Законотворча діяльність

Податковий керуючий –це керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.

1. 
   несплати податків у сумі самостійно визначеній платником - з дня наступного за останнім днем встановленим для сплати.
   
2. 
   несплата податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом - з дня наступного за граничним терміном, указаним у податковому повідомленні.
   

• 
  приміщень, які використовуються для отримання доходів;
  
• 
  електронних контрольно-касових апаратів;
  
• 
  комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням платіжних карток;
  
• 
  вагокасових комплексів;
  
• 
  систем і засобів штрихового кодування.
  

• 
  банкам, що обслуговують платника, з вимогою тимчасового зупинення активних операцій по рахунках такого платника. окрім операцій з:
  
  • 
    погашення податкових зобов'язань і податкового боргу;
    
  • 
    сплаті боргу за виконавчими документами або за задоволеними претензіями у порядку доарбітражного врегулювання спорів, якщо такі документи набрали юридичної сили до виникнення права податкової застави;
    
• 
  платнику з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;
  
• 
  іншим особам, у власності, розпорядженні і користуванні яких знаходяться активи боржника з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.
  

• 
  реквізити господарського суду, до якого воно подається, податкового органу, платника податків:
  
• 
  підстави застосування адміністративного арешту активів платника в конкретному випадку, та продовження арешту із зазначенням терміну;
  
• 
  відомості про розмір податкового боргу платника;
  
• 
  докази вручення копії подання з дотриманням встановленого порядку.
  

• 
  відсутні необхідні реквізити (назва платника або податкового органу, поштові адреси);
  
• 
  підписано не уповноваженою особою;
  
• 
  не обґрунтовані обставини для продовження адміністративного арешту активів;
  
• 
  не надано доказів вручення платнику копії подання.
  

• 
  направляє рішення про арешт активів банкам, платнику та іншим особам з вимогою заборони їх відчуження;
  
• 
  проводить опис активів;
  
• 
  вилучає оригінали первинних документів, складає їх опис, залишає платнику копії цих документів;
  
• 
  здійснює інші заходи.
  

• 
  відмінено рішення податкового органу про арешт;
  
• 
  платник погасив податковий борг;
  
• 
  платника ліквідовано, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
  
• 
  третя особа надала податковому органу відповідні докази, що арештовані активи належать їй;
  
• 
  закінчився граничний термін адміністративного арешту;
  
• 
  платник пред'явив свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. спеціальні дозволи на її здійснення, торговельні патенти тощо, яких не було на момент прийняття рішення про арешт активів.