1. Фінансовий ринок: сутність, функції і роль в економіці
|
|
Скачати 2.28 Mb.
|
|
Тема 9. Валютний ринок 9.1. Методичні поради до вивчення теми Сучасний валютний ринок - система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют. До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою маються на увазі правові норми та інститути, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої входять щоденні зв’язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти. При цьому варто зазначити, що на сьогодні жоден нормативно-правовий акт в Україні не містить визначення терміна «валютні відносини», під якими слід розуміти суспільні відносини, пов’язані із мобілізацією, розподілом і використанням валютних ресурсів, здійсненням контролю та регулюванням порядку проведення операцій з валютними цінностями у процесі валютного обігу, а також відносини, які виникають у сфері валютної діяльності держави.[46] Валютний ринок виконує в економіці кожної країни цілий ряд важливих функцій; а саме: своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; диверсифікацію валютних резервів; страхування валютних ризиків; отримання прибутку учасниками ринку у формі різниці курсів валют; надання й отримання кредитів для міжнародних торговельних операцій. Важливе значення вказаних функцій для забезпечення нормальних умов зовнішньоекономічної діяльності визначає об’єктивну потребу в проведенні поточної валютної політики, спрямованої на державне регулювання системи відносин, які складаються на валютному ринку. Валютна політика держави поділяється на внутрішню поточну та зовнішню перспективну. Внутрішня валютна політика країни формується на основі зовнішньої валютної політики та закріплюється у відповідних нормативних документах, зокрема в Основних напрямах валютної політики на відповідний рік; законі України про Державний бюджет України на відповідний рік та в інших національних нормативно-правових актах. Зовнішня валютна політика повинна відображати стратегічні партнерські відносини із відповідними міжнародними, регіональними фінансовими й іншими організаціями та закріплюватися у Законі України «Про зовнішню політику України на відповідний період часу», які потрібно розробити, а також у міжнародних угодах і відповідних програмах розвитку України на певний період. Важливим засобом реалізації валютної політики є валютне регулювання, яке має бути підпорядковане загальним економічним закономірностям функціонування економічного механізму та включене до системи управління економікою та її зовнішніми зв’язками. Валютне регулювання – це система законодавчих, адміністративних, економічних та організаційних заходів, котрі визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями державними органами влади на території країни, спрямованої на забезпечення економічного зростання. Функціональна сутність валютного регулювання виявляється на двох рівнях: на внутрішньому – як самостійна організаційна система підойм та інструментів регулювання; на зовнішньому – як необхідна умова і фактор розвитку економічної системи в цілому й валютної зокрема, та її гармонійного включення до системи світогосподарських зв’язків. Для ефективного функціонування на будь-якому рівні валютне регулювання має бути цілісною системою, що досягається завдяки високому рівню узгодженості усіх його структуроутворюючих елементів, поєднаних на основі визначених принципів, а саме: цілісності, стабільності, гнучкості, створення єдиних умов для всіх господарюючих суб’єктів. Процес валютного регулювання може бути представлений у вигляді послідовності певних етапів (рис. 9.1). Залежно від сфери здійснення валютного регулювання, виділяють лише два його рівні: міжнародний та внутрішній державний. Міжнародне валютне регулювання здійснюють міжнародні фінансово-кредитні організації з метою створення єдиного валютного простору, що забезпечує вільний обмін товарами, послугами, капіталом у світовому економічному просторі. Error: Reference source not found     Коригування системи валютного регулювання    Рис.9.1. Процес валютного регулювання [61] Внутрішнє державне валютне регулювання має на меті встановлення контролю з боку держави за зовнішніми та внутрішніми валютними потоками, а також за станом внутрішнього валютного ринку для підтримки рівноваги платіжного балансу та стійкості національної валюти. У залежності від впливу форми валютного регулювання на курс національної валюти та рух валютних цінностей виділяють форми прямої та непрямої (опосередкованої) дії. До перших відносяться: валютна інтервенція, валютні обмеження, регулювання конвертованості валюти, облікових ставок Національного (центрального) банку та режиму валютного курсу. До форм непрямої дії відносяться: управління валютними резервами (створюються сприятливі умови для застосування інших форм регулювання валютного курсу, зокрема через проведення валютних інтервенцій), а також регулювання платіжного балансу (шляхом регулювання окремих його статей створюються сприятливі умови для стабілізації валютного курсу та руху капіталів). Що стосується таких форм валютного регулювання, як девальвація та ревальвація, то в залежності від діючого в країні режиму валютного курсу вони можуть здійснювати на об`єкт як прямий, так і опосередкований вплив. При фіксованому валютному курсі девальвація (ревальвація) цілеспрямовано здійснюється державою задля зниження (підвищення) офіційного валютного курсу. При плаваючому валютному курсі девальвація (ревальвація) проводиться державою за допомогою операцій на відкритому ринку, заходів грошово-кредитної політики та інших операцій, які сприяють зниженню (підвищенню) валютного курсу. При цьому, очікуваний результат буде отриманий не відразу, а через певний період часу (лаг). Зв`язки між рівнями, типами, формами та методами валютного регулювання схематично зображені на рис. 9.2.   
   
  Прямої дії
Непрямої дії:
ми резервами
 
Рис.9.2. Зв`язки між рівнями, типами, формами та методами валютного регулювання [59] Результативність застосування форм валютного регулювання багато в чому залежить від того, на скільки вчасно і на який термін вводилася та чи інша форма. Це пов`язано з необхідністю узгоджувати державне валютне регулювання з дією об`єктивних економічних законів, а також з іншими напрямами економічної політики, які проводяться в умовах конкретної економічної ситуації. Те, на скільки вдалим було застосування форм валютного регулювання, можна визначити за отриманим ефектом – стабільністю валютного ринку та курсу грошової одиниці, рівновагою платіжного балансу тощо. Важливим напрямом державного валютного регулювання в Україні є встановлення обґрунтованого валютного курсу, від якого у сучасній відкритій економіці залежить вибір інструментів економічної політики та її ефективність. Валютний курс – співвідношення між грошовим одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. На світовому ринку валютний курс, як кожна ціна, коливається навколо своєї вартісної основи (у випадку валютного курсу – це купівельна спроможність) і формується в залежності від попиту та пропозиції на валютному ринку, співвідношення яких, в свою чергу, залежить від багатьох чинників. Все це зумовлює багатофакторність процесу формування валютного курсу. Формування режимів валютного курсу відбувається на основі регламентаціі встановлення і регулювання курсу національної валюти державними органами у відповідності з обраною системою - фіксованою чи плаваючою. Його призначення полягає у визначенні валютного курсу, його зміни, використанні для здійснення платіжних розрахунків між країнами, обслуговуванні зовнішньоекономічних зв"язків, проведенні беззбиткових операцій на валютному ринку, збереженні валютних резервів країни і т.і. В свою чергу, вибір режиму валютного курсу в країні залежить, по-перше, від стану платіжного балансу держави, по-друге, співвідношення відсоткових ставок і темпів інфляції, по-третє - рівня валютних резервів. Визначення курсу валюти називається її котируванням. Котирування – це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими актами. У світовій практиці існує два методи котирування:
Як економічна категорія валютний ринок відображає певну сукупність певних банківських та фінансових операцій, пов'язаних з переходом права власності на валютні цінності. Чинне законодавство до валютних операцій відносить:
За характером та терміновістю операції, що проводяться на валютному ринку можна поділити на чотири види:
9.2. План практичного заняття № 20
9.3. План практичного заняття № 21
 9.4. Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
9.5. Тематика індивідуальних завдань (рефератів) за темою
Термінологічний словник за темою Акредитив – грошовий документ, у якому міститься розпорядження банку або іншої установи іншому банку на виплату фізичній або юридичній особі певної суми на зазначених в акредитиві умовах Валюта – грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються у міжнародних розрахунках. Валютна інтервенція – це операція купівлі або продажу іноземної валюти Центральним банком країни з метою підтримання ринкового курсу національної валюти відповідно політики, яку провадить уряд. Валютне регулювання – діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями. Валютний демпінг – заходи щодо знецінення національної грошової одиниці з метою забезпечення масового експорту товарів за цінами, нижчими від світових. Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та необмежено обмінюється на інші іноземні валюти. Вільно плаваючий валютний курс – це співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається залежно від попиту і пропозиції валют на валютному ринку країн. Валютний арбітраж – одночасна купівля та продаж іноземної валюти на різних ринках з метою отримання прибутку, який виникає як різниця в курсах. Валютний коридор – можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют. Валютний опціон – право покупця купити і зобов’язання продавця продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим курсом на заздалегідь узгоджену дату або протягом визначеного періоду. Валютна політика — це сукупність здійснюваних державою економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки. Інкасо – банківська операція, за допомогою якої банк, за дорученням свого клієнта, отримує згідно з розрахунковими документами належні йому грошові кошти від платника за відвантажені на його адресу товари (виконані роботи, надані послуги) і зараховує їх на його рахунок у банку. Конвертованість – гарантована можливість грошової одиниці вільно обмінюватися на інші валюти. Котирування - це співставлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами. Крос-курс – це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Національна валюта - це грошова одиниця даної країни, що використовується в зовнішньоекономічних зв'язках і міжнародних розрахунках з іншими країнами. Національна валютна система - це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави. Неконвертована валюта - національна валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни й не обмінюється на інші іноземні валюти. Операції „спот” передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді. Операції „форвард” - це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом. Операція „аутрайт” означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець - купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом. Операція „опціон”, коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата коштів на премію. Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Спот-курс – ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами. Фіксований валютний курс – офіційно встановлене Національним банком фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни. Частково конвертована валюта (ЧКВ) - національна валюта країн, у яких застосовуються валютні обмеження для резидентів і з окремих видів обмінних операцій. Література: 1, 2, 3, 7, 14, 15, 38, 43, 48, 50. 
|
Схожі:
| 4 Світовий фінансовий ринок: сутність та роль у системі міжнародного... З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал... |
Тема Ринок фінансових послуг та його роль в економіці Ринок фінансових... ... |
| 8. РИНОК: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХОДУ > Виникнення, суть та функції ринку Ринок це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками |
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ Сутність ринку фінансових послуг, його роль, місце та функції в системі ринкових відносин |
| Тема Предмет і завдання Роль МФО у забезпеченні ефективного управління рухом фінансових ресурсів у сучасні міжнародній економіці. Соціально-економічне призначення... |
Ринок цінних паперів та його основні характеристики Приватизація і акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку... |
| 1. Релігія як суспільно-історичне явище (2 години) Соціальні функції, роль та місце релігії у житті людини і суспільства. Функції релігійних організацій |
План I Роль слуху в розвитку людини. Причини виникнення та класифікація... Навчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції у спеціальних закладах |
| Питання на екзамен з дисципліни «Фінансовий менеджмент» Сутність концепції вартості грошей у часі. Операції нарощування та дисконтування |
РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У ФОРМУВАННІ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Автором уточнено та поглиблено сутність, функції і структуру інтелектуального капіталу, досліджено та удосконалено теоретико-методологічні... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua