М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина ІI Навчальний посібник Харків «ХАІ» 2011


НазваМ. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина ІI Навчальний посібник Харків «ХАІ» 2011
Сторінка15/16
Дата10.12.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

6.7.Проблема соціальної відповідальності за надану інформацію


Соціальна відповідальність за інформацію, яка надається з боку створювачів, розповсюджувачів і користувачів має свою специфіку.

Соціальна відповідальність – елемент взаємодії між індивідами, індивідом і колективом, індивідом і суспільством, між організаціями і т.п. У залежності від форми, у якій проявляються об’єктивні відносини, і норм, які їх регулюють, виділяють відповідальність юридичну, економічну, моральну, політичну. У більш широку значенні соціальна відповідальність виступає як певне очікування оточуючого соціального середовища від осіб, суспільних організацій, з одного боку, і усвідомлення ними своєї відповідальності перед суспільством, колективом, індивідом – з іншого боку. Соціальна відповідальність виникає на основі соціальних норм і реалізується як через форми соціального контролю (суспільна думка, закон), так і через усвідомлення своєї суспільної ролі відповідальними суб’єктами.

Важливо розрізняти сфери і форми індивідуальної і колективної відповідальності. В цьому відношенні відповідальність розглядається як якість особистості, як внутрішня її властивість. Це розуміння відповідальності, усвідомлення її перед собою. Перед іншими людьми, перед суспільством. Індивід формує позицію позитивну чи негативну по відношенню до того в чому він приймає участь.

Відповідальність має складну структуру і включає:

  • розуміння свого місця в системі суспільних відносин;

  • усвідомлення необхідності виконувати норми, які установлені у суспільстві;

  • оцінку свої вчинків з точки зору їх наслідків для суспільства, для інших людей, для себе;

  • готовність отримати санкції у випадку допущених порушень.

Відповідальність поділять на офіційну (юридичну) і неофіційну (моральну).

Юридична відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації може бути цивільною, дисциплінарною, адміністративною, матеріальною, карною.

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність у праві визначається як виникнення невигідних майнових наслідків, допущення неправомірної поведінки (нанесення ущербу іншій особі). Найбільш розповсюджені форми цивільної відповідальності виплата збитку і виплата неустойки.

Дисциплінарна відповідальність форма впливу на порушників шляхом накладення на них дисциплінарного стягнення: догани, звільнення з роботи.

Адміністративна відповідальність полягає у застосуванні уповноваженими органами і посадовими особами адміністративних стягнень стосовно особи, яка здійснила правопорушення ( штраф, конфіскація речей, виправні роботи).

Матеріальна відповідальність полягає у поверненні працівником організації збитку, який вимірюється у грошовій формі, який він наніс даній організації.

Карна відповідальність здійснюється відповідно до карного кодексу. Міра покарання визначається судом.

Неформальна відповідальність або моральна відповідальність проявляється через неформальні санкції організації чи колективу у вигляді суспільного осудження на зборах, особисту бесіду та ін.

.

7. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ




7.1. Сутність державної інформаційної політики



Будь-яка держава має законодавчі акти, які формують її інформаційну політику, тобто регулюють циркулювання інформації в її інформаційному просторі. Інформаційна політика це діяльність держави, яка регулює одержання, використання, поширення і зберігання інформації.

В Україні законодавчі акти щодо інформаційної політики затверджує Верховна Рада. Проекти законів готує Комітет Верховної Ради з питань ін­формації та свободи слова і Комітет Верховної Ради з питань культури і ду­ховності. Реалізують (виконують) це законодавство органи виконавчої влади.

Інформаційну політику України регулюють такі законодавчі акти:

  • Конституція України;

  • закони України (на цей час їх більше десяти);

  • Цивільний, Кримінальний кодекси та Кодекс України про адміністративні правопорушення;

  • рішення Конституційного Суду України;

  • декрети й постанови Кабінету Міністрів, що не суперечать чинним за­конам України;

  • міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною;

  • принципи і норми міжнародного права.

Основні засади інформаційної політики України викладені в законі „Про інформацію".

Згідно з цим законом, суб'єктами інформаційної політики є:

  • громадяни України, інших держав, особи без громадянства;

  • юридичні особи України та інших держав;

  • українська держава та інші держави;

  • міжнародні організації.

До об'єктів інформаційних відносин належить оприлюднена документована і недокументована інформація.

Головними напрямами і способами здійснення державної інформаційної політики згідно із Законом України "Про інформацію" є:

  • забезпечення доступу громадянам до інформації;

  • створення національних систем і мереж інформації;

  • зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

  • забезпечення ефективного використання інформації;

  • сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

  • створення загальної системи охорони інформації;

  • сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.

До головних напрямків здійснення сучасної державної інформаційної політики слід віднести:

  • забезпечення свободи слова;

  • забезпечення та сприяння вільному доступу до суспільнозначимої інформації;

  • збереження суспільної моралі, захист честі і гідності особистості;

  • сприяння конкуренції у сфері засобів масової інформації та ІКТ (зокрема за допомогою регулювання концентрації засобів масової інформації; державної підтримки ЗМІ тощо);

  • залучення інвестицій у розвиток ІКТ та їх пільгове оподаткування;

  • сприяння відкритості та прозорості органів державної влади та місцевого самоврядування (зокрема, розробка і впровадження електронного уряду);

  • захист культурної і мовної самобутності; переведення культурної спадщини у цифровий формат;

  • захист інтересів найбільш вразливих громадян (неповнолітніх, непрацездатних, національних меншин) в інформаційній сфері;

  • боротьба з неналежним використанням сучасних інформаційних технологій;

  • забезпечення інформаційної безпеки;

  • захист персональних даних;

  • охорона недоторканності приватного життя;

  • формування позитивного іміджу держави та державних органів.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина І Навчальний...
Парафійник Н.І. Документно-інформаційні комунікації: навч посіб для студ спец. «Документознавство та інформаційна діяльність» / Н.І....
Архівознавство Навчальний посібник
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
0 2 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)
02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)
Прилуцька А. Є. ВІЗУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В СТРУКТУРІ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
Візуальний компонент в структурі рекламно-інформаційного повідомлення: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Документознавство...
Секція Теоретичні та методологічні проблеми сучасної психології
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Авіаційно-космічна техніка і технологія
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут МОН України
Закон України «Про освіту»
...
«Харківський авіаційний інститут» О. О. Карпенко, М. М. Матліна СУЧАСНЕ...
Карпенко О. О. Сучасне діловодство : навч посіб. / О. О. Карпенко, М. М. Матліна. – Х. Нац аерокосм ун-т «Харк авіац. ін-т», 2009....
Н. Каразіна Геолого-географічний факультет Кафедра соціально-економічної...
Нємець Л. М., Сегіда К. Ю. Географія населення: українсько-російсько-англійський словник термінів та понять: навчальний посібник...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка