Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентів з предмету „Бухгалтерський облік галузі” складається з розділів, які в свою чергу поділяються на теми (самостійні роботи).


Скачати 1.52 Mb.
Назва Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи студентів з предмету „Бухгалтерський облік галузі” складається з розділів, які в свою чергу поділяються на теми (самостійні роботи).
Сторінка 3/10
Дата 11.04.2013
Розмір 1.52 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Бухгалтерія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 2. Облік капітальних інвестицій

В результаті вивчення студент

повинен знати: фінансові інвестиції, їх облік

повинен вміти: визначати джерела фінансування капітальних інвестицій

План

1.Визначення фінансових інвестицій.

2. Джерела фінансування капітальних інвестицій.

Форма виконання: Законспектувати тему, визначити види та джерела фінансування.

Контрольні запитання:

1. Дати визначення фінансових інвестицій.

2. Які рахунки бух.обліку використовуються при обліку капітальних інвестицій?

3. Як ведеться аналітичний облік капітальних інвестицій?

4. Вказати джерела фінансування капітальних інвестицій.

5. Як відбувається фінансування капітальних інвестицій на підприємствах залізничного

транспорту?

Література: [21] стор 17-2, [10]

Під капітальними інвестиціями мають на увазі витрати під­приємства на придбання чи спорудження основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, а та­кож витрати на реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

На залізницях, крім основної діяльності — перевезень, здійс­нюється великий обсяг робіт з будівництва нових ліній і других колій, переведенню діючих ліній на електричну тягу, оснащенню залі­зниць новим рухомим складом, запровадженню автоматичного бло­кування та диспетчерської централізації, розвитку вузлів і станцій, спорудженню і розширенню об'єктів локомотивного, вагонного та інших господарств, будівництву заводів, спорудженню житлових та культурно-побутових приміщень тощо.

Синтетичний облік витрат на капітальні інвестиції здійснює­ться на рахунку № 15 «Капітальні інвестиції» на окремих субрахун­ках в залежності від того, яким способом виконується: підрядним, господарським чи змішаним:

151 «Капітальне будівництво»;

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріаль­них активів»;

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

155 «Формування основного стада».

За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та його субрахун­ків відображаються витрати на придбання або створення необоротних матеріальних і нематеріальних активів, а за кредитом — їх списування на собівартість прийнятих в експлуатацію об'єктів.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нема­теріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкла­день (інвентарних об'єктах).

На організацію обліку капітальних інвестицій впливає спосіб виконання робіт: підрядний, внутрішньопідрядний (тобто спеціалі­зованими підприємствами на договірних засадах) або господарсь­ким способом (тобто силами і засобами самого підприємства).

При підрядному способі будівельні та монтажні роботи ведуть постійно діючі спеціалізовані госпрозрахункові підрядні організації на основі договорів, які укладають із замовниками. На діючих залі­зницях функції підрядних організацій виконують залізничні будіве­льно-монтажні трести та проектно-дослідницькі інститути. До скла­ду будівельно-монтажних трестів входять ремонтно-будівельні упра­вління, будівельно-монтажні управління, будівельно-монтажні поїз­ди, мостозагони та ін.

При внутрішньопідрядному способі будівельні роботи також на договірних засадах виконують одні підприємства для інших підпри­ємств, які входять до консолідованої фінансової звітності (зведений баланс залізниці). До таких підприємств можна віднести дистанції цивільних споруд, які виконують ремонтно-будівельні роботи для інших підрозділів відділку залізниці.

Замовником (забудовником) може бути будь-яке госпрозрахун­кове підприємство, якому виділено фінансування на капітальні інвес­тиції. Найважливішими функціями замовника є: забезпечення підрядника проектно-кошторисною документацією та фінансуванням, за­безпечення його спеціальними матеріалами, технологічним обладнан­ням і т.п. Замовник зобов'язаний здійснювати технічний нагляд за від­повідністю обсягу, вартості та якості виконуваних робіт згідно з про­ектами та кошторисами, приймати від підрядника закінчені об'єкти будівництва та етапи робіт, здійснювати з ними розрахунки.

В ролі замовників на залізницях виступають спеціальні відді­ли капітального будівництва (ВКБ) або управління капітального бу­дівництва (УКБ), а на нових будівельних підприємствах, залізницях

— дирекції будівельних підприємств або групи замовника (при бу­дівництві нових залізниць).

Замовник укладає договір з однією будівельною організацією

— генеральним підрядником на весь обсяг будівельно-монтажних робіт. Генеральний підрядник несе повну відповідальність за своє­часне введення об'єктів та потужностей в експлуатацію. Організації, які виконують на договірних засадах з генеральним підрядником спе­ціальні роботи (санітарно-технічні, електротехнічні, з монтажу металоконструкцій та ін), називають субпідрядниками.

В договорах передбачаються умови виконання робіт підрядни­ком, порядок здачі закінчених будівельних об'єктів замовнику, санк­ції за порушення сторонами умов договору.

При господарському способі роботи з капітального будівницт­ва підприємства та організації виконують за рахунок власних кош­тів, власними силами.

При підрядному способі виконання робіт, облік матеріальних, трудових і фінансових витрат, на виконувані роботи, здійснює сам підрядник. Підприємство-замовник в даному випадку здійснює тільки облік витрат на капітальні інвестиції та веде розрахунки з підрядни­ками за виконані і прийняті за актами роботи. Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних і прийнятих за ак­тами будівельно-монтажних робіт в бухгалтерському обліку здійс­нює записи: дебет рахунку 151 «Капітальне будівництво» і кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». За де­бетом рахунку 151 відображаються також авансові платежі для фі­нансування капітального будівництва.

Таким же записом оформляється вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (самостійно стоячі стан­ки, транспортні засоби, вимірювальні прилади, виробничий та гос­подарський інвентар та ін.).

Обладнання, яке потребує монтажу, облікується в складі запа­сів на рахунку 205 «Будівельні матеріали». Під час придбання такого обладнання в бухгалтерському обліку здійснюють запис за дебетом субрахунку 205 «Будівельні матеріали» і за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Під час передачі обладнання, яке потребує монтажу, на будіве­льні об'єкти в бухгалтерському обліку здійснюють запис за дебетом рахунку 151 «Капітальні інвестиції» і за кредитом субрахунку 205 «Будівельні матеріали».

Сума податкового кредиту з ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов'язання, включене в рахунки підря­дних організацій при виконанні капітальних робіт, постачальників під час придбання основних засобів, інших необоротних матеріаль­них активів, нематеріальних активів, відображається записом за де­бетом субрахунку 641 «Розрахунки за податки» і за кредитом рахун­ку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт витрати на капітальне будівництво підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунку 151 «Капітальні інвестиції» в корес­понденції з кредитом відповідних рахунків: 205 «Будівельні матері­али»; 66 «Розрахунки з оплати праці»; 65 «Розрахунки за страхуван­ням»; 13 «Знос необоротних активів» та ін.

На основі даних рахунку 15 «Капітальні інвестиції» визнача­ють фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконс­трукції, модернізації, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється актом прийомки-передачі основних засобів (форми № 03-1), який служить підставою для списування капіталь­них інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на ба­ланс до складу основних засобів.

Зарахування на баланс введених в експлуатацію основних за­собів за фактичною собівартістю їх будівництва (виготовлення, при­дбання) в бухгалтерському обліку відображається записом за дебе­том рахунку 10 «Основні засоби» і за кредитом рахунку 15 «Капі­тальні інвестиції». Оприбуткування на балансі об'єктів основних за­собів, які внесені учасниками (засновниками) до Статутного капіта­лу підприємства, здійснюється за справедливою вартістю, узгодже­ною сторонами, відображається записом за дебетом рахунку 10 «Ос­новні засоби» і за кредитом рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Основні засоби, одержані в порядку безоплатної передачі від інших юридичних осіб, в бухгалтерському обліку відображаються записами:

1) на справедливу вартість прийнятих об'єктів (за даними пе­редавальної сторони): дебет рахунку 10 «Основні засоби» і кредит рахунку 424 «Безкоштовно одержані необоротні активи»;

2) на суму витрат із доставки об'єктів: дебет рахунку 15 «Капі­тальні інвестиції» і кредит субрахунку 685 «Розрахунки з різними кредиторами» та ін.;

3) на суму зносу безоплатно одержаних об'єктів: дебет рахун­ків обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94) і кредит рахунку 13 «Знос необо­ротних активів»;

4) на суму, яка визнана доходом (по мірі нарахування аморти­зації), по безоплатно одержаних об'єктах основних засобів: дебет рахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» і кредит ра­хунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів».

На підприємствах залізничного транспорту безоплатне отри­мання необоротних активів, згідно з повідомленням організації яка їх передає, здійснюються наступні записи:

— на суму балансової вартості — дебет рахунку 10 «Основні засоби» і кредит субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахун­ки»;

— на суму зносу — дебет субрахунку 683 «Внутрішньогоспо­дарські розрахунки» й кредит рахунку 13 «Знос необоротних активів».

Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайо­вої участі в будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кре­дити та інші залучені кошти).

Тема 3. Поліпшення об'єктів основних засобів

В результаті вивчення студент

повинен знати: заходи з поліпшення об'єктів основних засобів, правила відображення в обліку витрат, пов'язаних

з поліпшенням об'єктів основних засобів

повинен вміти: розробляти та використовувати основні заходи з поліпшення об'є ктів основних заcобів

План

1. Основні заходи з поліпшення об'єктів основних засобів.

2. Правила відображення в обліку витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єктів основних засобів.

Форма виконання: Законспектувати тему.

Контрольні запитання:

1. Назвати основні заходи поліпшення об'єктів основних засобів.

2. Якими способами можливо виконувати ремонт основних засобів?

З. Вказати порядок відображення витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єктів основних засобів.

4. На яких рахунках відображається облік витрат пов’язаних з поліпшенням основних засобів?

5 Як визначається вартість поліпшення основних засобів в різних випадках?

6. Які проблеми існують при обліку ремонтів основних засобів?

Література: [21] стор. 37-43, [11]

В залежності від обсягу та характеру джерел фінансування від­різняють поточні та капітальні ремонти основних засобів. Ремонтні роботи можуть проводитись підрядним та господарським способами.

У відповідності до норм П(С) БО 7 «Основні засоби» витрати на ремонт і покращання основних засобів розподіляються наступ­ним чином:

— якщо витрати здійснюються для підтримання об'єкта осно­вних засобів в робочому стані (дрібні роботи по заміні або виправ­ленню окремих зношених деталей, вузлів машин чи обладнання, еле­ментів конструкції будов, споруд, а також профілактичні ремонти й огляди) і одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, то вони включаються до складу витрат звітного періоду (п.15 П(С)БО 7);

— якщо витрати пов'язані з покращенням об'єкта (здійс­ненням його модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і т. ін. з періодичністю понад один рік, при цьому здійснюється повне розбирання, заміна або відновлення всіх зношених дета­лей, вузлів), що призводить до збільшення майбутніх економіч­них вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта, то такі витрати належать капіталізації і збільшують первісну вартість основних засобів ( п. 14 ГІ(С)БО 7).

Визначення типу і проведення ремонту покладається на постійно діючу комісію підприємства по прийому та списуванню основних за­собів, до складу якої повинні входити технічно грамотні та компетен­тні працівники. Прийняте рішення комісії (витрати на даний ремонт призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від викорис­тання цього об'єкта чи ні) приймається до уваги бухгалтерією під­приємства для правильного відображення в обліку витрат на прове­дення ремонту об'єкта основних засобів.

Комісія одночасно після проведеного ремонту повинна пере­глядати термін корисного використання відремонтованого об'єкта основних засобів. Бухгалтерія, в свою чергу, повинна зробити пере­рахування суми амортизації, починаючи з нового терміну корисного використання об'єкта.

Особливості обліку витрат на ремонти основних засобів для податкового обліку викладені в Положеннях Закону «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств».

