічні
   

1. 
   Гирло річки Дунай відомо значними запасами риби. Проте виловлюють її не тільки рибаки, а й численні баклани. Оскільки птахи стали конкурентами людей, їх вирішили знищити. Невдовзі довелося відновлювати поголівя бакланів. Чому?
   
2. 
   Чому розвязання екологічних проблем потребує зусиль усіх країн світу? Відповідь обґрунтуйте.
   

1. 
   Скуратович О.Я. Шляхи підвищення ефективності уроку географії. К.: “Радянська школа”, 1991.
   
2. 
   Гадецький М., Хлєбнікова Т. Організація навчального процесу в сучасній школі.Х.: “Ранок”, “Весна”, 2003.
   
3. 
   Кирсанов А.А. Індивідуалізація навчальної діяльності як педагогічна проблема. – Казань, 1982.
   
4. 
   Подмазин С.И. Личностно-ориентированое обучение: социально-философские исследования. – Запорожье: Просвита, 2000.
   
5. 
   Якиманська І.С. Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі. – М.: Вересень, 1996.
   
6. 
   Подмазін С. Особистісно-орієнтоване навчання в умовах диференціації // Завуч. – 2003. -№ 20-21. С. 24.
   
7. 
   Кимова М.К., Козлова В.Т. Індивідуальність учня і індивідуальний підхід . – М.: Знання, 1999. – С. 80.
   

1. 
   Мотиваційний етап, під час якого головна задача педагога - це налаштувати учнів на успішне виконання завдання, враховуючи при цьому, що є учні, які вже виконували аналогічні вправи досить успішно, є ті, які їх ще не виконували , а також ті, що зазнали неуспіху у виконанні таких вправ (саме з такими учнями потрібно поводитись найтактовніше, наприклад: «Я впевнена, що саме сьогодні в тебе все вийде»).
   
2. 
   Організаційний етап. Полягає в тому, щоб забезпечити учневі умови для успішного виконання завдання (звичайно, враховуючи індивідуальні здібності та особистісні якості), зацікавити учня самим процесом пізнання. Під час цього етапу дуже важливо враховувати такі аспекти: недостатні здібності, важкість вправи, відсутність везіння, слабкість вольових зусиль. На це потрібно звертати особливу увагу. Можна застосовувати такі прийоми: емоціоне розвантаження, заміна завдання за бажанням учня, допомога класу, звертання до вчителя, більш „сильного” учня, тощо.
   

3. 
   Підсумковий етап. Тут важливо не тільки підвести підсумки, а й обернути результат виконаної роботи в стимул, мотив для наступного навчального завдання. Цей етап є найболючішим, тому що, ставлячи оцінку, вчитель користується певними критеріями, а учень чекає оцінки, яка на його думку залежить від затрачених ним зусиль на роботу: тобто, учень впевнений, що «виклався», а оцінка не відповідає його очікуванням. Як наслідок – образа, негатив на весь процес навчання в цілому.
   

1. 
   Коротаєва Е.В. Навчальні технології в пізнавальній діяльності школярів. М.: Сентябрь, 2003.
   
2. 
   Освітні технології: Навч.-метод.посібник. /За заг.ред О.М. Пєхоти.
   –К.:А.С.К., 2001.