|
Скачати 2.49 Mb.
|
Розділ 1.4. “Особливості формування, обліку і використання окремих видів власного капіталу”Структура 1.4.1. Формування, облік і використання пайового капіталу. 1.4.2. Формування, облік і використання додаткового капіталу. 1.4.3. Формування, облік і використання резервного капіталу. 1.4.4. Формування, облік і використання нерозподіленого прибутку. 1.4.5. Формування, облік і використання неоплаченого і вилученого капіталу. 1.4.6. Звіт про власний капітал. Ключові слова: Пайовий капітал, додатковий капітал, формування додаткового капіталу, резервний капітал, використання резервного капіталу, нерозподілений прибуток, розрахунок нерозподіленого прибутку, відмінності бухгалтерського і податкового обліку, неоплачений капітал, вилучений капітал, джерела інформації для складання звіту про власний капітал. Навчальний матеріал1.4.1.Формування, обліку і використання пайового капіталу Прочитайте та законспектуйте основні положення щодо пайового капіталу Пайовий капітал - різновид власного капіталу. Як і статутний капітал, пайовий капітал є початковим капіталом і основним джерелом формування власного капіталу товариства (підприємства). Згідно Інструкції № 291 пайовий капітал - це сукупність коштів фізичної і юридичної особи, добровільно розміщених в товаристві для здійснення його господарської діяльності. Величина і порядок формування пайового капіталу законодавством не встановлені, а визначаються засновницькими документами підприємства спеціальними законодавчими актами. Пайовий капітал створюється на основі обов'язкових і додаткових пайових внесків пайовиків. Спільно пайовики формують юридичну особу - виробничий кооператив, кредитний союз, житлово-будівельний кооператив, споживче товариство, колективне сільськогосподарське підприємство. Розмір, терміни і порядок внесення обов'язкових пайових внесків визначаються статутом або загальними зборами членів товариства. Кожен член товариства має свою частку в майні підприємства (яка визначається розміром внеску і нарахованими на нього дивідендами) і відповідає за зобов'язанням товариства в межах внесеного їм обов'язкового пайового внеску. Одержаний за підсумками фінансового року прибуток (після сплати податку на прибуток) розподіляється пропорційно сумам пайових внесків кожного члена товариства в порядку, встановленому загальними зборами пайовиків, залежно від їх частки в пайовому капіталі. Якщо підприємство за наслідками діяльності одержало збиток, то він покривається за рахунок обов'язкових пайових внесків. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню при ліквідації підприємства. На загальних зборах може бути ухвалене рішення про внесення додаткових пайових внесків. Такі внески повертаються пайовикам при виході з товариства або на першу їх вимогу. За підсумками фінансового року на додаткові пайові внески також може розподілятися прибуток в порядку, встановленому загальними зборами. Крім того, в деяких товариствах існують свої особливості порядку формування пайового капіталу. Пайовий капітал споживчого товариства також формується з обов'язкових і додаткових пайових внесків членів товариства. Проте розмір внесків не визначається статутом, а змінюється залежно від оплати або повернення пайових внесків членами споживчих товариств. Якщо за рішенням загальних зборів членів товариства пайовий капітал прямує на покриття збитків, то члени товариства оновлюють суму обов'язкових пайових внесків в терміни і в порядку, які встановлені зборами членів товариства. Члени виробничого кооперативу зобов'язані на момент держреєстрації внести не меншого 10 % пайового капіталу, а решту частину - протягом року, починаючи з дня держреєстрації. Пайовий капітал колективних сільськогосподарських підприємств складається з частини вартості майна в майновій формі (основні засоби, виробничі запаси тощо.). розділеній на паї між членами підприємства і частини вартості майна, не розділеної на паї між його членами. Пайовий капітал формується грошовими коштами або майном, якщо це не суперечить вимогам статуту. При внесенні пайового внеску майном його повинно бути оцінено відповідно до стандартів бухгалтерського обліку. Облік пайового капіталу ведеться на рахунку 41 "Пайовий капітал". По кредиту рахунку 41 відображається формування (збільшення) пайового капіталу в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів або матеріальних цінностей. По дебету рахунку 41 - зменшення пайового капіталу в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, розрахунків з членами (при вибутті) або з рахунком "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Аналітичний облік по рахунку 41 ведеться за видами внесків (обов'язкові і додаткові), а також за учасниками. Для обліку внесків у пайовий капітал кредитних союзів пропонується використовувати субрахунки: - 411 "Обов'язкові пайові внески"; - 412 "Додаткові пайові внески". Внесення обов'язкових пайових внесків відображається в бухгалтерському обліку проводкою: Дт 301, 311 - Кт 411. Внесення додаткових пайових внесків відображається в бухгалтерському обліку проводкою: Дт 301, 311 - Кт 412. Розмір пайового капіталу (кредитове сальдо рахунку 41) відображається в пасиві Балансу в рядок 310 "Пайового капіталу" і збільшує величину власного капіталу. Крім того, інформація про формування і використання пайового капіталу відображається в Звіті про власний капітал. У графу 4 Звіти вносяться залишки на початок року (рядок 010), зміни величини пайового капіталу протягом звітного року (рядок 180, 190) і сальдо на кінець року (стор. 300). Пайові внески, внесені пайовиками, відображаються в рядку 180. Розподілений дохід на обов'язкові пайові внески в цілях оподаткування необхідно розглядати як дивіденди. Операції з формування і зміні пайового капіталу оформляються бухгалтерською довідкою, складеною у вільній формі. Для споживчих підприємств Положенням об організації пайового господарства споживчої кооперації України затверджені бланки членських квитків і іншої документації, яка ведеться пайовими господарствами споживчої кооперації. При нарахуванні дивідендів членам кооперативу заповнюється бланк "Розрахунок нарахування дивідендів членам споживчого товариства" і відомість на виплату дивідендів членам споживчого товариства (форма № УКС-406). Потім такі операції відображаються в бухгалтерському обліку споживчого товариства. 1.4.2. Формування, облік і використання додаткового капіталу. Прочитайте та законспектуйте основні положення Додатковий капітал має наступні види: 1) додатковий вкладений капітал; 2) інший додатковий капітал. Розглянемо кожний з цих видів капіталу детальніше. Додатковий капітал. П(С) БУ 2 (п. 39) трактує це поняття таким чином: 1) для акціонерного товариства додатковий вкладений капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість; 2) для інших підприємств, що не є АТ - сума капіталу, вкладена засновниками понад статутний капітал. В процесі діяльності такого акціонерного товариства його акції можуть мати ринкову вартість, яка може відрізнятися від номінальної. Отже, при продажі акцій за ціною вище за номінал додатково залучених коштів формують емісійний дохід АТ, який відображається у складі додатково вкладеного капіталу. У бухгалтерському обліку емісійний дохід відображається на однойменному субрахунку 421: - за кредитом - збільшення доходу від первинного випуску акцій за ціною вище за номіналу у - за дебетом - його зменшення при анулюванні акцій. Сума перевищення збитку від вказаних операцій над залишком емісійного доходу відноситься на дебет рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки. Формування додаткового капіталу підприємства, що не є АТ. Для таких підприємств внески засновників, що перевищують статутний капітал, без рішення про зміну його розміру, відображатимуться як інший вкладений капітал на однойменному субрахунку 422. Наприклад, це можуть бути кошти учасників, внесені ними на розвиток підприємства або на поповнення його оборотних коштів. Інший додатковий капітал. Це сума дооцінки необоротних активів, а також вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб та інші види додаткового капіталу (п. 40 П(С) БУ 2). На субрахунку 422 "Інший вкладений капітал" враховується інший вкладений засновниками підприємств (окрім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески без рішення про зміну розміру статутного капіталу. При поповненні іншого додаткового капіталу за рахунок дооцінки активів сума такої дооцінки відображається на субрахунку 423 "Дооцінка активів". Порядок відображення в бухгалтерському обліку до оцінки необоротних активів передбачений п. 19, 20 П(С) БУ 7 і п. 22, 23 П(С) БУ 8. Збільшення додаткового капіталу за рахунок суми дооцінки залишкової вартості об'єкту активу відбувається, якщо:
Вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб, відображається на субрахунку 424 "Безкоштовно одержані необоротні активи". У бухгалтерському обліку первинна вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних від юридичних або фізичних осіб, визначається відповідно до п. 10 П(С) БУ 7 і виражається в сумі їх справедливої вартості, яка визначається на дату отримання таких активів, з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С) БУ 7. Зверніть увагу Безкоштовно одержані необоротні активи приводять до збільшення власного капіталу підприємства, тому в бухгалтерському обліку дохід признається в сумі амортизації справедливої вартості такого нематеріального активу. Інші види додаткового капіталу відображається на субрахунку 425 "Інший додатковий капітал". Фінансова звітність. Інформація про стан додаткового капіталу підприємства відображається у таких формах фінансової звітності: № 1 "Баланс"; № 1-м "Баланс"; № 4 "Звіт про власний капітал". У формі № 1 "Баланс" наведено: - додатковий вкладений капітал відображається в рядку 320 - джерелом даних для цього є сальдо (Кт) субрахунків 421 "Емісійний дохід", 422 "Додатковий вкладений капітал"; - інший додатковий капітал включається в рядок 330 - джерело даних для відображення: сальдо (Кт) субрахунків 423 "Дооцінка активів", 424 "Без ^ коштовно одержані необоротні активи" і 425 "Інший додатковий капітал". Форма № 4 "Звіт про власний капітал" заповнюється на підставі даних форми № 1 "Баланс", при цьому показники рядків форми № 1 переносяться у форму № 4 в наступному порядку: Заповнення форми № 4 "Звіт про власний капітал" Результати дооцінки відображаються в наступних рядках цього звіту:
У графу 6 наведених рядків включається сума збільшення необоротних активів в результаті їх переоцінки. Тобто відображається оборот по дебету рахунків 10 "Основні засоби", 15 "Капітальні інвестиції", 12 "Нематеріальні активи" в кореспонденції з кредитом субрахунку 423 "Дооцінка активів". Якщо раніше було проведена уцінка активів, в звіті заповнюються рядки:
Розмір зниження ціни необоротних активів відображається в графі 6 вище наведених рядків. Як правило, зниження ціни зменшує розмір попередньої дооцінки, тобто відображається по дебету субрахунку 423 в кореспонденції з кредитом рахунків 10 "Основні засоби", 15 "Капітальні інвестиції" і 12 "Нематеріальні активи". Безкоштовно одержані активи відображаються в однойменному рядку 270. При цьому в графу 6 включається сума активів, безкоштовно одержаних у звітному році від фізичних осіб, - вона враховується по кредиту субрахунку 424 "Безкоштовно одержані необоротні активи". 1.4.3. Формування, облік і використання резервного капіталу. Прочитайте та законспектуйте основні положення Резервний капітал підприємства - це сума резервів, створених відповідно до законодавства або на підставі засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Обов'язковість створення резервного капіталу (резервного фонду) передбачена ст. 14 Закону України „Про господарські товариства” № 1576. Підприємства формують резервний капітал як гарантію виконання своїх зобов'язань. Вказаним Законом визначений мінімальний розмір резервного капіталу для господарських товариств (АТ і ТОВ) на рівні 25 % величини статутного капіталу. Підприємство може зафіксувати в засновницьких документах інший розмір резервного капіталу, проте він не повинен бути менше рівня, встановленого Законом № 1576. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду також визначається в засновницьких документах підприємства і не може бути менше 5 % чистого прибутку, одержаного підприємством за звітний рік. Господарським кодексом (ст. 87) для господарських товариств передбачена можливість формувати фонди розвитку на підставі засновницьких документів. Оскільки законодавством не визначений перелік таких фондів, підприємство в засновницьких документах може передбачити напрями використання прибутку, який було одержано в результаті господарської діяльності (після сплати встановлених законом податків, зборів, покриття збитків), і нормативи відрахувань до створених фондів. Зверніть увагу на бухгалтерський облік резервного капіталу Відповідно до Інструкції № 291 для узагальнення інформації про стан і рух резервного капіталу використовується рахунок 43 "Резервний капітал":
Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду. Для обліку резервного капіталу за видами і напрямками використання підприємство може або вести аналітичний облік, або відкривати до даного рахунку додаткові субрахунки. Наприклад, підприємство відповідно до засновницьких документів може створити резервний фонд, направлений на виконання програми з поліпшення технічного стану основних засобів підприємства. Оскільки технічне переозброєння підприємства процес тривалий, бухгалтеру доцільно відкрити субрахунок, на якому акумулюватимуться необхідні кошти. З цією метою підприємство і відкриє, наприклад, субрахунок 431 "Резерв на капітальні інвестиції". Зверніть увагу на формування резервного капіталу Резервний капітал формується за рахунок щорічних відрахувань до резервного фонду з чистого прибутку (не менше 5 %). А тепер згадаємо що включає поняття "чистий прибуток"? Для відповіді на це питання звернемося до п. 37 П(С) БУ 3 "Звіт про фінансові результати". Чистий прибуток відображається в рядку 220 ф. № 2 "Звіти про фінансові результати" і розраховується таким чином: рядок. 220 - рядок. 190 + рядок. 200 - рядок. 205 - рядок. 210 де рядок. 190 - одержаний підприємством в результаті господарської діяльності прибуток протягом звітного періоду за вирахуванням податку на прибуток; рядок 200 - сума надзвичайних доходів (наприклад, сума страхових відшкодувань від стихійних лих, пожеж); рядок 205 - сума надзвичайних витрат (збитки від стихійних лих за вирахуванням суми відшкодування); рядок 210 - сума податку на прибуток від надзвичайної діяльності. Прочитайте та законспектуйте використання резервного капіталу Рішення про напрями використання резервного капіталу ухвалюється власниками підприємства. Резервний капітал може використовуватися за такими напрямками:
Фінансова звітність. Інформація про стан резервного капіталу підприємства знаходить своє відтворення в наступних формах: ф. № 1 "Баланс; ф, № 1-м "Баланс"; ф. ЛГ2 4 "Звіт про власний капітал". Звіт про власний капітал заповнюється на підставі даних ф. № 1 "Баланс". Показники рядків переносяться в наступному порядку:
Дані для заповнення рядку 340 ф. № 1 "Баланс" - кредитове сальдо рахунку 43 "Резервний капітал". Прочитайте та запам’ятайте особливості заповнення "Звіту про власний капітал" ф. № 4
1.4.4. Формування, облік і використання нерозподіленого прибутку. Прочитайте та законспектуйте основні положення Нерозподілений прибуток - це частина одержаного 4 звітному періоді прибутку, який утворився після нарахування і сплати податку на прибуток до бюджету. Непокриті збитки утворюються в результаті діяльності підприємства, коли витрати перевищують його доходи. В більшості випадків така несприятлива ситуація вірогідна в перші і останні роки існування підприємства. Нерозподілений прибуток включається у власний капітал підприємства, тим самим збільшуючи його. Непокриті збитки зменшують власний капітал. Крім того, існує поняття "використання прибутку" - це частина нерозподіленого прибутку, направлена на цілі, визначені документами підприємства (статутом, розпорядженнями, наказами, протоколами). Метою створення комерційного підприємства є отримання прибутку. Проте на практиці така мета досягається не завжди. Тому результатом діяльності підприємства, навіть комерційного, може бути як прибуток, так і збиток. Від чого може залежати фінансовий результат діяльності підприємства за певний період часу. для відповіді на це питання треба згадати наступне. Існують два види чинників впливу: зовнішні, які не залежать від підприємства, і внутрішні, що залежать тільки від нього. До зовнішніх чинників можна віднести рівень інфляції, втрата або зміцнення платоспроможності грошової одиниці, а також політичну і законодавчу нестабільність в країні. Внутрішні чинники - стратегічне планування, вид товарів (робіт, послуг), а також швидкість їх просування на ринку. Тепер перейдемо до визначення суми нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) 4. Алгоритм розрахунків нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) наведено на рис. 1.8 Рис. 1.8. Розрахунок нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) Сума прибутку за бухгалтерським і податковим обліком не завжди однакова. Це пов'язані це з відмінностями в обліку валового доходу і валових витрат у податковому обліку, доходів і витрат у бухгалтерському обліку. Наведемо деякі відмінності в бухгалтерському і податковому обліку в таблиці 1.7. Таблиця 1.7. Відмінності бухгалтерського і податкового обліку
Головні принципи розподілу прибутку повинні бути закріплені в статутних документах. Прочитайте та законспектуйте основні положення Фактичний розподіл прибутку відбувається на підставі організаційних документів - наказів, розпоряджень, протоколів зборів власників. Нерозподілений прибуток може використовуватися:
Резервний фонд створюється у обов'язковому порядку господарськими товариствами в розмірі не менше 5 % чистого прибутку, при цьому розмір резервного фонду повинен бути не нижче 25 % статутного капіталу (ст. 14 Закону № 1576, ч. 4 ст. 87 ЦК), а також фінансово-кредитними установами у встановленому законодавством порядку. Решта підприємств ухвалює рішення про створення резервного фонду самостійно. Бухгалтерський облік. Відображення нерозподіленого прибутку здійснюється на субрахунку 441, непокритих збитків - на субрахунку 442. Використання прибутку відображається на субрахунку 443. Утворення нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) відбувається у момент кореспонденції з рахунком 79 за підсумками звітного року. За наявності дебетового сальдо на рахунку 79 варто говорити про непокриті збитки, кредитового сальдо - про нерозподілений прибуток. Розглянемо відтворення нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у бухгалтерському обліку. Відмітимо, що ч. 4 ст. 144 ЦК для товариства з обмеженою відповідальністю і ч. З ст. 155 ЦК для акціонерного товариства передбачають наступне: якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства буде менше статутного капіталу, то таке товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу шляхом реєстрації відповідних змін за встановленим законодавством порядку або ухвалити рішення про внесення учасниками (акціонерами) додаткових внесків. Якщо вартість чистих активів товариства менше встановленого законом розміру статутного капіталу, то таке товариство підлягає ліквідації. Чисті активи - активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань (п. 4П(С)БУ19). Прочитайте та запам’ятайте основні положення Чистими активами можна назвати власний капітал, а оскільки зміна власного капіталу відбувається за рахунок зміни показника нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) частіше, ніж решти показників розділу І Пасиву балансу, то законодавство заборонено збиткова діяльність. Зверніть увагу, що Для акціонерних товариств мінімальний розмір статутного капіталу - 1250 мінімальної заробітної платні (ст. 24 Закону № 1576), для товариств з обмеженою відповідальністю - 100 мінімальної заробітної платні (ст. 52 Закону № 1576). При цьому застосовується мінімальна заробітна платня, що діє на момент створення товариства. 1.4.5. Формування, облік і використання неоплаченого і вилученого капіталу. Важливими складовими власного капіталу є неоплачений і вилучений капітал. Розглянемо детально особливості його формування і обліку. Прочитайте та законспектуйте основні положення Неоплачений капітал - це сума заборгованості власника (учасника) за внесками в статутний капітал підприємства. Така заборгованість може виражатися в неоплачених акціях, на які підписався учасник, або в сумі неоплаченого внеску в статутний капітал, розмір якого визначений засновницькими документами. Аналітичний облік неоплаченого капіталу, як і статутного, ведеться за кожним учасником (засновником) і за кожним видом розміщених акцій (для акціонерних товариств). Неоплачений капітал формується одночасно із статутним капіталом і відображається проводкою: Дт 46 - Кт 40. Розмір неоплаченого капіталу відображається в бухгалтерському обліку на рахунку 46 "Неоплачений капітал". По Дт рахунку 46 відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками в статутний капітал підприємства, за Кт - погашення заборгованості за внесками в статутний капітал. Вилучений капітал - сума коштів, тимчасово вилучених з господарського і фінансового обороту. Підприємство може викупити у акціонерів власні акції або долі в статутному капіталі в учасників в цілях їх подальшого продажу або анулювання. Акціонерне товариство має право викупити у акціонерів сплачені ними акції після ухвалення такого рішення зборами акціонерів згідно статуту тільки за рахунок коштів, що перевищують статутний капітал, і реалізувати або анулювати викуплені акції протягом одного року. У разі викупу частки учасника товариством з обмеженою відповідальністю відповідно до його статуту товариство зобов'язане або реалізувати ці долі в порядку і в терміни, встановлені статутом і законом, або зменшити розмір статутного капіталу. Товариство може викупити в учасника тільки повністю сплачену їм частину. Суми викуплених акцій формують вилучений капітал підприємства. При продажі акцій або їх анулюванні розмір вилученого капіталу зменшується. Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 "Вилучений капітал". За Дт рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або частки, викуплених господарським товариством у його учасників, По Кт - вартість анулюваних або перепроданих акцій (часток). Як правило, для відображення вилученого капіталу в бухгалтерському обліку застосовуються субрахунки:
У формі № 1 Балансу підприємства суми неоплаченого і вилученого капіталу корегують рядок "Статутний капітал". Величина вилученого капіталу відображається в пасиві ф. № 1 Балансу в рядку 370 "Вилучений капітал" в дужках, тобто підлягає відніманню, тим са-мим зменшує розмір власного капіталу підприємства. Це пояснюється тим, що при викупі акцій (часткою) у підприємства розмір активів зменшився. А відповідно до п. 4 П(С) БУ 2 власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування його зобов'язань. Таким чином, зменшення активів підприємства спричиняє зменшення власного капіталу підприємства. При продажі акцій (частки) розмір вилученого капіталу зменшиться, а величина активів збільшиться, тобто збільшиться розмір власного капіталу. Нагадаємо, що величина неоплаченого капіталу відображається в рядку 360 "Неоплачений капітал" ф. № 1 Балансу в дужках, тобто зменшує розмір власного капіталу, тим самим дозволяє одержувати реальну інформацію про величину власного капіталу підприємства. Адже неоплачений капітал - це фактично не одержані підприємством активи (п. 43 П(С) БУ 2). При внесенні учасниками акцій (частки) в статутний капітал розмір неоплаченого капіталу зменшиться, величина активів збільшиться, що приведе до збільшення розміру власного капіталу. Інформація про формування і використання неоплаченого і вилученого капіталу відображається у ф. № 4 "Звіт про власний капітал". У Звіті неоплачений капітал наведено у графі 9 "Неоплачений капітал . У графу 9 Звіту вноситься розмір неоплаченого капіталу початок року (рядок 010), зміни величини неоплаченого капіталу протягом звітного року (рядки 180, 190) і сальдо на кінець року (рядок 300). У графу 10 Звіту вноситься розмір вилученого капіталу на початок року рядок 010), зміни величини вилученого капіталу протягом звітного року (рядки -• 210 - 250) і сальдо на кінець року (рядок 300). 1.4.6. Звіт про власний капітал. Власний капітал - величина змінна, тобто він може збільшуватися і зменшуватися. На рис. 1.9. приведені операції, що мають вплив на величину капіталу. 1. Операції 1 і 3 здійснюються за ініціативою власників у випадках, коли активи або поповнюються, або вилучаються; 2. Операції 2 і 4 збільшують і зменшують капітал в результаті господарської діяльності підприємства. Рис. 1.9.. Вплив чинників на власний капітал Інформація про види власного капіталу і про зміни в його складі протягом звітного періоду приводиться у Звіті про власний капітал. Зміст і форма Звіту, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С) БУ 5 "Звіт про власний капітал", норми якого стосуються підприємств, організацій і інших юридичних осіб за формами власності, окрім банків і бюджетних установ. При складанні Звіту необхідно враховувати вимоги, встановлені до П(С) БУ 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", П(С) БУ 2 "Баланс", П(С) БУ 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", П(С) БУ 12 "Фінансові інвестиції" (при складанні Звіту підприємствами, які враховують інвестиції в дочірні, асоційовані і спільні підприємства методом участі в капіталі), П(С) БУ 20 "Консолідована фінансова звітність" (при зіставлення консолідованого звіту про власний капітал). Звіт складається підприємствами тільки один раз за рік в повному обсязі (ф. ]Ч° 1, ф. № 2, ф. № 3, ф. № 4, ф. № 5), і подається у складі річної фінансової звітності не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком таким користувачам:
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні надавати до річного звіту „Звіт про власний капітал” за попередній рік. Для складання Звіту про власний капітал використовується інформація, джерела якої наведено на рис. 1.10. Рис. 1.10. Джерела інформації для складання звіту про власний капітал Питання для самоконтролю.
|
Дистанційний курс дисципліни «Соціолінгвістика» покликаний ознайомити... Важливу частину курсу становить тлумачення специфіки соціолінгвістичного підходу до мови і відміни цієї наукової дисципліни від «чистої»... |
ПРОГРАМА НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА» Предметом вивчення дисципліни «Фінанси підприємства» є економічні, організаційні та правові аспекти фінансової діяльності суб’єктів... |
ПЛАН проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) ... |
Свідоцтво про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності №4429 Користувачам фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОКТАВА ІНВЕСТ» |
Ключові слова: фінансова діяльність, принципи, фінансові ресурси, управління У статті проаналізовано існуючі погляди науковців щодо сутності фінансової діяльності підприємств. Результатом проведеного дослідження... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва” для студентів напряму «Фінанси... |
До Порядку обліку, створення та ведення реєстру підприємств, установ,... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ И, в чому полягає сутність фінансової діяльності держави в Україні, яких принципів дотримується держава при її здійсненні, які методи... |
ЗЕД в системі категорій міжнародної економіки Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів... |