|
Скачати 496.77 Kb.
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін (математика, географія, фізика, астрономія, біологія, екологія, хімія, інформатика) у 2014/2015 н.р.
Традиція проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін існує з 60-х років минулого століття в Україні, основними цілями яких є виявлення обдарованих та здібних учнів. Тобто, більше як півстоліття поспіль олімпіади залишаються однією з найпоширеніших позаурочних форм організації напрямку педагогічної діяльності з природничо-математичних дисциплін. Сучасні учнівські олімпіади охоплюють дещо ширший спектр педагогічних цілей, найвагомішими серед них є: формування інтересу учнів до поглибленого вивчення предмету, розвиток навичок дослідницької роботи, розв’язування складніших завдань, пропаганда досягнення науки, техніки, активізація форм роботи з учнями. Залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, працівників наукових установ, кращих вчителів до активної допомоги навчальним закладам освіти у справі поліпшення вивчення природничо-математичних дисциплін розширюють освітянське коло співпраці, тим самим підвищуючи рівень навчальних досягнень учнів та рівень фахової підготовки педагогів. Щорічно, починаючи з середини жовтня, у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України розпочинаються олімпіади з базових дисциплін. З чого розпочинати роботу вчителю/викладачу, як планувати та як організовувати навчання учнів щодо їх підготовки до участі в учнівських олімпіадах, висвітлюють методисти науково-методичного центру Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області в нижче наведених методичних рекомендаціях за предметами. Отже, насамперед, важливо для кожного педагога мати банк обдарованих та здібних учнів. Для цього в урочний час рекомендуємо використовувати диференційований та індивідуальний підходи, виявляючи нестандартне мислення та особливе захоплення в окремих учнів предметом. Далі необхідно якісно спланувати роботу для організації їх підготовки до кожного з наступних етапів: І – олімпіади навчального закладу, ІІ – районні/міські, ІІІ – обласні, IV – Всеукраїнські. Загалом, маючи склад команди, педагог формує для кожного відібраного учня індивідуальну та групову підготовку. Документами, що визначають завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад з природничо-математичних дисциплін, є: Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2011 за № 1318/20056, із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 299 від 16.01.2012 р, № 360 від 26.03. 2012р.; Положення про проведення I-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Департаменту освіти та науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.07.2012 № 469. Учні мають право брати участь у кількох предметних олімпіадах. Однак, до участі в наступному етапі допускаються тільки ті учні, які стали переможцями попереднього етапу відповідної олімпіади. Перелік дисциплін, з яких проводиться олімпіада, та класів, які беруть участь у змаганнях, визначається відповідним оргкомітетом закладу освіти. Отже, в предметній олімпіаді можуть брати участь: - на І-му етапі – усі бажаючі учні навчального закладу; - на ІІ-му етапі – лише ті учні навчальних закладів, які стали переможцями І етапу олімпіад; - на ІІІ етапі – лише ті учні навчальних закладів, які стали відповідно переможцями або ІІ-го етапу, або Інтернет-олімпіади. ОРГКОМІТЕТИ ОЛІМПІАД Оргкомітети створюються із числа керівників установ і організацій, що проводять олімпіади, працівників методичних установ. Очолює оргкомітет голова, який має заступників і секретаря. Голова оргкомітету здійснює розподіл доручень між його членами та керує роботою з організації проведення відповідної олімпіади. Оргкомітети проводять:
- готують документацію для проведення олімпіад (бланки протоколів, звіти тощо); - шифрують та дешифрують роботи учасників; - визначають персональний склад учасників для участі у наступному етапі олімпіад; - складають звіти про проведення олімпіад. РОБОТА ЖУРІ Перевірку завдань на І етапі здійснює журі, до складу якого входять вчителі/викладачі навчального закладу, на ІІ етапі – вчителі/викладачі навчальних закладів району/міста. Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали. Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії. Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання можна також аналізувати на консультаціях, які проводяться, по можливості, для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт. Зауважуємо, що журі повинно перевіряти тільки ті завдання, які записані у чистовику учасника олімпіади. Чернетка членами журі не розглядається! (Як виключення, журі може звернутися до чернетки, де розглянуто окремі випадки або проведено доведення якогось твердження, але в чистовику явно вказано посилання на чернетку. В останньому випадку, за неналежне оформлення розв’язання, журі може прийняти окреме рішення щодо зниження загального балу за виконання відповідного завдання.) ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙ Учасники олімпіади та їх керівники, ознайомившись із розв’язками завдань, запропонованими журі, та з попередніми результатами, у разі незгоди з оцінкою роботи (до підбиття остаточних підсумків) мають право на подання апеляції. Порядок її розгляду на олімпіаді наступний: рішення про допуск до розгляду суті апеляції членами журі вирішується спільно представником оргкомітету, відповідальним за дотримання вимог чинного Положення та головою журі; дозволу одного з них достатньо для розгляду апеляції; апеляція розглядається апеляційною комісією і приймається відповідне рішення, про що здійснюється відповідний запис у протоколі. Остаточні підсумки олімпіадних змагань підбиваються на заключному спільному засіданні оргкомітету та журі. Його рішення затверджується відповідним наказом. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УЧАСНИКІВ ОЛІМПІАДИ З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підвищення якості підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи кращих тренерів щодо організації роботи з обдарованою молоддю, необхідно здійснювати аналіз результативності написання учасниками учнівських олімпіадах з базових дисциплін. Рекомендуємо здійснювати аналіз за наступною схемою:
2. Загальний показник виконання по навчальних закладах – рейтинг участі команди закладу, який визначається відповідно до протоколів за формулою (враховується загальна кількість учасників по навчальних закладах та кількість призерів). 3. Загальні показники виступу учнів по окремих навчальних закладах освіти: враховується рівень викладання, професіоналізм вчителів, створення системи роботи з обдарованою молоддю. Методисти центру Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області рекомендують у цьому навчальному році апробовану впродовж останніх років модель проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад за тестовими технологіями. Цим самим переслідується мета:
Отже, рекомендовано І-ІІ етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін проводити відповідно до потреб предмета: у два (три) тури. Перший тур передбачає розв’язання завдань у тестовій формі (можна і в режимі on-line), другий тур – письмове розв’язання задач, розкриття питань, розгорнута відповідь; третій тур – проведення експерименту (для природничих предметів: біологія, хімія, фізика) та його опис. У такий спосіб кожна предметна олімпіада має свою модель (див. рекомендації нижче). Методисти НМЦ природничо-математичних дисциплін пропонують вчителям/викладачам, тренерам, методистам РМК/ММК/ПТО методичні рекомендації з 8-и предметів: математики, географії, фізики та астрономії, біології та екології, хімії, інформатики. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики у 2014/2015 н.р.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики З метою підвищення рівня виступу учасників Всеукраїнських олімпіад з математики, рекомендуємо при проведенні тренувальних зборів зосередити увагу на такі теми: 1. Класифікація натуральних чисел (прості і складені числа, взаємно прості числа, дільники і кратні чисел, парність чисел, використання властивостей подільності та методу остач, принципу Діріхлє під час розв’язування вправ). 2. Методи розв’язування Діофантових рівнянь та деякі нестандартні методи розв’язування рівнянь (алгебраїчних, тригонометричних, показникових, логарифмічних). Функціональні рівняння. 3. Застосування властивостей квадратного тричлена під час доведення тотожностей, найменшого або найбільшого значення функції тощо. Теорема Вієта в практичних задачах для квадратного та кубічного рівнянь. Розкладання многочленів на множники та його застосування під час розв’язування степеневих рівнянь (зауважуємо, що це посильно навіть семикласникам). Теорема Безу. 4. Застосування методу математичної індукції та його модифікацій під час різних доведень. Способи доведення нерівностей. Розмальовування фігур під час розв’язування логічних задач. 5. Використання кола та зв’язаних з ним співвідношень під час розв’язування геометричних задач. Цікаві лінії та точки в трикутнику. Площі фігур, перерозподіл площ. Геометричні нерівності. 6. Геометричні інваріанти. Реалізація методу координат та векторного методу під час розв’язування окремого типу геометричних задач. Зосереджуємо увагу тренерів та організаторів з підготовки до Всеукраїнських олімпіад, щодо створення системи в організації навчання. Це фактор, який відіграє надзвичайно важливу роль в підготовці учасників. Тому рекомендуємо заздалегідь скласти план-програму проведення підготовки до олімпіади у відповідності до кожного класу, а далі – її виконувати, за потреби вносячи корективи. Вище зазначені теми є одними з основних, на яких будуються олімпіадні задачі, але вони не вичерпують можливостей підвищення рівня підготовки до олімпіад. Для отримання успіху в підготовці до олімпіади вимагається прикласти чималі зусилля для систематизації та узагальнення деяких тем, оскільки окремого такого джерела чи літератури немає, окрім того, окремі опорні результати чи обґрунтування пропонується виконати самостійно. Учитель може добирати матеріал для підготовки самостійно, дотримуючись цілей щодо формування майбутнього учасника олімпіади: зміцнити його знання, уміння, навички з програмового матеріалу для загальноосвітніх навчальних закладів, добитися засвоєння матеріалу підсиленого, профільного та поглибленого вивчення. Різна ступінь складності тих чи інших тем практично включається в етапи олімпіадних задач, але скільки би не розв’язував педагог задач разом із учасником, результату не буде, необхідна самостійність, бажання учня та ефективно організований зворотний зв’язок через різний вид контролю. Також зазначаємо, що для якісної підготовки учасників олімпіади до будь-якого етапу варто здійснювати психологічний супровід. Головна ціль підготовки – розвинути логічне та нестандартне мислення учасника олімпіади, оскільки попасти в авторську задачу, яка дається на наступних етапах неможливо. СТРУКТУРА проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики Рекомендуємо проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики у цьому навчальному році проводити у два тури: перший (60 хв.) – тестування, другий (120/180 хв.) – письмове розв’язування задач. Після проведення першого туру олімпіади між турами можна робити 30-хвилинну перерву. Рішення про проведення другого туру І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерів приймають директори ЗНЗ, ПТНЗ управління/відділи освіти міських/районних державних адміністрацій. Перший тур олімпіади включає 7 тестових завдань закритої форми:
Другий тур включає 3 завдання розгорнутої форми. Визначення переможців, розподіл призових місць та нагородження дипломами І, ІІ чи ІІІ ступенів здійснюється в залежності від результатів учасників за загальною кількістю набраних балів за два тури олімпіади разом. Учасник, який набрав не менше 30 % від максимальної кількості балів за результатами першого туру і не з’явився на другий тур автоматично отримує загальне рейтингове місце у ІІ чи ІІІ етапах олімпіади. ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики Завдання олімпіади у кожному етапі повинні містити принаймні по одній задачі з кожної з наступних тем: комбінаторика, теорія чисел, математика, алгебра та геометрія. Задачі бажано розташовувати в тексті у порядку зростання їх складності. Не рекомендується учасникам олімпіади пропонувати задачі, розв’язання яких потребує використання великих обсягів обчислень, що важко зробити без використання калькулятора, громіздких переборів тощо. Звертаємо увагу на те, що сім задач І туру та перша задача ІІ туру повинні бути програмними задачами високого та підвищеного рівнів складності, решта – олімпіадні; два завдання ІІ туру – олімпіадного характеру різних рівнів складності. Розподіл завдань для кожного з турів може бути таким:
ПЕРЕВІРКА ЗАВДАНЬ на І-му та ІІ-му етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики Завдання рекомендуємо оцінювати за єдиною схемою: перший тур: завдання 1-3 – разом 3 бали (кожне по 1 балу); завдання 4-5 – разом 4 бали (2+2); завдання 6 і 7 – разом 7 балів (3+4, або 4+3); другий тур: кожну задачу оцінювати в 7 балів. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник: за перший тур – 14 балів; за другий тур – 21 бал; за обидва тури – 35 балів. Рекомендуємо журі, з метою здійснення якісної неупередженої перевірки завдань, розробити єдині критерії оцінювання до кожної задачі, враховуючи різні способи розв’язання завдань учасниками олімпіади. Зокрема, у критеріях оцінювання мають бути відображені всі кроки (просування) розв’язування кожної задачі (при цьому можна зазначити, які кроки розв’язання не оцінювалися, наприклад, правильний рисунок до задачі, розгляд тривіального випадку тощо). Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії у 2014/2015 н.р.
Географічні олімпіади – це одна з найважливіших форм позакласної роботи. Основним завданням географічних олімпіад в умовах сьогодення виступає підвищення рівня географічної культури сучасної молоді, що неодмінно повинно позитивно позначитися на загальному культурному рівні населення нашої країни. Починати підготовку творчо обдарованих учнів до участі в олімпіадах та турнірах з психологічних принципів слід з 6-го класу і працювати в системі до 11 класу. Серед завдань до географічних олімпіад обов’язково повинні бути теоретичні, практичні й тестові. Орієнтовна кількість завдань кожного блоку для певного етапу олімпіади пропонується у відповідній клітинці таблиці 1. Ця кількість може варіювати залежно від складності конкретних завдань. Рекомендуємо націлювати учасників олімпіад на вироблення в їх світогляді цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань. Тому пропонуємо олімпіадні завдання кожного етапу комплектувати не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки навчання. Кількість завдань теоретичного, практичного й тестового блоків до комплектів певного етапу олімпіади з географії
|
Методичні рекомендації методистів науково-методичного центру природничо-математичних... ППОЧО щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики, географії та економіки, фізики та астрономії,... |
Методичні рекомендації щодо підготовки і проведення І-ІІІ етапів... Всеукраїнських учнівських олімпіад із суспільно-гуманітарних дисциплін у 2011/2012 навчальному році |
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... |
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів... |
ГРАФІК проведення он-лайн консультування щодо підготовки до І-ІІ... Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2012/2013 н р з 8 жовтня |
НАКАЗ Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого... |
НАКАЗ Всеукраїнських учнівських олімпіад та фінальних етапів турнірів у 2012/2013 навчальному році та з метою підтримки, розвитку творчого... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських... України до активної допомоги навчальним закладам у справі поліпшення стану викладання іноземних мов і підвищення рівня знань, умінь... |
Про проведення І та ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2012-2013 навчальному році Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів в Івано-Франківській області, затверджених наказом головного управління... |
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа»,... |