1.Теоретичні засади податкового менеджменту: поняття, об’єкт та суб’єкт управління, їх взаємозв’язок. Навести приклад управлінських рішень у сфері оподаткування, що не відповідають об’єктивним закономірностям розвитку об’єкту.
Податковий менеджмент-сукупність дій, прийомів, методів організації податкових відносин і руху податкових надходжень з метою формування доходної частини бюджету та забезпечення впливу податків на розвиток соціально-економічного життя суспільства. Складовими податкового менеджменту є: законотворча діяльність, планування податків, адміністрування податків-діяльність контролюючих органів з організації сплати податків і контролю за платежами. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов’язкових платежів та їх елементи (платники, об’єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом. Планування податків-цей вид діяльності передбачає визначення сум податків та обов’язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків. Контроль за дотриманням податкового законодавства здійснюється шляхом проведення камеральних, документальних та тематичних перевірок. Законотворча діяльність та планування податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а податковий контроль-до оперативного.
Всі складові податкового менеджменту знаходяться у певному взаємозв’язку, наприклад: законотворча діяльність і податковий контроль: недоліки в законодавстві, дискусійні питання призводять до суперечок між податківцями і платниками в процесі проведення перевірок. В результаті в одних випадках несправедливо караються платники, а в інших недораховуються належні суми до бюджету. Законотворча діяльність впливає на пошук шляхів з боку платника зниження податкового тягаря. Це відбувається у разі встановлення високого рівня оподаткування. Рівень оподаткування за офіційною статистикою не досягає 30%.
Об’єкт і суб’єкт управління утворюють єдину систему, більш активним елементом якої є суб’єкт. Але визначальним елементом є об’єкт, тому що нехтування об’єктивними закономірностями розвитку об’єкта призводить до негативних наслідків діяльності суб’єкта. Об’єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виникають між державою та платниками з приводу сплати до бюджету податків і обов’язкових платежів. Результатом такого впливу має бути, з одного боку, формування централізованого фонду держави, а з іншого-створення сприятливих умов для розвитку господарської діяльності; регулювання соціально-економічного життя суспільства. Вказана мета випливає з двох функцій податків-фіскальної та регулюючої
2. Складові податкового менеджменту.
На макрорівні:
Стратегічне управління:
1. Законотворча діяльність. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи (платники, об'єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.
2. Організація оподаткування - це визначення системи уповноважених органів і наділення їх відповідними функціями.
3. Планування та прогнозування податків. Планування податків - передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків.
Оперативне управління:
4. Адміністрування податків - процес організації сплати податків і контролю за цим процесом.
Складові адміністрування:
1) облік платників;
2) облік податкових надходжень;
3) обслуговування платників (роз'яснення податкового законодавства (консультаційне обслуговування платників));
4) управління податковим боргом (податковою заборгованістю);
5) податковий контроль.
На мікрорівні:
1. Податковий облік.
2. Податкове рахівництво - це система принципів, методів та заходів планування, обліку, нарахування та внутрішнього контролю податкових (обов'язкових платежів) та складання податкової звітності. Сучасна економічна наука не зводить податкове рахівництво лише до ведення податкового обліку і складання звітності.
3. Податкове планування - оптимізація оподаткування, з метою зменшення податкового навантаження (тягаря).
Законотворча діяльність, організація і планування податкових надходжень відносяться до стратегічного управління. Адміністрування податків і всі складові мікрорівня належать до оперативного управління.
3. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність, консультаційне обслуговування, податкове рахівництво, оптимізація оподаткування.
Законотворча діяльність. В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи (платники, об'єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.
Консультаційне обслуговування: за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
Податкове рахівництво - це система принципів, методів та заходів планування, обліку, нарахування та внутрішнього контролю податкових (обов'язкових) платежів та складання податкової звітності.
Податкова оптимізація — це зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.
Отже, бачимо тісний взаємозв’язок між такими поняттями, як законотворча діяльність та консультаційне обслуговування: податкові органи тлумачать платникам те, що було розроблено законотворцями. Варто сказати, що з прийняттям ПКУ це є дійсно дуже необхідним, оскільки платники самі не здатні розібратися у всіх нюансах ПК. Із результатами законодавчої діяльності та консультаційним обслуговуванням пов’язані схеми оптимізації оподаткування, оскільки це є легальний спосіб зменшення витрат підприємства/особи на виплату податків, і щоб скористатися ним на повну потрібно чітко знати і розуміти податкове законодавство. Податкове рахівництво також побудоване на законодавстві та є важливим елементом при оптимізації податків.
4. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: планування і прогнозування податкових надходжень, податковий контроль, управління податковим боргом.
Планування та прогнозування податків - передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджету для фінансування видатків.
Податковий контроль — система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Управління податковим боргом – це сукупність заходів, пов’язаних із мінімізацією податкового боргу.
Взаємозв’язок: податківці прогнозують надходження податків/зборів до бюджету на наступний рік, тобто Кабмін при складанні бюджету розраховує на певну суму надходжень, і виходить з неї. Щоб платники не занижували суми податків у деклараціях, вчасно сплачували свої зобов’язання існує податковий контроль, що вирішує деякою мірою питання касового розриву та наповнення бюджету. Управління податковим боргом також має значний вплив на виконання бюджету, оскільки при прогнозуванні та плануванні податків враховується і сплата платниками боргу за минулі періоди.
5. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність і адміністрування податків.
Податкове законодавство повинне розвиватися згідно певних принципів: стабільність; прогнозованість; поєднання інтересів держави і платників податків. Якщо хоча б один з цих принципів порушується, у взаємовідносинах платників податків та держави виникає безліч конфліктних питань. Тому законотворча діяльність у сфері оподаткування (як, в принципі, і в будь-якій іншій сфері) має бути ретельно продумана.
В процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов'язкових платежів та їх елементи (платники, об'єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом. На сьогодні основним законом, що регламентує відносини у сфері оподаткування є ПКУ. Цей акт містить розділ, що має назву «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)», який включає наступні глави:
1. Загальні положення
2. Податкова звітність
3. Податкові консультації
4. Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів
5. Податковий контроль
6. Облік платників податків
7. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби
8. Перевірки
9. Погашення податкового боргу платників податків
10. Застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав
11. Відповідальність
12. Пеня
Отже, законотворці створюють законодавство, яке, в нашому випадку, визначає порядок адміністрування податків та зборів, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
6. Податкове законодавство. Порядок застосування нормативно - правових актів у сфері оподаткування
Правове регламентування – сукупність юридичних норм та правил, якими мають керуватися платники, уповноважені державні органи в процесі управління податками.
Воно реалізується через податкове законодавство – вся сукупність правових актів, якими керуються при справлянні податків.
Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є ;
4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
Правові акти в сфері оподаткування:
Нормативні
Загальні не фінансові закони – конституційні закони або закони, що містять податкові норми (Митний кодекс, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Конституція 57 ст)
Загальні фінансові закони – закон «Про державний бюджет» та Бюджетний кодекс
Податкові закони – податковий кодекс, закон «Про державну податкову службу»
Укази президента («Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»)
Підзаконні акти(постанови КМУ (конкретизують окремі ставки податків і зборів), накази та інструкції ДПА, накази місцевих органів влади)
Міжнародні договори
Декрети КМУ
Ненормативні
Акти застосування права – документи прийняті уповноваженими органами державної влади або посадовими особами, що містять обов’язкові для визначеного кола осіб розпорядження по конкретному питанню (наприклад: акт податкової перевірки, рішення суду)
Акти офіційного тлумачення – податкові консультації. За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
Податкові консультації та наслідки їх застосування
За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
|