НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Скачати 2.49 Mb.

Назва	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Сторінка	2/16
Дата	16.03.2013
Розмір	2.49 Mb.
Тип	Навчально-методичний посібник

bibl.com.ua > Економіка > Навчально-методичний посібник

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

2. Об’єкт економічної теорії та її предмет. Методологія економічної науки

Кожна наука має свiй предмет вивчення. З iншими спорiдненими науками вона пов’язана через об’єкт дослiдження: наприклад, сукупнiсть економiчних наук об’єднується розглядом проблем народного господарства. Цiльовою функцiєю кожної науки є розкриття та пiзнання вiдповiдних об’єктивних законiв природи чи суспiльства. Для цього вона користується набутими в процесi iсторичного розвитку загальнонауковими та спецiальними, притаманними їй методами пiзнання об’єктивної реальностi. Розглянемо докладнiше теорiї i методи, що застосовуються для пiзнання соцiально-економiчних процесiв.

Якою б розмаїтою не була людська дiяльнiсть, вона повинна мати свою власну основу. Такою основою є економiчне життя суспiльства, тiсно пов’язане з потребами та iнтересами людей.

У минулому люди, які починали вивчати економічну теорію, майже завжди вимагали короткого, чіткого визначення цього предмета. Наведемо деякі з таких визначень:

1. Економічна теорія — це наука про види діяльності, пов’язані з обміном і грошовими угодами між людьми.

2. Економічна теорія — це наука про використання людьми якісних чи обмежених продуктивних ресурсів (земля, праця, товари виробничого призначення, наприклад машини, і технічні знання ) для виробництва різних товарів (таких, як пшениця, яловичина, пальто, концерти, шляхи, яхти) і розділу їх між членами суспільства з метою споживання.

3. Економічна теорія — це наука про щоденну ділову життєдіяльність людей, досягнення ними засобів до існування і користання цих засобів.

4. Економічна теорія — наука про те, як людство розв’язує її завдання у галузі споживання і виробництва.

Цей перелік досить великий, однак якщо провести годину у відповідному віділі доброї бібліотеки, освічена людина зможе продовжити його. Втиснути у декілька рядків точний опис певного предмета, що чітко відокремив би його від суміжних дисциплин і дав уявлення початківцю про всі питання, які охоплює цей предмет, - справа нелегка. Економічна теорія, безперечно, включає всі елементи, наведені як у цих визначеннях, так і тих, що могли увійти до довшого переліку.

Об’єктом економiчної теорiї є економiка в цiлому (на мiкро-, макро- i глобальному рiвнях). Мiкрорiвень економiки починається з сiм’ї; фiрма (пiдприємство) є його основною ланкою. Макрорiвень охоплює господарство цiлої країни, а глобальний - мiждержавнi економiчнi об’єднання та всесвiтнє господарство.

В залежності від рівня дослідження об’єкта потрібно виділити відповідні розділи економічної теорії: мікроекономіка, макроекономіка і світова економіка.

Мікроекономіка розглядає економічну систему на мікрорівні, досліджує діяльність окремих економічних суб’єктів, характеризує їх поведінку і пояснює, ким, як і чому економічні рішення приймаються на цьому рівні.

Макроекономіка – галузь економічної науки, яка вивчає функціонування економіки в цілому з погляду забезпечення умов стійкого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів та мінімізації рівня інфляції.

Світова економіка – це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами.

Багатоаспектнiсть змiсту економiки зумовлює рiзноманiтнiсть напрямiв вивчення економiчного життя суспiльства: в центрi уваги постають виробничi вiдносини, проблеми ефективностi економiчної системи, особливостi рiзних систем господарювання та iн.

У рамках економiчної теорiї дослiджується не тiльки оптимiзацiя виробництва при обмежених ресурсах, а й економiчнi форми та закономiрностi, в яких здiйснюється суспiльне вiдтворення в цiлому. В той же час вченi не вiдмовляються i вiд полiтико-економiчного аналiзу вiдносин власностi, оскiльки не можна звести економiчну науку лише до конкретно-економiчного знання.

Предметом економiчної теорiї в її полiтекономiчному аспектi е вивчення виробничих вiдносин в їх взаємодiї з продуктивними силами та органiзацiєю управлiння господарським процесом i системи ефективного ведення господарства як чинникiв суспiльного багатства.

Функцiї економiчної теорії:

- теоретико-пiзнавальна функцiя. Вона пояснює закономiрностi, процеси та явища економiчного життя суспiльства.

- практична функцiя. Реалiзацiї даної функцiї економiчної теорiї полягає в цiлiсному баченнi економiчних процесiв.

Якщо теоретико-пiзнавальна функцiя економiчної теорiї спрямована на розробку методологiчних пiдходiв i принципiв аналiзу соцiально орiєнтованої ринкової економiки, розгортання фундаментальних дослiджень механiзмiв господарювання, соцiо-екологоекономiчної культури розвитку, то практична функцiя (на нинiшньому етапi розвитку Української держави) нацiлена на створення нацiональних банкiв економiчної, соцiальної i екологiчної iнформацiї, органiзацiю центрiв дослiджень, якi забезпечують складання ефективних програм розвитку окремих областей (регiонiв) країни, обробку iнформацiї, експертизу рiшень, що приймаються.

- виховна функція. Її реалiзацiя в широкому розумiннi грунтується на необхiдностi переходу вiд адмiнiстративно органiзованого суспiльства до цивiлiзованого, економiчно органiзованого, що грунтується на консенсусi та гармонiзацiї iнтересiв рiзних соцiальних, нацiональних, територiально-економiчних утворень.

Економічна теорія, як і будь-яка наука, має відповідну методологію – сукупність методів дослідження соціально-економічних явищ.

Першим методом дослідження була формальна логіка, яка визначала вивчення думки з точки зору її структури та форми. Основоположником формальної логіки вважається Аристотель. До XVІІ ст. дану науку називали «оранон» - засіб пізнання, поки Кант не заклав основи діалектичної логіки.

Основними методами формальної логіки є: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, аналогія.

Аналіз – розчленування явищ на окремі частини з метою вивчення їх окремо.

Синтез – це метод, який складається з обєднання окремих частин в ціле, коли між даними частинами встановлюється внутрішній зв’язок.

Індукція – це перехід від конкретного до загального, а дедукція - зворотній процес.

3. Економічні категорії та закони, їх класифікація.

Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, а також між протилежними сторонами окремих явищ і процесів, їх елементами та властивостями.

Економічні закони, як і закони природи мають об’єктивний характер, але істотно відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються й функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. Крім того економічні закони на відміну від законів природи, не вічні, і більшість із них діє впродовж існування одного або кількох суспільних способів виробництва.

Система економічних законів включає чотири їх типи. Перший тип — це загальні економічні закони, тобто закони, які властиві всім суспільним способам виробництва (закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо). Загальні економічні закони відображають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки, властиві технологічному способу виробництва, процесу взаємодії людини з природою, між різними елементами у процесі праці, однаковими для всіх соціально-економічних формацій.

До другого типу належать закони, що діють у кількох суспільно - економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції тощо. Вони діють з моменту виникнення товарного виробництва, тобто з часу розпаду первіснообщинного ладу.

Третій тип — специфічні економічні закони, тобто закони, що діють лише у межах одного суспільного способу виробництва. Найважливішу роль з-поміж них відіграє основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв'язки в процесі взаємодії між продуктивними силами і відносинами власності. Таким законом в умовах капіталізму є виробництво прибутку як основної мети всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

До четвертого типу економічних законів належать закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва. Це, наприклад, закон утворення монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму, тобто з початку XX століття.

Економічні категорії – це теоретичний вираз, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Вони теоретично відображають не лише окрему сторону системи виробничих відносин, а й її зв’язок з відповідною стороною системи продуктивних сил.
Термінологічний словник

Макроекономіка – це наука, що яка вивчає функціонування економіки в цілому.

Маржиналізм – (фр. Marginale — додатковий) — напрям економічної теорії кінця ХІХ ст., який широко використовується в аналізі економічних процесів і законів граничної величини.

Меркантилізм – уявлення про те, що джерелом багатства нації є золото і срібло, які вона отримує на зовнішньому ринку від реалізації надлишків продукції.

Мікроекономіка – це наука, що досліджує поведінку окремих суб’єктів економіки (споживача, фірми).

Монетаризм – економічна теорія, за якою кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму І.Фішер.

Політична економія – наука, сферою інтересів якої є суспільно-економічні відносини, економічні закони, що складаються на різних щаблях розвитку людського суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ.

Фізіократи – уявлення про те, що джерелом багатства нації є землеробство.

Економіка – це система економічних наук, яких налічується близько 50 (економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка праці, економіка будівництва, економіка освіти тощо).

Економікс – наука про економічні системи.

Економічна теорія – наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання.

Дедукція – вивчення явищ при яких роздуми йдуть від загального до одиничного.

Індукція – вивчення явищ при яких роздуми йдуть від одиничного до загального.

Економічний закон – необхідні, сталі, повторювані причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності економічних явищ у процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів діяльності.

Економічна категорія – це абстракція, логічне узагальнююче поняття, теоретичний вираз виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.
1.3. Контрольні питання

1. Чому потрібно вивчати економіку?

2. Чому не відомо жодної економічної школи античності?

3. Назвіть об’єкт дослідження меркантилістів.

4. В чому суть вчення фізіократів?

5. В чому відмінність політичної економії від економікс?
1.4.План практичного заняття

1. Зародження економічних знань. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.

2. Сучасні напрямки, школи і течії економічної теорії. Розвиток економічної думки в Україні.

4. Економічне мислення, його види та роль у розумінні економічного життя суспільства.

5. Економічні категорії, закони і принципи. Система економічних законів. Пізнання та використання економічних законів. Методологічні аспекти механізму дії і використання економічних законів людьми.

6. Функції економічної теорії. Місце економічної теорії в системі конкретно-економічних наук.
1.5. Навчальні завдання для самостійної роботи

Криптограма

Розв”язок криптограми полягає в тому, щоб правильно відгадати слова по горизонталі та вертикалі.

			1			1			4

				2
		2
					3

					3					5

4
								5
			6

	6						7




7

По горизонталі:

1. Наука про господарство в цілому.

2. Формування доходів.

3. Відносини, коли речі та послуги переходять від виробників до споживачів.

4. Ресурси, що використовуються у виробництві товарів і послуг.

5. Діаграма або формула, що допомагає зрозуміти економічні події.

6. Спосіб поєднання ресурсів та їх загальне цілеспрямоване використання.

7. Люди, що вступають в економічні відносини.

По вертикалі:

1. Сфера життя суспільства, в якій на основі використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл, споживання.

2. Французькі мислителі, що вважали природні ресурси джерелом багатства.

3. Використання доходів і реалізація корисностей, які мають речі та послуги.

4. Наука про діяльність підприємств і споживачів.

5. Об’єкти продажу у вигляді дій, вигод.

6. Наука про економічні системи.

7. Економічні цінності, ресурси, товари, доходи.
1.6. Проблемні питання для обговорення в групі

1. Що таке економічний закон? Назвіть основні типи економічних законів.

2. Які структурні ланки методу економічної теорії?

3. Яка відмінність між мікро- і макроекономічною теорією?

4. У чому полягає суть методу наукової абстракції?
1.7. Тестові завдання для перевірки знань

1. Виберіть найповніше визначення економічної теорії:

а) вивчає діяльність, яка охоплює виробництво і обмін товарами;

б) вивчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, доходу та інші сукупні величини;

в) вивчає як суспільство, використовує обмежені ресурси, забезпечує найповніше задоволення потреб;

г) вивчає окремі елементи економіки (поведінку фірм, ринки окремих товарів та ін.);

д) вивчає функціонування банківської системи, гроші і капітал.

2. Термін «економікс» набув загального визнання після того, як його вперше використав у назві праці:

а) Карл Маркс;

б) Поль Самуельсон;

в) Джон Мейнард Кейнс;

г) Альфред Маршал;

д) Франсуа Кене.

3. Економічні закони відріняються від законів природи тим, що:

а) вони об’єктивні;

б) вони суб’єктивні;

в) вони діють тільки в людському суспільстві;

г) вони не можуть бути формалізованого вираження;

4. Яке твердження не стосується економічних законів:

а) економічні закони належать до законів суспільних;

б) економічні закони історичні;

в) економічні закони за останні кілька сотень років змінювалися досить суттєво;

г) економічні закони діють через людей, які мають певну мету і певні матеріальні інтереси;

д) економічні закони вічні.

5. Що не є ресурсом:

а) земля;

б) праця;

в) капітал;

г) гроші

д) підприємницький хист.
1.8. Рекомендована література

1. Базилевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія. Підручник. – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2008.

2. Башнянин Г. Політична економія. Підручник для вузів. К.:Ніка-центр Ельга, 2000.

3. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч.Посібник.-К.:КНЕУ,2001.

4. Гальчинський А. С., Єщенко П.С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань: Навч. пос. –К.:Вища школа,2002.

5. Економічний словник-довідник;/ за ред. С. В. Мочерного.К.:Феміна, 1995.

6. Калина А.В., Осокина В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. Посібник.-К.: МАУП, 1998.

7. Костюк В.С. Економічна теорія:навч.посіб. для студ.вищ.навч. закл.- К.:Центр учб.л-ри, 2009.

8. Крупка М. Основи економічної теорії – К.:Атіка, 2001.

9. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посіб.-К.:Вид.центр „Академия”, 2003.

10. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підруч.Вид.2-е, уточнене. –К.:Академія, 2002.

11. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник /Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін. 2-ге вид., і доп, - К.:Вища шк., 1999.

12. Основи економічної теорії. Підручник: у 2 кн./за ред. Ю.В.Ніколенко, К.:Либідь., 1998.

13. Основи економічної теорії. Підручник / За ред. А.А.Чухна.-К.:Вища шк.,2001.

14. Основи економічної теорії. Посіб./В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевський, Т.І.Біленко та ін.-К.:Академія, 2002.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

Схожі:

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...	Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Автори: Яріш О. В., доцент кафедри фінансів Полтавського університету споживчої кооперації України, к е н
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Автор: Прохар Н. В., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту ВНЗ Укоопспілки Полтавський університет економіки і торгівлі,...	Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни... Рецензенти: Валюх З. О., д філол н., проф. (Київський національний лінгвістичний університет); Григор’єва О. О., к філол н., доц....	НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний... Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...	Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення навчальної... «Товарознавство і комерційна діяльність», 05170104 «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса», 05170107 «Технологія...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...	Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання