Вступ

Скачати 328.88 Kb.

Назва	Вступ
Сторінка	3/4
Дата	30.03.2013
Розмір	328.88 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фізика > Документи

1 2 3 4

Класифікація ігор та ігрові форми навчання

Одним із завдань шкільної природознавчої освіти є ефективна організація навчального процесу, раціональний добір форм навчання.

У навчально-методичних посібниках та на сторінках педагогічної преси дедалі більше уваги приділяється використанню нетрадиційних (нестандартних) ігрових форм навчання. Це, зокрема, «експедиції», «конференції», турніри, вікторини «Що? Де? Коли?» тощо. Класифікація ігор проводиться на основі різних підходів, що пояснюється різноманітністю навчальних ігор і практичного використання їх на уроках фізики.

Однак чимало авторів ототожнюють такі поняття, як «навчальна гра» й «ігрова форма навчання». Тому необхідно з'ясувати сутність кожного з них, інакше практичне застосування ігрових форм не матиме відповідного науково-методичного підґрунтя.

Навчальна гра – це підпорядковане сукупності певних правил і прийомів заняття, у процесі якого реалізуються дидактичні завдання за допомогою ігрових ситуацій. У структурі навчальної гри можна виділити такі компоненти:

дійові особи або учасники гри;
правила, які визначають діапазон дій гравців (часовий і організаційний режим навчання);
сюжет, що визначає зміст навчальної діяльності;
навчальне завдання як ситуація з пізнавальними цілями, які досягаються у процесі гри;
ігровий матеріал (жетони, фішки, рулетка тощо) відповідно до правил гри.

Будь-яка гра відрізняється від іншої одним або кількома структурними компонентами. Наприклад, розрізняють ігри за:

кількістю учасників: індивідуальні (ребус, головоломка);
колективні (КВК, турнір, вікторина, «аукціон»);
часовим режимом: короткочасні (лото, чайнворд); тривалі («круглий стіл», «суд», «конференція»);
навчальним завданням (кількістю ігрових ситуацій):
прості (лото, головоломка), комбіновані (КВК, «казка»);
іншими ознаками.

Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид (лото, кросворд, «казка», «прес-конференція» тощо). Видів ігор досить багато (див. рис. 2). Однак необхідно зазначити, що деякі з часом видозмінюються. Для прикладу візьмемо вікторину. Її різновидами стали «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Щасливий випадок». З появою сучасних ТЗН, засобів телекомунікацій, з інтелектуальним розвитком суспільства кількість видів ігор збільшуватиметься і, очевидно, саме інтелектуальних.

Рисунок 2. Класифікація навчальних ігор

Таке розмаїття і можливість використання ігор на уроках фізики зумовлює необхідність їх систематизації. Для цього, по-перше, треба виділити ознаки певної групи. Очевидно, що ними мають бути ігрові правила і функції. Правила визначають часовий та організаційний режим навчання. За функціями правила можна поділити на три групи: операційні, процесуальні, організаційно-управлінські.

Операційні правила обмежують дії та операції, що виконуються учасниками у процесі гри.

Процесуальні правила визначають логічні й часові характеристики навчально-ігрової діяльності. Сюди ж можна віднести і спеціальні ігрові процедури, які визначають імовірнісний характер ігрового процесу (роздавання жетонів, обертання рулетки тощо).

Організаційно-управлінські правила визначають організаційну структуру (індивідуальну, групову, фронтальну), а також спосіб взаємодії учасників навчально-ігрової діяльності.

Для різних видів ігор характерна та чи інша група правил їх поєднання. Тому доцільно об'єднати види ігор за певними правилами у типи: настільні, змагальні, рольові.

У настільних іграх провідну роль відіграють операційні правила, якими визначається ігрове завдання. Тому є можливість використовувати різні комбінації, партії тощо. Для настільних ігор не встановлюються спеціальні ігрові процедури, які б надавали грі імовірнісного характеру. Вихідні позиції учасників рівноцінні і суперники спостерігають за ходами один одного протягом усієї гри. Як ігровий матеріал можна використовувати креслення (кросворд, чайнворд), малюнки (ребус, головоломка), літери тощо.

Основним дидактичним призначенням настільних ігор на уроках фізики є створення емпіричної бази, приведення пізнавального досвіду школярів у відповідність із змістом навчального матеріалу. Завдяки настільним іграм є можливість оригінальним способом закріпити отримані знання, додатково використати довідкову, науково-популярну літературу, збірники тощо.

У рольових іграх на перший план виходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, створення ігрового конфлікту тощо. До цього типу належать такі види ігор, як «казка», «суд», «форум», «мандрівка» тощо. Дидактичне значення цих ігор полягає в тому, що засвоєння навчального матеріалу відбувається у процесі розв'язання навчально-ігрових завдань на основі імітації. Рольові ігри дають можливість отримати знання нетрадиційним способом, систематизувати їх та узагальнити. Це потребує неординарного підходу до розв'язання проблем у процесі гри, а пізніше, можливо, і в житті.

Рольові ігри сприяють розвитку логічного мислення та аналітичних здібностей учнів, вчать самостійності прийняття рішень у різних ситуаціях. Вони посилюють інтерес до вивчення фізики і сприяють кращому засвоєнню знань.

У змагальних навчальних іграх основними є процесуальні правила, які і зумовлюють характер ігрового процесу. Однак ряд ігор цього типу проводиться як за процесуальними, так і за організаційно-управлінськими та операційними правилами. Змагання включають такі види ігор, як вікторина, КВК, «аукціон» тощо. Цей тип ігор сприяє формуванню мотивації навчання фізики, логічного мислення, швидкого прийняття рішень в умовах дискретності часу. Учнів будь-якого віку охоплює бажання виграти, показати свої здібності і вміння з предмета. Ігровий матеріал надає ігровому процесу ймовірнісного характеру. Таким матеріалом може бути рулетка, конверти із запитаннями, комп'ютер як тоталізатор тощо, які посилюють емоційне напруження, створюють ситуацію азарту, захоплення. У результаті діяльність учнів активізується і відповідно урізноманітнюється процес навчання.

Отже, ігрові правила в різних видах ігор дали можливість виділити їх типи. Однак, класифікуючи ігри, необхідно враховувати ще й пріоритетність навчально-пізнавальної діяльності учнів та рівень їх самостійності. Тому подальша систематизація ігор провадитиметься залежно від характеру пізнавальної діяльності учнів, самостійності їх у розв'язанні поставлених навчально-ігрових завдань.

У зв'язку з цим виділяємо таку таксономічну одиницю, як класи навчальних ігор.

За характером навчально-пізнавальної діяльності можна виділити такі класи: репродуктивні, частково-пошукові і пошукові, творчі.

До класу репродуктивних належать такі типи ігор, за допомогою яких пізнавальна діяльність школярів набуває відтворювального, виконавського характеру. Процес пізнання відбувається на основі певного зразка, інструкції, відповідно до якої діє учень. При цьому важливою є наявність у школярів певної суми знань. До класу репродуктивних можна віднести настільні ігри та змагання, причому контроль і оцінювання здійснюється не лише безпосередньо учасниками гри, а й учителем та однокласниками. Практичне використання репродуктивних ігор полягає в тому, що вони дають можливість за порівняно незначний час закріпити знання, виробити необхідні уміння та навички. Ці ігри варто використовувати для повторення та узагальнення знань, закріплення вмінь, перевірки й контролю знань та умінь.

Однак, якщо репродуктивна гра змушує учня добирати матеріал і використовувати його у певній послідовності, ми маємо справу з частково-пошуковими іграми. При цьому логічні операції школярів ускладнюються, що сприяє не лише закріпленню отриманих знань, а й виробляє вміння застосовувати їх в інших ситуаціях.

Дещо іншу особливість мають пошукові ігри, які спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів. Завдяки таким іграм школярі розв'язують навчальні завдання шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

До класу частково-пошукових і пошукових належать рольові ігри, які можна проводити на заняттях з формування нових знань, умінь і навичок, для повторення та узагальнення знань і вмінь, їх перевірки і контролю.

І нарешті, про творчі ігри. Тут потрібний конструктивний, неординарний підхід до розв'язання навчально-ігрових завдань. Ці ігри збуджують уяву, створюють можливість для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення. До цього класу належать рольові ігри та змагання. Застосування творчих ігор сприяє узагальненню і систематизації знань, формуванню нових знань, умінь і навичок, забезпечує посилення зв'язку знань школярів з життям, практичною діяльністю, формує цілісне уявлення про світ.

Отже, пріоритетність навчально-пізнавальної діяльності і рівень самостійності учнів (клас ігор), характер організації навчання (тип ігор) і видовий склад ігор (навчальна гра) дають можливість виділити ігрові форми навчання (див. рис. 3) й дати визначення цього поняття.

Рисунок 3

Ігрова форма навчання – це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі ігрової моделі.

Структурними компонентами ігрової форми є:

ігрова модель, яка визначає рамки гри і є її вихідною базою, тобто в основі лежить вид гри;
спосіб організації навчання або правила організації гри і навчання, що визначають тип гри;
характер навчально-пізнавальної діяльності, що визначає клас гри.

Ігрова форма характеризується саме цими структурними компонентами. Ігрових форм не може бути безліч, а виділяється лише три: «дидактична гра», «семінар» і «дослідження» (структура кожної з них зображена на рис. 3).

Ігрові форми навчання є своєрідною імітацією реальної ситуації і спрямовані насамперед на досягнення дидактичних цілей навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Визначення ігрових форм зумовлене також і метою навчання. Якщо розглядати ігрову форму з погляду діяльності учнів на основі гри, то матимемо справу з «дидактичною грою». Коли ж метою є результат або аналіз і у ході ігрової діяльності перевіряється його достовірність, то мають місце такі ігрові форми, як «дослідження» і «семінар».

Отже, розмежування понять «навчальна гра» й «ігрова форма навчання», визначення їх структурних компонентів дало можливість здійснити класифікацію ігор і виділити ігрові форми. Це сприятиме ефективному використанню їх на уроках фізики та в позакласній роботі.

1 2 3 4

Схожі:

КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5	РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний...
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації...	Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...	ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля...	План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для...
З УЧНЯМИ ВСТУП	1 Вступ ( 1 година)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання