|
|
Скачати 1.7 Mb.
|
|
VІ. Зміст технології Для того, щоб учитель розробив програму розвивального навчання, потрібно, щоб він: а) вийшов за межі встановленої навчальної програми; б) дав учню змогу займатися тими видами діяльності, що викликає в нього найбільший інтерес, самостійно визначити інтенсивність та обсяг діяльності; в) лише допомагав учню поставити перед собою завдання та оволодіти необхідними методами і навичками їх застосування; г) працював з класом, починаючи з стартової діагностики,предмета (тести); д) визначав типи завдань для різних груп учнів; Завдання вчителя – допомогти учневі сформувати такий рівень розумових операцій та перейти на більш високий. Модель зручна для дитини, бо дає право вибору завдань і виховує в неї почуття відповідальності за свій вибір. Учень перебуває в «ситуації успіху», починає вірити в свої сили. Готуючись до кожного уроку, вчитель повинен продумати та організувати навчальну діяльність так, щоб:
Для організації розвивального навчання слід використовувати методи, які викликають найбільший інтерес в учнів: проблемні, продуктивні, дослідницькі, що сприяють розвитку творчого мислення та уяви. Однак при цьому не відкидається застосування інформаційних, репродуктивних та репродуктивно-продуктивних методів. Педагогічно доцільною в методиці розвивального навчання є ідея педагогічної паузи. Деякі вчителі використовують так звану початкову паузу на початку спілкування з класним колективом. Її психологічне призначення полягає в тому, щоб допомогти учням певним чином звикнути до педагога, виявити бажання працювати з ним. Мета цього прийому – викликати в учнів потребу в продуктивному спілкуванні. Розвивальне навчання потребує від учителя вміння створювати умови пізнання, тобто створювати такі ситуації, коли повинен здійснитись «вибух здогаду». Для того, щоб виникло колективне мислення з проблеми, вчитель повинен вміти тримати «паузу незнання». При цьому пауза триває, доки хтось не дасть відповіді, хоча «розробляв» проблему весь колектив. Де дуже важливо дати розгорнутися колективній думці, що спонукає особистість працювати швидше, організованіше, сконцентруватись на проблемі. Використавши це, вчитель виконає основну мету розвивального навчання – формувати «вміння вчитися» - загальної здатності, яка в подальшому дозволить учням самостійно оволодіти будь-якими знаннями. VІІ. Вимоги до особистості педагога Технологія розвивального навчання потребує від учителя конкретних професійних здібностей, умінь та навичок. Це – реалізація на практиці знань психолого-педагогічних основ навчання розвитку дитини, уміння моделювати діяльність, прогнозувати кінцевий результат. Важливим для вчителя є знання характерних особливостей розвитку пізнавальної діяльності школярів різного віку. Молодший шкільний вік: 1.Поліпшується робота органів відчуття. 2.Нечітке сприйняття поступово стає точним, керованим. 3.увага з мимовільної стає довільною. 4.Пам’ять наочно-образна. 5.Мислення наочно-образне. Середній шкільний вік: 1.Сприйняття цілеспрямоване, планомірне. 2.Увага довільна. 3.Запам’ятовування через усвідомлене заучування. 4.Розвивається абстрактне мислення, розумова самостійність, збагачується словниковий фонд. 5.Підліток дуже емоційний, із суперечливою поведінкою. Старший шкільний вік: 1.Увага довільна, стійка, об’ємна. 2.Пам’ять логічна, здатна до великих навантажень. 3.Активно розвивається логічне мислення, від формальної до діалектичної логіки. 4.Суттєва риса мислення - критичний підхід. 5.Розвиток творчої уяви. Учитель повинен творчо планувати систему провідних знань і засобів діяльності учнів на основі глибокого вивчення їх реальних можливостей. Для цього вчителю потрібно:
VІІІ. З досвіду роботи Виходячи з особистого досвіду роботи за системою розвивального навчання у своїй роботі з учнями 6-10-х класів застосовую різноманітні форми та прийоми роботи, а саме: широко запроваджую роботу в малих групах. Її можна використовувати як на уроках вивчення нового матеріалу, так і під час підготовки до уроків тематичного оцінювання, практичних робіт. У груповій формі роботи можна використати елемент змагання між групами. Мета змагання: хто швидше і правильніше виконає завдання. Змагання підсилює емоційний характер роботи. При цьому в учнів розвиваються цілеспрямованість, організованість, позитивне ставлення та інтерес до навчання. Названі дві форми роботи сприяють кращому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних інтересів у дітей. Іншою формою роботи є