1. Фінансовий ринок: сутність, функції і роль в економіці
|
|
Скачати 2.28 Mb.
|
|
Тема 8. Грошовий ринок та ринок банківських позичок 8.1. Методичні поради до вивчення теми У широкому розумінні грошовий ринок представляє собою сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб’єктів економіки. Для пізнання механізму функціонування грошового ринку необхідно розглянути його структуру. Грошовий ринок структуризують за:
Сутність такої структуризації грошового відображена на схемі (рис. 8.1).  Рис. 8.1. Схема системної структуризації грошового ринку [60] Основними функціями грошового ринку, зокрема його складових є:
Об'єктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. Таким об'єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні грошові кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Тому операція продажу грошей має специфічний характер і суттєво відрізняється від традиційної операції продажу на товарних ринках. Продаж грошей виступає переважно у формі кредитування. Продавець - у ролі кредитора, а покупець - у ролі позичальника. Операція продажу грошей не є еквівалентним обміном рівних цінностей, не призводить до втрати продавцем права власності на відповідну суму грошей. Хоча на практиці мають місце винятки з цього правила. Одним з них є акціонерне фінансування, за якого продавець грошей одержує право власності на відповідну частину капіталу покупця грошей. Таке право гарантується передачею останнім своїх акцій на відповідну суму продавцю грошей. Винятком є також купівля страхових полісів, іноземних валютних цінностей тощо. Отже, повинен бути передбачений механізм забезпечення цього права і повернення власнику проданих коштів. Цей механізм базується на застосуванні спеціальних інструментів грошового ринку, які ще називають фінансовими інструментами. Вони покликані забезпечити на ринку рух визначального об'єкта - грошей. З цього погляду роль зазначених інструментів аналогічна ролі грошей на товарних ринках. Інструментами грошового ринку є грошові сурогати – будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються вiд грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України i виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті. Залежно від виду зобов’язання їх можна поділити на неборгові і боргові. До неборгових належать зобов’язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою право розпорядження ними. Такі зобов’язання мають форму акцій. До цієї групи можна віднести також деривативні інструменти, інші функціональні угоди (наприклад страхові)/ [70] До боргових відносять усі зобов’язання, за якими покупець грошей зобов’язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід. Такими зобов’язаннями оформляються операції купівлі-продажу грошей з переданням права розпоряджатися ними на певний строк. Щоб відновити це право за продавцем грошей, потрібно повернути відповідну суму грошей в його розпорядження (готівкою чи перерахуванням на його поточний рахунок) з одночасним погашенням боргового зобов’язання. Боргові зобов’язання як інструменти грошового ринку, у свою чергу, можна поділити на кілька видів залежно від міри й умов надання продавцем покупцеві прав розпорядження відповідними сумами грошей: - депозитні зобов’язання, за якими продавці передають гроші у повне розпорядження покупцям за умови їх повернення (з визначенням чи без визначення його терміну) і сплати (чи без сплати) процентного доходу. Такими зобов’язаннями оформляється переважно залучення грошей банками від їх клієнтів. Вони мають форму угод на відкриття поточних та строкових рахунків, угод депозитних та ощадних вкладів (сертифікатів) тощо; - позичкові зобов’язання, за якими продавці, передаючи гроші покупцям, вносять певні обмеження в права останніх розпоряджатися цими грошима: визначають, на які цілі вони можуть бути використані, вимагають особливих гарантій їх повернення, визначають ступінь ефективності (окупності) витрат чи проектів, що фінансуються за рахунок позичених коштів. Такі зобов’язання мають форму кредитних угод, облігацій, бондів, векселів тощо. Серед інструментів сучасного грошового ринку в умовах фінансової кризи надзвичайно актуальним є використання векселя як інструмента комерційного кредиту, що дозволяє мобілізувати на внутрішньому ринку дешеві ресурси для розвитку економіки. Вексель як борговий документ має ряд істотних особливостей, які відрізняють його від інших боргових зобов'язань. До цих особливостей векселя відносяться:
Особливість вексельного обігу полягає і в тому, що всі учасники вексельного зобов'язання (і боржники, і кредитори) підпадають під дію особливих правових норм закріплених Женевськими вексельними конвенціями 1930 року, до яких Україна приєдналася у липні 1999 року, Законом України „Про цінні папери і фондовий ринок”, Законом України „Про обіг векселів в Україні”, Рішенням ДКЦПФР „Основні напрями розвитку цивілізованого обігу векселів в Україні як антикризовий захід”. Враховуючи норми вексельного обігу, закріплені національним законодавством, варто зазначити, що в умовах кризи ліквідності і різкого скорочення обсягів банківського кредитування в Україні саме вексельні розрахунки можуть стати альтернативою коротко- і середньострокового кредитування суб’єктів господарювання. Крім того, оформлення заборгованості векселями забезпечить активізацію платежів, погашення взаємної заборгованості шляхом проведення заліків зустрічних вимог, скоротить обсяги дебіторсько-кредиторської заборгованості і зменшить прострочену заборгованість між підприємствами. Винятково надійним об’єктом для інвестування коштів суб’єктів підприємницької діяльності та домашніх господарств у всьому світі є державні цінні папери. Уряди розвинутих країн використовують випуск державних цінних паперів як неемісійне джерело для фінансування дефіциту бюджету. Для кожної країни характерна своя специфіка емісії та розміщення цінних паперів, зумовлена особливостями історичного і економічного розвитку країни та ринку позикових капіталів (табл.8.1). У вітчизняній практиці внутрішні державні цінні папери випускаються у вигляді казначейських зобов’язань та облігацій з терміном обігу – до 1 року (короткострокові), від 1 року до 5 років (середньострокові) та довгострокові – з терміном обігу понад 5 років. Відмінність між зазначеними двома видами цінних паперів полягає у цілях випуску, формою виплати доходу та особливостями обігу. Серед цінних паперів, випущених державою в Україні останнім часом, зростає інвестиційна привабливість облігацій. Відподіно до чинного законодавства можуть емітуватися облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), облігації зовнішніх державних позик (ОЗДП) та цільові облігації внутрішніх державних позик. Вони випускаються Міністерством фінансів, яке виступає гарантом їх своєчасного погашення. Таблиця 8.1. Види внутрішніх державних цінних паперів країн – членів ЄС
Обсяги випуску державних облігацій визначаються Законом України „Про державний бюджет” та встановлюються постановою Кабінету Міністрів України. Кошти отримані від розміщення облігацій зараховуються до державного бюджету. Крім цього, важливою метою випуску державних облігацій є збільшення притоку іноземної валюти. Причому держава не обов’язково повинна випускати облігації зовнішньої позики чи облігації, номіновані у іншій валюті. Встановлюючи певний процентний дохід на свої облігації, вищий ставки по аналогічних цінних паперах інших країн, вона впливає на обсяг надходжень валюти до країни. Адже, для придбання таких облігацій іноземні інвестори вимущені купувати національну валюту України, у якій випускаються облігації, підвищуючи попит на неї, а відповідно і її курс до інших валют. Не менш важливою характеристикою державних облігацій є їх здатність стримувати інфляцію.Так, гроші, отримані від розміщення державних облігацій, тимчасово вилучаються з обігу, що знижує купівельний попит, а відповідно стримує інфляційну динаміку. Особливістю випуску державних облігацій в Україні є те, що їх покупцями на аукціоні можуть виступати лише комерційні банки України. Останні можуть купувати облігації за рахунок власних і залучених коштів для себе, а також для свої клієнтів за дорученнями і на кошти останніх. Основним елементом грошового ринку будь-якої країни є банківська система. Саме за її посередництва відбувається основна маса платежів, розрахунків та інших грошових операцій між суб’єктами грошового ринку. Сучасна банківська система України складається із двох рівнів: 1-й рівень – Національний банк України; 2-й рівень – комерційні банки. Національний банк України за своїм статусом є фінансовим агентом уряду і виконує у цій сфері певний спектр операцій: розміщення та погашення державного боргу (Національний банк є безпосереднім учасником ринку ОВДП і виконує обов'язки генерального агента Міністерства фінансів України з обслуговування розміщення облігацій та проведення платежів за ними; депозитарію за облігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів; контролюючого органу та дилера на вторинному ринку), ведення поточних рахунків уряду, касове виконання державного бюджету, обслуговування уряду при здійсненні ним розрахунків з іншими країнами тощо. Комерційні банки є юридичними особами, економічно самостійними та повністю незалежними від виконавчих і розпорядчих органів державної влади у вирішенні питань, пов'язаних з їх оперативною діяльністю. Основними функціями банківських установ є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян через залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення и інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування економіки держави, валютні й інші банківські операції. Виокремлення банків в окрему групу суб’єктів грошового ринку пов’язано з тим, що вони мають значно ширші можливості оперувати на грошовому ринку, ніж інші інституції. Це зумовлено двома рисами, притаманними банкам:
8.2. План практичного заняття № 17
8.3. План практичного заняття № 18
8.4. План практичного заняття № 19
Розрахункові завдання за темою 8.1. Визначити майбутню вартість грошових коштів, вкладених одночасно на депозитний рахунок, за наступних умов:
8.2. Підприємець дає гроші у борг і очікує на його повернення з процентами через 2 роки. Визначити, під яку ставку складного процента планує дати у борг свої гроші підприємець?
8.3. Банк, в якому обслуговується клієнт, проводить нарахування на вклади за складною процентною ставкою. 1. Яку суму клієнт повинен покласти на рахунок 01.01.2011, за умов нарахування 25% річних, щоб отримати 10000 грн. 01.01.2015? 2. Яким повинен бути розмір щорічних внесків, якщо клієнт хоче робити однакові внески на початку (1 січня), 2011, 2012 2013, 2014 рр., щоб отримати 10000 грн? 3. У клієнта на 01.11.2010 є тільки 1750 грн. Під яку просту процентну ставку він повинен покласти ці гроші 01.01.2011, щоб 01.01.2014 мати суму 10000 гр. од. (нарощення — 1 раз на рік)? 8.4. На основі даних, наведених у таблиці 1, визначити яку суму грошей необхідно розмістити на депозитному рахунку банку, щоб за обумовлений термін накопичити необхідну суму капіталу (майбутня вартість капіталу) Таблиця 1. Умови розміщення грошового капіталу у різних банках
444 8.5. Визначити, який з банків пропонує більш вигідні умови нарахування процентів по депозитних вкладах:
8.6. Індивідуальний інвестор володіє капіталом в 6000 грн і бажає покласти по 2000 грн на різні види депозиту в банк строком на 1 рік для отримання додаткового прибутку. На підставі інформації, яка наведена нижче, виберіть найбільш вигідний для інвестора банк, порівнюючи прибуток отриманий за ставкою простого і складного відсотку. Банк А. За ставкою простого відсотку.
За ставкою складного відсотку.
Банк Б. За ставкою простого відсотку.
За ставкою складного відсотку.
 8.5.Питання для самопідготовки і самоконтролю
8.6. Тематика індивідуальних завдань (рефератів) за темою
Термінологічний словник за темою Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати грошових документів. Банківський акцепт – форма короткострокового банківського фінансування, при якому банк бере на себе відповідальність за своєчасну оплату переказного векселя, якщо у векселедавця будуть труднощі. Вексель — цінний папір, що містить зобов’язання фізичної або юридичної особи (векселедавця) про погашення у встановлений строк свого грошового зобов’язання (платежу) у визначеній сумі. Грошова маса – кількість грошей в обігу на певний момент часу з урахуванням не лише готівки, а й коштів на поточних банківських рахунках, строкових та ощадних рахунках, депозитних сертифікатів, державних цінних паперів тощо. Грошові агрегати – показники обсягу і структури грошової маси. Розрізняють такі грошові агрегати: М1 – готівка, дорожні чеки та трансакційні депозити (депозити, кошти з яких можуть бути переказані іншим особам у вигляді платежів за угодами з допомогою чеків або електронних грошових переказів); М2 – це М1 плюс ощадні вклади, одноденні угоди про зворотний викуп, одноденні позички в євродоларах, а також паї взаємних фондів грошового ринку, що належать домашнім господарствам; М3 – це М2 плюс депозитні сертифікати, строкові угоди про зворотний викуп і строкові позички в євродоларах, акції взаємних фондів грошового ринку. Демонетизація – втрата грошовим металом функції грошей. Деномінація – укрупнення національної грошової одиниці шляхом обміну в певному співвідношенні старих грошових знаків на нові з метою упорядкування грошового обігу та спрощення обліку і розрахунків. Депозитні сертифікати – видані банками та іншими депозитними інститутами цінні папери. Дефляція – процес стримування збільшення грошової маси в обігу. Євродолари – долари США, які знаходяться на рахунках іноземних банків за межами та поза безпосереднім регулюванням США і використовуються для кредитно-депозитних операцій на міжнародному ринку позичкових капіталів. Казначейські зобов’язання – боргові цінні папери, що емiтуються державою в особі уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та надають право на отримання фінансового доходу або iншi майнові права відповідно до умов їх випуску. Комерційні папери – короткостроковий простий вексель, виданий суб’єктом господарювання. Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення. Спот ринок – ринок на якому обмін активів на гроші відбувається безпосередньо під час угоди. Фонди ринку грошей – це продаж інвесторам грошових фондів на короткостроковий період. Література: 1, 2, 3, 7, 38, 43, 48, 50. 
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| 4 Світовий фінансовий ринок: сутність та роль у системі міжнародного... З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал... |
Тема Ринок фінансових послуг та його роль в економіці Ринок фінансових... ... |
| 8. РИНОК: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХОДУ > Виникнення, суть та функції ринку Ринок це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками |
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Сутність ринку фінансових послуг, його роль, місце та функції в системі ринкових відносин |
| Тема Предмет і завдання Роль МФО у забезпеченні ефективного управління рухом фінансових ресурсів у сучасні міжнародній економіці. Соціально-економічне призначення... |
Ринок цінних паперів та його основні характеристики Приватизація і акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку... |
| 1. Релігія як суспільно-історичне явище (2 години) Соціальні функції, роль та місце релігії у житті людини і суспільства. Функції релігійних організацій |
План I Роль слуху в розвитку людини. Причини виникнення та класифікація... Навчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції у спеціальних закладах |
| Питання на екзамен з дисципліни «Фінансовий менеджмент» Сутність концепції вартості грошей у часі. Операції нарощування та дисконтування |
РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Автором уточнено та поглиблено сутність, функції і структуру інтелектуального капіталу, досліджено та удосконалено теоретико-методологічні... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua