БІОЛОГІЯ 9 клас
Посильна фізична праця, регулярні заняття спортом інтенсифікують кровообіг, поліпшують живлення кісткової тканини, м’язів, збільшують їхню масу і об’єм. Краще розвивається вся опорно-рухова система, органи дихання. Зростає працездатність, витривалість до несприятливих умов і факторів.
Відповідна висота меблів, чергування видів м’язової діяльності, заняття спортом, правильна організація робочого місця.
Якщо тягар не занадто важкий, то перший спосіб ефективніший і раціональніший з погляду діяльності м’язів. Руки поперемінно відпочивають, і втома відчувається не так швидко.
В молодих кістках переважає органічна речовина, і завдяки цьому вони еластичніші. У старих кістках збільшується кількість мінеральних речовин, що підвищують твердість кісток, але знижують їхню пружність.
Це робиться до того, щоб усунути шкідливі наслідки сильних і тривалих скорочень м’язів, які деформують місце перелому, зміщують частини зламаної кістки, можуть викликати неправильне її зрощення.
При вивиху потрібно охолодити суглоб мокрою ганчіркою, снігом. Для зменшення болю слід туго забинтувати кінцівку і забезпечити потерпілому лікарську допомогу. При переломі кістки необхідно забезпечити її нерухомість, щоб зменшити біль і запобігти зміщенню уламків кістки, які можуть гострими краями поранити прилеглі тканини. Для цього накладають шинну пов’язку. При відкритому переломі спочатку закривають рану чистою пов’язкою і лише потім накладають шину.
Клітини м’язів (особливо поперечносмугастих) ефективніше працюють під час періодичних скорочень, що чергуються з короткими періодами відпочинку. При тривалому скороченні вони втомлюються швидше.
М’язи кінцівок – згиначі і розгиначі; м’язи плечового пояса, спини, живота, грудей.
Утримання тіла людини у вертикальному положенні забезпечується координованою роботою м’язів нижніх кінцівок і спини. Велике значення мають сідничні м’язи, які з’єднують таз і стегнові кістки, а також м’язи живота і шиї.
10. Надмірні заняття одним видом спорту розвивають переважно певні групи м’язів, що найбільше вправляються. Нерівномірно розвивається при цьому і опорна система. Тому так важливо, щоб молодий організм формувався при рівномірному і гармонійному навантаженні на всі групи м’язів, із дотримання гігієнічних вимог правильного формування кістково-м’язової системи і загального фізичного розвитку.
11. Плазма – це рідка фаза крові без формених елементів, а у сироватці відсутні, крім того, білки, відділені коагуляцією.
За певних несприятливих умов відбувається нашарування на внутрішніх стінках судин деяких речовин (жиру, солей, кальцію). Внаслідок цього руйнуються кров’яні пластинки і фібриноген перетворюється у фібрин. При цьому формується згусток крові – тромб, який може закупорити судину і припинити доступ артеріальної крові до життєво важливого органа. Утворення згустків (аглютинація еритроцитів) може відбутися також у випадку помилкового переливання хворому несумісної донорської крові.
Причиною кровотечі, звичайно, є тиск крові, причому, не тільки артеріальної, а й венозної, коли при скороченні м’язів у венах підвищується тиск.
Завдяки повільному руху в найдрібніших капілярах (0,5-1,5 мм/с) кров встигає віддати клітинам тіла кисень і поживні речовини, а також увібрати продукти життєдіяльності клітини.
У зв’язку з тим, що загальна ширина венозного русла поступово зменшується з наближенням до серця, рух крові в венах прискорюється. Просвіти кінцевих двох порожнистих вен дорівнюють розмірам просвіту аорти. Тому і швидкість крові в них удвічі менша, ніж в аорті, а тиск крові практично відсутній.
Швидкість скорочень (ритм серцевої діяльності) залежить від рівня потреб клітин організму в поживних речовинах, кисні. Швидкість кровотоку залежить також від кількості утвореного в клітинах вуглекислого газу, психічного стану людини тощо.
Артеріальну кров для цієї мети брати неможливо і непотрібно, бо в артеріальних судинах вона тече під значним тиском, внаслідок чого не формується згусток крові в отворі від голки. Кров продовжує витікати, утворюючи крововилив (гематому) в прилеглих тканинах. Крім того, забір артеріальної крові неминуче призведе до різкого падіння тиску, що з фізіологічного погляду також небезпечно.
Серце уникає безпосереднього контакту із сусідніми органами, навколосерцева сумка фіксує судини, що відходять від серця, а її внутрішні стінки виділяють рідину, що зменшує тертя серця об стінки сумки.
Основним органом, де кров набирає необхідну температуру, є печінка, в мітохондріях клітин якої інтенсивно відбуваються процеси, що супроводжуються вивільненням тепла.
Резус-фактор крові людини визначається специфічністю білків, біосинтез яких запрограмовано генетично.
При інтенсивній роботі м’язів швидкість утворення вуглекислого газу в організмі збільшується, тому насичення крові до критичного рівня, при якому рефлекторно спрацьовує дихальний центр, також прискорюється.
В момент зусилля більшість м’язів скорочується, а це обов’язково пов’язано із стискуванням грудної порожнини.
Це пояснюється тим, що набрякання тканин носоглотки, збільшена кількість слизу в дихальних шляхах значно зменшують об’єм, а звідси і резонансні властивості порожнини носоглотки.
При сильних поривах зустрічного вітру значно підвищується атмосферний тиск у верхніх дихальних шляхах, що призводить до рефлекторного порушення глибоких дихальних рухів.
Ті ліки, які вживаються через рот (вітамін С, А, сульфамідні препарати та ін.), практично не змінюються або переходять в активну форму під впливом шлункового та кишкового соку, поглинаються і з кров’ю розповсюджуються по всьому організму. Інші ліки вводять у кров’яне русло, щоб уникнути їх руйнування в шлунково-кишковому тракті (окремі вітаміни, антибіотики, вакцини проти деяких інфекційних хвороб тощо).
Ковтальний рух здійснюється рефлекторно, при подразненні язика їжею, рідиною. Якщо весь запас слини з ротової порожнини проковтнути, то подразнення не відбувається. Через деякий час, після нагромадження нової порції слини, ковтальні рухи можна повторити.
Епітелій ротової порожнини багатошаровий у зв’язку з переважаючою функцією захисту і відповідно швидким оновленням клітин поверхневого шару. Кишковий епітелій одношаровий, що сприяє швидкому і ефективному поглинанню поживних речовин.
Незалежно від хімічного складу їжі (білки, жири, вуглеводи) продукти їх ферментативного розщеплення в травному каналі у вигляді поживних речовин (амінокислот, гліцерину і жирних кислот, глюкози) поглинаються і попадають у кров капілярів ворсинок, а з нею – до печінки, де піддаються хімічним перетворенням залежно від потреб організму. Із надлишків вуглеводів або амінокислот може утворитись глікоген, який є джерелом універсальної енергетичної речовини організму – глюкози. Проте це не означає, що організм тривалий час може задовольнятися тільки жирами чи вуглеводами. Нормальний обмін речовин і перетворення енергії в організмі відбуваються при збалансованому харчуванні.
Печінка, здійснюючи бар’єрну функцію, знешкоджує токсичні сполуки неповного розкладу білків і продуктів діяльності мікроорганізмів у кишечнику, які надходять до неї з кров’ю від травного тракту; в ній безперервно утворюється жовч, потрібна для успішного травлення; із надлишків глюкози утворюється глікоген як запасний полісахарид. Утворення і запасання глікогену, його гідроліз до глюкози – це координуюча і регуляторна функції печінки.
Організм нагрівається за рахунок енергії, що звільняється внаслідок реакції біологічного окислення поживних речовин. Основна кількість енергії утворюється в мітохондріях у вигляді АТФ.
Поживні речовини їжі з кров’ю з печінки попадають до легень, де рідина звільняється від летких ароматичних речовин та продуктів їхнього біологічного окислення. Леткі речовини виводяться через легені завдяки випаровуванню їх із поверхні альвеол, тому неможливо передчасно знищити запахи деяких речовин та харчових продуктів ніякими полосканнями або «перебити» запах видихуваного повітря іншими ароматичними речовинами. У зв’язку з цим стає зрозумілою можливість доказу вживання алкоголю, куріння тютюну, бо їхній специфічний запах довго зберігається в крові і відчувається навіть через добу після вживання.
Аналіз сечі в крові дає докладну інформацію про характер процесів метаболізму в організмі, про порушення цих процесів, про запальні явища та захисні реакції.
У такій воді не вистачає іонів калію, натрію, хлору, тому осмотичні властивості плазми зменшуються, вода в крові не затримується і переходить у міжклітинну рідину. Організм знову відчуває спрагу.
Поглинуті в кишечнику амінокислоти разом з кров’ю по воротній вені спрямовуються у печінку, де надлишок їх піддається дезамінуванню і перетворюється в глікоген або жири. Відділені аміногрупи використовуються для створення тих амінокислот, яких немає в їжі, для синтезу нуклеїнових кислот або перетворюються ферментами в сечову кислоту і виводяться з організму. Тому запасні білки в організмі не утворюються. Споживання надмірної кількості білків веде до даремного витрачання продуктів і ускладнює роботу печінки.
У мокрому взутті з клітин шкіри осмотично виходить значна кількість води. Шкіра при цьому ущільнюється, поверхневі кровоносні судини і капіляри затискуються, що і призводить до зміни кольору шкіри.
У малих дітей системи активної терморегуляції розвинені ще недостатньо, тому їх одягають тепліше, щоб уникнути переохолодження.
Розмочені у воді гірчичники, накладені на шкіри, печуть тому, що при попередньому зволоженні ферменти, які є в гірчичній масі, впливають на субстрат і звільняють пекучу речовину, яка виділяється з шару гірчичного порошка на паперовому листку і діє подразливо на рецептори шкіри.
Під час прийняття лікувальних ванн та інших бальнеологічних процедур (електрофорез та ін.) крізь шкіру досить добре проникає багато речовин (іони йоду, брому, калію, вугільної кислоти, а також сульфіди, сірководень та ін.), які у невеликих концентраціях мають відповідний лікувальний ефект.
Якщо тонке вістря колюче-сисного апарата комара пройшло в шкіру і не зачепило чутливих розгалужень нервових клітин, які розміщені в шкірі хоч і густо, але не впритул одне до одного, то ми не відчуваємо не тільки комахи, й самого укусу.
Нерв – це пучок нервових волокон (відростків нервових клітин), який проводить збудження від периферії до центральної нервової системи і назад. Цей пучок вкритий спільною оболонкою. Нервове волокно – відросткова частина нервової клітини (нейрона). Нервова клітина – функціональна одиниця нервової системи, що складається з тіла і його відростка.
Якщо втрачена провідність доцентрового або відцентрового нейрона, пошкоджені рецептор, тіло нейрона або відповідна ділянка центральної нервової системи, пошкоджено м’яз, що реагує на подразнення.
У складі нервових волокон немає скоротливих м’язових елементів. Проте при скороченні м’яза розміщені в ньому нервові волокна скорочуються, тільки пасивно.
Термін «кістковий мозок» невдалий, бо це тканина, основу якої складає ретикулярна тканина, в якій утворюються еритроцити, лейкоцити та інші формені елементи (так званий червоний кістковий мозок). Згодом в порожнинах кісток ссавців червоний мозок перетворюється в жовтий кістковий мозок, що складається переважно із жирової тканини. Клітин нервової тканини в кістковому мозку немає.
Це зумовлено тим, що для клітин головного мозку больова чутливість не властива і сам мозок анестезії не потребує.
Рецептором називається кінцеве розгалуження доцентрових нервових волокон у більшості тварин і людини, що сприймають подразнення і перетворюють його енергію в нервове збудження. Аналізатор є єдиною функціональною системою, до якої входять: рецептор, нервові волокна, які передають збудження, а також відповідний центр у корі головного мозку, в якому збудження перетворюється у відчуття.
Як правило, при незручній позі перетискується нерв найчастіше у місці з’єднання кісток. При цьому тимчасово втрачається провідність перетиснутої ділянки нерва, тому вся розміщена нижче ділянка органа втрачає чутливість і здатність реагувати на подразнення. Зміна пози та м’язові скорочення усувають такий стан.
В оболонках ока відсутні терморецептори, проте вони взимку нагріваються завдяки періодичним рухам повік, у яких багато кровоносних судин.
При швидкій зміні висоти різниця атмосферного тиску між порожниною середнього вуха і навколишнім середовищем не встигає зрівноважуватись через Євстахієву трубу з носоглоткою. При повільній зміні висоти (відповідно і тиску повітря) вирівнювання його з обох боків барабанної перетинки відбувається поступово і непомітно для нас.
Протези кінцівок, зубів, замінники судин, клапанів серця, штучні жовчні та сечові протоки.
Гормони, надходячи в кров, розносяться нею по всьому організму. В найтіснішій взаємодії з нервовою системою гормони беруть участь у регуляції обміну речовин, рості і розвитку організму, координуванні його основних функцій. Мають безпосередній вплив на механізм білкового синтезу в клітинах.
Використана література:
Біологія 7-11 кл. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К., Ірпінь, 2005
Дронова В.М. Сучасна біологія та її відображення в шкільному курсі. Х., ХОНМІБО, 2008.
Євтушенко С.С. та інші. Моніторинг якості природничої освіти у 7 кл.: інформаційно-аналітичні матеріали. Х.,ХОНМІБО,2008
Ільченко В.Р. та інші. Природознавство 5 кл., П., "Довкілля - К", 2005
Ільченко В.Р. та інші. Біологія 7 кл., П., "Довкілля - К", 2007
Серебряков В.В. та інші. Біологія 8 кл., К., "Генеза", 2008
Матяш Н.Ю. та інші Біологія 9 кл., К., "Генеза", 2009
Тагліна О.В. Біологія. Факультативи та курси за вибором., Х., Видавництво Ранок, 2008.
Ярошенко О.Г. та інші. Природознавство 6 кл., К., "Генеза", 2006
|