КОМПЛЕКС навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Філософія” для студентів психологічного факультету Викладач: Перепелиця О. М. Харків 2012


Скачати 426.39 Kb.
НазваКОМПЛЕКС навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Філософія” для студентів психологічного факультету Викладач: Перепелиця О. М. Харків 2012
Сторінка1/4
Дата17.03.2013
Розмір426.39 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
  1   2   3   4




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА
Філософський факультет

Кафедра теоретичної і практичної філософії
КОМПЛЕКС

навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Філософія”

для студентів психологічного факультету
Викладач: Перепелиця О.М.

Харків 2012

I. Цілі та задачі курсу.

Викладання курсу "Філософія" передбачає:

ознайомлення студентів з найбільш гострими й актуальними проблемами та головними досягненнями світової розумової культури;

створення теоретичного підґрунтя для їхньої свідомої світоглядної орієнтації;

формування в студентів цивілізованого менталітету й толерантності. Особлива увага приділяється зв`язку філософських концепцій з проблемами сучасної психології.

В результаті вивчення курсу "Філософія" студенти повинні знати:

характер та історичну динаміку основних філософських проблем, їх зв`язок з сучасністю та вплив на інтелектуальний розвиток суспільства;

сучасні підходи до рішення класичних філософських питань;

умови виникнення, зміст та трансформацію основних філософських концептів.

Окрім того студенти повинні вміти:

орієнтуватись в основних філософських течіях;

вести світоглядний діалог, аргументувати свої позиції;

читати й коментувати філософські тексти;

самостійно аналізувати факти, явища й процеси, які відбуваються в сус­пільстві;

робити осмислений вибір форм і спрямованості своєї соціальної актив­ності.
2. Робоча програма курсу.

Предметом дисципліни є розгляд актуальних філософських проблем на підставі найбільш відомих філософських течій і шкіл. Такий підхід дозволяє відмовитись від традиційного історико-філософського вступу та уник­нути дублювання в трактуванні тих чи інших філософських концепцій.

Основні форми навчальних занять - лекції, семінари, самостійна інди­відуальна робота студентів. Дидактика викладання зорієнтована розвитком самостійності мислення студентів, яка передбачає використання евристич­ного діалогу, дискусій з найбільш проблемних питань, коментування філософ­ських текстів, написання студентами рефератів.

Поточний контроль успішності проводиться під час семінарських занять в процесі обговорення теми семінару, можливе проведення письмових конт­рольних робіт.

Підсумковий контроль проводиться в формі екзамену.

2.1. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ТА СТРУКТУРА КУРСУ



п/п

НАЗВА ТЕМИ

Всього годин

З них










Лекції

Семінари

Самост




Модуль 1 «Загальні філософські проблеми і категорії»













11

Що таке філософія? Специфіка філософського знання.

7

3

3

1

22

Світогляд. Типи світогляду. Філософія як “світоглядна проповідь”?

9

3

3

1

33

Філософське осмислення буття.

14

4

4

4

44

Філософія свідомості.

18

4

4

4




Всього за перший модуль
















Модуль 2 «Основні філософські підрозділи»













55

Гносеологія. Актуальні проблеми теорії пізнання

12

3

4

2

66

Філософська антропологія. Багатомірність людського існування.

10

3

4

2

77

Філософія техніки. Сутність техніки та сутність людини.

7

2

2

1

88

Соціальна філософія та філософія історії. Історичність людського буття.

12

4

4

2

99

Специфіка (пост)модерного суспільства. Філософія (пост)модерну

8

2

2

2




Всього за другий модуль



















68

34

34

21


2.2. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ.

Тема I . Що таке філософія? Специфіка філософського знання.

Проблема визначення філософії. Філософія як проблема для самої себе. Можливі відповіді на питання «що є філософія». Неоднозначність поняття філософії. Багатомірність філософських світів. Філософування, філософія та/або філософії. Топографічна метафора філософії. Топос філософії.

Формування концепту «філософія» в Давній Греції. Філософи та софісти. Визначення філософії та образ філософа в «Банкеті» Платона. Філософія як «любов до мудрості». Різні тлумачення «любові». Філософія та безсмертя.

Самовизначеність філософії та унікальність філософії (Аристотель, М. Гайдеггер). Незводимість філософії до мистецтва, науки та світоглядної проповіді. Філософія як ностальгія. Філософія як філософування.

Філософія як творчість концептів (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі). Специфіка філософського концепту в порівнянні з науковим поняттям та художнім перцептом. Філософ як «друг концепту». Концепти та концептуальні персонажі.

Тема 2. Світогляд. Типи світогляду. Філософія як “світоглядна проповідь”?

Визначення світогляду. Історичні типи світогляду. Міфологічне уявлення про світ. Концепція «від Міфу до Логосу». Діалектика Просвітництва (Т. Адорно, М. Хоркхаймер): раціональність міфу та міфічність розуму. Нарративна образність і символічність міфічного світу. Проблема деміфологізації.

Особливості релігійного світосприйняття. Віра та/або розум. Абсурдність та ірраціональність віри (Тертуліан, С. Кіркегор). Раціоналізація віри (Тома Аквінський). Філософська віра (К. Ясперс). Суб’єктивне й об’єктивне в вірі. Простір змісту віри: «що я знаю?», «що, власно, я?», «що є істина?», «яким чином я знаю?». Демонологія та нігілізм. Розум і «безмежна воля до комунікації».

Наукова «картина світу» (М. Гайдеггер). Дослідження як сутність сучасної науки. Проект і метод дослідження. Інститутський характер науки; вчені-дослідники. Світ як картина / людина як суб’єкт. Раціонально організований світ. Функціоналізм і прагматизм науки і техніки.

Філософія між релігією та наукою (Б. Рассел). Критика моністичної раціональності. Постановка питання про сутність філософії (метафізики) М. Гайдеггером. Філософія, світогляд і наука. Філософія й ідеологія. “Філософія за для філософії”?

Тема 3. Філософське осмислення буття.

Онтологія. Концептуалізація буття. Буття як найпростіший, найбільш загальний та найскладніший концепт у історії філософії.

«Метафізика присутності»: чому є дещо, а не ніщо. Буття та суще. Есенція й екзистенція. Незмінність буття та/або рух (Парменід, апорії Зенона – Геракліт і Демокрит); вічність та/або тимчасовість (Августин Аврелій – М. Гайдеггер); чуттєвість та/або надчуттєвість (Платон – Аристотель – Ф. Бекон); єдине та/або множинне (Парменід – Платон – Епікур – Ж. Дельоз); раціональне та/або ірраціональне (Г.В.Ф. Гегель – А. Шопенгауер). Буття та мислення (Парменід – Р. Декарт). Критика «метафізики присутності»: від Ф. Ніцше до М. Гайдеггера. Буття та ніщо. Dasein. Буття та подія (Ж.-Л. Нансі, А. Бад’ю).

Тема 4. Філософія свідомості.

Співвідношення буття та свідомості – основне питання філософії? Ленінська полеміка з емпіріокритицистами. Суб’єктивне cogito та/або теорія відображення.

С. Жижек про повернення матеріалізму. Чи існує об’єктивний світ? Що таке свідомість? Свідомість «між» нами (М. Мамардашвілі).

Проблема інтенціональності свідомості. «Чистий суб’єкт» (Е. Гуссерль).

Свідомість та несвідоме. Колективне та індивідуальне несвідоме. З. Фройд, Г. Юнг про специфіку та роль несвідомого в психічному світі людини. Свідомість та ідеологія. Ілюзорні уявлення людей про самих себе та світ (К. Маркс). Усвідомлення та самосвідомість як шлях до свободи. Змінення чи трансформації свідомості як трансцендування та звільнення свідомості.

Тема 5. Гносеологія. Актуальні проблеми теорії пізнання.

Гносеологія. Проблема пізнаваності світу та істина. Теза Горгія. Агностицизм і скептицизм. Чи існує дещо? Чи можливо дещо пізнати? Проблема репрезентації світу.

«Мозок у бочці» (Х. Патнем).

Методологічна дилема. Полеміка Р. Декарта та Ф. Бекона: дедукція та індукція. Позитивістське та неокантіанське вирішення питання про методи пізнання (О. Конт – Дж.С. Міль – Г. Ріккерт). Чи можливий єдиний метод пізнання? Розрізнення наук за методом пізнання. Номотетичні та ідеографічні науки. Критика моністичної наукової методології та методологічний анархізм (П. Фейєрабенд).

Пізнання та мовні ігри. «Кордони мого світу – кордони моєї мови» (Л. Вітгенштейн). Постмодерністська множинність репрезентацій світу.

Тема 6. Філософська антропологія. Багатомірність людського існування.

Фейєрбах і антропологічний поворот в філософії: людина як єдина проблема філософії. Абстрактна людина та її сутність: від раціонального духу до чуттєвої любові. «Привид Людини» та його критика М. Штірнером. Критика абстрактної людини, історичність людини та труд (К. Маркс).

Есенціалізм і гуманізм. Критика гуманізму; різні версії есенціалістичного гуманізму (М. Гайдеггер). Есенція та/або екзистенція людини. Сенс та/або абсурдність життя (С. Кіркегор, А. Камю). Закинутість у буття та буття-до-смерті.

Доместикація чи селекція людини. «Правила для людського зоопарку» (П. Слотердайк). Полеміка Ю. Габермаса з П. Слотердайком щодо майбутнього людини та долі філософії.

Соціальне та біологічне в людині. Проблема антропосоціогенезу. Сенс та сенси людського існування. Людство як вид та різноманіття образів людини. «Теза про людську винятковість».

Тема 7. Філософія техніки. Сутність техніки та сутність людини.

Людина й техніка. Техніка і природа. Науково-технічний прогрес. Антропоморфність техніки. Раціональність і наука. Проблема сутності техніки.

Тема 8. Соціальна філософія та філософія історії. Історичність людського буття.

Що таке соціальне? Основні характеристики соціуму. Різні форми суспільного життя. Комунікація (К. Ясперс, Ю. Габермас). Екзистенційна комунікація та трансценденція. Можливості комунікативної дії в сучасному суспільстві.

Специфіка суспільства символічного обміну. Дар. Суспільні відносини в умовах еквівалентного обміну. Суспільство споживання.

Історичні форми та розвиток суспільств. Основні концепції історичного розвитку. Свобода та самопізнання Духу (Г.В.Ф. Гегель). Формаційний підхід і хвильова теорія (К. Маркс – Е. Тоффлер).

Проблема кінця історії, постісторії та оновлення історії. Кінець Історії та множинність історій (М. Фуко). «Прозоре суспільство» (Дж. Ваттімо). Від «кінця історії» до «поновлення історії» (Д.Белл, Ф. Фукуяма).

Тема 9. Специфіка (пост)модерного суспільства. Філософія (пост)модерну.

Поняття Постмодерну. Різома і номадичні сингулярності. Специфіка постмодерністської філософії. “Смерть автора” й інтертекст. Деконструкція світової філософії Ж. Дерріда. Симулякри і сумуляції в світі Постмодерну. Криза модерних цінностей. Постмодерн як недовіра до метонарративів. Децентрація та смерть суб’єкта в філософії Постмодерну. Від мислячого суб’єкта до суб’єкта бажання. «Машини бажання» і номадичні сингулярності (Ж. Дельоз).
РОЗДІЛ 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЬ.

Тема I . Що таке філософія? Специфіка філософського знання.

  1. Який предмет філософії? В чому його специфіка відносно інших форм пізнавальної діяльності? Визначення місця філософії за І. Кантом.

  2. Визначення філософії та образ філософа в «Банкеті» Платона.

  3. Самовизначеність філософії та унікальність філософії (Аристотель, М. Гайдеггер)..

  4. Філософія як творчість концептів (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі). Специфіка філософського концепту.

Література:

  1. Адо П. Что такое античная философия. – М., 2000.

  2. Аристотель. Метафизика // Аристотель. Сочинения: В 4-х т. – М., 1975, - Т. 1. – С. 65-367.

  3. Бадью А. Манифест философии. – СПб., 2003.

  4. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия. – М., 1996.

  5. Кант И. Спор факультетов // Кант И. Сочинения: в 8 т. – .7. –М.: Чоро, 1994.–С. 57-136.

  6. Мамардашвили М.К. Введение в философию // Мамардашвили М.К. Мой опыт нетипичен. – СПб., 2000. – С. 31-53.

  7. Платон. Пир // Платон. Собрание сочинений: в 4 т. – М., 1993. – Т.2. – С. 81-134.

  8. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1994. – С. 327-345.

  9. Хайдеггер М. Что это такое – философия? // Вопросы философии. – 1993. - № 8.


  1   2   3   4

Схожі:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “ СТАТИСТИКА” для студентів...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Cтатистика” для студентів 2 курсу заочної форми навчання (Укл ст викладач кафедри прикладної...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу «КРИМІНОЛОГІЯ» для студентів...
Навчально-методичний комплекс з курсу «Кримінологія» для студентів юридичного факультету
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни “Виконавче провадження“ для студентів факультету №4 / Уклад.: В. В. Комаров,...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА...
Семененко Л. Л. ― старший викладач кафедри юридичного документознавства, кандидат філологічних наук
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Облік в бюджетних установах...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях” для студентів V курсу...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу "Фінансовий менеджмент у банку"...
Навчально-методичний комплекс з курсу "Фінансовий менеджмент у банку" для студентів V курсу фінансового факультету денної та заочної...
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "ОБЛІК У БАНКАХ" для студентів...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Облік у банках " / Укл к е н., доц І. В. Вишнякова. Павлоград, 2008
Навчально-методичний КОМПЛЕКС з дисципліни "БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ"...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни "Банківські операції" для студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання / Укл к...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ Затверджено
України: навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей НАКККіМ /уклад. П. С. Гончарук, О.І. Путро, А. В. Святненко....
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ
Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка