|
|
Скачати 0.7 Mb.
|
Тема 4. Ревізія з питання „Ведення касових операцій та розрахунки з підзвітними особами”План 1. Мета ревізії грошових коштів у касі 2. Порядок проведення інвентаризації каси 3.Порядок проведення ревізії касових операцій 4. Перевірка дотримання ліміту залишку готівки в касі 5. Перевірка видачі підзвітних сум 1. Головна мета ревізії грошових коштів у касі полягає у виявленні фактів недостач і незаконного привласнення грошових коштів. Основними завданнями ревізії грошових коштів у касі є дослідження: 1) забезпечення умов збереження готівки та інших цінностей у касі та під час їх доставки з банку; 2) дотримання правил документального оформлення операцій з руху готівки; 3) своєчасності та повноти оприбуткування готівки, одержаної з банку та від інших юридичних і фізичних осіб; 4) використання готівки за цільовим призначенням; 5) дотримання ліміту готівки в касі, умов видачі її на поточні потреби та на інші цілі; 6) дотримання правил зберігання касових документів; 7) стану обліку касових операцій, ведення касової книги, книг аналітичного обліку інших цінностей, які зберігаються в касі; 8) дотримання граничних обмежень у здійсненні готівкових розрахунків. 2. Після прибуття в установу ревізійної групи чи окремого ревізора на їхню (його) вимогу керівник установи видає наказ про створення з працівників установи інвентаризаційної комісії. Для інвентаризації касу опечатують. Касир зобов’язаний оформити грошовий звіт за поточний день (чи останні 2–3 дні). До нього додають первинні касові документи за підписом касира та головного бухгалтера. Наявні в касі кошти звіряють з їх залишком за касовою книгою та іншими обліковими регістрами. Зберігати у касі готівку, яка не належить цій установі, заборонено. Після складання звіту касир пред’являє наявну готівку та цінні папери і в присутності членів комісії перераховує гроші покупюрно, а цінні папери – за номінальною вартістю та номерами. Залишок пред’явленої готівки та цінних паперів комісія звіряє з залишками у касовій книзі й касовому звіті на момент інвентаризації. Результати інвентаризації записують до акта інвентаризації. Якщо виявлено недостачу готівки, ставиться питання про негайне її відшкодування до каси і на відшкодовану суму виписується прибутковий касовий ордер. У разі виявлення лишків грошей або цінних паперів їх негайно оприбутковують до каси з подальшим з’ясуванням причин їх виникнення. Перевіряючи касову книгу, ревізор з'ясовує, чи своєчасно касир проводить у ній записи за операціями, що здійснювалися на момент ревізії, чи пронумеровано та прошнуровано касову книгу, чи скріплено її сургучною печаткою за підписами керівника та головного бухгалтера. Перевіряється наявність договорів з касирами про повну матеріальну відповідальність. До початку інвентаризації каси кожен касир подає на ім'я керівника ревізійної групи розписку про здачу до бухгалтерії останнього звіту про надходження та витрату коштів на день проведення інвентаризації. Водночас ревізор знайомиться з особовими справами касирів і перевіряє, чи не залучаються до роботи з готівкою особи:
3. Ревізія касових операцій має проводитися суцільним методом перевірки касових документів за надходженнями і за видатками щодо правильності їх оформлення та законності здійснення. Під час перевірки касової дисципліни ревізор концентрує свою увагу на виявленні випадків використання грошей не за цільовим призначенням, використання касової виручки понад установлені норми, на своєчасність повернення до банку невикористаних коштів. Записи у касовій книзі обов’язково звіряють із записами у виписках з бюджетних (казначейських) рахунків для виявлння фактів неповного або несвоєчасного оприбуткування в касу готівки, отриманої з банку та від інших юридичних і фізичних осіб. Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки у касі проводиться зіставленням сум і дат прибуткових касових ордерів. 4. Перевірка дотримання ліміту залишку готівки в касі та граничних норм витрачання готівкових коштів охоплює:
Указом Президента України від 12.06.1995 № 446 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачені штрафні санкції, які застосовують органи державної податкової служби. Перевірку витрачання готівки здійснюють зіставленням записів у касовій книзі й касовому звіті з доданими видатковими касовими документами. 5. Видачу готівки під звіт на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями, проводять у межах сум, що можуть надаватися особам, які відбувають у відрядження, на такі цілі. Невитрачена готівка, видана під звіт, має бути повернена до каси установи не пізніше: за відрядженнями – впродовж трьох робочих днів після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім брухту, – впродовж десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт; на всі інші виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт. Звіряють достовірність віднесення сум до підзвітних згідно з меморіальним ордером № 8 за кожною особою, підстави для видачі, наявність авансових звітів про використання готівки на відрядження, господарські потреби, придбання матеріальних цінностей тощо з доданими і належно оформленими первинними документами (квитки, накладні, чеки, рахунки, квитанції, акти закупівлі, квитанції на закупівлю сільськогосподарської продукції від населення тощо). Під час списання сум на виплату зарплати особам нештатного складу за видатковими ордерами або платіжними відомостями треба зіставити суми та підписи осіб у платіжних документах з підписами й сумами у трудових угодах, а також пересвідчитися, чи насправді виконано оплачені роботи та одержано зазначеними особами ці кошти. Порушеннями правильності оформлення касових документів вважають:
Фіктивний документ необхідно негайно вилучити, залишивши його копію чи розписку про вилучення. Відсутність на документах підписів або наявність підписів неуповноважених на це осіб свідчить про здійснення операцій, які суперечать чинному законодавству. Випадки, коли на документі немає підпису одержувача грошей, або немає доручення, або є доручення, оформлене з порушеннями, вивчають особливо уважно. Законність списання грошей з каси на виплату заробітної плати та інші виплати за платіжними відомостями перевіряють зіставленням сум і дат у касовій книзі, касовому звіті, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату зарплати, відпускних, депонованої зарплати, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, книгою обліку депонованих сум, заявами та іншими документами з підписами осіб, які одержали кошти. Шляхом підрахунку підсумків у розрахунково-платіжних відомостях за графами і рядками виявляють факти завищення підсумку в графі розрахунково-платіжної відомості «до видачі» і таким чином – безпідставне списання з каси та привласнення готівки. Водночас перевіряють дотримання касової дисципліни щодо здійснення розрахунків через касу за операціями, які мають оплачуватися безготівково, та відповідності залишку в касі на перше число місяця залишку за балансом. Оскільки ревізіями встановлюють випадки, коли з каси списано готівку за оплаченими раніше та зданими до архіву документами, то ревізори зобов’язані звіряти платіжні відомості з табелями обліку робочого часу та перевіряти позначки про погашення касових документів. Важливою ділянкою ревізії касових операцій є перевірка правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Контрольні питання
9. Як перевіряється законність списання грошей з каси Тема 5. Ревізія з питання „Операції на реєстраційних рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, та на рахунках в установах банків” План 1. Основні завдання ревізії операцій за рахунками установи 2.Порядок проведення перевірки наявності виписок органу держказначейства 3. Порядок проведення перевірки достовірності виписок органу держказначейства 4. Перевірка законності надходження або списання коштів з рахунку установи 5. Перевірка організації роботи з банками щодо готівкового обслуговування бюджетних коштів 1. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів всіх рівнів, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:
Казначейське виконання бюджету передбачає відкриття рахунків з виконання бюджету в системі органів Державного казначейства на єдиному казначейському рахунку, проведення процедур попереднього та поточного контролю у здійсненні витрат та здійснення витрат, визначених на відповідний бюджетний рік, у межах реальних надходжень і в терміни, що дають можливість виконати відповідну бюджетну програму та погасити державний борг. Основним завданням ревізії є дослідження: 1) достовірності, законності та своєчасності операцій, відображених за рахунками в банку; 2) дотримання вимог щодо використання коштів суворо за цільовим призначенням; 3) своєчасності надходження та перерахування коштів у розрахунках з постачальниками та підрядниками, покупцями та замовниками, бюджетом, банками за позиками, з працівниками за розрахунками із заробітної плати; 4) дотримання правил і форм безготівкових розрахунків. 2. Ревізія банківських (казначейських) операцій проводиться по всіх відкритих установі банківських та казначейських рахунках, для чого на початку ревізії необхідно запросити офіційний перелік цих рахунків у керівництва підконтрольного об'єкта (при необхідності - в установах банків, Держказначейства). Ревізія операцій за рахунками починається з перевірки наявності всіх виписок органу держказначейства за особовим рахунком установи та відповідності зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку – книги «Журнал-головна». Виписки добирають за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесено залишки з попередньої виписки до наступної. Ревізор зобов’язаний також пересвідчитися у правильності відображення в обліку сум оборотів з дебету і кредиту поточного рахунку. За умови, що бухгалтерські проведення за банківськими операціями складено правильно, розбіжностей між залишками коштів і сумами оборотів за даними бухгалтерського обліку бути не може. Якщо є розбіжності, то ревізор має їх розглянути, щоб переконатися в тому, чи були зловживання при цьому з боку працівників бухгалтерії. 3. Ревізор перевіряє наявність усіх додатків до виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, квитанції тощо). Якщо додатків, які підтверджують здійснені операції, немає або у виписках є виправлення, підчищення, ревізор зобов’язаний звірити ці суми з копіями всіх документів в органі Держказначейства . Враховуючи те, що ДКУ переведено на комп’ютерну систему обліку і виписки видаються клієнтам за кожний день здійснення операцій, вхідні та вихідні залишки звіряють не лише за виписками, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені виписки за конкретний день, за якими проводяться дві операції – надходження коштів і перерахування їх різним організаціям у рахунок оплати товарів (робіт, послуг), які за даними бухгалтерського обліку не оприбутковуються і не перебувають у залишках під час проведення інвентаризації. Ревізор повинен звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам’ятаючи про те, що три останні цифри номера чека заносять до виписки, а вже потім перевірити одержання та повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо в банківській виписці немає номера корінця чека, а сам чек у чековій книзі відображено як зіпсований, то це свідчить про можливі зловживання. В такому разі проводять зустрічну перевірку в установі банку за цією операцією. Якщо виникають розбіжності між аналітичним і синтетичним обліками за операціями з поточним рахунком, то перевіряють правильність складання меморіальних ордерів № 2, № 3 до поточного рахунку. 4. Перевірка законності надходження або списання коштів з рахунку установи Після порівняння виписок органу казначейства та банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового та кінцевого сальдо ревізор перевіряє суть господарських операцій, а саме законність надходження або списання коштів з рахунку установи. З цією метою, крім взаємного звіряння (порівняння сум за відповідними документами), перевіряє реальність тієї чи іншої операції. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що трапляються випадки, коли установи перераховують гроші: за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли, але не того асортименту, який зазначено в документах; за придбання матеріальних цінностей з віднесенням у дебет рахунків з обліку витрат, а фактично одержані цінності відображено в обліку з дебету «Матеріали» та кредиту «Розрахунки з підзвітними особами». Для підтвердження достовірності здійснення окремих операцій потрібно провести зустрічні звірки (або надіслати відповідні запити), наприклад, на предмет підтвердження фактів поставки контрагентом товарів у асортименті, кількості та по ціні тотожній тій, що відображена по бухгалтерському обліку та первинних документах об'єкта контролю, або на предмет достовірності обсягів виконаних робіт, за які проведено оплату, тощо. 5. Згідно з наказом ДКУ від 30.07.2001 р. № 134 "Про готівкове обслуговування комерційними банками бюджетних установ та організацій", головним розпорядникам бюджетних коштів доводиться перелік банків, які підписали на центральному рівні генеральні угоди щодо обслуговування рахунків, відкритих на ім'я органів ДКУ. ДКУ при укладанні з банками угод на готівкове обслуговування бюджетних коштів керується нормативними актами НБУ з питань організації розрахунково-касового обслуговування банками клієнтів. Кожен орган Державного казначейства має укласти з визначеним банком угоду на обслуговування вищезазначеного рахунка, керуючись генеральною угодою між Державним казначейством України та уповноваженим банком. Водночас управління державного казначейства визначають спільно з банками стандарти обміну інформацією, передбачають надання інформації за допомогою ПТК "Клієнт - Банк". |
|
Методика інспектування та ревізії Методика державного фінансового... Методикою ДФК є сукупність методів (прийомів) контролю, яка дає змогу всебічно і об’єктивно дослідити господарські і фінансові операції... |
ПОЛОЖЕННЯ про відділ внутрішнього контролю та взаємодії з правоохоронними... Тернопільською міською радою для здійснення внутрішнього фінансового контролю за роботою структурних підрозділів Тернопільської міської... |
|
Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства... |
1 Значення і теоретичні основи фінансового аналізу Дана спеціальність передбачає вивчення процесів формування і виконання бюджетів різного рівня, механізму управління державним боргом,... |
|
К е. н., доцент кафедри обліку і аудиту Особливе місце серед інститутів контролю достовірності та повноти економічної інформації займають органи внутрішньогосподарського... |
Тараса Шевченка Юридичний факультет кафедра адміністративного та фінансового права Водночас з'явились нові види контролю, спрямовані на боротьбу з казнокрадством, нецільовим витрачанням бюджетних коштів та іншими... |
|
План Організація податкового контролю. 2 Органи державної податкової служби — щодо податків, як, справляються до бюджетів та Держаних цільових фондів, а також стосовно законодавства,... |
1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання |
|
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Виявлено найсуттєвіші проблеми фінансового забезпечення їх інвестиційної діяльності. Сформульовані рекомендації щодо підвищення ефективності... |
УКРАЇНА Д Н І ПРОПЕТРОВСЬКАОБЛАСТ Ь СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І ШЕНН Я З метою удосконалення системи фінансового планування, контролю та звітності комунальних підприємств міста, керуючись ст. 27 Закону... |