|
|
Скачати 410.67 Kb.
|
Розрізняють 2 поняття нації: 1. нація-держава, до неї належать усі, хто є громадянами держави; 2. нація-народ, до неї належать тільки ті, хто споріднений з певними етносами; 3. народ – це правовий феномен, який є результатом трансформації у націю різних етнічних елементів, саме цьому належить роль державотворення.3. Основні чинники формування та розпаду державних утвореньРозрізняють зовнішні та внутрішні чинники державотворенняДо внутрішніх належать: 1.етнічна самобутність та неповторність; 2.природна здатність до самореалізації та самоствердження; 3.генетично-культурно-історичний код.До зовнішніх чинників належить: 1.географічна ізольованість; 2.відсутність експансії від країн сусідів; 3.розпад імперії; 4.геополітичний компроміс.Внутрішніми чинниками розпаду державотворення є дія людського фактора, зокрема відсутність національної гідності та свідомості.4. Вплив німецької національної політекономії на формування національної економіки як наукиОсновоположні принципи національної політичної економії викладено в праці Деніела Фрідріха Ліста «Національна система політичної економії», Ліст визнавав політичну економію наукою про складові державної політики, в основу якої покладено доктрину економічного розвитку окремої нації. Також він акцентував увагу на необхідності застосування мобілізаційної моделі розвитку економіки, яка передбачає на першому етапі закритість економіки (автарктичність, самодостатність). Ліст виводить основний об’єктивний закон розвитку суспільства Окремий напрям національної політичної економії – учення про народне господарство Німеччини – був об’єктом дослідження представників німецької історичної школи. Так само, як і Ліст, вони виходили з того, що ідеологія суспільного розвитку є первинною, визначає економічну політику, і отже, спрямовує розвиток економіки. Вони намагалися поєднати принцип державного регулювання і принцип економічної свободи. Бруно Гільдебранд не визнавав об’єктивності економічних законів, універсальності узагальнень, принципу індивідуалізму. Він виділяє три фази еволюції людства: натуральне господарство, грошова та кредитна економіка, яка є вершиною прогресу економіки. Формування нової історичної школи було покликане необхідністю теоретичного обґрунтування способів розв’язання соціальних проблем. Проблема соціальної рівноваги розглядалась цією школою як необхідна умова економічного розвитку, а гарантом такої рівноваги мала бути держава (адже інтереси суспільства за національною методологією є пріоритетними). З поглядів Г. Шмоллера випливає логічний висновок: ретельне вивчення минулого культурного розвитку забезпечить культурну перспективу для розвитку майбутнього. Г.Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запроваджує «етичний принцип»: господарське життя визначається не тільки природними й технічними, а також і моральними факторами. Важливого значення надавав Шмоллер ролі морального фактора в розв’язанні робітничого питання: виховання моральності робітників з тим, щоб подолати вороже ставлення до підприємців, запобігти поширенню революційного руху серед робітничого класу. Луйо Брентано надавав визначальної ролі в економіці як етичному так і правовому факторам. Карл Бюхер у праці «Піднесення національної економіки» (1893) простежує еволюцію розвитку народів Західної і Середньої Європи. З позицій мінової концепції Бюхер розробив періодизацію економічної історії людства, яка включала три види господарств:
Зомбарт присвячував свої праці проблемам соціальної психології нації, дослідженню її впливу на економічну поведінку суб’єктів народного господарства. Він намагався показати на історичних прикладах, що капіталістичне суспільство виникає як наслідок психологічного прагнення людини до свободи економічної діяльності, духу підприємництва і новаторства, що забезпечують її збагачення. У свою чергу, збагачення веде до змін у суспільній психології (інколи негативних, запобігати яким — завдання держави). В економічній літературі Зомбарта часто називають ідеологом нацизму. Обґрунтовуючи тезу про визначальну роль суспільної, національної за сутністю, психології, він стверджував, що нації зі свідомо сформованою психологією є сильнішими за ті, мораль яких формується стихійно, а тому вони мають право насильницьким способом насаджувати свою мораль, завойовуючи собі «життєвий простір». Макс Вебер також присвячує свої праці (найвідоміша з яких «Протестантська етика і дух капіталізму») дослідженню морально-етичної природи суспільно-історичних процесів. Економічна діяльність розглядається як одна з багатьох форм виконання людиною своїх обов’язків перед Богом і суспільством. Тому необхідно виховувати в нації працьовитість, бережливість і прагнення збагачення. |
| 27. Організація б/о: поняття, завдання, суб’єкти, об’єкти Питаннями організації б/о займались Ф. Ф. Бутинець, С. В. Івахненков, О. П. Войналович |
Конституційне право України Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення |
| Законодавство Конституційно-правові відносини: поняття, суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, підстави виникнення та припинення |
1. Економічний зміст категорії "Ефективність національної економіки" та методи її вимірювання ... |
| Лекція : Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація.... Лекція: Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація. Об’єкти та суб’єкти в готельно-ресторанній справі |
Лекція Регулювання національної економіки. Державне управління економікою Цілеспрямоване (усвідомлене, відкрите) регулювання доходів – сукупність дій суб'єктів регулювання, метою яких було визначено регулювання... |
| Структура національної економіки Національна економіка України Заключення... Макроекономіка намагається вирішити такі глобальні проблеми як інфляція, безробіття, економічне зростання. Вона розглядає проблеми... |
Реферат Суб'єкти трудового права Виборні профспілкові органи та інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи як суб'єкти трудового права |
| Виділяються чотири основні ознаки, на підставі яких торгове підприємство... Основні характеристики торговельного підприємства, як суб’єкти та об’єкти ринкових відносин |
НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА Приватизація як основа становлення національної ринкової економіки України. Основні законодавчі акти про приватизацію |