ТЕМА: «Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства»
МЕТА: розкрити зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства: стадія формування підприємства, інтенсивного зростання, стабілізації, спаду.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: роздатковий матеріал
СТРУКТУРА УРОКУ
Організаційний момент
Перевірка присутності та готовності учнів до уроку
Актуалізація опорних знань
Скільки спеціалістів входить складу спеціалістів, що розробляють стратегію підприємства?
Яка стратегія є найголовнішою стратегією підприємства?
Назвіть два типи кадрових стратегій?
У яких формах в залежності від масштабів, специфіки діяльності, ринків, на яких функціонує підприємство, може виступати кадрова стратегія?
Які підприємства використовують диверсифіковану стратегію?
Які підприємства використовують концентровану стратегію?
Назвіть основні види кадрових стратегій?ї
На які групи поділяються генеральні стратегії?
На які підвиди поділяються стратегії функціонування?
На які підвиди поділяються стратегії розвитку?
Як маркетингові стратегії підприємства можуть розрізнятися за характером?
Назвіть інструменти реалізації кадрової політики?
Вивчення нового матеріалу
Зміст і специфіка діяльності з управління персоналом у значній мірі визначаються задачами, що вирішуються підприємством на різних стадіях його розвитку. Так, організаційні, виробничі, технологічні та інші процеси, що відбуваються у підприємстві, вимагають відповідного кадрового забезпечення. У зв'язку з цим управління персоналом повинно забезпечити підприємство необхідними кадровими ресурсами.
Розглянемо зміст кадрової політики на таких стадіях життєвого циклу підприємства, як: формування, інтенсивне зростання, стабілізація, спад.
1. Стадія формування підприємства
Основна задача на цьому етапі – пошук товару, що зможе знайти свій ринок, свого споживача і забезпечити достатнє джерело надходження коштів для існування підприємства.
На стадії формування важливим стає питання пошуку джерел інвестицій, способів залучення коштів. Для цього підприємство повинно показати потенційним інвесторам (можливим співвласникам) привабливість пропозиції, обґрунтованість інвестицій, імовірність повернення вкладених коштів. Одним із способів, що, з одного боку, може допомогти самому керівництву сформулювати уявлення про стратегію і етапи розвитку підприємства, а з іншого боку, – представити проект потенційним інвесторам, є бізнес-план.
На даній стадії необхідно залучити новий персонал або провести переорієнтацію частини персоналу з підготовки проекту до реалізації його у виробничій діяльності.
Задачі кадрової служби на даній стадії – визначення напрямків кадрової роботи і цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням умов діяльності підприємства.
Основні задачі щодо управління персоналом на даному етапі:
1. Підготовка організаційного проекту:
проектування організаційної структури;
розрахунок потреби в персоналі;
аналіз кадрової ситуації в регіоні;
розробка системи стимулювання праці.
2. Формування кадрового складу:
• аналіз діяльності і формування критеріїв відбору кандидатів;
• визначення сегмента ринку робочої сили, з якої доцільно проводити набір.
3. Розробка системи і принципів кадрової роботи:
• формування кадрової політики і плану кадрових заходів;
• формування самої кадрової служби (організаційної структури, набір складу);
• розробка системи збору, збереження і використання кадрової інформації.
На стадії формування підприємства важливо розробити таку систему збору, збереження і використання кадрової інформації, яка б, з одного боку, відповідала проектованій структурі підприємства, а з іншого – була б досить гнучкою до можливих змін у майбутньому.
До найбільш типових задач, що вимагають інформаційного забезпечення, можна віднести кадрове і управлінське діловодство, внутрішньоорганізаційне кадрове планування і оцінку персоналу.
Кадрове і управлінське діловодство, насамперед, включає розробку штатного розпису, посадових інструкцій, наказів з особового складу і ведення особистих справ. Найчастіше сюди ж може відноситися інформація про розрахунок заробітної плати працівників підприємства.
Внутрішньоорганізаційне кадрове планування включає роботу з аналізу, оцінки витрат і контролю. Так, при організації навчання персоналу необхідно проаналізувати потребу у навчанні і навантаження працівників, мати інформацію з планування їхнього використання, зробити оцінку витрат на передбачуване навчання. Після цього можна переходити до складання власне плану підготовки, його реалізації і контролю.
2. Стадія інтенсивного зростання підприємства
Після того, як на попередній стадії сформульовано нову ідею, знайдено товар, отримані кошти, налагоджено виробництво, товар надійшов на ринок, підприємство переходить до наступної стадії – стадії інтенсивного зростання.
Основні задачі щодо управління персоналом на даному етапі:
1. Переструктурування підприємства (для задоволення зростаючого попиту): повинні з'явитися нові відділи, підрозділи, встановлені зв'язки між ними.
Багато підприємств починають залучати до роботи з клієнтами не тільки власні структури, але й інші підприємства, наприклад, по угодах. У зв'язку зі швидким зростанням загострюється проблема керованості підприємством, включення нових підрозділів, встановлення нових і оптимізація старих зв'язків. Для певних галузей бізнесу є важливою довгострокова взаємодія з клієнтом, тому стає актуальним створення підтримуючих структур, наприклад, сервісу або додаткових послуг. Для підтримки високого попиту важливими стають питання реклами, створення іміджу підприємства, встановлення контактів із громадськістю, зовнішнім середовищем у цілому.
2. Залучення нового персоналу.
Так, слід знайти нових працівників, їх оцінити і відібрати найбільш придатних, забезпечити адаптацію персоналу і т.п.
3. Зміна принципів управління.
4. Утримання і зміцнення корпоративної культури, подолання тенденції її розмивання новими працівниками.
Однією з важливих проблем на стадії інтенсивного зростання підприємства є утримання і зміцнення корпоративної культури, подолання тенденції її розмивання новими працівниками. Щоб цього не відбулося, необхідно дотримуватися наступних вимог:
• приймати на роботу нових працівників, здатних сприйняти корпоративну культуру підприємства;
• формалізувати правила, символи і норми поведінки;
• карати і звільняти працівників, що відхиляються від норм корпоративної культури.
Для підтримки корпоративної культури можуть використовуватися:
• поведінка вищого керівництва і лінійних менеджерів, що дає приклад працівникам і демонструє конкретні елементи корпоративної культури;
• розробка і відкрите використання системи оцінки і стимулювання (покарання) поведінки, що відхиляється від норм корпоративної культури;
• оперативна реакція керівництва на поведінку працівників у критичних ситуаціях, оцінка продемонстрованої поведінки в термінах корпоративної культури;
• моделювання типових виробничих ролей і навчання нових працівників традиційній для підприємства поведінці;
• розробка системи критеріїв розподілу і форм фіксації внутрішньоорганізаційних статусів, внутрішньої диференціації;
• розробка критеріїв внутрішньоорганізаційного просування;
• впровадження корпоративних символів і обрядів.
3. Стадія стабілізації підприємства
Стадії стабілізації досягають не всі підприємства, що успішно вийшли на ринок. Так, якщо навіть у підприємства багато клієнтів, воно може загинути у випадку, коли не зможе вирости відповідно до потреб ринку. Таким чином, на стадії стабілізації у підприємства теж виникають певні проблеми, що потребують вирішення.
Основні задачі щодо управління персоналом на даному етапі:
1. Зниження витрат на персонал.
Підприємство, що зросло, повинно закріпити власну організаційну структуру, зробити її максимально ефективною у нових умовах економії ресурсів. Усе це особливим чином впливає і на діяльність кадрової служби.
2. Оцінка ефективності діяльності персоналу, виявлення резервів росту продуктивності і якості праці.
Так, підприємство повинно проводити регулярні процедури з оцінки – атестацію персоналу, робочих місць. На підставі отриманих даних можуть бути поліпшені системи розподілу роботи, технології діяльності, форми оплати і стимулювання.
3. Розробка системи планування кар'єри, формування кадрового резерву, організації навчання і просування персоналу.
На даній стадії персонал починає сприймати кар'єрні плани, плани зростання винагороди як обґрунтовані і реальні інструменти планування свого життя. На стадії формування і інтенсивного зростання такі кадрові інструменти здаються малообгрунтованими і занадто далекими.
4. Вибір між орієнтацією на функціонування (підтримка працездатності підприємства у нинішній технології і обсязі) і розвитком (підготовкою підприємства до наступної зміни, запобігання кризи). Таким чином, і управління підприємством, і управління персоналом повинні вирішити, що для підприємства зараз доцільно: максимально зосередитися на "експлуатації" досягнутого чи почати зміни, готувати новий продукт, новий ринок, саме підприємство до майбутнього, і цим запобігти стадію кризи.
Про готовність до змін свідчать наступні організаційні особливості підприємства:
гнучкість організаційної структури – наявність дрібних, легко керованих структур (наприклад, проектних груп), мінімізація бюрократичних правил і процедур, адекватність структури управління задачам функціонування – ліквідація зайвих ланок управління;
принципи інноваційності, що закладені в корпоративній культурі, – орієнтація на постійне удосконалення і довгостроковість процесу змін, розуміння природності і безперервності процесу розвитку, орієнтація керівництва і персоналу на пошук нового, уважне ставлення підприємства до ідей своїх членів, наявність конкретних індикаторів оцінки процесу зміни підприємства, порівняння з результатами конкурентів;
принципи інноваційності, що закладені в положеннях кадрової політики, – безупинне навчання персоналу, творчий підхід до справи, гнучка система оплати праці, що підвищує зацікавленість у результатах, вимоги до високого результату виробничої діяльності (кількість, якість, творчість, готовність до нового, розмаїтість способів діяльності), оцінка внеску лінійних керівників у підготовку підлеглих, система призів і премій за оволодіння новими навичками і виявлення проблем, оцінка досвіду і широкого кругозору. До того ж, про здатність до змін свідчать наступні особливості персоналу:
аналітичність свідомості – здатність розглядати ситуацію в цілому і в окремих аспектах виділяти взаємозв'язки, детермінанти і властивості деяких об'єктів;
діалогічність свідомості – здатність бачити кілька варіантів розвитку подій, способів рішення проблем, припускати наявність можливості декількох варіантів рішень.
Можна виділити чотири основних рівні змін в управлінні персоналом підприємства:
1. Зміна в знаннях: вимагає мінімального часу і мінімальних витрат.
2. Зміна в індивідуальних настановах (відношення кожного до того, що і як треба робити): вимагає більш тривалого часу і значних витрат, тому необхідно створити умови для того, щоб людина прийняла необхідність зміни.
3. Зміна в індивідуальній поведінці: повинна бути забезпечена ще більшим часом і ресурсами.
Саме головне на цьому етапі – людина повинна одержати позитивний досвід нової поведінки.
4. Зміна в груповій поведінці: вимагає максимального часу і великих ресурсів.
Менеджеру з персоналу необхідно організаційно забезпечити зміни, підготувати процес поступового впровадження нових способів роботи. Для цього він повинен:
виділити лідерів колективу, груп – людей, авторитетних для колективу (для включення їх в інноваційний процес або в цільові проектні групи, або в експертну групу);
сформувати цільові, проектні групи для розробки стратегії і плану змін і включити в них представників різних відділень і сфер бізнесу підприємства;
сформувати експертну групу, що включає в себе лідерів груп і людей, що займають високий статус у підприємстві, а також формальних і неформальних лідерів;
організовувати регулярні зустрічі проектної і експертної груп по обговоренню проекту і його розвитку;
представити проект працівникам підприємства.
Особливу увагу слід приділити психологічному забезпеченню впровадження змін. Для цього кадрова служба повинна:
привертати увагу персоналу підприємства до необхідності змін;
організувати процес одержання конкретних пропозицій від працівників підприємства і підтримку активних працівників, що подають такі пропозиції;
створювати неофіційну інформаційну мережу поширення інформації про зміни, що проводяться;
враховувати при підготовці інформації, способів презентації матеріалів особливості персоналу і особистісні характеристики аудиторії;
намагатися враховувати продуктивні заперечення, що виникають у персоналу, адаптувати програму змін з урахуванням факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Для побудови оптимального процесу змін важливо враховувати індивідуальні способи прийняття змін (типові для кожного механізму). Виділяють наступні індивідуальні механізми прийняття змін:
1. Ідентифікація: люди приймають запропоновані зміни, керуючись зовнішніми мотивами.
Для кадрової служби важливо в даному випадку розробити систему стимулювання (оплати) за проведені зміни.
2. Засвоєння: люди переводять загальні цілі і принципи змін у специфічні особисті цілі.
Для кадрової служби з'являється можливість розробити систему мотивації, орієнтуючись на той тип внутрішніх мотивів, що є специфічними для кожного – потреба в спілкуванні, орієнтація на одержання статусу, самореалізація.
3. Апробація: людина перевіряє зміни на власному досвіді, щоб сформулювати своє власне відношення до нього і визначити спосіб прийняття.
Для кадрової служби в даному випадку необхідно організувати підтримку (з боку значимої для працівника соціальної групи і людини) і підкріплення ефективної поведінки (розробити системи оцінки і мотивації).
4. Стадія спаду (ситуація кризи)
Якщо підприємство не змогло підготуватися до необхідних змін – не був знайдений новий товар і підготовлений до виходу на ринок, старий товар відповідно до життєвого циклу або через конкуренцію виробив свій ресурс, підприємство переходить до стадії спаду. Досягнуті показники неможливо удержати, зменшується кількість клієнтів, підприємство змушене скорочувати обсяги виробництва, персонал, мінімізувати організаційну структуру. Часто ситуація кризи супроводжується і неплатоспроможністю, що приводить до банкрутства підприємства.
У даній ситуації управлінський персонал повинен провести аналіз і прийняти рішення про можливі варіанти подальшого розвитку підприємства. При цьому існують наступні варіанти:
• продаж підприємства – повна ліквідація, продаж активів, звільнення персоналу і повне припинення діяльності;
• введення зовнішнього управління – запрошення нового менеджера (його можуть запропонувати кредитори, працівники підприємства, арбітражний суд);
• пошук інвестицій під конкретний проект, вкладення коштів – перебудова виробництва без зміни керівника.
У другому і третьому випадках залишається задача нормалізації діяльності. Для цього необхідно:
провести аналіз фінансового стану підприємства;
знайти шляхи реорганізації підприємства;
розробити антикризову маркетингову, інвестиційну і організаційно-виробничу стратегії;
знайти нових партнерів і інвесторів.
Для подолання кризи особливо важлива робота з персоналом.
Діяльність кадрової служби на цьому етапі повинна включати:
діагностику кадрового потенціалу підприємства;
розробку стратегії реорганізації і кадрових програм підтримки реорганізації;
скорочення персоналу підприємства;
підвищення продуктивності праці;
вирішення конфліктів, які особливо загострюються в цей період.
Закріплення вивченого матеріалу
Назвіть стадії життєвого циклу підприємства?
Що відбувається на стадії формування підприємства?
Назвіть основні задачі щодо управління персоналом на етапі формування підприємства
Що включає в себе кадрове та управлінське діловодство?
Що відбувається на стадії інтенсивного зростання підприємства?
Назвіть основні задачі щодо управління персоналом на етапі інтенсивного зростання підприємства?
Що відбувається на стадії стабілізації підприємства?
Назвіть основні задачі щодо управління персоналом на етапі стабілізації підприємства?
Які організаційні особливості підприємства свідчать про про готовність до змін?
Які чотири основних рівні змін в управлінні персоналом підприємства можна виділити?
Які індивідуальні механізми прийняття змін виділяють на підприємствах
Що відбувається на стадії спаду підприємства?
Назвіть основні задачі щодо управління персоналом на етапі спаду підприємства?
Підсумок уроку
Д/З «Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу підприємства»
|