|
|
Скачати 410.67 Kb.
|
5.Теорія соціального ринкового господарства: теорія та практика застосуванняНайбільш завершену форму ідеї соціальної підтримки та взаємодопомоги отримали у теорії «соціального ринкового господарства». Першим це поняття ввів професор Альфред Мюллер-Армак, який дав йому таке визначення: «Сенс соціального ринкового господарства полягає в тому, що принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання». За його словами, мета «соціального ринкового господарства полягає в тому, щоб «на базі конкурентного господарства пов’язати свобідну ініціативу із соціальним прогресом, забезпеченим саме через ринково-господарські досягнення». Згідно з його концепцією, державна економічна та соціальна політика покликана вирішувати два головних завдання: 1)інституціональне гарантування конкуренції, контроль над монополіями, що дозволить конкуренції діяти в інтересах споживачів;2)забезпечення такого розподілу національного доходу, який виключає надмірне збагачення на одному полюсі і злиденність на другому. Теорія соціального ринкового господарства зберігає провідну роль в ринковому саморегулюванні, відводячи державі функцію засновника та контролера певних правил економічної діяльності. Основними елементами структури соціального ринкового господарства є:1)конкурентний лад, який базується на приватній власності, 2)ринок, який є регулятором суспільного господарства, 3)господарюючі суб'єкти - домогосподарства, підприємства, організації тощо;4)держава, яка створює нормативно-правову базу, сприяє зміцненню конкуренції, забезпечує функціонування ринку та підтримує соціальне вирівнювання. Базовими цілями соціального ринкового господарства для Німеччини стали:1)Досягнення високого добробуту на основі конкуренції, економічної свободи, повної зайнятості та свободи зовнішньої торгівлі.2)Забезпечення стабільності цін.3)Підтримка і розвиток соціального забезпечення, соціальної справедливості, створення умов для соціального прогресу. Ці теоретичні положення стали основою для відбудови господарства Німеччини після Другої світової війни. Для реалізації концепції соціального ринкового господарства було проведено:1)валютну реформу конфіскаційного характеру;2)господарську реформу на основі лібералізації цін;3)впроваджено план Маршалла. Ці заходи дозволили вже в 1948 році досягнути довоєнного рівня виробництва, а результати впровадження соціально-економічних реформ отримали назву „німецького економічного дива". Основними складовими «німецького економічного дива» стали:1)особливість менталітету німецького суспільства;2)сприятливе поєднання соціально-економічних та політичних умов відбудови ринкового господарства;3)вибір правильної стратегії соціально-економічних перетворень. Практичне втілення ідеології соціального ринкового господарства належить Л. Ерхарду, який довів, що соціальний розвиток неможливий без економічного прогресу, ефективної зайнятості, збалансування державного бюджету, соціального спрямування податкової політики та посилення державного регулювання всіх сфер суспільства. 6. Інститути: сутність, види, роль та функції в національній економіці. Інституції-система відносин, що упорядковують взаємодії економічних суб’ктів на основі узгодження обмежень їх життєдіяльності.Інститути класифікуються:1)формальні інститути;2)неформальні інститути;3)примуси до виконання. Формальні інститути-це інститути, що набули статусу легітимних і які стали обов»язковим правилом для суб’єктів господарювання: політичні, економічні, правові. Політичні- визначають владну ієрархічну структуру суспільства, способи ухвалення рішень і контроль. Економічні- визначають можливі форми організації госп. Діяльності, у межах якої окремі індивіди чи групи кооперуються між собою чи вступають у конкурентні відносини(і.власності, і. конкуренції, і.податків). Інститути контрактації- визнчають умови угоди між покупцями та замовниками. Основним в цьому є визначення умов цих угод. Під неформальними інститутами розуміють ті форми взаємодії, які існують в реальному житті, але в правовій практиці не узаконені. Неформ. Інститути поділ. на: 1)легальні, 2)тіньові. Тіньові інститути поділ. на:1)кримінальні, 2)некримінальні. Роль інститутів: 1) створюють каркас ек. систем та впливають на їх функціонування, 2) розв’язують проблеми координації суб’єктів суспільного відтворення, 3)зменшують невизначеність вибору в умовах недостатньої та асиметричної інформації в економіці, 4) визначають умови і можливості функціонування ек. законів. 5)забезпечують форми ек. поведінки суб’єктів і реалізацію їх ек. інтересів. Функції інститутів: 1)координація дій та регулювання поведінки суб’єктів господарювання: 1.1.)інститутам властива система стимулів (позитивні, негативні), без якої вони не можуть існувати; 1.2)інститути забезпечують передбаченість, що в свою чергу призводить до стабільності, 1.30інститути забезпечують свободу та безпеку дій особи у визначених межах, 2) мінімізація трансакційних витрат. |
| 27. Організація б/о: поняття, завдання, суб’єкти, об’єкти Питаннями організації б/о займались Ф. Ф. Бутинець, С. В. Івахненков, О. П. Войналович |
Конституційне право України Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення |
| Законодавство Конституційно-правові відносини: поняття, суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, підстави виникнення та припинення |
1. Економічний зміст категорії "Ефективність національної економіки" та методи її вимірювання ... |
| Лекція : Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація.... Лекція: Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація. Об’єкти та суб’єкти в готельно-ресторанній справі |
Лекція Регулювання національної економіки. Державне управління економікою Цілеспрямоване (усвідомлене, відкрите) регулювання доходів – сукупність дій суб'єктів регулювання, метою яких було визначено регулювання... |
| Структура національної економіки Національна економіка України Заключення... Макроекономіка намагається вирішити такі глобальні проблеми як інфляція, безробіття, економічне зростання. Вона розглядає проблеми... |
Реферат Суб'єкти трудового права Виборні профспілкові органи та інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи як суб'єкти трудового права |
| Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство... Основні характеристики торговельного підприємства, як суб’єкти та об’єкти ринкових відносин |
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Приватизація як основа становлення національної ринкової економіки України. Основні законодавчі акти про приватизацію |