|
|
Скачати 309.99 Kb.
|
|
«ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ БІОЛОГІЇ» ЗМІСТ Вступ Розділ І. Метод проектів – технологія розвиваючого навчання. 1.1. Історіогенез методу проектів. 1.2. Методичні основи проектної технології. 1.3. Напрями і форми реалізації проектів. 1.4. Сучасна типологія проектів. Розділ ІІ. Практичне застосування методу проектів в навчанні біології. 2. 1. Теоретична інтерпретація методичної проблеми. 2. 2. Проектні технології та їх використання під час вивчення матеріалу з курсу біології. Висновки Список використаних джерел Вступ Освіта – важливий чинник гуманізації суспільно – економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості. Як визначено в Законі «Про освіту», вона є основою інтелектуального, соціального, економічного, культурного і духовного розвитку суспільства і держави, яка ґрунтується на засадах гуманізму, національної свідомості. Саме завдяки цьому в освіті зараз відбуваються суттєві зміни, що пов’язані з переусвідомленням мети, яка перш за все скерована на формування і розвиток особистісних якостей учнів, удосконалення особистості, яка здатна активно навчатися впродовж життя, створюючи нові цінності для гармонійного розвитку суспільства. Одним із аспектів сучасного реформування освіти в Україні є переорієнтація навчально – виховного процесу на розвиток і саморозвиток учнів на основі всебічного використання внутрішнього потенціалу особистості. У цьому напрямку школа впроваджує в освітню практику такі технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку і саморозвитку учня, виявлення та активного, самостійного життя в суспільстві. Сьогодення потребує життєтворчу особистість, здатну мислити, вдосконалювати, впевнено крокувати вперед, мати активну громадянську позицію, керуючись загальнолюдськими та національними цінностями. Це особистість життєво та професійно компетентна, ініціативна, здатна до діалогу та диспуту, відповідальна за свої дії, з високим рівнем свідомості та критичним мисленням та виваженими діями. Разом з тим, суспільство потребує, щоб дана особистість була адаптована до швидких змін у профільних галузях, здатна до саморозвитку і самореалізації. Сучасний етап розвитку освіти характеризується інтенсивними пошуками нового в теорії та практиці навчання. Педагогічні інновації, що застосовуються у школах нового типу, є результатом творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Згідно з «Національною доктриною розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті», українська освіта впевнено поставила перед собою мету створити умови для розвитку особистості як активного громадянина нашої держави, формування креативного покоління, що буде здатне самостійно генерувати нові ідеї, впроваджувати їх в життя, реалізуючи свій власний потенціал. В складних умовах сучасності, що постійно змінюються та ускладнюються, найкраще орієнтується людина, що прагне впровадити нові задуми і ідеї. Це людина, «яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, умінням бачити за межі того, що бачать сучасники й бачили попередники » (1, с.93). Вимоги до особистості сприяли пошуку нових інноваційних підходів, форм і методів навчання. Особливо цікавими і корисними для всього процесу становлення творчої особистості є пошуки, що ведуться у закладах нового типу, зокрема, і в Криворізькій Тернівській гімназії. За диференціацією методів навчання, які запропонував Григорій Ващенко, на сучасному етапі учень є об’єктом педагогічного впливу вчителя під час використання пасивних методів чи методів готових знань; більш ефективними є напівактивні методи, що дозволяють свідомо засвоювати матеріал, але саме активні методи перетворять учня на суб’єкт педагогічного процесу, серед них - метод проектів. Проект – це пошук конкретної проблеми, її практичної і теоретичної реалізації. Метод проектів є одним із найпоширеніших видів дослідницької роботи учнів у процесі навчання на сьогоднішній день. Метою цього методу є розвиток самоосвітньої діяльності учнів. У результаті своєї творчої практичної діяльності учні створюють кінцевий продукт у вигляді нових знань та вмінь. На шляху до створення проекту учень вчиться обробляти великий потік інформації, набуває здатності впроваджувати порівняльний аналіз, прогнозувати результати, що сприяють самостійному одержанню знань. Перед собою я поставила завдання: а) довести, що метод проектів – дійсно ефективна технологія навчання; б) розкрити роль проектів у навчальному процесі. Саме тому моєю методичною проблемою стало формування навичок проектної діяльності учнів. Ознайомити з основними напрямками проектної діяльності – мета моєї роботи. Розділ І. Метод проектів – технологія розвиваючого навчання.
В останні роки у зв’язку з впровадженням інноваційних технологій у навчально – виховний процес, особливої уваги заслуговує метод проектів. Система проектів – це частина інтерактивних методів. Проект – практичне утілення отриманих знань і вмінь під час виконання групової роботи. Мета виконання – організація самостійної дослідницької роботи учнів під час вивчення предмету, створення умов для їх самонавчання та розвитку ініціативи. Ще на початку ХХ століття Елен Паркхерст (м. Далтон, США) запропонувала лабораторний план організації занять: учням видавалися письмові завдання, які вони потім самостійно опрацьовували та здавали в індивідуальному порядку. Вважається що план, який отримав назву «дальтон - плану» і став родоначальником проектного навчання. Також проектну технологію розробляв професор педагогіки зі США Ллойд Трамп у 60 – х роках ХХ століття. Ця навчальна система одержала назву «план Трампа» і здійснювалася у малих групах та індивідуально, а у 80 – х роках була модернізована у лекційно – семінарську. Авторами технології проектного навчання вважають Дьюї, Кильпатрика, Макмері, Дедисмена,Торндайка. Обгрунтував метод американський педагог і філософ Джон Дьюї (1859 - 1952), що висловлював ідеї про включення проектної діяльності в освітній процес. Попередня назва -«метод проблем », але першим увів поняття «метод проектів», науково описав його, удосконалив систему роботи над проектами та спробував їх класифікувати американський професор В.Х.Кильпатрик. В подальшому Вільям Х. Кильпатрик розробив «проектну систему навчання», яка згодом стала відомою як метод проектів. Цінністю його є те, що учні активно включаються у практичну діяльність і задля цього вони повинні опановувати певним об’ємом теоретичних знань. Але саме останнє виявило слабку сторону – можливість зниження теоретичного рівня освіти. Слід відзначити, що будь – яка інновація долає тернистий шлях, «метод проектів» - не виключення. Цікавість до нього в останні десятиліття то зростала, то знижувалася. Метод проектів зацікавив і російських педагогів. Ідея проектного навчання виникла в Росії паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом педагога С. Т. Шацького у 1905 році була організована невелика группа співробітників, які активно впроваджували в практику викладання проектних методів. Пізніше, вже при радянській владі, ці ідеї стали доволі широко впроваджуватися в школу, але недостатньо продумано і послідовно. Широке поширення методу проектів у Росії почалося після видання у 1925 році брошури В. Кильпатрика «Метод проектів: застосування цільової настанови в педагогічному процесі». Метод проектів упроваджувався у вітчизняних школах у 20 – роках ХХ століття. Актуальність проектної технології вивчав і А.С. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. В 1931 році Постановою ЦК ВКП (б) метод проектів був засуджений, а його використання у школі – заборонене. Є декілька причин, чому метод проектів був заборонений:
Нині особливий акцент у навчанні ставиться на власну діяльність учня щодо пошуку нових знань. Завдання вчителя – організувати його роботу таким чином, щоб учень зацікавився у здобутті інформації, направити його до набуття нових знань, до абсорбції головного матеріалу, до вміння самостійно його опрацьовувати. Німецький педагог А. Флітнер розцінює проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки. Вміння, яких набувають учні, дозволяють їм планувати свою роботу, прораховувати отриманий результат, використовуючи різні джерела інформації, накопичувати зібраний матеріал та аналізувати його, аргументувати власну думку, встановлювати соціальні контакти, створювати свій продукт та представляти його на широкий загал. Для сучасного розвитку педагогічної науки і практики характерний ріст творчості учителів, тому інноваційні технології в цілому і метод проектів, зокрема, стали активно впроваджуватися у педагогічний процес. 1.2.Методичні основи проектної технології. Проективна діяльність є максимально спрямованою на пробудження та розвиток особистості старшокласників. Проект – це учнівська самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух до мети, поставленої та усвідомленої учнем. Метод орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом визначеного часу. Суть цього методу не формувати, а послідовно розвивати особистість у процесі свідомо мотивованої індивідуальної діяльності в групі для розв’язання спільного завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих практичних завдань. Тематика проектів розробляється вчителем з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей школяра. Це новий вид діяльності учня, він спонукає учнів виявити їх здібності, проявляє комунікативні якості, демонструє рівень оволодіння знаннями, здатність до самоосвіти і самореалізації. Процес засвоєння учнями методології проектно – технологічної діяльності є складним і динамічним, оскільки залежить від їхнього віку і інтелектуального розвитку. Опанування основ проектно – технологічної діяльності вміщує два аспекти: психологічний та педагогічний. Психологічний аспект базується на сприйнятті та осмисленні отриманої інформації про означений вид діяльності; розумінні внутрішньої будови інформації; узагальненні одержаної інформації на основі власного досвіду і логічного мислення; закріпленні інформації про діяльність; застосуванні теоретичної інформації на практиці. Педагогічний аспект грунтується на природній потребі учня в поповненні власного досвіду знаннями про новий вид діяльності; виявленні цікавості до проектно – технологічної діяльності; формування у учнів мотивів до такої діяльності; врахуванні емоційного стану учня як учасника означеної діяльності. На базі психолого – педагогічних аспектів ґрунтується розвиток самоосвіти учня, закріплюються алгоритми дій учня як практичного діяча, наближає його до реалій життя. У психолого – педагогічній літературі виділяють проекти за класифікацією:
Проектне навчання реалізується при наявності таких умов: - актуальність значимої для учнів проблеми, потребуючої інтегрованого знання й самостійного пошуку шляхів її рішення; - передбачувані результати проектної діяльності мають практичну, теоретичну та пізнавальну значимість для всіх і для кожного учасника проекту; - самостійна діяльність учнів з планування, реалізації та оцінювання проекту; - розподіл ролей і відповідальності всіх учасників проекту, індивідуальне або колективне планування роботи; - змістовна частина проекту чітко структурована, алгоритмічна, бажано з вказівкою поетапних результатів; - робота над проектом припускає використання дослідницьких методів, аналіз даних і встановлення причинно – наслідкових зв’язків, висування гіпотез і нових проблем дослідження, проведення спостережень, експериментів; - опис напрямків, методів дослідження, оформлення результатів, формулювання висновків, рекомендацій, захист – презентація роботи також проводяться в системі й відповідно до рекомендацій і прийнятих стандартів для написання, оформлення й захисту творчих робіт; - у проекті можуть брати участь як учні одного класу, так і учні різних класів та паралелей, де передбачається різновікове, інтелектуальне спілкування та співробітництво; - заохочується активне використання різноманітних методів роботи з інформацією; - у процесі роботи над проектом учні можуть одержати необхідну консультацію, педагогічну та інформаційну підтримку з боку вчителя. 1.3.1. Дослідні проекти (творчий звіт про експериментальну роботу), який має бути обсягом до 10 друкованих сторінок та мати таку структуру: тема проекту, анотація, вступ (основна ідея, теоретичне обґрунтування ідеї, структура запланованого експерименту), результат (текст, таблиці, схеми, графіки тощо),висновки, список літератури. 1.3.2. Рольові, ігрові (розробка сценарію заходів, акцій та результатів його реалізації - фотознімки, відео -, аудіо запис, анкети тощо), висновки, список літератури.
Основні етапи виконання проекту.
Вільям Х. Кильпатрик виділив такі типи проектів:
Оскільки існує різний підхід до класифікації проектів,їх розрізняють за цілим рядом параметрів:
Найперспективнішими вважаються колективні міжпредметні чи над - предметні проекти, що не тільки систематизують знання, але й забезпечують максимальне наближення до реальних потреб життя, творчої самореалізації учнів. Сучасна типологія проектів:
На початковому етапі роботи за цією педагогічною технологією домінуюча роль у визначенні структури проекту належить учителю, надалі – учневі. Найдоцільнішими в шкільній біологічній освіті вважаються: дослідницькі проекти – вони потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників; інформаційні проекти – спрямовані на збирання інформації про певний об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Результатами можуть бути стаття, реферат, доповідь, презентація. Структура проектів.
На завершальному етапі відбувається захист проекту або громадський огляд знань із запрошенням учнів, учителів, батьків. Під час захисту проектів учні можуть впроваджувати такі види презентацій: |
|
Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури Федоренко Г. М. Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури: Курсова робота. – Донецький облІППО, 2012... |
Високий рівень математичної підготовки набуває сьогодні особливої... Дійсно, математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки,... |
|
Означення квадратного рівняння. Неповні квадратні рівняння та їх розв’язування Даний матеріал можна використати при вивченні нового матеріалу з даної теми та при контролі знань, умінь та навичок учнів |
«Формування інтелектуальних вмінь та навичок учнів на уроках біології» Криворучко Мар’яна Володимирівна, вчитель біології, заступник директора з навчально-виховної роботи Смілянського навчально-виховного... |
|
1. О б'єкти та суб ' єкти архітектурно-проектної діяльності Цілі архітектурно-проектної діяльності визначаються державною політикою, вимогами економічного розвитку, регіональними та національними... |
Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як... |
|
Досвіду: «Навчально-дослідницька робота учнів на уроках біології... Громова Тетяна Василівна, вчитель біології Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. Василя Симоненка Черкаської міської ради |
Уроку. Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів Х умінь та навичок обґрунтування основних ознак проектної діяльності та аналізу проектів за різноманітністю. Розвивати логічне мислення,... |
|
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з виробничої практики для студентів... Метою виробничої практики є формування системи знань щодо діяльності підприємств, податкових установ, страхових компаній, комерційних... |
Інтегровані уроки як основний засіб підвищення мотивації учнів при... Практичні основи проведення інтегрованих уроків під час вивченні математики у школі |