|
Скачати 1.64 Mb.
|
Надійшло на підприємство паливо від постачальникаДт 203 "Паливо" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками Придбані запасні частиниДт 207 "Запасні частини" Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" Транспортно-заготівельні витрати, що пов'язані з придбанням запасів, відносять: Дт 20 "3апаси" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Одержання безоплатно. Одержані безоплатно запаси повинні обліковуватися у складі доходів від операційної діяльності, оскільки запаси належать до активів, які використовуються у процесі операційного циклу. Може здатися, що для обліку запасів, одержаних безоплатно, призначено рахунок 745 "Доход від безоплатно одержаних активів". Але рахунок 74 застосовується для обліку доходів, одержаних у результаті звичайної діяльності, але не пов'язаних з операційною. Тому на рахунку 745 будуть обліковуватися одержані безоплатно необоротні активи. Одержані ж запаси будуть збільшувати доход, що відображається по кредиту рахунка 719 "інші доходи від операційної діяльності". Розглянемо бухгалтерський облік вибуття запасів: 1. Продаж запасів. Для відображення виручки від реалізації, нарахованої або отриманої підприємством у звітному періоді, використовується рахунок 70 “Доходи від реалізації”. Для отримання показника чистого доходу до дебету рахунка 70 відносяться податки, акцизний збір, інші обов'язкові податки та збори, що сплачуються з виручки від реалізації, а також та частина доходу, яка належить іншим підприємствам (за договорами комісії, спільної діяльності та ін.). Реалізовані запаси списуються з кредиту рахунків обліку запасів у дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації". Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для відображення виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) або собівартості товарів, що були реалізовані протягом звітного періоду. У кінці року сальдо рахунків 70 і 90 списується на рахунок 791 "Результат основної діяльності", за даними якого визначається прибуток або збиток від основної діяльності. За досліджуваний період підприємство не реалізовувало виробничі запаси. Сировина і матеріали списуються на виробництво продукції: Дт 23 "Виробництво" Кт 201 "Сировина і матеріали" Інші сировина і матеріали (пластини, фарба та ін.): Дт 23 "Виробництво" Кт 209 "Інші сировина і матеріали" Паливо Дт 23 "Виробництво" Кт 203 "Паливо" 3. Вибуття запасів у результаті виявлення нестач. Відзначимо, що запаси можуть бути списані у результаті того, що вони не відповідають визначенню активу (не є джерелом майбутньої економічної вигоди) 4. Вибуття запасів у зв'язку з їх переданням до статутного капіталу іншого підприємства. Запаси можуть бути передані у результаті здійснення підприємством інвестицій до статутного капіталу іншого підприємства. Проводка при цьому буде наступна: Дт 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" Кт 20 "Виробничі запаси" 5. Списання запасів, переданих безоплатно. Запаси можуть бути списані за договором дарування. Бухгалтерський облік списання запасів, переданих безоплатно буде наступним Дт 949 "інші витрати операційної діяльності" Кт 20 "Виробничі запаси" 6. Списання запасів в наслідок надзвичайних подій. Запаси можуть бути списані з балансу в результаті надзвичайних подій (стихійних лих, повеней та ін.). Збитки від надзвичайної діяльності обліковуються окремо. Новий порядок обліку списання запасів у результаті надзвичайних подій буде відображений проводкою: Дт 99 "Надзвичайні витрати" Кт 20 "Виробничі запаси". Основним видом вибуття запасів на підприємстві є їх передача у виробництво. А гак як виробничі запаси є важливою складовою собівартості продукції, то як вже було сказано методи їх оцінки впливають на прибуток підприємства. Тому можна рекомендувати використання методу ФІФО замість середньозваженої оцінки запасів бо така зміна забезпечить підприємству зростання прибутку. 3. Існує прямий зв'язок між вартістю залишків виробничих запасів на кінець облікового періоду та собівартістю реалізованої продукції. Таким чином, визначення вартості залишків запасів на кінець облікового періоду має прямий вплив як на бухгалтерський баланс (величину активів), так і на звіт про фінансові результати (собівартість реалізованої продукції та величину звітного доходу). Оцінка вартості залишків запасів на кінець облікового періоду впливає на величину звітного доходу не тільки цього звітного періоду, а і на величину звітного доходу наступного облікового періоду. Оцінка вартості залишків запасів впливає на два періоди тому, що кінцеве сальдо одного періоду (величина в грошовому вимірюванні залишків запасів на кінець звітного періоду) є в той же час початковим сальдо наступного облікового періоду. Відповідно до ПСБО 9 запаси відображають у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Інакше кажучи, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за мінусом витрат, яких підприємство зазнає у процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо при реалізації. Товари, що застаріли і ушкоджені, часто мають чисту реалізаційну вартість набагато нижчу за їх початкову вартість. Проте подібна ситуація може виникнути не обов'язково при пошкодженні товару. Швидкі технологічні зміни сприяють швидкому моральному старінню товарів. Вимога відображення у звітності запасів за найменшою з початкової і ринкової вартості базується на припущенні, що якщо ціна товару впала, то, відповідно, знизиться і його продажна вартість. Чисту вартість реалізації визначають по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Отже, балансова вартість запасів не повинна перевищувати їхню чисту вартість реалізації, тобто суму коштів, яку очікують отримати від продажу або використання. Запаси мають бути записані за чистою вартістю реалізації, якщо собівартість перевищує цю вартість, що має місце за таких умов:
Суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списують на витрати звітного періоду записом: Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" Кт 20 "Виробничі запаси". Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі зростає, на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис (способом "червоне сторно") про попереднє зменшення вартості запасів. Для цього в бухгалтерському обліку роблять запис: Дт 946 "Втрати від знецінення запасів" Кт 20 "Виробничі запаси". У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про: методи оцінки запасів; балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації; балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів. Якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то в примітках наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації. 4. Виробництво продукції неможливе без споживання запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП). На відміну від виробничих запасів (матеріальних цінностей), які споживаються за один виробничий цикл, змінюючи при цьому фізико-хімічні властивості вихідних характеристик матеріальних цінностей при виготовленні продукції, МШП зберігають свою натуральну форму до моменту вибуття (списання), беруть участь у багатьох виробничих циклах і поступово зношуються. МШП віднесено до запасів у зв'язку із спрощеним їх обліком, порівняно з основними засобами (інші методи нарахування зносу або взагалі відмова від його нарахування). До МШП входять окремі групи, які доцільно виділяти в аналітичному обліку:
5. Для обліку МШП використовуються два рахунки:
На субрахунку 112 ведеться облік малоцінних необоротних активів, строк служби яких більший календарного року чи операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції, робіт чи послуг). На рахунку 22 ведеться облік предметів, строк служби яких не перевищує одного року, тобто вони є оборотними засобами. Для розмежування таких предметів між оборотними і необоротними необхідно ввести ціновий критерій, наприклад встановити, що предмети вартістю нижчою 1000 грн. за одиницю також відносяться до оборотних й обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». 6. Оприбуткування МШП та їх списання оформляється спеціальними документами:
Належним чином оформлені документи, що характеризують рух МШП в середині підприємства, служать для групування даних в аналітичному обліку за такими критеріями:
7. Синтетичний облік МШП ведеться за такою ж методологією, як і облік виробничих запасів. Він регламентується стандартами 9 «Запаси» і 16 «Витрати». Придбання МШП за плату (без податку на додану вартість) відображається записом: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». На суму податку на додану вартість, вказану в документі постачальника: Дт 641 «Розрахунки за податками»; Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Одержано МШП як внесок до статутного фонду: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 46 «Неоплачений капітал», одночасно на збільшення власного капіталу: Дт 46 «Неоплачений капітал»; Кт 40 «Статутний капітал». Отримано МШП на умовах безоплатної передачі: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 745 «Доход від безоплатно одержаних активів». Виявлено залишки МШП при інвентаризації: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Списано МШП на різні цілі: Дт 23 «Виробництво» (для виробництва); Дт 91 «Загальновиробничі витрати» (для обслуговування машин); Дт 15 «Капітальні інвестиції» (для будівництва); Дт 92 «Адміністративні витрати» (для загальногосподарських потреб); Дт 93 «Витрати на збут» (для збутової діяльності); Дт 39 «Витрати майбутніх періодів» (на підготовку й освоєння виробництва); Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Витрати, пов'язані з доставкою і розвантаженням МШП: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 23 «Виробництво» (послуги транспортного цеху); Кт 65 «Розрахунки за страхуванням» (відрахування на зарплату); Кт 66 «Розрахунки з оплати праці» (зарплата за розвантаження). Придбано МШП через підзвітних осіб: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (вартість МШП); Кт 641 «Розрахунки за податками» (сума ПДВ); Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (сума авансового звіту). Виготовлені у власному виробництві МШП: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 23 «Виробництво». Дооцінка МШП у зв'язку з підвищенням цін: Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кт 423 «Дооцінка активів». Списання нестач МШП, виявлених при інвентаризації та визначенні винних осіб: Дт 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»; Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Отримано металобрухт від списання МШП: Дт 209 «Інші матеріали»; Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) ведеться з урахуванням вимог стандарту 7 «Основні засоби», яким передбачено нарахування зносу прямолінійним або виробничим методом за такими предметами. На малоцінні об'єкти знос може нараховуватися двома способами:
Особливістю обліку МНМА є й те, що придбання таких активів будь-яким способом (купівля, самостійне виготовлення та ін.) відображається проведенням через субрахунок 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Господарські операції з оприбуткування, реалізації та ліквідації МНМА відображаються так (табл.1): Таблиця 1 Облік операцій з оприбуткування, реалізації та ліквідації малоцінних необоротних матеріальних активів
|
1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання |
ЗАТВЕРДЖУЮ Фінансова звітність як інформаційна база для прийняття управлінських рішень. Економічна суть облікової політики підприємства. Економічна... |
Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства... |
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ЙОГО АКЦІЙ Ня дивідендної політики підприємства, визначено дивідендну премію фондового ринку України, розроблено методику формування ефективної... |
1 Значення і теоретичні основи фінансового аналізу Дана спеціальність передбачає вивчення процесів формування і виконання бюджетів різного рівня, механізму управління державним боргом,... |
«Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства» МЕТА: розкрити зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства: стадія формування підприємства, інтенсивного... |
Тема Сутність і основи організації фінансів підприємств Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства,... |
ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, МЕТОДИ І ВИДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, КОЕФІЦІЄНТИ ЛІКВІДНОСТІ, ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ,... |
ПОЛОЖЕНН Я про відділ обліку та фінансового забезпечення Тернопільської міської ради Відділ підпорядковується виконавчому комітету та міському голові, є правонаступником всіх прав та обов’язків відділу фінансового... |
Аналіз фінансового стану підприємства Тема 12. Аналіз ресурсозабезпечення підприємства та оцінка ефективності використання його ресурсів |