Підрядний спосіб полягає в тому, що для виконання ремонту залучаються сторонні спеціалізовані ремонтні організації, які вико­нують його за договором. Облік ремонтів, які виконуються підряд­ним способом, здійснюють на основі договорів або нарядів замовлень. Передача основних засобів на ремонт оформляється випискою документів типової форми № 03-1. Обладнання, передане в ремонт, облікується на балансі підприємства. По мірі закінчення ремонту підрядник письмово сповіщає про це замовника. Прийомку закінче­ного ремонту обладнання здійснюють на основі акту прийому-здачі відремонтованих реконструйованих, модернізованих об'єктів типо­вої форми № 03-2.

На суму витрат по закінченому капітальному ремонту робиться помітка в інвентарній картці відповідного об'єкта.

Розрахунки з підрядниками за капітальний ремонт обладнання здійснюється на основі рахунків за повністю закінчені ремонтні ро­боти, за об'єкт в цілому у відповідності до вартості ремонту. До ра­хунків додаються акти прийомки виконаних робіт.

Витрати на реконструкцію, модернізацію, забудову, дооблад­нання об'єктів основних засобів відображаються на рахунку 15 «Ка­пітальні інвестиції».

На вартість прийнятих від підрядника закінчених робіт в облі­ку здійснюються бухгалтерські записи за дебетом рахунку 15 «Капі­тальні інвестиції» і кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачаль­никами і підрядниками». Сума ПДВ відображається записом за де­бетом рахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.

Списування фактичних витрат на закінчений капітальний ре­монт відображається бухгалтерським записом за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» і кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Господарський спосіб являє собою виконання ремонтних ро­біт власними силами і засобами самого підприємства при незначно­му обсязі робіт і наявності на підприємстві спеціалістів, кваліфіка­ція яких дає змогу виконувати передбачені кошторисом роботи. При господарському способі виконання ремонтних робіт, витрати обліку­ються у порядку, вказаному вище.

При господарському способі капітальний ремонт об'єктів ос­новних засобів виконують власними силами і засобами підприємств, на балансі яких ці об'єкти облікуються, або інші підприємства, які входять до складу даної залізниці. Тоді розрахунки за виконання ре­монту між цими підприємствами не ведуться, а вартість його в по­рядку фінансування перевезень оплачує дирекція залізничних пере­везень, до складу якої входить підприємство-виконавець, або вико­навець пред'являє рахунок замовнику, який відшкодовує йому суму витрат на ремонт із доходів від перевезень.

Підприємства залізничного транспорту для обліку фактичних витрат на капітальний ремонт, що призводить до збільшення первіс­но очікуваних економічних вигод від використання цих об'єктів ос­новних засобів використовують рахунок 15 «Капітальні інвести­ції», з кредиту якого, після закінчення ремонту, вони списують в де­бет рахунку 10 «Основні засоби».

Замовники, в тому числі фінансові служби залізниць, на фактичну вартість капітального ремонту згідно з рахунками підрядників кредиту­ють рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками і дебетують рахунок 15 «Капітальні інвестиції». На суму ПДВ—дебетують субра­хунок 641 «Розрахунки за податками» і кредитують рахунок 63.

При виконанні ремонтів, що не призводять до збільшення пер­вісно очікуваних економічних вигод від використання цих об'єктів основних засобів, витрати на ремонти відносять на витрати, пов'я­зані з перевезеннями.

Виходячи з технічних та організаційних особливостей роботи галузі, вантажні вагони та контейнери, приписані до окремих заліз­ниць, враховуються на їх балансі, а працюють на всій мережі заліз­ниць України. У зв'язку з цим, витрати по їх ремонту, виконаному залізницями, не являються витратами тільки однієї залізниці, а пе­рерозподіляються наступним порядком: витрати з ремонту вантаж­них вагонів, незалежно від того, на балансі якої залізниці вони вра­ховуються, у бухгалтерському обліку вагонного депо відображають­ся записами:

— прямі виробничі витрати за дебетом субрахунку 2340 «Де­повський ремонт вантажних вагонів»;

— загальновиробничі витрати за дебетом субрахунку 912 «Загальновиробничі витрати з допоміжної діяльності»;

— адміністративні витрати — за дебетом субрахунку 922 «Ад­міністративні витрати з допоміжної діяльності» і кредитом рахунків 20 «Запаси», 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за стра­хуванням», 68 «Розрахунки за іншими операціями» та ін.

Після розподілу загальновиробничих витрат, витрати на депов­ський ремонт із виділенням адміністративних витрат, передаються в фінансову службу залізниці за дебетом субрахунку 683 «Внутріш­ньогосподарські розрахунки» і кредитом субрахунку 2340 «Деповсь­кий ремонт вантажних вагонів» і 922 «Адміністративні витрати з допоміжної діяльності».

Фінансова служба залізниці отриману від вагонного депо суму витрат на ремонт вантажних вагонів із виділенням адміністративних витрат, до 8 числа місяця наступного за звітним, телеграфом повідом­ляє Головному управлінню вагонного господарства для розподілу між залізницями пропорційно питомій вазі приписного парку вантажних вагонів кожної залізниці у загальній балансовій вартості вантажних ва­гонів залізниць України на початок звітного року з одночасним відобра­женням в обліку за дебетом субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» і кредитом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».

ЦВ 10 числа місяця, наступного за звітним, надає ЦФ дані про суми витрат з ремонту вантажних вагонів для виписки повідомлення залізницям.

Розподілені суми витрат з ремонту вантажних вагонів, на під­ставі одержаного повідомлення від Головного фінансово-економіч­ного управління Укрзалізниці, фінансові служби залізниць відобра­жають за дебетом субрахунків 2330 «Ремонт основних засобів» та кредитом субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки».

Сума витрат за субрахунком 2330 «Ремонт основних засобів» списується в дебет субрахунку 2314 «Вагонне господарство».

Залізниці щорічно на 01.01. поточного року повідомляють в Головне управління вагонного господарства Укрзалізниці балансову вартість вантажних вагонів.

Витрати на поточний ремонт списуються на витрати виробниц­тва (рахунки 23, 91, 92, 941, 949 та ін.).

У відповідності до облікової політики Укрзалізниці і в цілях виключення подвійного оподаткування капітальний ремонт основ­них засобів підприємств залізничного транспорту виконується під­рядним або господарським способом.

Фактичну вартість ремонту, незалежно від способу його вико­нання, визначають за даними бухгалтерського обліку. Для цього об­лік витрат ведуть в розрізі об'єктів, що ремонтуються, за кожним із яких закріплюють номер-код об'єкта витрат. Код об'єкта є аналітич­ним рахунком, на якому облікуються витрати, які виникають в про­цесі виконання ремонту. Порядок обліку витрат залежить від спосо­бу його виконання.

Господарський спосіб виконання капітального ремонту являє собою виробничий процес підприємства-виконавця робіт, що на за­лізницях для обліку фактичних витрат обумовлює застосування суб­рахунку 234 «Допоміжне виробництво». Враховані на цьому субра­хунку фактичні витрати після закінчення капітального ремонту, на основі акту прийомки-здачі відремонтованих об'єктів, відносяться з кредиту цього субрахунку в дебет рахунку 15 «Капітальні інвестиції» чи відносяться на витрати, пов'язані із перевезеннями.

Господарський спосіб широко застосовується при виконанні капітального ремонту залізничних колій. Виконавцями його являю­ться переважно спеціалізовані організації — колійні машинні стан­ції (КМС), і в меншій мірі — дистанції колій, на балансі яких знача­ться залізничні колії.

Витрати на виконання капітального, середнього, підіймаль­ного ремонтів, дистанції колій враховують у звичному порядку.

