1.2. Співвідношення інформаційних потреб
з інформаційними інтересами і запитами
Поняття “інформаційні потреби” тісно пов’язане з такими поняттями, як “інформаційний інтерес”, “інформаційний запит”. Інформаційний інтерес, як й інформаційний запит, є вираженням інформаційних потреб, активною формою їх існування.
Інформаційний інтерес виявляється на стадії інформаційно-споживацької діяльності. Ним обумовлена внутрішня структура внутрішньої діяльності людини з формування інформаційних потреб. Характерною рисою інформаційного інтересу є специфічно-вибіркове ставлення до інформації, що надходить, пошук тих каналів, джерел, котрі потенційно здатні задовольнити інформаційні потреби, які виникають у людини. Ця вибірковість є результатом виховання й навчання в тій предметній області, яка викликає інформаційні потреби. При цьому виробничі інформаційні потреби не завжди сзбігаються з особистими професійними.
Ця розбіжність негативно впливає на ефективність професійної діяльності. Навпаки, збіг виробничих і професійних інформаційних інтересів сприяє підвищенню продуктивності праці.
Інформаційний запит є знанням про незнання тієї необхідної інформації, яка в певний час людині не відома, але потрібна для вирішення проблемної ситуації. Формулюючи запит, людина виходить лише з уявлень про свою інформаційну потребу. Однак запит не може виникнути (бути сформульованим) без уяви про інформацію, що необхідна людині.
Інформаційний запит – це замовлення одиниці інформації, яка розглядається як необхідна. З моменту формулювання інформаційного запиту розпочинається пошук і користувач вперше стикається з інформаційним спеціалістом, вступає в контакт з інформаційною системою, джерелом інформації (людиною або документом), безпосередньо або опосередковано. Люди можуть замовити інформацію, яка їм н епотрібна. Поняття “використана інформації” не збігається з поняттям “виконане замовлення”.
1.3. Види інформаційних потреб
Одним із складних завдань теорії інформаційних потреб є їх класифікація, тобто розподіл на взаємозв’язані класи відповідно до певного критерію (суттєвої ознаки). Залежно від потреб споживачів, у свідомості яких ці потреби виникають, їх прийнято поділяти на колективні й індивідуальні.
Під колективом розуміється група людей, яку об’єднано спільністю інформаційних потреб. Група може бути формальною (колективний абонент) або неформальною (постійне або короткочасне громадське або професійне об’єднання). Задоволення колективних інформаційних потреб сприяє успішному виконанню поставлених перед групою завдань.
Індивідуальні інформаційні потреби – це потреби окремого індивіда в інформації, яка є необхідною для здійснення певної діяльності. Колективні інформаційні потреби – це потреби будь-яких груп спеціалістів, що об’єднані спільністю проблем, які вони вирішують, наприклад, співробітники одного підрозділу або члени тимчасового творчого колективу. Зміст цих потреб визначається завданнями підприємства.
Проектні, конструкторські розробки, управлінські й науково-технічні рішення приймають конкретні люди. Інформаційні потреби, що виникають у них, називають індивідуальними. Ці інформаційні потреби завжди залежать від особливостей суб’єкта, тому їх ще називають суб’єктивними. В індивідуальних інформаційних потребах відображаються об’єктивні (завдання, які стоять перед підприємством в цілому) й колективні (завдання підрозділу або творчого колективу в цілому) потреби. На їхній зміст також впливають посадове положення, функціональні обов’язки, психологічні особливості (рівень освіти, вік, досвід попередньої діяльності та інші).
Індивідуальні інформаційні потреби є найбільш динамічними; процес їх виявлення є завжди складним і має здійснюватися постійно. Важливість вивчення індивідуальних інформаційних потреб є очевидною, тому що тільки це забезпечує надання якісних інформаційних послуг.
Між колективними й індивідуальними інформаційними потребами існують певні відношення. Колективні інформаційні потреби не існують за межами інформаційних потреб індивіда, але вони не є сумою інформаційних потреб. Колективні інформаційні потреби слід розглядати як самостійну цілісність. Вони формуються на підставі загальних цілей і завдань, які виконує даний колектив.
Інформаційні потреби розрізняють за тематикою, видами необхідної інформації (фактографічна, концептуальна, методична й т.ін.), за видами документів (книги, журнали, спеціальні видання, науково-технічна документація і т.д.), за особливостями споживачів інформації (науковці, інженери, підприємці і т.д.). Існує поділ потреб на реальні й потенційні, пасивні й наявні, постійні й тимчасові.
Інформаційні потреби поділяють на професійні й непрофесійні. Професійна діяльність людини викликає професійні інформаційні потреби Сучасна людина займається не тільки професійною, але й іншими видами діяльності (навчається, виконує громадсько-корисну роботу, має хобі, захоплюється спортом, малюванням і т.ін.). У неї формуються інформаційні потреби, які не пов’язані з її професійною діяльністю.
1.4. Структура інформаційних потреб
Найбільш зацікавлені категорії людей в інформації:
керівники (менеджери) усіх рівнів, які здійснюють керівництво окремим колективом, установою, державою;
учені (науковці), які здійснюють теоретичне розроблення певних тем, проблем і постійно спілкуються з колегами;
інженери, які розробляють нову техніку.
Структура інформаційних потреб спеціаліста може бути подана у такому вигляді.
Потреба в точнішій і ретроспективній інформації. Потреба в точній інформації обумовлена професією спеціаліста й функціями (обов’язками), які він виконує на виробництві. Вона є відносно стабільною, і запити на цю інформацію називають постійно діючими.
Потреба в ретроспективній інформації виникає тоді, коли необхідно виробити думку щодо певного питання. Для цього слід звернутися до джерел, які видавалися попередніми роками. Запити в ретроспективній інформації є разовими.
Потреба у вузько- і широкотематичній інформації. Спеціалістам необхідна інформація, що стосується виконання певного виробничого завдання, й інформація про дослідження або розробки в цілому.Потреба у вузькотематичній інформації виявляється у запитах виробничого характеру, а потреба в широкотематичній інформації – у запитах ознайомлювального характеру. У повідомленнях, які спрямовано на задоволення ознайомлювальних запитів, має бути відповідь на питання: “чого досягнуто у цій області?”, “що робиться”, у повідомленнях, що спрямовані на задоволення виробничих запитів, – “як це зробити”.
Існують документи, які спрямовані на задоволення переважно ознайомлювальних або виробничих запитів. Енциклопедії, довідники, огляди орієнтовано на запити ознайомлювального характеру; патентні описи, стандарти, технічна документація, науково-технічні звіти спрямовані на задоволення виробничих запитів.
Потреба в галузевій і міжгалузевій інформації. Потреба в галузевій інформації виявляється в запитах профільного характеру, а потреба в міжгалузевій інформації – непрофільного характеру.
Потреба в фактографічній і концептуальній інформації. У першому випадку – це потреба в фактичних даних про вироби, їхні функції, будову, матеріали, властивості, процеси, події, відкриття. Такі дані отримують із довідників, баз даних, консультацій зі спеціалістами.
Концептографічна інформація – це оцінювання фактичних даних з огляду на їхні істинність, технічно-економічну доцільність і перспективи. Концептографічна інформація особливо потрібна керівникам підприємств для прийняття управлінських рішень. Потреба в фактографічній інформації виявляється у фактографічних запитах, а в концептуальній – у концептографічних запитах.
Практична цінність структури професійних інформаційних потреб полягає у можливості прогнозувати, яка інформація буде необхідна спеціалісту, що буде вирішувати певне завдання. Відповідно можна розробляти й певні моделі об’єктивних інформаційних потреб. А.В. Соколов пропонує певну формулу для створення моделей:
ОІП = СПЗ – СНЗ
де ОІП – об’єктивна інформаційна потреба;
СПЗ – сума потрібних знань;
СНЗ – сума наявних знань.
Якщо ОІП більше нуля, то виникає потреба в інформаційному обслуговуванні, якщо ОІП дорівнює або менше нуля то інформаційні послуги не потрібні.
СНЗ визначається рівнем компетенції колективу (освіта, кваліфікація, досвід роботи) і опитувань окремих спеціалістів. СПЗ виявляють шляхом оцінювання аналізу планових завдань.
1.5. Перешкоди на шляху задоволення інформаційних потреб
Виділяють такі основні чинники, які заважають людям задовольняти свої інформаційні потреби:
індивідуальні особливості;
брак часу;
обмежений доступ до джерел інформації й інформаційних систем;
брак ресурсів;
інформаційне перевантаження.
Психологічні характеристики є основними у визначені того, чи успішно будуть задоволені потреби. До психологічних чинників, які впливають на процес пошуку інформації відносять:
наполегливість;
ґрунтовність;
точність;
мотивація;
готовність сприйняти інформацію.
Брак часу є тим чинником, котрий, зазвичай, заважає задовольнити свої інформаційні потреби навіть людям із сильною мотивацією. Якщо користувач не має безпосереднього доступу до інформаційних джерел або систем, тоді також малоймовірно, що він задовольнить свої інформаційні потреби чи навіть включиться до процесу пошуку інформації.
Інформаційні системи й канали зв’язку є дорогими. Чим складнішими й потужнішими стають інформаційні системи, тим швидше збілбщується їхня вартість і фінансові витрати на утримання й користування ними. Брак коштів може стати також на заваді задоволенню інформаційних потреб.
Більшість людей сьогодні потребують допомоги не в пошуку ще більшої кількості інформації, а у засвоєнні й доборі потрібної інформації.
Вивченню підлягають різні аспекти інформаційних потреб: зміст, динаміка, інтенсивність і т.д., але найбільш важливою характеристикою інформаційних потреб є спрямованість їх на інформацію певної тематики й виду.
|