|
Скачати 2.49 Mb.
|
ГН1 = ОД1 ± ДЗ1 ± ДМП, (1.12) де ГН1 – інші грошові надходження від операційної діяльності; ОД1 – інші операційні доходи; ДЗ1 — зміна дебіторської заборгованості, пов'язаної з іншим операційним доходом (збільшення віднімається, а зменшення додається); ДМП – зміна доходів майбутніх періодів (збільшення додається, а зменшення віднімається). Загальний обсяг грошових надходжень від операційної діяльності (ГН0Л) становить: ГНо.д = ГНрп + ГН1, (1.13) Прогнозування вихідних потоків базується на інформації про собівартість окремих видів продукції, кошториси витрат на адміністративно-управлінські цілі, збут продукції, розрахунки амортизаційних відрахувань, змін кредиторської заборгованості тощо. Грошові виплати постачальникам (ГВП) визначаються за формулою: ГВП = Срп – А ± АСЗ ±ВА ± КЗ, (1.14) де Срп – собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг; А – амортизація основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості реалізованої продукції; СЗ – зміна залишків складських запасів (збільшення додається, зменшення віднімається); ВА – зміна виданих авансів (збільшення додається, зменшення віднімається); КЗ – зміна залишків кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (збільшення віднімається, зменшення додається). Підприємства здійснюють виплати за іншою операційною діяльністю, тому їх теж необхідно враховувати у складі вихідного грошового потоку. Грошові виплати за іншими операційними витратами визначаються за формулою: ГВ1 = ОВ-А± ВМП ± ДЗо ± ЗНВП ± КЗо, (1.15) де ГВ1 – оплачені інші операційні витрати; ОВ – операційні витрати (адміністративні, на збут, інші); А – амортизація у складі операційних витрат; ВМП — зміна у складі витрат майбутніх періодів (збільшення додається, зменшення віднімається); ЗНВП – зміна у складі забезпечень наступних виплат і платежів (збільшення віднімається, зменшення додається); ДЗо – зміна у складі операційної дебіторської заборгованості, крім заборгованості за товари, роботи, послуги (збільшення додається, зменшення віднімається); К3о – зміна у складі операційної кредиторської заборгованості (збільшення віднімається, зменшення додається). До складу вихідних грошових потоків відносять суми сплачених відсотків, податків з обороту і податку на прибуток. Прогнозні значення цих показників визначаються, виходячи із запланованих обсягів продажу, умов погашення заборгованості, передбачених кредитними угодами тощо. Фактична сума сплачених відсотків розраховується на базі фінансової звітності, а саме: форми № 1 "Баланс" та форми № 2 "Звіт про фінансові результати" за формулою: СВ = ФВ ± ЗВ, (1.16) де СВ – сплачені відсотки; ФВ – фінансові витрати (ряд. 140 ф. № 2); ЗВ – зміна заборгованості за відсотками, що підлягають сплаті, інформація про які міститься у складі статті "Інші поточні зобов'язання" ряд. 610 ф. № 1 (зменшення додається, збільшення віднімається). Для визначення сум платежів за ПДВ, акцизного збору враховується зміна заборгованості за розрахунками з бюджетом за цими податками, тобто нараховані суми податків корегуються за формулою ПДВс = ПДВн ± ЗЗ ± ДЗП, (1.17) де ПДВс – сума сплаченого ПДВ; ПДВ н – сума нарахованого ПДВ; ЗЗ – зміна зобов'язань за ПДВ (збільшення віднімається, зменшення додається); ДЗП – зміна дебіторської заборгованості за ПДВ (збільшення додається, зменшення віднімається). У примітках до балансу додається інформація про розрахунки з бюджетом. Дебетове сальдо за розрахунками з бюджетом підлягає відшкодуванню з бюджету в наступному за звітним періоді. Кредитове сальдо свідчить про заборгованість підприємства перед бюджетом за податками. Розглянемо приклад розрахунку суми сплаченого ПДВ, користуючись даними табл. 1.8. Таблиця 1.8 Розрахунки з бюджетом, тис. грн ПДВС = 3430 + 12 + 110 = 3552 тис. грн. Сума сплаченого акцизного збору визначається так само. Для визначення суми сплачених податків на прибуток можна скористатись даними табл. 1.8 або даними звітності ф. № 1 і ф. № 2 та примітками до балансу і підставити у формулу: ППС = ППН ± ПАВ ± П3В ± ПЗПП, (1.18) де ППС – сума сплачених податків на прибуток; ППН – сума податків на прибуток згідно зі звітом про фінансові результати (ряд. 180); ПАВ – зміна суми відстрочених податкових активів, які відображаються у балансі в рядку 060 (збільшення додається, зменшення віднімається); ПЗВ – зміна суми відстрочених податкових зобов'язань, які відображаються у балансі в рядку 460 (збільшенням додається, зменшення віднімається); ПЗПП – зміна поточного зобов'язання з податків на прибуток згідно з примітками до балансу (зменшення додається, збільшення віднімається). Таким чином, чистий грошовий потік від операційної діяльності (ЧГПОД) становить: ЧГПОД = ГНОА – ГВП – Гт ~СВ – ПДВС – ППС, (1.19) Якщо мають місце надзвичайні події, то слід врахувати рух коштів у результаті від надзвичайних подій. 1.5.4. Управління грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності Грошові потоки від інвестиційної діяльності формуються в результаті реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з технічним переозброєнням підприємства, освоєнням нового виробництва, здійсненням портфельних інвестицій тощо. Детальний розгляд механізму управління інвестиційної діяльності буде представлений у наступних розділах. Але слід зауважити, що реалізація інвестиційних проектів передбачає залучення кредитів і позик та їх погашення, здійснення додаткової емісії або залучення додаткового пайового капіталу, тобто проведення операцій, пов'язаних з фінансовою діяльністю. При цьому прибуток, отриманий в результаті втілення інвестиційних проектів, знаходить відображення у складі прибутку від операційної діяльності. Найбільш придатним інструментом для управління грошовими потоками від реалізації інвестиційних проектів та фінансової діяльності є план Кеш-Фло (Cash-Flow). Cash-Flow перекладається як "потік готівки" й об'єднує грошові надходження від усіх видів діяльності при реалізації інвестиційних проектів. Таким чином, план грошових потоків, розроблений методом Кеш-Фло, відображає рух грошових коштів та діяльність підприємства в динаміці від одного періоду до іншого. Приклад розрахунків показників плану грошових потоків наведено в табл. 1.9. Таблиця 1.9 План грошових потоків, тис. грн Кеш-баланс, тобто залишок коштів на рахунку підприємства, формується за рахунок вхідних грошових потоків (доходів від реалізації продукції, амортизаційних відрахувань, доходів від реалізації активів, внесків у статутний фонд та позик) і вихідних грошових потоків (витрат на виробництво продукції, операційних витрат, витрат на інвестиції, витрат на обслуговування і погашення позик, виплат дивідендів, податків). Всі надходження і платежі відображаються в плані грошових потоків у періоди часу, які відповідають датам їх здійснення. У розділі Кеш-Фло від інвестиційної діяльності вказується балансова вартість активів, які є в розпорядженні підприємства на момент впровадження інвестиційного проекту, а також витрати на придбання нових активів, надходження від реалізації активів, які не використовуються у виробництві. В розділі Кеш-Фло від фінансової діяльності вказуються акціонерний капітал, довгострокові і короткострокові позики. До виплат відносять дивіденди та погашення позик. Кеш-баланс на кінець періоду дорівнюватиме сумі Кеш-балансу попереднього періоду плюс залишок ліквідних коштів поточного періоду. За даними табл. 3.2 Кеш-баланс на кінець 2-го року становить 2050 тис. грн. (1930 + 220 + 50 – 150). Якщо в якомусь із періодів часу Кеш-баланс становитиме від'ємну величину, це означає, що підприємство не в змозі покрити свої витрати, тобто фактично є банкрутом. Таким чином, метою управління фінансовою та інвестиційною діяльністю є забезпечення додатного ліквідного залишку грошових коштів у кожному з періодів часу від початку до кінця реалізації проекту. План грошових потоків є основним документом для визначення потреби в капіталі, розробки стратегії фінансування підприємства, а також для оцінки ефективності його використання. 1.5.5. Зміст та методика складання звіту про рух грошових коштів Згідно з новою системою бухгалтерського обліку введено звітність "Про рух грошових коштів" за формою № 3. Метою складання цього звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбуваються з грошовими коштами підприємства та їх еквівалентами за звітний період. В основі розробки звіту про рух грошових коштів лежить непрямий метод, який передбачає визначення чистого надходження чи видатку від операційної діяльності через коригування прибутку від звичайної діяльності до оподаткування. Інформаційною базою для складання цього звіту є показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку. Послідовність складання звіту про рух грошових коштів відображено на рис. 1.17. Рис. 1.17. Етапи складання звіту про рух грошових коштів Вплив на прибуток негрошових витрат (блок 2) передбачає врахування амортизаційних відрахувань за необоротними активами, які хоч і зменшують прибуток, але залишаються у розпорядженні підприємства, поповнюючи його грошові кошти. Необхідно також врахувати зміну суми забезпечення наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Наприклад, відрахування для забезпечення витрат на гарантійний ремонт при їх зростанні необхідно додавати до прибутку від операційної діяльності, оскільки вони не є видатком грошових коштів, хоча і ведуть до збільшення витрат. Якщо ж вказані забезпечення зменшуються, то їх вираховують з суми прибутку, оскільки відбулися видатки грошових коштів. У цьому блоці враховується вплив збитків (прибутків) від нереалізованих курсових різниць, статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також з перерахунком залишків у іноземній валюті. Зміна валютних курсів не пов'язана з рухом грошових коштів. Щоб не завищувати або не занижувати показник грошових коштів від операційної діяльності, їх коригують на фінансовий результат від переоцінки неопераційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Для того щоб отримати прибуток від операційної діяльності, необхідно із загального прибутку, відображеного у блоці 1, відняти прибуток від інвестиційної та фінансової діяльності та додати збитки від цих самих видів діяльності. Щоб визначити суму грошових коштів від операційної діяльності (блок 4), необхідно врахувати зміни у складі оборотних активів, зміну витрат і доходів майбутніх періодів та поточних зобов'язань. Зміна оборотних активів враховується у тому випадку, коли вона зумовлена операційною діяльністю (блок 3). Наприклад, якщо дебіторська заборгованість покупців зросла, то цю величину слід вираховувати з прибутку, оскільки грошові кошти не надійшли на рахунок підприємства і навпаки. Чистий рух коштів від операційної діяльності (блок 5) визначається як різниця між грошовими коштами від операційної діяльності та сплаченими відсотками, податками на прибуток, результатом руху коштів внаслідок надзвичайних подій. Прикладом руху коштів від надзвичайних подій є надходження від страхових компаній, надання допомоги працівникам, що постраждали внаслідок стихійного лиха. Порядок складання звіту представлено у табл. 1.10. Таблиця 1.10 Методика складання звіту про рух грошових коштів
Питання для самоконтролю.
Питання для самостійної роботи
Практичне заняття 1 Завдання 1 (10 балів) Мета завдання – вивчення інструментарію управління грошовими потоками від фінансової діяльності підприємства (план Cash-Flow). для виконання завдання використовуйте дані, що наведені у таблиці 1. треба визначити грошові потоки від таких видів діяльності підприємства:
Розрахунки занести у таблицю 1. Таблиця 1 План грошових потоків, тис. грн.
Практичне заняття 2 Завдання 2 (9 балів) Мета завдання – опанування методами визначення середньозваженої вартості капіталу (WACC). Використовуючи вихідні дані, наведені в табл. 2, визначити фактичну середньозважену вартість капіталу та граничну вартість його майбутнього нарощення. Таблиця 2 Структура капіталу підприємства та вартість його окремих джерел
Структура дискусii. Тема: “Рух грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності”. Мета дискусii: Розширити знання в галузі інвестиційної діяльності та грошових потоків суб’єктів господарювання. Питання дискусii.
Дата та час дискусii. Тестування за модулем 1
|
Дистанційний курс дисципліни «Соціолінгвістика» покликаний ознайомити... Важливу частину курсу становить тлумачення специфіки соціолінгвістичного підходу до мови і відміни цієї наукової дисципліни від «чистої»... |
ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА» Предметом вивчення дисципліни «Фінанси підприємства» є економічні, організаційні та правові аспекти фінансової діяльності суб’єктів... |
ПЛАН проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) ... |
Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності №4429 Користувачам фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ІНВЕСТ» |
Ключові слова: фінансова діяльність, принципи, фінансові ресурси, управління У статті проаналізовано існуючі погляди науковців щодо сутності фінансової діяльності підприємств. Результатом проведеного дослідження... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва” для студентів напряму «Фінанси... |
До Порядку обліку, створення та ведення реєстру підприємств, установ,... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ЗЕД в системі категорій міжнародної економіки Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів... |