При цьому фактичні витрати на капітальний ремонт відобража­ють на рахунку 2343 «Капітальний ремонт колій» з наступним від­несенням їх в дебет рахунку 231 «Перевезення». КМС капіталь­ний ремонт колій виконує на основі замовлення дистанції колій чи дирекції залізничних перевезень, враховуючи витрати на його виконання на субрахунку 2343 «Капітальний ремонт колій» з на­ступним віднесення цих витрат на собівартість перевезень на субрахунок 2315 «Колійне господарство». В кінці місяця КМС ви­значає суму «права» і на витрати з перевезень із додаванням відсо­тка рентабельності і пред'являє її дистанції колій для оплати че­рез систему внутрішньогосподарських розрахунків. Пред'явлен­ня рахунку в КМС відображається записом за дебетом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» і кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Дистанція колій, суму прийнятого до оплати рахунку, відносить в дебет субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» в кореспонденції з кредитом субрахунку, 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». Оплату фактичних витрат забезпечує авансовим фінансуванням в рахунок доходів від перевезень, надходження якого в КМС врахо­вується за дебетом рахунку 31 «Рахункивбанках»і кредитом суб­рахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки».

Дистанція колій суму прийнятого до сплати рахунку за капі­тальний ремонт (перевезення) включає окремим рядком в рахунок, який пред'являє дирекції залізничних перевезень за виконану експ­луатаційну роботу.

Таким чином, шляхом наведеної методики виключається по­двійний рахунок витрат на капітальний ремонт і досягається вклю­чення їх фактичної величини до собівартості перевезень на балансі виконавця робіт.

Можливий варіант, коли КМС рахунок на суму «права» (дохо­дів від перевезень) пред'являє не дистанції колій, а Дирекції заліз­ничних перевезень. Тоді розрахункові відношення з дистанцією в КМС відсутні, що прискорює розрахунки і обертання оборотних за­собів підприємства.

Поточний ремонт основних засобів являється однією із скла­дових частин експлуатаційної діяльності залізниць, а витрати на його виконання — частиною витрат на перевезення, в складі яких вони враховуються в розрізі статей Номенклатури витрат і елементів ви­трат по кожному господарству залізниць.

Як правило, підприємства залізниць облік витрат на поточний ремонт ведуть прямим методом на основі первинних документів, якими оформляються витрати на оплату праці, матеріали і т.п. Всі види поточного ремонту в Номенклатурі являють собою, за невели­ким винятком, окремі статті, які мають код, вказаний в первинних документах і використовуваний при групуванні витрат.

Поточний ремонт основних засобів підприємства залізниць звич­но виконують власними силами і засобами, але в деяких випадках це доручається підрядникам. При цьому облік витрат на поточний ремонт ведеться безпосередньо на рахунку 231 «Перевезення» або інших ра­хунках обліку витрат виробництва за статтями і елементами витрат. Ра­хунки підрядників за виконаний поточний ремонт враховують в складі матеріальних витрат, як виробничі послуги сторонніх організацій.

Локомотивні депо на рахунку 2313 «Перевезення локомотивно­го господарства» ведуть облік витрат на поточний ремонт електрово­зів, електросекцій, тепловозів та дизельних поїздів із організацією аналітичного обліку за програмами ремонту (ПР-3, ПР-2, ПР-1) та серіях локомотивів. На зменшення цих витрат відносяться деталі, запасні частини та інші матеріальні цінності, які знімаються з локо­мотивів, що ремонтуються, оприбутковуються за цінами їх можли­вого використання. В бухгалтерському обліку ці операції відобража­ються записом за дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» і кредитом субрахунку 2313 «Перевезення локомотивного господарства».

Дирекція залізничних перевезень прийняті від депо дані включає окремим рядком до свого рахунку, який пред'являє управлінню залізниці за роботу по перевезеннях. Таким чином, виконаний в депо поточний ремонт локомотивів оплачує фінансова служба залізниці.

На суму пред'явленого Дирекції рахунку за поточний ремонт локомотивів своєї приписки і приписки інших депо своєї залізниці, депо-виконавець відображає розрахунки з Дирекцією за дебетом суб­рахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» і кредитом суб­рахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Якщо об'єктом поточного ремонту являються локомотиви ін­ших залізниць, то облік витрат на його виконання ведеться на субра­хунку 234 «Допоміжне виробництво». Розрахунки за нього здійсню­ються за справедливою вартістю через банк з кредитуванням субра­хунку 7059 «Дохід від інших робіт і послуг допоміжного виробництва». При цьому, на суму фактичних витрат на ремонтні роботи в депо, здійснюються записи за дебетом субрахунку 9031 «Собівартість ро­біт і послуг допоміжної діяльності» і кредитом субрахунку 234.

Різновидністю поточних ремонтів є деповський ремонт паса­жирських і вантажних вагонів, який відноситься до періодичних ви­дів ремонтів і виконується, як правило, у вагонних депо, а інколи — на ремонтних заводах УЗ.

В депо за результатами огляду вагона, який підлягає ремонту, складають дефектну відомість, в якій вказують технічні недоліки, які потребують усунення. Відомість служить підставою для виписки на­рядів на виконання робіт та вимог складу на відпуск матеріалів і запа­сних частин, необхідних для ремонту. Дефектні відомості використо­вують також для підтвердження виконаного обсягу робіт при фінансу­ванні деповського ремонту парку вантажних вагонів залізниць.

Оцінка вартості колісних пар, викочених з-під вантажних ваго­нів та колісних пар, що відправляються в ремонт на ВРЗ, ВКМ базу­ється на середньому 15-річному терміні служби вісей колісних пар згідно з ДОСТ 30237-96, та узгоджена з начальниками Головного управління вагонного господарства, Головного фінансово-економічного управління та затверджена заступником Генерального директо­ра Укрзалізниці.

В залежності від року виготовлення вісі, колісні пари оцінюю­ться за трьома категоріями:

Перша категорія — термін служби вісі до 5 років:

В= Вно – (2,5 х Вно : 15);

В=1270 – (2,5 х 1270 : 15) = 1058 грн;

де: Вно – вартість нової чистої вісі, 1270 грн;

2,5 – середній термін служби вісей першої категорії у роках;

15 – середній термін служби вісі у роках за ДОСТ 30237-96.

Друга категорія – термін служби вісі від 5 до 15 років:

В= Вно – (10 х Вно : 15)

В=1270 – (10 х1270 : 15) = 423 грн.

де: 10 – середній термін служби вісей другої категорії у роках;

Третя категорія – термін служби більше 15 років:

Колісні пари цієї категорії оцінюють за вартістю металобрухту її елементів за вагою та цінами відповідного класу. Вага суцільнокатаних коліс приймається з урахуванням їх максимального зносу товщині ободу.

Вмет.кп;

В=338 грн.;

де: Вмет.кп – вартість металобрухту колісної пари.

Основні загальні витрати, враховані на субрахунку 912 «Загальновиробничі витрати з допоміжної діяльності», щомісяця розподіляють між видами робіт, виконуваних в депо, за елементами витрат пропорційно до прямої заробітної плати основних виробничих працівників. Підраховану у відомості розподілення суму основних загальних витрат пропорційно до прямої заробітної плати основних виробничих працівників. Підраховану у відомості розподілення суму основних загальних витрат на деповський ремонт вагонів для перевезень із субрахунку 912 перераховують на дебет субрахунків 2313 і 2314, а суму витрат, які відносяться до відремонтованих вагонів, що здані в оренду, а також тих, що знаходяться на лініях іноземних залізниць — на субрахунок 234. При цьому рахунки пред'являються не Дирек­ції залізничних перевезень, а депо приписки вагонів.

Загальногосподарські витрати враховують згідно з П(С) БО 16 «Витрати» на синтетичному субрахунку 922 «Адміністративні ви­трати з допоміжної діяльності» із наступним їх списуванням на фі­нансові результати. Фактичну суму загальногосподарських витрат, які відносяться до виконання ремонту за договорами з підприємст­вами і організаціями, визначають за нормативним відсотком від суми прямих витрат на оплату праці виробничих працівників.

Закінчення деповського ремонту вагонів оформляється актом прийомки в якому вказують номера та вид відремонтованих вагонів. Акт служить підставою для виписки рахунку, що пред'являється платнику.