міжгрупова форма роботи, яка проводиться після завершення роботи в малих групах і отримання результатів дослідження, відбувається діалог між групами, кожна група відстоює свій спосіб і свій кінцевий результат. Прийоми роботи або варіанти: а)можна вислуховувати всі групи, потім окремі групи, а інші зіставляють свої результати з результатами роботи даної групи. Головне призначення вчителя в проведені даних форм роботи – більше слухати, ніж говорити самому, виявляти терпимість до помилок учнів, пропонувати допомогу або направляти до потрібних джерел інформації в разі потреби. Основні види навчального контролю в системі розвивального навчання. Зупинюсь на деяких видах контролю:
Мета перевірних робіт – вироблення в учнів здатності до самоконтролю, самооцінки в навчальній діяльності. Цінність перевірних робіт полягає в тому, що роботи перевіряються колективно, де діти самі бачать власні помилки та виправляють їх.
Досвід впровадження методу розвивального навчання та системи контролю привчає дітей до почуття відповідальності за свою роботу. ІХ. Висновки
Мицик Л.В.,- учитель географії Вишнопільської ЗОШ Тальнівского району Топтун О.М., учитель географії Тальнівської НСЗШ-інтернату Горобець Н.В., учитель географії Танського НВК Уманського району Особистісний підхід у викладанні географії І. Історія виникнення технології Головним завданням реформування освіти в Україні є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу та відбувається спонтанно і неефективно. У зв’язку з цим педагоги і психологи все помітніше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учня. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому, грмонійному розвитку особистості школяра. Педагогічна думка своїм корінням сягає глибинних витоків людської культури. Звичайно, посилаються на роботи Протагора, Сократа, Платона, Аристотеля і пізніших римських мислителів: Плутарха, Сенеку та інших. Епоху відродження пов’язують з іменами Томаса Мора, Томазо Кампанелли, Сірано де Бержерака, Франсуа Рабле, Яна Каменського. Вони вважали людину найвищою цінністю творіння. Пізніше до цієї плеяди почали долучати представників нового часу: Мішеля Монтеня, Жан-Жака Руссо, Льва Толстого. Вони висунули ідею вільного виховання, яка дає змогу кожній людині розвивати свої природні здібності. Мета виховання, за визначенням Й.Г. Песталоцці, полягає в тому, що людина сама піднімається до відчуття внутрішньої гідності своєї природи. У вітчизняній педагогіці гуманістична традиція знайшла втілення в роботах представників практично всіх історичних епох: К.Д. Ушинського, С.Т. Швацького, П.Ф. Каптерева. Наукові передумови виникнення особистісного підходу поступово визначались у різноманітних дослідженнях особистості. Гуманістичний підхід, як самостійний напрям у науці, виділився в 50-ті роки XX століття. У рамках цього напрямку дитина розглядалася як неповторна унікальна цілісність, якій притаманний певний ступінь свободи від зовнішньої детермінації завдяки тим цінностям, якими вона керується. З самого початку гуманістичний підхід займався вивченням можливостей та обдарувань людини. Підхід аналізував такі явища, як любов, творчість, образ «Я», розвиток, організм, реалізація власних можливостей. Сучасні вимоги до формування особистісного підходу поступово визначалися у дослідженнях таких відомих психологів, як К.О. Абульханова-Славська, В.В. Давидов, В.О. Моляко та інших. У 70-90 роках питання необхідності особистісного підходу у психології та педагогіці неодноразово порушувались у працях В.О. Сухомлинського, І.С. Кона, А.В. Петровського та інших. Головним способом реалізації особистісного підходу у навчанні – зробити навчання сферою самоствердження особистості. Особистісно-стверджувальна ситуація – це та ситуація, яка актуалізує сили особистості. Особистісно-орієнтована освіта опирається на фундаментальні, дидактичні дослідження, присвячені особистісно-розвивальним функціям навчання і виховання. ІІ. Концептуальні положення Особистісно-орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самостійність; суб’єктний досвід кожного спочатку розвивається, а потім узгоджується зі змістом освіти (І.С. Якиманська). І.С. Якиманська виділяє три моделі особистісно-орієнтованої педагогіки: соціально-педагогічна, предметна, дидактична та психологічна. Соціально-педагогічна модель виховує особистість з попередньо-заданими якостями. Предметно-дидактична модель особистісно-орієнтованої педагогіки пов’язана з предметною диференціацією, яка забезпечує індивідуальний підхід у навчанні. Технологія предметної будується на урахуванні складності та обсягу навчального матеріалу. Психологічна модель особистісно-орієнтованої педагогіки спочатку зводилась до визнання відмінностей у пізнавальних здібностях учнів. Характеризуючи особистість дитини через її функції, важливі для організації педагогічного процесу, В.В. Сєриков виділяє такі з них:
Особистісно-орієнтована освіта повинна створити умови для повноцінного розвитку цих функцій. ІІІ. Мета і завдання Метою особистісно-орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги дитині в становленні її суб’єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Осбистісно-орієнтований підхід поєднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку дитини, підготовки її до життєтворчості. Головні завдання особистісно-орієнтованого навчання:
ІV. Ключові слова Гуманізм, гуманістична парадигма, гуманістична психологія, гуманізація освіти, особистісний підхід в освіті, особистісно-орієнтована педагогіка, особистісно-орієнтоване навчання, остистість дитини, особистісно-орієнтована ситуація, особистісно-орієнтовані технології. VІ. Понятійний апарат Гуманістична педагогіка – наука про навчання і виховання підростаючого покоління, що будується на принципах гуманного ставлення до учнів(шанування гідності і прав учня, відкритість, емпатія, довіра, педагогічний оптимізм, співпраця, заохочення, розвинута культура спілкування, психологічна безпека). Гуманістичний підхід (або гуманістична орієнтація) – напрям у світовій науці про людину, що визначає своїм головним особистість, як унікальну цілісну систему, яка являє собою «відкриту можливість» самоактуалізації, властиву тільки людині. Індивід – людина, як природна істота, продукт філогенитичного й оногенетичного розвитку, носій індивідуально-своєрідних рис, як цілісність психофізіологічної організації, що забезпечує його усталеність у взаємодії з навколишнім світом. Особистість – поняття соціальне, воно містить все, що є у людини надприродного, але є результатом культурного й історичного розвитку (Л.С. Виготський). Особистістю є людина, яка ставиться певним чином до оточення, і це її становлення виявляється у всій її сутності (С.Л. Рубінштейн). Особистість учителя – специфічне створення, що є результатом функціонування системи пофесійно-значимих стосунків, у якій він виступає в період шкільної, а потім вищої освіти, а також у ході всієї наступної фахової життєдіяльності. Особистість учителя – цілеспрямована, самоорганізовувана частина педагогічної діяльності, навколишньою функцією якої є здійснення індивідуального способу взаємодії з нею. VІ. Зміст технологій Технологізація особистісно-орієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком учня в ході навчально–пізнавальної діяльності. Головні вимоги до особистісно-орієнтованих технологій І.С. Якиманська сформулювала таким чином:
Найпростішою ланкою, з яких складається особистісно-орієнтована технологія, є особистісно-орієнтована педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Вальдорфська педагогіка може бути охарактеризована як система самопізнання і саморозвитку індивідуальності при партнерстві з учителем, у двоєдиності чуттєвого і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла. Головне завдання вчителя вальдорфської школи – допомогти дитині в її духовно-душевному самовизначенні, створити максимальні умови для розвитку та закріплення її індивідуальності. Дитина – громадянин трьох світів: матеріального, душевного і духовного. Їй потрібна допомога в досягненні духовного, яке надходить у вічній істині, доброті, любові. В основі методики Марії Монтессорі є ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку. При провідних положеннях характеризують сутність педагогічної теорії М. Монтессорі:
Звернення дитини до вчителя: «Допоможи мені це зробити самому» – девіз педагогіки Монтессорі. Групова форма навчальної діяльності виникла як альтернатива існуючим традиціям формам навчання. В її основу покладено ідеї Ж-Ж Руссо, Й.Г.Песталоцці, Дж.Ньюї про вільний розвиток і виховання дитини. Й.Г.Песталоцці стверджував, що вміле поєднання індивідуальної і групової організації навчальної діяльності допомагає успішному навчанню дітей, а їх активність і самодіяльність підвищують ефективність уроку. В основі системи розвивального навчання лежить уявлення про розвиток дитини як суб’єкта особистої діяльності. Це означає, що головна мета навчання, – забезпечити розвиток дитини. Потрібно звертати увагу на інтелектуальні зміни, психічні новоутворення, а не на розвиток умінь та навичок, хоч і це не потрібно відкидати. Головне завдання педагога, вивчаючи особливості навчально-пізнавальної можливості учня, визначити індивідуальну зону найближчого розвитку дитини, допомогти в формуванні ще не сформованих здібностей дитини. Орієнтиром змісту освіти є праці на особистість. Маємо зробити людину такою, щоб вона могла вирішувати державні завдання за своїм покликанням, бути високоморальною, духовно розвиненою, мобільною в своєму розвитку. Сьогодні своїм основним завданням педагогічні колективи шкіл вважають різноманітний розвиток з домінантою індивідуальних і творчих можливостей кожної дитини для формування творчої, цілеспрямованої особистості. Тому активно впроваджуються в систему освіти нові типи шкіл, модернізується організація навчально-виховного процесу, яка передбачає:
Робота над навчальним проектом – практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу. Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, яка передбачає з одного боку використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Сутність технології колективного творчого виховання – формування особистості в процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Ця технологія – особистісно-орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа до душі, яку вона може організувати, зробити найкраще. В основі педагогічної технології «створення ситуації успіху» лежить особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Успіх, який переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації духовних сил. Серед педагогічних технологій навчально-виховного процесу найбільшу зацікавленість викликала сугестивна технологія, яка є ще мало поширеною. Основою релаксопедичного навчання є психічна саморегуляція, яка має велике профілактичне значення. Керування психічним станом відбувається спочатку через регуляцію психічного стану особи, що навчається, за допомогою та під керівництвом викладача, а в міру того, як опановується аутотренінг, переходити в саморегуляцію. Таким чином, зміст особистісно-орієнтованих технологій полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості людини, її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації особистості. Мисик Л.В., учитель географії Вишнопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Тальнівського району VІІ. З досвіду роботи Урок географії (7 клас) Тема: Австралія. Фізико-географічне положення. Історія відкриття та дослідження. Рельєф материка. Корисні копалини. Мета навчальна: дати поняття про фізико-географічне положення Австралії, історію відкриття та дослідження, рельеф материка та корисні копалини, особливості материка Австралії. Мета розвиваюча: розвивати мислення, уяву, пам’ять, вміння аналізувати і порівнювати, розвивати індивідуальні здібності. Мета виховна: виховувати всебічно розвинену особистість. Тип уроку – урок формування нових знань. Хід уроку І. Організаційна частина. ІІ. Актуалізація навчальної діяльності. а) Географічний диктант
б) Індивідуальне опитування біля карти 1. ПАР, її особливості розвитку в) Карта № 1.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Найсухіший материк, що розташований лише в південній півкулі, на якому не всі дерева дають тінь, існують яйцекладні ссавці, що висиджують малят з яєць тавигодовують їх молоком. На материку є лише одна річка з однією притокою, одне озеро. Це материк сумчастих тварин і кількох сотень видів евкаліптів. Що це за материк? - Австралія Повідомлення теми, мети уроку. Тема: Австралія. Фізико-географічне6 положення. Історія відкриття та дослідження. Рельєф материка. Корисні копалини. 1.Робота в групах з підручниками: (5-7 хв.) І група. Картка № 1. 1. Відкриття Австралії голландцями 2. Відкриття Австралії Джеймсом Куком 3. Сучасна назва материка, її засновник 4. Перше Англійське поселення в Австралії 5. Географічне положення материка 6. Крайні точки материка, їх розташування 7. Затоки Австралії ІІ група Картка №2
І група – північної і південної І група – західної і східної 3. Робота з картою Учитель виходить до карти, інший називає йому географічний об’єкт Австралії, який він повинен показати. ІV. Усвідомлення і закріплення знань а). Географічний кросворд «Австралія»
Робота в парах б). Чи знаєш ти материк? На парту - карта Австралії без географічної номенклатури. Учні в парах повинні швидко скласти карту цифрами і географічними об’єктами і прикріпити їх до карти.
в). Вправа «Мікрофон»
(учні передають мікрофон один одному) V. Підсумок уроку. Домашне завдання. Вивчити §27,скласти запитання до параграфа; скласти твір – мініатюру на тему «Чи хотів би ти побувати в Австралії і чому?» Топтун О.М., учитель географії Тальнівської НСЗШ-інтернату Урок географії (9 клас) Тема: Рослинництво – провідна галузь сільськогосподарського виробництва Мета: сформувати знання учнів про галузеву структуру рослинництва, географію вирощування сільськогосподарських культур. Розвивати вміння працювати з підручниками, атласами, контурними картами; розвивати логічне мислення, пізнавальну активність, уміння аналізувати; формувати нову модель особистості, яка вміє аналізувати свою діяльність під час навчального процесу. Виховувати почуття гідності, повагу й любов до людей праці. Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок. Обладнання: карта «Сільське господарство України », таблиця «Галузевий склад с/г країни», атласи, підручники, контурні карти, гербарій, запис пісні «Зеленеє жито, зелене…» Хід уроку І. Етап орієнтації (звучить запис пісні «Зеленеє жито, зелене…») Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене, Зеленеє жито при межі Хорошії гості від душі. Мабуть, усім вам добре відома ця пісня. У ній поєднано дві головні риси українського народу: його щирість і працьовитість. Поведемо ми мову сьогодні про те, чим займалися українці з давніх-давен, це – праця на землі. Запитання:
ІІ. Етап визначення мети Запитання:
Визначення мети і завдання уроку. ІІІ. Етап проектування діяльності
ІV. Етап виконання плану діяльності
Діти розповідають про походження поширення культур: пшениці, рису, ячменю, картоплі, помідор, перцю. Користуються гербарієм.
Запитання:
Упродовж тривалого часу земля була власністю держави. А в 1999 році згідно з Указом Президента України, передана в приватну власність. Сьогодні люди по-різному ставляться до цього процесу: одні виступають «за» приватизацію, а інші – «проти». А як думаєте ви і ваші батьки? 5. Змагання між групами (вікторина). За правильну відповідь – 1 бал.
V. Контрольно-оцінювальний етап Самостійна робота (різнорівневі завдання). І. рівень. Складіть схему галузевого складу рослинництва. ІІ.рівень. Складіть логічний ланцюжок, що демонструє зональну закономірність розміщення окремих сільськогосподарських культур територією України. ІІІ. рівень. У 2004 році у Волинській області з площі 74 тис. га було зібрано 1 млн.114 тис. т. картоплі. Визначте врожайність цієї культури. Перевірка, виправлення помилок. Взаємо оцінювання процесу роботи кожного учня в середині групи. Інтерактивна вправа «Незакінчені речення».
VІ. Заключний етап
За вибором:
Горобець Н. Г., учитель географії Танського НВК Уманського району Урок географії у 9 класі |
|
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
Узагальнити і систематизувати знання учнів із загальної географії;... Обладнання: картки для тестування, картки із назвами ігрових категорій, сигнальні картки |
|
Ігри на уроках географії під час вивчення теми Паливна промисловість. Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна, нафтова, газова, нафтопереробна, торфяна... |
Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства» Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії |
|
Інтегрований предметний тиждень історії та географії Мета проведення: популяризувати краєзнавчу роботу серед молоді; викликати інтерес учнів до історії та географії рідного краю; показати... |
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії |
|
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
|
Роль географії у формуванні візитної карти країни Мета: ознайомитися з новими напрямками досліджень сучасної географії та встановити їх значення для розвитку суспільства |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №5 Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького... |