|
Скачати 138.11 Kb.
|
Оцінка фінансового стану підприємства 1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства.
1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Необхідність і значення оцінки фінансового стану підприємства зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової та кредитної дисципліни, виконання ним зобов'язань перед бюджетом, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Інформаційною базою для оцінки фінансово-економічного стану підприємства є:
Фінансовий стан та результати діяльності підприємства характеризуються відповідними показниками, які відображають результати діяльності, наявність та використання фінансових ресурсів і проявляються в платоспроможності підприємства Усі вони поділені на такі групи:
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його активи. Активи — це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Характеристику якісних змін у структурі майна підприємство та джерел цього майна можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності. Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона не свідчить про фінансовий стан підприємства, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань. На основі активу балансу можна здійснити загальну оцінку майна, що є в розпорядженні підприємства. У найзагальнішому вигляді структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів. Аналіз динаміки складу і структури майна дає можливість установити розмір абсолютного та відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства й окремих його видів. Приріст(зменшення) активу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства. В активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливості для здійснення основної (операційної) діяльності підприємства, а з другого — активи, які створюють умови для інвестиційної і фінансової діяльності. Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Для оцінки майнового стану доцільно використовувати такі показники: Таблиця 1.
Дохідність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками.Одним із найголовніших абсолютних показників є прибуток. Національні стандарти бухгалтерського обліку визначають прибуток як суму, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Рентабельність — відносний показник, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат ресурсів. Рентабельність має ряд модифікацій, основні з них наведено у таблиці 2. Таблиця 2.
Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості. Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під короткостроковим періодом умовно розуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом. Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями, що виникають. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва. Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку – до неплатоспроможності та банкрутства. Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрачу вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення. Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми борту. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками. Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план. Активи підприємства поділяються за ступенем ліквідності таким чином:
При оцінці ліквідності розраховують такі основні коефіцієнти:
Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою: Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф. 1)
Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою: Коефіцієнт швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. І) - Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) /Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою: Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф.1) / Поточні зобов 'язання (ряд. 620 ф. 1) Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить 0,2- 0,25. Тобто, якщо підприємство на даний момент може на 20-25% погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною. Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю. Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій: Рк = [Оборотні активи (ряд. 260)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620)]. Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.
Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Фінансова стійкість підприємства характеризується різними показниками, але найбільш поширеними є:
Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування Коефіцієнт автономії = Власний капітал (Ф.1 ряд. 380) / Підсумок (валюту) балансу (Ф.1 ряд. 640) Якщо Ка < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства. Коефіцієнт фінансової залежності - показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Коефіцієнт фінансової залежності = Підсумок (валюта) балансу (Ф.1 ряд. 640)/ Власний капітал (Ф.1 ряд. 380) Показник характеризує залежність діяльності підприємства від позикового капіталу. Оптимальним занченням цього коефіцієнта вважається 0,4 (40%). Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається як відношення власного капіталу (Ф.1 ряд. 380) та залученого (Ф.1 ряд. 420 + ряд. 480 + ряд. 620+ ряд. 630). Нормативне значення коефіцієнта > 1. Коефіцієнт фінансового лівериджу = Позиковий капітал (ряд. 430+480+620+630 ф. 1) /Власний капітал (ряд. 380 ф.1) Показник має досить просту інтерпретацію: його значення, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 30 коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. Нормативне значення показника фінансового лівериджу знаходиться в межіх 10-40%. |
Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства... |
Ліквідність активів підприємства Для оцінки фінансового стану підприємства за його балансом аналізують наступні показники (Ліквідність) |
Аналіз фінансового стану підприємства Тема 12. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів |
Воробйова О.І., д е. н., професор кафедри фінансів і кредиту, Національна... У статті розглядаються теоретичні питання діагностики фінансового стану будівельних підприємств. Доведено, що в процесі діагностики... |
1 Суть, значення і завдання енергозбереження Енергогосподарство промислового підприємства і показники ефективності його енергопостачання-енергоспоживання |
Ст викладач Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля У статті розглянуто фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства. Доведено, що кваліметрічний метод оцінки конкурентоспроможності... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна... |
Аналіз майнового стану підприємства В ході проведення аналізу майнового стану підприємства були вивчені та детально проаналізовані показники, що характеризують структуру... |
1. Теоретико-методологічні засади інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства України. Необхідність вирішення сформованих завдань обумовлює доцільність розгляду порівняно нової категорії економічної науки, а... |
СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА:... Актуальність. На сьогоднішній день оцінка фінансово-економічного стану підприємства є досить актуальною для будь-якого суб’єкта господарської... |