|
|
Скачати 83.54 Kb.
|
Тема 2 Методологія державного фінансового контролю
Методикою ДФК є сукупність методів (прийомів) контролю, яка дає змогу всебічно і об’єктивно дослідити господарські і фінансові операції підконтрольного об’єкта з метою виявлення, усунення і попередження порушень використання фінансових ресурсів. Методика інспектування та ревізій, здійснюваних органами ДФІ, визначена Порядком проведення інспектування органами ДФІ та її територіальними органами № 550. Підконтрольними об’єктами інспектування виступають міністерства, органи виконавчої влади, державні фонди бюджетні установи суб’єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства та організації , які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно. За рішенням суду – в інших суб’єктів господарювання. Методика ревізій залежить від її виду. Так, ДФІ може проводити планові та позапланові ревізії. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів ДФІ на підставі умов, визначених постановою КМУ № 955 «Про затвердження Порядку планування контрольно – ревізійної роботи органами ДФІ». Позапланові виїзні ревізії – за наявності підстав, визначених Законом України «Про ДКРС в Україні». Для підготовки до проведення планової ревізії органи ДФІ вивчають інформацію про діяльність та фінансовий стан підконтрольного об’єкта, в тому числі ту, які отримують за письмовим зверненням від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Після попереднього вивчення цієї інформації складається програма ревізії, в які визначаються найменування об’єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії. Програма затверджується керівником контролюючого органу. Під час проведення ревізії до неї можуть вноситись зміни, які слід погоджувати з керівником контрольного органу. Керівник підконтрольного об’єкту отримує за 10 календарних днів повідомлення про дату початку та закінчення планової виїзної ревізії, а також для ознайомлення один примірник програми ревізії. В чому він дає розписку на примірнику органу ревізії. Про проведення позапланової виїзної ревізії та зустрічної перевірки не повідомляється. Контролюючий орган визначає склад, кількість ревізорів та строки проведення ревізій з урахуванням обсягів питань, передбачених її програмою та в межах її т тривалості (30 робочих днів для планової та 15 – для позапланової). Строк ревізії в цих межах може бути продовженим за рішенням керівника ревізійного органу, але не більше ніж 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 – для позапланової. Керівництво підконтрольного об’єкта створює умови для роботи ревізорів, зберігання їх документів, надають можливість користуватися зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також іншими послугами для виконання службових обов’язків. Під час ревізії застосовуються методи документальної та фактичної перевірки, що передбачає проведення інвентаризації активів, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, перевірку правильності застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольні аналізи готової продукції та інші аналогічні дії за участю відповідних спеціалістів. Організація позапланової виїзної ревізії за зверненням правоохоронного органу передбачає належне оформлення підстав для її проведення. В цій якості виступає постанова слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та рішення суду про дозвіл на її проведення, в якому зазначені підстави проведення, дати її початку та закінчення, а також номер, дата і підстави порушення кримінальної справи, органу, що її порушив. Якщо звернення правоохоронного органу не відповідає вимогам або не належить до компетенції ревізійної служби, воно підлягає поверненню протягом 10 робочих днів правоохоронному органу для уточнення. Проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу передбачає складання програми на підставі питань, поставлених у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду. Програма погоджується з правоохоронним органом. Результати ревізії оформлюються актом, який містить: вступну частину; констатуючу частину. Порушення, виявлені в результаті ревізії у 10 – денний термін повідомляються вищестоящій організації підконтрольного об’єкта, органам державної влади та органам місцевого самоврядування. До правоохоронних органів передаються матеріали про виявлені правопорушення, за які передбачено кримінальну відповідальність, які містять ознаки корупційних діянь або якщо ревізія проводилася за зверненням правоохоронних органів. За результатами проведеної ревізії у межах наданих прав ДФІ вживає заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об’єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Державний фінансовий аудит полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб’єктів господарювання, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно. Державний фінансовий аудит проводиться відповідно до плану контрольно – ревізійної роботи. Пере початком аудиту керівнику суб’єкту господарювання не пізніше, ніж за 10 календарних днів, надсилається відповідне повідомлення із зазначенням строку аудиту та відповідальних а його проведення посадових осіб. Посадова особа органу ДФІ зобов’язана пред’явити керівнику суб’єкта господарювання направлення на проведення аудиту, скріплене печаткою відповідного органу, та розписатися в журналі реєстрації перевірок. Тривалість аудиту не може перевищувати 90 календарних днів. Етапи проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання: 1 етап – планування : - вивчаються та аналізуються нормативно – правові акти, установчі, розпорядчі та інші документи суб’єкта господарювання; - вивчається фінансова та статистична звітність суб’єкта господарювання та й разі потреби інших суб’єктів господарювання, однотипних за певними характеристиками їх діяльності; - вивчаються розпорядчі документи органу управління; - досліджуються матеріали попередніх контрольних заходів; 2 етап – підготовка програми проведення аудиту : - уточнюється інформація, зібрана на першому етапі, конкретизуються та аналізуються недоліки і проблеми, які вплинули або можуть негативно вплинути на рівень управління діяльністю суб’єкта господарювання; - готується програма проведення аудиту, що затверджується керівником органу ДФІ; 3 етап – перевірка ризикових операцій: - аналізуються дані фінансових та бізнес – планів, бухгалтерських документів, статистичної та фінансової звітності, договорів, розпорядчих та інших документів суб’єкта господарювання, пов’язаних із плануванням і провадженням фінансово – господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку; - аналізується та перевіряється фактична діяльність та стан активів; 4 етап – звітування про результати аудиту: - готуються висновки за результатами оцінки рівня управління фінансово – господарською діяльністю суб’єкта господарювання, виходячи з істотності їх впливу на фінансово – господарську діяльність ; - за результатами аудиту складається аудиторський звіт, який подається керівнику суб’єкта господарювання.
Система фінансового контролю, що є невід’ємною складовою в системі менеджменту на макро – і мікроекономічному рівні визначає важливість оцінки його ефективності. Ефективність ДФК передбачає :
Оцінку ефективності фінансового контролю здійснюють через систему показників, до якої відносяться:
6) узагальнюючим показником ефективності системи контролю є її кількісний вимір через співвідношення трансакційних видатків на його здійснення і суми виявлених та доведених фінансових збитків держави у вигляді надмірних трнансакційних видатків під час здійснення перерозподільних відношень Рівень трансакційних видатків залежить від якості бюджетного розподілу з погляду оптимізації маршрутів бюджетних потоків і їх ритмічності на противагу тому, коли бюджетні потоки на своєму шляху до кінцевих споживачів бюджетних коштів багато разів змінюють напрями руху. Отже, оцінити ефективність контролю через кількісний показник можливо двома способами: перший – традиційний – використовує як вимірник результат контролю, який обчислюється в повернутих державі коштах (завданого збитку через недодержання норм) у порівнянні з витратами на контроль (шляхом розрахунку співвідношення або різниці цих двох величин); другий спосіб – прагнення за допомогою динаміки величини трансакційних видатків вирахувати абсолютну ефективність всієї системи державного контролю. Кардинально новий підхід до визначення ефективності системи фінансового контролю передбачає розгляд ризику неефективного здійснення контролю з позицій як самої контролюючої системи, так і сфери, в якій вона знаходиться, тобто системи менеджменту та навколишнього суспільно – господарського середовища. Концептуальна модель визначає ризик здійснення контролю для оцінки його ефективності з урахуванням кожного складника в системі контрою як чинника, що зумовлює ризик:
|
|
План Зміст і значення фінансового контролю Органи фінансового контролю та їх функції Тема Види, суб’єкти, форми та методи державного фінансового контролю у бюджетній сфері |
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Виявлено найсуттєвіші проблеми фінансового забезпечення їх інвестиційної діяльності. Сформульовані рекомендації щодо підвищення ефективності... |
|
ЄДИНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ України, визначено перспективи їх подальшого розвитку. В результаті дослідження інформаційних потоків розроблені пропозиції щодо... |
Аспірант кафедри фінансового аналізу та контролю Київського національного... Досліджено поняття аудит ефективності, розглянуто мету, завдання аудита ефективності формування фінансових резервів та результати... |
|
МЕМОРАНДУМ Державного комітету фінансового моніторингу України Гуржія Сергія Григоровича, що діє на підставі Положення про Державний комітет... |
Аналіз фінансового стану підприємства Тема 12. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів |
|
Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства... |
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисциплін „ АУДИТ” “ ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА... Підготовлено к е н., професором кафедри обліку і аудиту Ковалем М.І. та доцентом кафедри обліку і аудиту О. В. Михайленко |
|
Визначення податкового контролю та компетенція органів державної влади щодо його здійснення Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків. Організаційно-правові засади податкового контролю в Україні.... |
Михайленко О. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи... Підготовлено доктором філософії в галузі економіки, доцентом кафедри обліку і аудиту О. В. Михайленко |