Тема 2. Філософія та світогляд.
Проблема множинності світоглядів. Історичні типи світогляду.
Специфіка міфу. Діалектика міфу та логосу: зняття та/або подолання міфу. Деміфологізація.
Простір філософії: між релігією та наукою.
Наукова «картина світу» та її критика (М. Гайдеггер).
Філософія як ідеологія або критика ідеології.
7 Філософія та повсякденність.
Література:
Адорно Т., Хоркхаймер М. Диалектика Просвещения. – М., 1997.
Бультман Р. Избранное: Вера и понимание. Т. 1-2. – М., 2004.
Вандельфельс Б. Современный порядок в зеркале большого города // www.ruthenia.ru
Вольф Р.П. О. философии. – М., 1996.
Гильдербранд Д. Что такое философия? – СПб., 1997.
6.Кассирер Э. Опыт о человеке // Проблема человека в западной философии. – М., 1988.
7.Корявко Г.Е. Философия как форма общественного сознания. Очерки теории и истории. – М., 1990.
8. Лосев А.Ф. Дерзание духа. – М., 1988.
9. Лосев А.Ф. Диалектика мифа // Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.
10. Мамардашвили М.К. Введение в философию // Мамардашвили М.К. Мой опыт нетипичен. – СПб., 2000. – С. 31-53.
11. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. – М., 1955. – Т.3. – С. 7-544.
12. Ортега-и Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.
13. Рассел Б. История западной философии. – Ростов н/Д., 1998.
14. Философия и мировоззрение. – М., 1990.
15. Хайдеггер М. Время картины мира // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1994. – С. 41-62.
Тема 3. Філософське осмислення буття.
3.1. Історико-філософський генезис категорії буття
Буття як суто філософський концепт.
Становлення категорії буття (буття, Логос, ейдос):
а) від натурфілософів до Парменіда,
б) від Парменіда до Платона;
в) буття та/як становлення: концепція Геракліта.
Буття Бога і становлення людини в філософській думці середньовіччя.
Переосмислення буття в філософії Нового часу. Гамлетівське питання.
3.2. Проблема буття і небуття.
Буття, забуття, небуття і головне питання філософії.
“Смерть Бога” і проблема буття.
М. Гайдеггер: Буття і питання про Ніщо. Жах і відкритість Ніщо.
Література:
Бибихин В.В. Почему бытие есть? // Логос. Философско-литературный журнал. 1991. № 2.
Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма: Пер. с нем. – СПб.: Лань, 1999.
Гартман Н. Старая и новая онтология // Западня философия. Итоги тысячелетия. – Екатеринбург, 1997.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Труды С.-Петербургского философского общества. Вып.VIII. – СПб., 1913.
Декомб В. Современная французская философия: Сборник. – М., 2000.
Платон, Парменид // Платон, Собрание сочинений: В 4 т. – М.: Мысль, 1993. – Т. 2. – С. 346-412.
Пригожин С. Порядок из хаоса. – М., 1994.
Фрагменты ранних греческих философов. Ч.1. – М., 1989.
Хайдеггер М. Время и бытие – М., 1994.
Хайдеггер М. Слова Ницше „Бог мертв” // Вопросы философии. 1990, № 7.
Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии.– М., 1991.
Штирнер М. Единственный и его собственность. – Харьков, 1994
Тема 4. Філософія свідомості.
4.1. Свідомість як філософська категорія.
Проблема свідомості в філософії та психології й шляхи її вирішення.
Питання про походження та еволюцію свідомості.
Метафори свідомості в античності.
Неоплатонійське та християнське тлумачення свідомості і структура психіки за З. Фройдом.
Свідомість в філософії Нового часу; відкриття суб’єкта.
Проблема перевідкриття свідомості (Дж. Сьорль).
4.2. Свідомість та несвідоме.
Філософське значення концепції несвідомого у З. Фрейда.
Багатомірність/неоднородність несвідомого (за К. Марксом, З. Фройдом і Ж. Лаканом).
С. Гроф: проблема еволюції свідомості.
Література:
Гроф С. За пределами мозга. – М., 1993.
Дубров А.П., Пушкин В.Н. Парапсихология и современное естествознание. М., 1990.
Лакан Ж. Функция и поле речи в психоанализе // http://Lacan.narod.ru/ind_lac/lac_r2.htm 2003.
Леви-Строс К. Первобытное мышление. М., 1994.
Мамардашвили М.К. Анализ сознания в работах Маркса // Вопросы философии. – 1968. - № 6. – С. 14-25.
Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. – М., 1955. Т.3. С. 11-544.
Молчанов В.И. Время и сознание. Критика феноменологической философии. М., 1988.
Проблема сознания в современной западной философии. -М., 1989.
Сёрл Дж. Новое открытие сознания // Логос. – № 2001. – 4. – С. 22-40.
Султанова Э.А. Феноменология как метод исследования сознания // Логос. 2001. № 3.
Фрейд З. Введение в психоанализ. М., 1990.
Фрейд 3. Психология бессознательного. - М-, 1990.
Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного. М., 1992.
Тема 5. Гносеологія. Актуальні проблеми теорії пізнання.
Що таке пізнання? Наукове пізнання. Становлення науки як інституту.
Вчення Платона про пізнання
Структура та методи наукового пізнання:
А) Індуктивний метод Ф. Бекона та дедуктивний метод Р. Декарта
Б) Позитивістське та неокантіанське вирішення питання про методи пізнання (О. Конт – Дж.С. Міль – Г. Ріккерт)
П. Фейєрабенд та його критика наукового методу. Багатство форм знань.
Проблема істини. Відносна та абсолютна істина.
Знання й віра в науці та релігії.
Розвиток наукового знання й проблема влади.
Література:
Белов В.А. Ценностное измерение науки. М., 2001.
Границы науки: о возможностях альтернативных моделей познания. М., 1991.
Витгенштейн Л. О достоверности \\ Вопросы философии, 1991, № 2.
Злобин Н.С. Культурные смыслы науки. М., 1997.
Кун Т. Структура научных революций. М., 1977.
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. М., 1978.
Лешкевич Т.Г. Философия науки: мир эпистемологов. Р-на\Д, 1999.
Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии исследования. М., 2003.
Микешина Л.А. Философия познания: Полемические главы. М., 2002.
Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. М., 1998.
Платон, Теэтет // Платон, Собрание сочинений: В 4 т. – М.: Мысль, 1993. – Т. 2. – С.192-274.
Поппер К. Логика и рост научного знания. М., 1983.
Псевдонаучное знание в современной культуре// Вопросы философии. 2001. № 6.
Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. М., 1986.
Философия и методология науки. М., 1994.
Эпистемология и постнеклассическая наука. М., 1992.
Тема 6. Філософська антропологія. Багатомірність людського існування.
Проблема антропосоціогенезу.
Біологічне та соціальне в людині.
Людина як особистість:
а) соціалізація та інтеріоризація особистості;
б) самопочуття, самосвідомість та реальна особистість;
в) проблема здібностей індивіда. Талант та геній.
4. Проблема відчуженої людини.
5. Категорії людського буття:
а) свобода та її прояви;
б) любов як категорія людського буття;
в) проблема смерті та сенсу життя.
Література:
Бердяев Н.А. О назначении человека. М., 1993.
Григорян Б.Г. Философская антропология. М., 1982.
Гуревич П.С. Человек. М., 1995.
Ильенков Э.В. Что такое личность? // Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.
Камю А. Бунтующий человек. М, 1990.
О человеческом в человеке. М., 1991.
Проблема человека в западной философии: Сборник переводов. М., 1988.
Рено А. Эра индивида. – СПб., 2002.
Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм \\ Сумерки богов. М., 1989.
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
Фрейд З. Введение в психоанализ. М., 1990.
Фромм Э. Иметь или быть? М., 1990.
Фромм Э. Бегство от свободы М., 1992.
Фромм Э. Душа человека. М., 1992.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.
Хайдеггер М. Письмо о гуманизме \\ Проблема человека в западной философии. М., 1988.
Хесле В Кризис индивидуальной и коллективной идентичности \\ Вопросы философии. 1994, № 10.
Это человек. Антология. М., 1995.
Тема 7. Філософія техніки. Сутність техніки та сутність людини.
“Діалектика Просвітництва”: людина і техніка.
Проблема сутності техніки (М. Гайдеггер).
Сучасна техніка, технології та технократія.
Література:
Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. – М., 1999.
Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.
Слотердайк П. Правила для человеческого зоопарка. Ответ на письмо Хайдеггера о гуманизме // http://wwh.nsys.by:8101/klinamen/fila19.html
Тоффлер Э. Третья волна. – М., 1999.
Тоффлер Э. Шок будущего. – М., 2002.
Философия техники в ФРГ.- М., 1989.
Шпенглер О. Человек и техника. – М., 1995.
Тема 8. Соціальна філософія та філософія історії. Історичність людського буття.
Специфіка філософського осмислення суспільного життя. Суспільні зв'язки.
Проблема взаємовідносин людини і суспільства. Коммунікація.
Діяльність, творчість, праця, гра як фактори людського існування.
Глобалізація і криза суб`єктивності.
Проблема сенсу і цінності історії.
Основні концепції історичного розвитку.
Проблема кінця історії та постісторії.
Література:
Бауман З. Индивидуализированное общество. – М., 2002.
Белл Д. Возобновление истории в новом столетии (Предисловие к новому изданию книги «Конец идеологии») // Вопросы философии. – 2002. – № 5. – С. 13-25.
Беньямин В. О понятии истории // Новое литературное обозрение. – 2000. – № 46. – С. 81-90.
Бердяев Н.А. Смысл истоии. М., 1990.
Бодрийяр Ж. В тени тысячелетия, или приостановка года 2000 // http://anthropology.ru/ru/texts/baudrill/shmill.html 2003.
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. М., 1993.
Гегель Г.В.Ф. Философия истории // Гегель Г.В.Ф. Сочинения: В 14 т. – М., 1935. – Т. 8.
Гумилев Л.Н. История людей и история природы. М., 1993.
Канетти Э. Масса и власть. М., 1997.
Козловский В.В., Уткин А.И., Федотова В.Г. Модернизация: от равенства к свободе. СПб, 1995.
Корольков А.А. К. Леонтьев и его эстетическая картина эгалитарного прогресса \\ Философские науки. 1991, № 11.
Маркс К. Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. – М., 1957. Т.8. С. 115-217.
О свободе. Антология западноевропейской либеральной мысли. М., 1995.
Ортега-и-Гассет Х. Человек и люди \\ Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы. М., 1991.
Парсонс Т. Система современных обществ. М., 1998.
Поппер К. Нищета историцизма. – М., 1993.
Слотердайк П. После истории // http://wwh.nsys.by:8101/klinamen/fila22.html
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.
Тойнби А. Постижение истории. М., 1991.
Хейзинга Й. Homo ludens. М., 1992.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
Тема 9. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації. Специфіка постмодерного суспільства.
В чому унікальність світової ситуації у ХХІ ст.?
Постіндустріальне суспільство та проблеми глобалізації.
Світовий тероризм як проблема початку ХХІ століття.
Стан постмодерну (Ж. Ліотар).
Симулятивність та віртуальність буття в світі Постмодерну.
Література:
Адрианова Т.В., Уваров А.И. Введение в глобальное мировоззрение. М., 2000.
Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986.
Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. – М., 2000.
Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. – М., 2000.
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К., 2004.
Делез Ж. Различие и повторение. – СПб., 1998.
Дельоз Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія : Анти-Едіп. – К., 1996.
Лиотар Ж.-Ф. Заметка о смыслах «пост» // Иностранная литература. – 1994 - №1. – С. 54-57.
Лиотар Ж.-Ф. Ответ на вопрос: что такое постмодерн? // Ad Marginem. Ежегодник Лаборатории постклассических исследований Института философии Российской Академии наук. – М., 1994. – С. 303-323.
Лиотар Ж.-Ф. Состояние Постмодерна. – М.-СПб., 1998.
Вайцзеккер Э., Ловинс Э., Ловинс Л.Фактор четыре. Новый доклад Римскому клубу. М., 2000.
Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М., 1990.
Дайзард У. Наступление информационного века // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986.
Жижек С. Добро пожаловать в пустыню Реального – М., 2002.
Зиновьев А.А. На пути к сверхобществу. – М., 2000.
Липовецки Ж. Эра пустоты. Очерки современного индивидуализма. – СПб., 2001.
Сакайя Т. Стоимость, созданная знанием, или история будущего // Новая постиндустриальная волнана Западе.- М., 1999.
Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций // Новая постиндустриальная волна на Западе.- М., 1999.
Тоффлер Э. Третья волна: Пер. с англ. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1999.
Тоффлер Э. Шок будущего: Пер. с англ. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ», 2002.
Фукуяма Ф. Доверие. Социальные добродетели и созидание благосостояния //Новая постиндустриальная волна на Западе.- М., 1999.
Фукуяма Ф. Конец истории?: Пер. с англ. // Вопросы философии. – 1992. № 4.
Хесле В. Философия и экология. М., 1983.
Эдвинсон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. – М., 1999.
РОЗДІЛ 4: МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПОТОЧНОГО (МОДУЛЬНОГО) КОНТРОЛЮ.
|