9. Психологія діяльності Зміст понять «дії», «діяльність», «мотиви діяльності», «праця», «навчання», «гра»


Скачати 77.73 Kb.
Назва9. Психологія діяльності Зміст понять «дії», «діяльність», «мотиви діяльності», «праця», «навчання», «гра»
Дата05.05.2013
Розмір77.73 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
Тема 9. Психологія діяльності
Зміст понять «дії», «діяльність», «мотиви діяльності», «праця», «навчання», «гра».

Загальне поняття про діяльність. Структура діяльності людини. Уміння. Навички. Звички. Дії, діяльність. Основні види діяльності. Професійні особливості діяльності пожежників. Формування конкретних форм трудової діяльності, мотиви ставлення людини до праці. Процес, мета і продукт праці. Праця рутинна і творча.
● Людина самовиявляється в діях, особливо у діях-вчинках, які починаються з постановки цілі і шляхом розкриття в практичній дії реального змісту цілі досягають, реалізують її.

Дії – це процес, який зорієнтований на наслідок, це основний елемент у структурі діяльності. За якістю дії можна виділити такі типи дій: дії рухові (пов’язані з переміщенням у просторі); дії організаційні (створюють умови для механічного впливу на оточення); дії аналізаційні (дії порозуміння між людьми, вербальні); дії розумові (розумові операції). Дії мають таку ж структуру, як і діяльність: мета  мотив; спосіб  результат. На діях людини залишають відбиток суспільні умови життя. Суспільний характер людських дій виявляється у спільній праці з іншими. Основними умовами дій є: стан організму, інтелектуальний рівень, темперамент, характер почуттів, темп реакції, чуттєва вразливість, характер. Довготривалий і складний комплекс дій називаємо діяльністю. Вона завжди спрямована на виконання якоїсь цілі (мети). Тому діяльність визначаємо як об’єднання вчинків та дій зі спільною метою або цілями.

Поведінка – це дії, в яких особливо виявляється суспільна природа людини. Вони здійснюються на основі прийнятих у даному суспільному середовищі норм.

Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності – вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості, – з одного боку, включає у свій зміст особливості історичного рівня культури людини, з іншого – сам визначає цю культуру, будучи виявом суб’єкта історичної діяльності.

Діяльність людини існує як дія або ланцюг дій. Виконання дії полягає у використанні певної системи рухів, яка залежить від мети дії, властивостей предмета, на який ця дія спрямована, й умов дії. Трудова діяльність існує в трудових діях. Оскільки трудова діяльність – це завжди діяльність, спрямована на виробництво певного продукту (матеріального чи духовного), трудові дії людини націлені на певний результат. За внутрішнім психологічним змістом ці дії зумовлюються тими чи іншими спонуканнями або мотивами і спрямовані на певну ціль. Спонукання до діяльності в основі своїй має певну потребу, інтереси людини.

Те, чому людина діє, не завжди збігається з тим, для чого вона діє. Мотиви діяльності можуть розходитися з безпосередньою метою, що керує діями. За Айзенком, існують такі різновиди трудової мотивації: заінтересованість інших працівників у роботі окремої особи та у співдружності з нею; можливість зростання та просування; стабільність становища на роботі; величина заробітної платні; вигідність робочого часу; суспільний престиж праці; відпустка, її тривалість, можливість узяти її у зручний для себе час.

З поняттям “діяльність” пов’язане поняття “активність”.

Активність – це властивість, стан або схильність усіх живих організмів до дієвого регулювання їхніх стосунків з оточенням. Під активністю розуміємо всі типи функціонування організму – як фізіологічні, так і психічні. Прояви активності спостерігаємо й у тварин; такі прояви полягають у задоволенні їхніх біологічних потреб та пристосуванні до умов середовища. Прояви активності в людини виявляються у складанні про себе плану своїх дій (внутрішній), їх виконання (зовнішній). Два основних джерела активності людини, які містяться в самій особі, це потреба і завдання, що спонукають до дії.

У розвитку людської активності виділяють такі процеси: інтеграція – поєднання дій, інтеріоризація – перехід зовнішніх дій у внутрішні (створення смислових образів, понять), екстеріоризація, що виявляється у вигляді щораз більшої можливості вияву дії назовні, автоматизація - багаторазове повторення певних дій (професійні дії), соціалізація – перехід від індивідуальних до суспільних дій, індивідуалізація – дії, які відображають індивідуальні риси психіки особи, її можливості, здібності, досвід.

● Прийнято розрізняти основні види людської діяльності: гру, навчання, працю, спілкування. Кожен із цих видів визначається своїми мотивами, цілями, засобами.

Гра – це генетично перший вид діяльності. Вона з’являється ще на початку життя й має принести людині почуття радості й приємності (функція задоволення).

Існує декілька типів гри:

  • маніпуляційна гра – використання різних речей відповідно до їх призначення;

  • рухова гра, що розвиває координацію рухів;

  • конструктивна гра, яка формує точність рухів, уміння втримувати рівновагу, увагу, витривалість, уміння долати перешкоди;

  • тематична гра – відтворення різноманітних дій, ситуацій, фактів;

  • дидактична гра, що розвиває логічне мислення.

Багато спортивних змагань відбуваються у групових іграх (футбол, хокей, волейбол тощо). Для фахівців такі ігри можуть бути професійною діяльністю, і водночас виступати як аматорство.

Навчання. Мета цього типу діяльності – здобуття певних знань, умінь, навичків. Найвизначніше місце посідає навчання в житті дітей та молоді, однак упродовж усього життя воно залишається суттєвим елементом діяльності особи. Навчання може бути: свідоме, цілеспрямоване, незаплановане, мимовільне. Навчання має за мету засвоєння знань, вироблення практичних умінь і навичок.

Праця – суспільно організована діяльність людини з метою задоволення потреб, внаслідок якої створюються матеріальні та духовні цінності. Мотивом праці є досягнення певної цілі. Праця  це основна сфера активності дорослої людини. Праця може бути: репродуктивна, продуктивна, творча. Процес праці складається з трудової діяльності предмета праці (над чим працюють) і знарядь праці. Під час праці люди вступають у виробничі та міжособистісні відносини. Наукова організація праці (НОП) передбачає оптимізацію взаємодії людини і машини.

Спілкування – це складний, багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів. У спілкуванні розрізняють такі аспекти: комунікативний (обмін інформації), інтерактивний (обмін діями), перцептивний (взаємосприйняття).

Трудова діяльність людини. У трудовій діяльності, в найбільш досконалих її формах виражається вся багатогранна сутність людини. Саме в трудовій діяльності, у творчій праці знаходять свій дійовий прояв усі душевні сили, наміри, почуття особистості. Виникнення трудової діяльності, яка базується на використанні засобів праці, на її розподілі та спеціалізації, повністю змінило ставлення людини до природного світу. Праця розглядається як процес, що відбувається між людиною і природою, процес, у якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою. Впливаючи на природу, змінюючи її, людина змінює і свою власну природу. Трудова діяльність як прерогатива виключно людини характеризується тим, що людина ще на початку процесу праці вже уявляє собі її кінцевий результат.[73, 65]

Саме трудова діяльність спрямована на створення необхідного продукту (речі, енергії, інформації). Продукт, що його виробляє конкретна людина, може бути зовсім не потрібним власне їй. Трудова діяльність орієнтується на потреби суспільства в цілому, не визначаючись потребами лише окремої особистості. Таким чином, трудова діяльність за своєю природою є суспільною. Суспільною є вона й за характером. Сьогодні суспільний розподіл праці набув такої розгалуженості, що фактично жодна людина не лише не виробляє всього, чого вона потребує, а й ніколи не бере участі у виробництві хоча б одного продукту від початку до кінця. Усе, що потрібно людині для життя, вона отримує від суспільства в обмін на свою працю. Виробництво продуктів є водночас і виробленням певних стосунків людей у процесі праці, розподілу, обміну й споживання.

У трудовій діяльності розкривається безпосередній зв’язок між потягом, спонуканням, у якому виражається потреба, зі способом її задоволення. У трудовій дії, оскільки вона спрямована на виробництво продукту, а не безпосередньо на задоволення потреби, виділяється, з одного боку, предмет як продукт, що виступає метою дії, а з іншого боку – потяг, спонукання. Із предмета і спонукання починає виділятися ставлення суб’єкта до навколишнього середовища й до власної діяльності. У праці формується притаманна людині здатність до дій дальнього прицілу, опосередкована, віддалена мотивація – на відміну від вольової, ситуативної мотивації, що характерна для тварин. Оскільки діяльність завжди перебуває в тому чи іншому співвідношенні зі спонуканнями, потягами, потребами, вона включає емоційну характеристику. Емоції породжуються в дії із співвідношення дії з потягом, потребою і залежать від змісту і суті завдання, що стоїть перед людиною, та від її ставлення до цього завдання. У спонуканнях є зачатки волі. Воля включає усвідомлення мети дії, яка випливає з потреб, що цю дію викликають, і свідоме підкорення всього ходу дії поставленій меті. Такий цілеспрямований характер має трудова діяльність, спрямована на виробництво певного предмета, на певний результат; вона характеризується усвідомленням мети і передбаченням результату.

Процес, мета і продукт праці. Процес праці включає потяг, уявлення, волю, на основі яких формується мета праці як її результат, що регулюється свідомою волею.

Мета праці – це те, на що вона свідомо спрямована. Метою в людини частіше виступає те, що в даний момент відсутнє і повинне бути досягнуте за допомогою дій. Мета нам дається уявно – в образі динамічної моделі майбутнього результату діяльності, тобто ідеально. Саме з цією моделлю зіставляються результати дій. Мета – це суттєва ознака процесу праці, оскільки саме нею визначається і система рухів та дій, яка спрямована на досягнення результату. Результатом праці є створення певного духовного чи матеріального продукту, тобто речі, реального предмета, в якому втілені знання, навички, уміння людини.

Процес праці – це перетворення ідеального результату, що був спочатку уявним, на реальний продукт праці в кінці цього процесу, з використанням системи дій і рухів. Усі ланки процесу праці підкорені її кінцевому результату. Мета процесу праці не в ньому самому, а в продукті праці як у її результаті. Трудова діяльність виконується не заради самого процесу праці, а заради більш чи менш віддаленого його результату, що служить для задоволення потреб людини через привласнення не лише продукту її діяльності, а й продукту праці інших людей, продукту суспільної діяльності. Процес праці може вимагати зусиль, спрямованих на подолання не лише зовнішніх, а й внутрішніх перешкод. Це потребує наявності в людини волі. Як зазначав С.Л. Рубінштейн, волі у владі потягу ще немає. У єдності потягу і потреби постає усвідомленість волі, що визначає здатність людини регулювати свої дії, переборюючи як зовнішні, так і внутрішні труднощі. З волею пов’язана проблема породження реальної трудової дії. Воля людини передбачає її свободу у визначенні способу і характеру власних дій, вчинків на основі об’єктивних законів. Емоції та воля виконують регулюючу функцію в процесі праці. Емоції виступають внутрішнім регулятором, оскільки забезпечують трудову діяльність пристрастю, відображаючи відношення між потребою й успішністю реалізації діяльності. Цю роль можуть виконувати як позитивні, так і негативні емоції. [45, 58]

Праця рутинна та творча. Будь-яка праця передбачає як фізичні, так і розумові процеси. У праці завжди присутні рухи (рухи очей при читанні, наприклад), а також мислення, уява (для постановки цілей, прийняття рішення). Залежно від системи дій, яка визначається метою, праця може бути рутинною і творчою.

У творчій праці найбільш яскраво виступає те, що особистість, створюючи суспільно корисний продукт, об’єктивно вносить у нього разом із тим щось нове, оригінальне.


Питання для самоконтролю


  1. Що називають дією?

  2. Які є типи дій?

  3. Які поняття пов’язані з поняттям “діяльність”?

  4. Дайте характеристику видам діяльності.

  5. Назвіть основні складові процесу праці.



Література

1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.

2. Бодалев А.А. Психологи о личности. - М., 1988.

3. Барабанщиков А.В., Давыдов А.П., Федоренко Н.В. Основы военной психологии и педагогики. - М., 1988.

4. Военная психология / Под ред. В.В. Шолега. - М., 1972.

5. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1982.

6. Иванов Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. - М., 1987.

7. Рейнвальд Н.И. Психология личности. - М., 1987.

8. Дарол Ш. Типы личности. – СПб., 1996.

Схожі:

ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки
Зміст понять «діяльність», «функції діяльності», «фактори діяльності працівників МНС»
18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони...
Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають...
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим начальницьким складом
Зміст понять «діяльність», «функції діяльності», «фактори діяльності працівників МНС»
Шляхи формування мотивації до навчання Потреби, мотиви, стимули
Проблема формування мотивації навчання завжди була актуальною в психолого-педагогічній літературі. Як відомо, зміст навчання, його...
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
10. Соціальна група і колектив Зміст понять «соціальна психологія»;...
Зміст понять «соціальна психологія»; «група», «колектив», «соціально-психологічний клімат»
Тема Питання
...
ОСОБЛИВОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ
У запропонованому дослідженні зроблено спробу узагальнити сучасне розуміння понять «праця» та «творчість». Доведено, що праця творчого...
Тема 19. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності та реклами Метою
«торговельна діяльність на організованому ринку», «торговельна діяльність на неорганізованому ринку», «агентська діяльність», «реклама»...
1 Сутність, призначення оцінки вартості майна та напрями оціночної діяльності
Оцінна діяльність. Збірник текстів лекцій освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» спеціальність 03050802 Оціночна діяльність,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка