|
Скачати 2.49 Mb.
|
Розділ 1.3. “Статутний капітал”Структура 1.3.1. Правові аспекти формування статутного капіталу. 1.3.2. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу. 1.3.3. Документальне оформлення статутного капіталу. Ключові слова: Статутний капітал, мінімальні розміри статутного капіталу, формування статутного капіталу, податковий облік. Навчальний матеріал1.3.1. Правові аспекти формування статутного капіталу. Прочитайте та законспектуйте основні поняття Статутний капітал господарського товариства формують в цілях забезпечення такого товариства активами для ведення підприємницької діяльності (ст. 144 ЦК). В той же час статутний капітал є свого роду інструментом для створення господарського товариства – він виконує роль центру об'єднання майна, на підставі якого створюється юридична особа. Цивільним кодексом (ЦК) статутний капітал визначений як сума внесків засновників господарського товариства, яка визначає мінімальний розмір майна і гарантує інтереси його кредиторів (ст. 144). В українському законодавстві, зокрема в ЦК і Законах про господарські товариства, наведено також поняття "статутний фонд". Відразу ж скажемо: використовуються обидва ці поняття в одному і тому ж значенні. Наявність статутного капіталу передбачене законодавством для всіх господарських товариств. Що ж до розміру даного капіталу, то для одних товариств законодавством не встановлено яких-небудь вимог в цьому відношенні, для інших же товариств прийняті обмеження у вигляді мінімального розміру статутного капіталу. Так, для повного (ст. 119 ЦК) і командитного (ст. 133 ЦК) господарських товариств розмір статутного капіталу не встановлений, оскільки учасники таких товариств (а в командитному товаристві – частина учасників) несуть відповідальність за зобов'язанням юридичної особи всім своїм майном. Для тих госптовариств, яким законодавством встановлено мінімальний розмір статутного капіталу, його наявність обов'язково – інакше підприємство не буде навіть зареєстровано. Прочитайте та законспектуйте мінімальні розміри статутного капіталу, встановлені для різних видів господарських товариств Мінімальні розміри статутного капіталу, встановлені для різних видів господарських товариств, наведено у таблиці 1.6. Таблиця 1.6 Мінімальний розмір статутного капіталу
Як видно з таблиці, при розрахунку мінімального розміру статутного капіталу слід виходити з розміру мінімальної заробітної платні, що діє на момент створення господарського товариства. У той же час прямої вказівки на обов'язок господарського товариства змінювати розмір статутного капіталу відповідно до зміни розміру мінімальної заробітної платні чинне законодавство не містить. Пояснення цьому знаходимо в Листі ВХСУ № 167: у ньому мовиться (п. 1.3), що закон не вимагає від вже створеного господарського товариства змінювати статутний капітал при кожній зміні розміру мінімальний заробітної платні. Статутний капітал формується за рахунок внесків засновників. Внесками засновників і учасників в статутний капітал можуть бути (п. 1 ст. 86 ЦК): - гроші - як національна валюта – гривня, так і валютні цінності; - цінні папери, до яких відносяться: акції, облігації, ощадні і інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери, застави, інвестиційні сертифікати. При передачі в статутний капітал цінних паперів господарське товариство стає їх власником і носієм майнових прав; - речі – статутний капітал може бути сформований як за рахунок рухомого майна (устаткування, техніки і інших матеріальних цінностей), так і нерухомого; - об'єкти інтелектуальної власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем тощо. Права на інтелектуальну власність переходять до господарського товариства з передачею об'єкту інтелектуальної власності в статутний капітал. До інтелектуальної власності законодавство : - майнові права (виняткове право користування об'єктом, право отримання від такого користування вигоди); - особисті немайнові права (право авторства). Зверніть увагу, що відчуження особистих немайнових прав не допускається. При передачі в статутний капітал об'єктів інтелектуальної власності до господарського товариства переходять тільки майнові права. Майнові права: право користування землею, водою, іншими природними ресурсами, право користування майном, об'єктами інтелектуальної власності. Відносно майна, яке може бути внесене в статутний капітал, законодавством встановлені обмеження:
Прочитайте та законспектуйте порядок формування статутного капіталу Порядок формування статутного капіталу:
Підставою для формування статутного капіталу служить рішення вищого органу господарського товариства, оформлене протоколом загальних зборів. Рішення ухвалюється з наступного питаннями:
На підставі ухваленого рішення засновники господарського товариства проводять оцінку майна і фактичну передачу його в статутний капітал товариства. При формуванні статутного капіталу слід звернути увагу на наступне. 1. Кожний з учасників ТОВ до реєстрації товариства зобов'язаний внести в статутний капітал не меншого 50 % внеску. Не сплачену частину статутного капіталу необхідно сплатити протягом першого року діяльності товариства (ч. 3 ст. 144 ЦК). Повністю внести свій внесок учасники ТОВ зобов'язані не пізніше року після реєстрації суспільства. 2. До дня скликання засновницьких зборів акціонерного товариства особи, що підписалися на акції, повинні внести не меншого 30 % номінальній вартості акцій. На підтвердження внеску засновникам видаються тимчасові посвідчення. Не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, в терміни, встановлені засновницькими зборами, акціонер зобов'язаний сплатити повну вартість акцій. У разі не оплати їх у встановлений термін акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочення 10 % річних від суми простроченого платежу. Акції, не сплачені впродовж 3 місяців після встановленого терміну, акціонерне товариство має право реалізувати. Якщо при підписці на акції сума статутного капіталу у встановлені терміни не сплачена, загальними зборами акціонерного товариства ухвалюється рішення про зменшення розміру статутного капіталу. Загальне правило, якого дотримуються при оцінці внесків у статутний капітал, - оцінка їх по взаємній згоді засновників господарського товариства. Лише у випадках, встановлених законом, внесок в статутний капітал обов'язково підлягає незалежній експертній оцінці (абзац другої ч. 2 ст. 11 5 ЦК). Згідно ч. 2 ст. 85 ЦК рішення про оцінку внесків і порядок її проведення обмовляються в засновницьких документах господарського товариства, якщо інше не передбачене законом. Законом № 2658 - спеціальним законом, регулюючим порядок оцінки майна, визначені (ст. 7 Закону) випадки, коли проведення оцінки майна, що вноситься в статутний капітал, є обов'язковим:
Інших норм, що вимагають проведення оцінки при формуванні статутного капіталу, законодавчі акти не містять. Тому в решті випадків порядок оцінки внесків визначається засновниками товариства (з включенням в його засновницькі документи). При цьому засновники мають право відзначити, будуть вони оцінювати внески самостійно або запросять для цієї мети незалежного оцінювача. Незалежна оцінка майна - це оцінка, проведена суб'єктом оцінної діяльності (ст. 3 Закони № 2658). Такими можуть бути: - суб'єкти підприємницької діяльності, що одержали відповідний сертифікат. - органи державної влади і органи місцевого самоврядування, що мають повноваження на здійснення оцінної діяльності. - та інші включені в Державний реєстр суб'єктів оцінної діяльності, який веде ФГИ України (ст. 22 Закони № 2658). Процедура отримання з Державного реєстру інформації про суб'єктів оцінної діяльності регулюється Порядком № 995. Суб'єкт оцінної діяльності складає звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки об вартості майна. Документом, що фіксує оцінку майна в тих випадках, коли оцінка внесків в статутний капітал здійснюється засновниками по взаємній згоді самостійно, є акт оцінки, складений і підписаний засновниками. Оцінка внеску здійснюється в гривнях. Відмітимо, що в статутний капітал товариства можуть вноситися іноземні інвестиції. Вони оцінюються в іноземній конвертованій валюті і в гривнях - за погодженням сторін виходячи з цін міжнародних ринків або ринку України. Документом, підтверджуючим вартість іноземної інвестиції у вигляді майна, є митна декларація. У разі формування статутного капіталу в іноземній валюті суми внеску співзасновника в такій валюті підлягають перерахунку в гривні по курсу, встановленому НБУ. Оцінка майна засновниками господарського товариства може як передувати його передачі товариству, так і співпадати за часом з фактичною передачею майна в рахунок оплати статутного капіталу. У останньому випадку вартість майна повинна бути вказана в акті прийому-передачі, що засвідчує факт передачі майна в статутний капітал. При оплаті частки в статутному капіталі грошовими коштами необхідно відкрити поточний банківський рахунок для формування статутного капіталу. Відповідно до порядку відкриття такого рахунку (він регулюється п. 4.2 Інструкції № 492) кошти на рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства перераховуються засновниками товариства до державної реєстрації товариства як юридичної особи. Документальним підтвердженням оплати статутного капіталу грошовими коштами є довідка банку про оплату статутного капіталу. Передача майна в статутний капітал оформляється актом прийому-передачі: у ньому слід вказати склад майна і його кількість. Складається і підписується акт засновниками господарського товариства. Якщо майно вноситься у вигляді іноземної інвестиції, то така інвестиція реєструється в порядку, визначеному Ухвалою № 9281. Державну реєстрацію іноземних інвестицій, після їх фактичного внесення, здійснюють обласні і міські державні адміністрації. Після того, як статутний капітал сформований, господарське товариство може бути зареєстровано. Прочитайте та законспектуйте основні положення Реєстрація господарського товариства регулюється Законом № 755. Їм визначено, що в числі документів, поданих державному реєстратору на реєстрацію господарського товариства, повинен бути і документ, підтверджуючий здійснення засновниками внесків в статутний капітал (ч. 4 ст. 24 Закони № 755). Таким документом є: акт прийому-передачі - якщо статутний капітал формується за рахунок майна або довідка банку - якщо статутний капітал формується за рахунок грошових коштів. Після державної реєстрації господарське товариство знаходить статус юридичної особи, що дає йому право набувати має рацію власності, користування і інші цивільні права і обов'язки. В результаті передачі грошових коштів або майна як внесок в статутний капітал до господарського товариства переходить право власності на передані в статутний капітал цінності (п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК). Таке право повинно бути оформлено в установленому порядку. Правовстановлюючими документами на майно створеного господарського товариства є статут (засновницький договір), який в цілях цивільного обороту розглядається як операція, і акт прийому-передачі майна. Право власності товариства на рухоме майно оформляється шляхом зарахування цього майна на баланс даного товариства. Що стосується об'єктів нерухомості, переданих як внесок в статутний капітал, то право власності на такі об'єкти підлягає державній реєстрації. Порядок державної реєстрації має рацію власності на нерухоме майно регулюється Положенням № 7/5. При оформленні має рацію власності на об'єкти нерухомого майна, передані в статутний капітал, господарському товариству видається свідоцтво про право власності (п. 6.1 Положення № 7/5). Транспортні засоби, передані як внесок в статутний капітал, підлягають реєстрації. 1.3.2. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу. Порядок збільшення статутного капіталу. Розглянемо порядок збільшення розміру раніше сформованого статутного капіталу і відтворення операцій, пов'язаних з його збільшенням в податковому і бухгалтерському обліку емітента. Прочитайте та законспектуйте, коли можна збільшити розмір статутного капіталу АТ мають право збільшити розмір статутного капіталу при дотриманні наступних умов:
Для збільшення розміру статутного капіталу ТОВ всі його засновники повинні повністю внести свої внески в статутний капітал ТОВ. Для збільшення розміру статутного капіталу ЧП досить рішення засновника (засновників), оскільки чинним законодавством не передбачено яких-небудь інших умов або обмежень. АТ може збільшити розмір статутного капіталу шляхом:
Рішення про збільшення статутного капіталу АТ ухвалюється на загальних зборах акціонерів, оформляється протоколом загальних зборів акціонерів з подальшим внесенням змін в статут АТ і державною реєстрацією змін в статут АТ (ст. 38 Закону № 1576; ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 29 Закону № 755). Документальне оформлення процедури збільшення розміру статутного капіталу АТ проводиться відповідно до норм ст. 6 Закону № 1201, Положень № 18 № 158. Для ТОВ і ЧП Рішення власників про збільшення розміру статутного капіталу:
На підставі вказаних документів вносяться зміни про збільшення розміру статутного капіталу в статут ТОВ (ЧП) (ч. 1 ст. 143 ЦК; ч. 4 ст. 57 ХК; ст. 7 Закону № 1576), які підлягають обов'язковій державній реєстрації (ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 29 Закону № 755). З якої дати вступає в силу рішення про збільшення розміру статутного капіталу? Для АТ, ТОВ і ЧП. Рішення про збільшення розміру статутного капіталу, закріплене в статуті, вступає в силу з дня внесення змін в Державний реєстр, тобто з дня державної реєстрації змін, внесених в статут. Які документи є підставою для відтворення збільшення розміру статутного капіталу в обліку? Для АТ, ТОВ і ЧП Після внесення змін в статут державний реєстратор видає засновникам (або уповноваженій особі) один оригінал статуту в новій редакції і один оригінал статуту в старій редакції з відміткою про проведення держреєстрації змін в статут. Підставою для відтворення в обліку емітента корпоративних прав (далі емітент) збільшення розміру статутного капіталу є оригінал статуту в новій редакції, в якому вказаний розмір статутного капіталу з урахуванням збільшення. Операції по погашенню учасниками (інвесторами) заборгованостей по внесках в статутний капітал відображаються в обліку на підставі документів, підтверджуючих передачу (перелік) учасниками внесків в статутний капітал. Податковий і бухгалтерський облік операцій по збільшенню статутного капіталу. Порядок відтворення в бухгалтерському і податковому обліку емітента операцій по збільшенню статутного капіталу і внесенню } часниками внесків в обмін на емітовані їм корпоративні права розглянемо окремо за джерелами збільшення статутного капіталу. Податок на прибуток. Операція по збільшенню розміру статутного капіталу не міняє податкових показників емітента (абзац п'ятий пп. 7.6.1 Закону про прибуток). Порядок відтворення в податковому обліку емітента операцій по отриманню внесків від учасників (інвесторів) в обмін на корпоративні права (частку в статутному капіталі емітента) розглянемо по видах внесків. Відтворення внесків грошовими коштами в податковому обліку емітента Законом про прибуток не передбачено. Балансова вартість основних фондів, до якої відносяться основні фонди, одержані від інвестора, збільшується на узгоджену між емітентом і інвестором вартість основних фондів, і на неї нараховується податкова амортизація за правилами ст. 8 Закону про прибуток (за умови використання таких основних фондів в господарській діяльності емітента). Це обумовлено тим, що такі основні фонди в цілях оподаткування вважаються придбаними емітентом за компенсацію. Нематеріальні активи відображаються в податковому обліку по аналогії з основними фондами. Вартість ТМЦ відноситься до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток і відповідно бере участь в перерахунку за правилами п. 5.9 Закону про прибуток (за умови їх використання в господарській діяльності емітента). Такі ТМЦ для цілей податкового обліку вважаються придбаними, оскільки вони перейшли від інвестора у власність емітента за компенсацію у вигляді корпоративних прав. Вартість цінних паперів відображається в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами у складі витрат. Нагадаємо, що обмін корпоративних прав на внески учасників (інвесторів) в негрошовій формі є бартерною операцією, тому емітенту слід відображати валові витрати по таких внесках за ціною не вище за звичайну. Звертаємо увагу: при отриманні емітентом від інвесторів всіх вищеперелічених видів внесків його валовий дохід не збільшується, оскільки такі внески є прямою інвестицією. ПДВ. Емітент не нараховує податкові зобов'язання по ПДВ по наступних операціях, оскільки вони не є об'єктом оподаткування:
Якщо оплата емітованих цінних паперів здійснюватиметься не в грошовій формі і не іншими цінними паперами, то емітенту доведеться нарахувати податкові зобов'язання на їх вартість. Емітент має право відобразити податковий кредит, нарахований інвестором у складі вартості переданих в обмін на корпоративні права майнових внесків (основних фондів, ТМЦ, нематеріальних активів), але за умови, що він планує використовувати таке майно в операціях, оподаткувань, в рамках своєї господарської діяльності і за наявності податкової накладно" інвестора. Для емітента такі ТМЦ, основні фонди і нематеріальні активи є придбаними, оскільки він одержав їх у власність і поніс витрати на їх придбання у вигляді емітованих їм корпоративних прав. Податок на прибуток. Емітент не збільшує валовий дохід на вартість одержаних коштів або майна у вигляді реінвестицій в емітовані їм корпоративні права. Податок на дивіденди і НДФЛ. При реінвестиції дивідендів важливе значення має збереження пропорційного співвідношення доль учасників в статутному капіталі емітента, оскільки якщо таке співвідношення залишається без змін після реінвестиції дивідендів, то не нараховуються і не сплачуються:
В тому випадку, якщо в результаті реінвестування дивідендів зміниться пропорційне співвідношення доль учасників в статутному капіталі емітента, то необхідно нарахувати і перерахувати до бюджету до або під час виплати дивідендів:
Крім того, якщо як учасник виступає нерезидент, то з суми і за рахунок суми нарахованих в його користь дивідендів емітент повинен утримати і перерахувати до бюджету (під час виплати) податок з доходу нерезидента у розмірі 15 %, якщо інше не передбачене міжнародними угодами. ПДВ. Збільшення податкових зобов'язань і податкового кредиту емітента по даній операції Законом про ПДВ не передбачене. Збільшення статутного капіталу АТ за рахунок індексації основних фондів. У податковому обліку емітента (АТ) операція по збільшенню статутного капіталу за рахунок суми індексації балансової вартості основних фондів не відображається. Порядок зменшення статутного капіталу. У даному пункті розглянемо порядок зменшення розміру раніше сформованого статутного капіталу і відтворення операцій, пов'язаних з його зменшенням в податковому і бухгалтерському обліку емітента. АТ і ТОВ має право зменшити розмір статутного капіталу якщо:
Якщо при виході учасника з ТОВ його частка залишається не викупленою самим товариством, іншими учасниками або третіми особами, ТОВ вимушене зменшити розмір статутного капіталу. АТ і ТОВ зобов'язані зменшити розмір статутного капіталу в тому випадку, якщо за наслідками другого і кожного подальшого фінансового року вартість їх чистих активів виявиться меншою, ніж вартість статутного капіталу. Для ЧП яких-небудь спеціальних правил зменшення розміру статутного капіталу законодавством не встановлено, отже, його засновник (засновники) має право на свій розсуд ухвалювати рішення про розмір зменшення статутного капіталу. Рішення АТ, ТОВ і ЧП про зменшення розміру статутного капіталу приймається в тому ж порядку, що і рішення про його збільшення (про яке сказано вище). АТ має право зменшити розмір статутного капіталу наступними способами:
ТОВ і ЧП можуть зменшити розмір статутного капіталу шляхом передачі засновникам (учасникам) частини майна ТОВ або ЧП пропорційно їх долям в статутному капіталі. Акцентуємо вашу увагу на наступній: у разі зменшення статутного капіталу у зв'язку з його перевищенням над вартістю чистих активів вартість статутного капіталу приводиться у відповідність з реальною вартістю чистих активів, які можуть бути розподілені між учасниками. Тому в даному випадку емітент не повинен компенсувати учасникам вартість, на яку зменшуються їх корпоративні права в статутному капіталі емітента. Рішення про зменшення розміру статутного капіталу вступає в силу з дня внесення змін в Державний реєстр, тобто з дня державної реєстрації змін в статут. Підставою для відображення в обліку емітента зменшення розміру статутного капіталу є оригінал статуту в новій редакції, в якому вказаний розмір статутного капіталу з урахуванням зменшення. Податковий і бухгалтерський облік операцій по зменшенню статутного капіталу. Податок на прибуток. Операція по зменшенню розміру статутного капіталу не міняє податкових показників емітента. Проте при зменшенні розміру статутного капіталу (окрім зменшення статутного капіталу із-за перевищення його розміру над вартістю чистих активів) зменшується вартість корпоративних прав кожного учасника в статутному капіталі емітента (а при викупі емітентом частки у учасника вартість корпоративних прав учасника рівна нулю). Відповідно емітент зобов'язаний компенсувати учасникам вартість, на яку зменшилися їх корпоративні права в його статутний капітал. Порядок відтворення в податковому обліку емітента операцій по передачі учасникам (інвесторам) коштів (майна) як компенсація вартості зменшення корпоративних прав розглянемо по видах повертаних засобів (майна). Відтворення компенсації грошовими коштами в податковому обліку емітента Законом про прибуток не передбачено. Передача основних фондів в податковому обліку відображається як продаж. Передача нематеріальних активів відображається як продаж в податковому обліку за правилами пп. 8.4.3 Закону про прибуток. На вартість переданих ТМЦ збільшується валовий дохід емітента і проводиться відповідне коректування валових витрат згідно п. 5.9 Закону про прибутки. При цьому валовий дохід відображається за ціною не нижче за звичайну. Вартість переданих цінних паперів відображається в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами у складі доходів. ПДВ. Емітент при передачі інвестору основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ нараховує податкові зобов'язання по ПДВ виходячи з їх договірної ціни, але не нижче за звичайну. 1.3.3. Документальне оформлення статутного капіталу При збільшенні статутного капіталу вже діючого емітента відобразити в обліку операції, пов'язані з поповненням такого капіталу, можна тільки після того, як орган реєстрації зареєструє відповідні зміни, внесені в засновницькі документи емітента. Внески ж, одержані емітентом до такої реєстрації, податкові органи можуть розцінити як безкоштовно одержані активи і включити їх до складу валового доходу. Прочитайте та законспектуйте, схему формування статутного капіталу Формування статутного капіталу відбувається за наступною схемою (рис.1.7): Рис. 1.7. Формування статутного капіталу Правильне оформлення первинних документів в рівній мірі важливе і для емітента, і для інвестора. Скориставшись рис. 1.7., розглянемо, які первинні документи буде потрібно для оформлення операції по здійсненню внеску в статутний капітал. Юридичною особою: 1) при здійсненні внеску грошовими коштами шляхом безготівкового їх переліку оформляється платіжне доручення банку з вказівкою призначення платежу. При внесенні готівки грошових коштів через касу банку спочатку з каси інвестора грошові кошти видаються підзвітній особі (при цьому повинні бути дотримані терміни і норми витрачання готівки), а після цього установою банку заповнюється квитанція з вказівкою такого ж призначення платежу; 2) при внесенні в статутний капітал ТМЦ інвестором виписується витратна накладна на відпустку ТМЦ з позначкою, що свідчить про те, що дані ТМЦ вносяться в статутний капітал. При цьому вартість ТМЦ, проставлена в накладній, повинна відповідати тій, що вказана в статутних документах. Одночасно радимо оформити акт прийому-передачі ТМЦ (у двох екземплярах) і скріпляти його друком і підписами відповідальної осіб інвестора і емітента. У момент передачі об'єкту (перша подія) інвестором виписується податкова накладна, оскільки справжня операція для нього - це операція постачання;
Фізичною особою:
Для підтвердження оцінної вартості ТМЦ, основних засобів, НА потрібна наявність акту оцінки – його складають засновники або суб'єкти оцінної діяльності. Прочитайте та законспектуйте основні положення податкового обліку Податковий облік
Облік операцій з корпоративними правами ведеться окремо від обліку інших операцій:
У звітному періоді, в якому придбані корпоративні права, інвестор відображає витрати в сумі, узгодженій статутними документами, незалежно від того, в якій формі були зроблені внески (грошовими коштами, ТМЦ, НА). Якщо в майбутньому корпоративні права будуть продані, то в звітному податковому періоді, в якому це відбудеться, інвестор відобразить дохід від такої операції в сумі коштів або вартості майна, одержаних в обмін на корпоративні права. Звернемо увагу на те, що при поверненні коштів або майна від емітента при ліквідації даного емітента валовий дохід (в межах фактично внесених сум) не виникає. За підсумками звітного періоду у інвестора:
Тепер про самі активи, які вносяться в статутний капітал в обмін на корпоративні права. Внесок грошовими коштами утруднень не викликає - в податковому обліку нічого не відбувається. Операції по внесенню ТМЦ, ОФ або НА прирівнюються до продажу як повністю відповідні визначенню продажу товарів, приведеному в п. 1.31 Закону об прибутки: є перехід має рацію власності і є компенсація у вигляді корпоративних прав). У інвестора в цьому випадку виникає валовий дохід. Вартість, після якої враховуватиметься цей дохід, рівний ціні, визначеній статутними документами, але не нижче звичайній, оскільки в даному випадку йдеться про зв'язаних осіб. У емітента суми грошових коштів або вартість майна, що поступають платнику податків у вигляді прямих інвестицій в корпоративні права, не включаються у валовий дохід. Емітент має право віднести ці суми до складу валових витрат або збільшити на їх величину балансову вартість ОФ або НА, оскільки їм понесені витрати у вигляді вартості переданих корпоративних прав, по яких виплачуватимуться дивіденди. 2. ПДВ Природно, в першу чергу платникам ПДВ слід керуватися Законом об ПДВ. Цим Законом (пп. 3.2.1) визначено, що емісія корпоративних прав в будь-якому їх вигляді не є об'єктом оподаткування. Якщо інвестиція здійснюється грошовими коштами, ні інвестор, ні емітент податкові зобов'язання по ПДВ не нараховують. Внесок же в статутний капітал у вигляді ТМЦ, ОФ або НА відповідає поняттю "постачання товарів", певному п. 1.4 Закону о ПДВ, оскільки обидві умови - передача прав власності і наявність компенсації – в даній операції виконуються. Таким чином, виникає об'єкт оподаткування, при цьому момент виникнення податкових зобов'язань у інвестора співпаде з моментом передачі таких товарів як внесок в статутний капітал (пп. 3.1.1 і 7.3.1 Закону о ПДВ). У цей же момент інвестору належить оформити податкову накладну. Податкові зобов'язання при цьому визначаються виходячи з узгодженої засновниками вартості, але не нижче за звичайну ціну (п. 4.1 Закону о ПДВ). Податковий кредит по ТМЦ, ОФ, НА у емітента виникне при отриманні податкової накладної (пп. 7.5.1 Закону об ПДВ). Податкових зобов'язань з корпоративних прав у нього не буде через дію вже згаданого пп. 3.2.1 вказаного Закону. Звернемо увагу: якщо інвестором виступає платник ПДВ, а емітентом - неплатник даного податку, обидва екземпляри податкової накладної залишаються у інвестора. Бухгалтерський облік. Порядок обліку інвестицій викладений в П(С) БУ 12. Первинна вартість (собівартість) фінансової інвестиції складається з ціни придбання, комісійної винагороди, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів і інших витрат, пов'язаних з її придбанням. А у разі обміну на інші активи собівартість інвестиції прирівнюється до справедливої вартості таких активів. У інвестора внесок в статутний капітал емітента відображається на рахунку 14 "Довгострокових інвестицій". У емітента для відображення в бухгалтерському обліку операцій із статутним капіталом призначений рахунок 40 "Статутного капіталу": по кредиту відображається його збільшення, а по дебету - зменшення. Аналітичний облік на рахунку 40 ведеться по видах капіталу кожного із засновників. У числі особливо важливих моментів обліку інвестицій - визначення вартості ТМЦ, основних засобів і НА. Звернемося до П(С) БУ 7, 8, 9, які первинну вартість активів, при внесенні їх в статутний капітал підприємства, визначають як узгоджену засновниками справедливу вартість активів з урахуванням додаткових витрат, необхідних для доведення їх до придатного використання. Питання для самоконтролю.
|
Дистанційний курс дисципліни «Соціолінгвістика» покликаний ознайомити... Важливу частину курсу становить тлумачення специфіки соціолінгвістичного підходу до мови і відміни цієї наукової дисципліни від «чистої»... |
ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА» Предметом вивчення дисципліни «Фінанси підприємства» є економічні, організаційні та правові аспекти фінансової діяльності суб’єктів... |
ПЛАН проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) ... |
Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності №4429 Користувачам фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ІНВЕСТ» |
Ключові слова: фінансова діяльність, принципи, фінансові ресурси, управління У статті проаналізовано існуючі погляди науковців щодо сутності фінансової діяльності підприємств. Результатом проведеного дослідження... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва” для студентів напряму «Фінанси... |
До Порядку обліку, створення та ведення реєстру підприємств, установ,... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ЗЕД в системі категорій міжнародної економіки Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів... |