Виконаний деповський ремонт пасажирських вагонів своєї при­писки оплачує дирекція залізничних перевезень. На суму пред'явле­ного дирекції рахунку депо кредитує рахунок 234 і дебетує субраху­нок 9031 «Собівартість реалізованих робіт і послуг з допоміжної ді­яльності», з наступним списуванням цієї суми на фінансові резуль­тати. Одночасно депо формує запис за дебетом субрахунку 683 «Вну­трішньогосподарські розрахунки» і кредитом субрахунку 705 «Дохід допоміжного виробництва», утворюючи при цьому джерело покрит­тя витрат на деповський ремонт вагонів.

Якщо в першому випадку розрахунки за ремонт здійснюються через банк, то в другому випадку — в порядку внутрішніх розрахунків.

Деповський ремонт вантажних вагонів загального парку заліз­ниць України фінансує управління залізниці за фактичними витра­тами з урахуванням рентабельності в розмірі, встановленому Укрза­лізницею. Для одержання фінансування вагонні депо складають ві­домості про витрати на деповський ремонт вантажних вагонів. Два екземпляри відомостей з додатками до них дефектних відомостей пересилають вагонній службі, яка після їх перевірки один екземпляр передає фінансовій службі для оплати.

Вагонному депо кошти пересилаються через дирекцію заліз­ничних перевезень. У фінансовій службі ця операція відображається за кредитом субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» в кореспонденції з дебетом субрахунку 683 «Внутрішнього­сподарські розрахунки з ИОД».

У вагонному депо надходження коштів відображають записом за дебетом субрахунку 311 «Поточний рахунок в національній валю­ті» і кредитом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» з доходів від перевезень. На суму коштів, які надійшли, депо виписує повідомлення дирекції залізничних перевезень, відобража­ючи в обліку одержання доходів за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» і розрахунки з Дирекцією залізничних перевезень за дебетом субрахунку 683.

Використання вантажних вагонів на всій мережі залізниць і нерівномірне розподілення між залізницями об'єкта деповського ре­монту, обумовлює необхідність визначення частки кожної залізниці у витратах на деповський ремонт вагонів. З цією метою Головне фінапсово-економічіне управління УЗ щомісяця фактичні суми витрат на деповський ремонт вантажних вагонів, повідомлені фінансовими службами, перерозподіляють між залізницями пропорційно наявно­сті на кожній з них корисного парку вантажних вагонів (робочий парк + резерв + несправні).

Різниця між сумою фактичних витрат і одержаною за розра­хунком Укрзалізниці, сповіщається фінансовій службі залізниці, яка скориговану фактичну суму витрат на деповський ремонт вантажних вагонів перерозподіляє між дирекціями залізничних перевезень та­кож пропорційно наявності корисного парку вантажних вагонів. Ди­рекція, в свою чергу, включає ці суми до собівартості перевезень за спеціальною статтею „Номенклатури витрат”. Різниця може бути зі знаком «плюс» чи «мінус».

Дирекції залізничних перевезень на суму, згідно з повідомлен­ням фінансової служби, коригують витрати на деповський ремонт ван­тажних вагонів за дебетом субрахунку 2314 «Перевезення (Вагонне господарство)» за статтею 151 „Номенклатури витрат” елемент «Інші витрати» і кредитом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські роз­рахунки (розрахунки НФ)»

У іншому випадку, коли фактична сума витрат залізниці на де­повський ремонт вантажних вагонів менша від суми за розрахунком, у фінансовій службі і дирекції залізничних перевезень облікові за­писи складають у зворотній кореспонденції рахунків.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік»
Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік» / Уклад. І. М. Рацебарська, Ю. Ю. Моісєєва...
Факультет обліку та аудиту БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК Методичні вказівки...
Бухгалтерський облік. Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси»....
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної...
Методичні рекомендації та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів напряму підготовки 030509 «облік і аудит»...
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи
Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
Методичка для виконання контрольної роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня
Бухгалтерський облік” заочної форми навчання у відповідності з навчальним планом по даній дисципліні. ІКонтрольна робота складається...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність”...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка