02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ


Скачати 212.7 Kb.
Назва02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
Дата20.05.2013
Розмір212.7 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи

ГСВОУ_________-02


ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ





ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
БАКАЛАВРА



напряму підготовки
1001 “Авіація та космонавтика”
кваліфікації 2145 “молодший інженер-механік”


Видання офіційне

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київ
2002

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНО робочою групою Міністерства освіти і науки України

2 ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)

3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

наказом Міністерства освіти та науки України №__________
від_______________ _____ р.

4 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5 РОЗРОБНИКИ : Карпов Яков Семенович, професор, д-р техн. наук, проректор ХАІ, голова робочої групи; Гайдуков Віталій Федорович, доцент, канд. техн. наук, секретар робочої групи, ХАІ; Гайдачук Віталій Євгенович, д-р техн. наук, професор, ХАІ; Гайдачук Олександр Віталійович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Гордін Олександр Григорович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Кобрін Віталій Миколайович, професор, д-р техн. наук, ХАІ; Ковалевський Віктор Васильович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Кузнецов Володимир Олексійович, начальник відділу НМЦ вищої освіти Міністерства освіти і науки України, канд. техн. наук; Шєвцова Марина Анатолійовна, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Симбірський Дмитрій Федорович, професор, д-р техн. наук, ХАІ; Спесивцев Віктор Васильович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Субота Анатолій Максимович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Трофимов Кирил Борисович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Федотов Михалі Миколайович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ; Яльницький Леонід Федорович, доцент, канд. техн. наук, ХАІ.

Цей стандарт не може бути повністю або частково відтворений, тиражований та розповсюджений без дозволу Міністерства освіти і науки України і Міністерства праці та соціальної політики України

Зміст

1 Галузь використання.........................................................................................

1

2 Нормативні посилання......................................................................................

2

3 Визначення.........................................................................................................

2

4 Позначення і скорочення..................................................................................

9

5 Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння щодо вирішення типових задач діяльності.....................................................................................

10

6 Здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності та вміння, що є відображенням наявності цих здатностей ...............................................

11

7 Вимоги до професійного відбору....................................................................

12

8 Вимоги до державної атестації випускників вищих навчальних закладів.

12

9 Відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки випуск­ників вищих навчальних закладів......................................................................

12

Додаток А (обов’язковий): Таблиця А.1 – Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу.............................................................................................

13

Додаток Б (обов’язковий): Таблиця Б.1 – Здатності випускника вищого навчального закладу, що вимагаються, та система вмінь, що їх відображає.............................................................................................................

21


Вступ


Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначаються місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певних спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового напрямку.
Стандарт використовується при:

  • визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

  • визначенні об’єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;

  • розробці та корегуванні освітньо-професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

  • розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

  • визначенні змісту навчання як бази для опановування нових спеціальностей, кваліфікацій;

  • визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

  • атестації випускників вищих навчальних закладів і сертифікації фахівців;

  • укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

  • професійній орієнтації здобувачів фаху;

  • визначенні критеріїв професійного відбору;

  • прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і плануванні їх підготовки;

  • обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій освіти;

  • визначенні кваліфікації фахівців;

  • розподілі та аналізі використання випускників вищих навчальних закладів.


ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ





ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

БАКАЛАВРА

напряму підготовки 1001 “Авіація та космонавтика”
кваліфікації 2145 “молодший інженер-механік”





Чинний від _____________

1 Галузь використання


Цей стандарт поширюється на органи керівництва вищою освітою, вищі навчальні заклади, а також міністерства, відомства, асоціації, підприємства, організації різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра напряму підготовки 1001 “Авіація та космонавтика” освітнього рівня "базова вища освіта" кваліфікації 2145 “молодший інженер-механік" з узагальненим об’єктом діяльності: будування повітряних та космічних літальних апаратів
Фахівець підготовлений до роботи за ДК 009-96:

Секція D – Обробна промисловість.

Підсекція DM – Виробництво транспортного устаткування

Розділ 35 – Виробництво іншого транспортного устаткування

Група 35.3 – Будування повітряних та космічних літальних апаратів

Клас 35.30 - Будування повітряних та космічних літальних апаратів

Підклас 35.30.0 - будування повітряних та космічних літальних апаратів.

Фахівець здатний виконувати зазначену в ДК 003-95 професійну роботу: 2145.2 “молодший інженер-конструктор”, 2145.2 “молодший інженер-технолог”, і може займати первинні посади: інженер-конструктор авіаційного та ракетно-космічного підприємства, інженер-технолог авіаційного та ракетно-космічного підприємства.
Цей стандарт встановлює:

  • професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

  • освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та вмінь вирішувати задачі діяльності;

  • вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

  • відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

2 Нормативні посилання


У цьому стандарті є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:

  • ДСТУ 1.5-93 Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів;

  • ДК 003-95 Державний класифікатор професій;

  • ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності;

  • ДСВО 01-98 Перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • ДСВО 02-98 Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

  • ДСВО 03-98 Освітній рівень базової вищої освіти;

  • ДСВО 06-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

  • СВО _____ Терміни та визначення.

3 Визначення


В цьому стандарті використані такі терміни та відповідні визначення:

Вид діяльності* - характеристика об'єднання ресурсів (устаткування, робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів) та виробничого процесу для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг.

Вимога норма, правило, якому хто-, що-небудь повинні підлягати.

Виробнича функція (трудова, службова) - коло обов’язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на базовій загальній середній освіті та повній загальній середній освіті й завершується здобуттям особою певної академічної або (та) професійної кваліфікації за підсумками державної атестації в акредитованому закладі.

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства України про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Галузь* (в економіці) - сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності.

Галузь знань - група напрямів підготовки, споріднених за ознакою спільності узагальнених структур діяльності.

Державна акредитація вищого навчального закладу - процедура надання права вищому навчальному закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Державна атестація випускників вищих навчальних закладів - процедура встановлення відповідальності рівня якості освіти та професійної підготовки після завершення навчання з певного освітньо-кваліфікаційного рівня вимогам державних стандартів вищої освіти.

Державний стандарт вищої освіти - сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Державні стандарти вищої освіти є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання вищої освіти. Відповідальність освітніх послуг державним стандартам вищої освіти визначає якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Діяльність (діяльність людини) - динамічна система взаємодій людини із всесвітом, в яких вона досягає свідомо поставлених цілей, що з'являються в наслідок виникнення у неї певних потреб. У процесі діяльності людина перетворює природу, роблячи тим самим з себе суб'єкт діяльності, а з явищ природи, якими вона оволоділа, об'єкти своєї діяльності.

У процесі історичного розвитку суспільства формуються та розвиваються різні види діяльності людини - характеристики діяльності з точки зору способів і форм її здійснення. Вид діяльності визначається станом взаємодії фахівця з узагальненим об'єктом діяльності протягом всього циклу його існування.

Економічна діяльність* - це процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продукції чи послуг. Вид діяльності (вид економічної діяльності) має місце тоді, коли об’єднуються ресурси (устаткування, робоча сила, технологічні засоби, сировина та матеріали) для створення виробництва конкретної продукції та надання послуг. Таким чином, вид діяльності характеризується використанням ресурсів, виробничим процесом, випуском продукції та наданням послуг.

Задача діяльності - мета діяльності, що задана в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначеної структури діяльності, до якої віднесено:

  • предмет діяльності (праці) - те, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт;

  • засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;

  • процедура діяльності (праці) - це технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на деяких матеріальних носіях;

  • умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови та час);

  • продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності.

Є три види задач діяльності:

  • професійні задачі - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом;

  • соціально-виробничі задачі - задачі діяльності, що пов`язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо);

  • соціально-побутові задачі - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач.

Здатність - психічний та фізичний стан індивіда, в якому він готовий до успішного виконання певного виду продуктивної діяльності.

Здібність – особливості індивіда, що є суб’єктивними умовами успішного здійснення певного виду продуктивної діяльності. Здібності пов’язані із загальною спрямованістю особи, з її нахилом до тієї чи іншої діяльності.

Зміст освіти** - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей особи, що формуються у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Зміст навчання** - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Кваліфікація*** - здатність особи виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи. Кваліфікація вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Кваліфікація визначається через назву професії.

Клас задачі діяльності - ознака рівня складності задач діяльності, які вирішуються фахівцем. Всі задачі діяльності розподіляються на три класи:

  • стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • діагностичні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення по застосуванню відповідних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;

  • евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.

Компетентність – необхідний обсяг і рівень знань та досвід в певному виді діяльності.

Ліцензування вищого навчального закладу - процедура визнання спроможності вищого навчального закладу провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Навичка - дії, що виконуються при здійсненні певної діяльності, котрі завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.

Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті - група спеціальностей із спорідненим змістом освіти та професійної підготовки.

Об’єкт діяльності - процеси, або(та) явища, або(та) матеріальні об’єкти, на які спрямована діяльність фахівця (наприклад, двигун внутрішнього згоряння, організаційно-економічна система, технологія галузі тощо).

Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознакою рівня сформованості якостей людини, що забезпечують її всебічний розвиток як особистості і достатніх для здобуття відповідної кваліфікації.

Освітній рівень базової вищої освіти – характеристика сформованості інтелектуальних якостей особи, що визначають її розвиток як особистості і є достатніми для здобуття особою кваліфікацій бакалавра.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра** - особа, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкту діяльності (праці), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певній галузі економічної діяльності. Бакалавр має освітній рівень базова вища освіта і призначений для виконання обмеженої кількості виробничих функцій, що пов’язані з циклом існування об’єкта його діяльності. Задачі діяльності, які вирішує бакалавр, припускають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання відповідних операцій.

Освітньо-професійна програма підготовки фахівця - державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освіти та професійної підготовки фахівця за певною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Первинна посада - посада, що не потребує від випускників навчального закладу попереднього досвіду професійної практичної діяльності.

Проблема - ситуація під час діяльності, яка містить протиріччя наукового, організаційного або іншого характеру і являє собою перепони, що виникають при досягненні суб’єктом цілеспрямованого результату своєї діяльності.

Професія*** - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації. Професія вимагає визначеного кола знань та умінь.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками опанування особою певної сукупності умінь та знань. В сфері праці розрізняють наступні рівні професійної діяльності:

  • стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) при виконанні певних задач діяльності, та знання призначення об'єкту і його основних (характерних) властивостей;

  • операторський рівень - уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею при виконанні певних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови і принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;

  • експлуатаційний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;

  • технологічний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;

  • дослідницькій рівень - уміння проводити дослідження систем з метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння обирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування при вирішенні конкретних задач.

Робота***- певні завдання та обов’язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Спеціальність - категорія, що характеризує:

  • у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об’єкт діяльності або функцію та предмет діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності і сферу застосування його праці);

  • у сфері праці - особливості спрямованості і специфіку роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності, що відповідають кваліфікації).

Навчання за спеціальністю освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра передбачає вивчення узагальненого об’єкта діяльності фахівця, виробничих функцій та типових складових структури професійної діяльності таких, що задовольняють вимоги сфери праці до спеціальності.

Спеціалізація за спеціальністю - категорія, що характеризує відміни окремих задач діяльності фахівця за ознаками різниці засобів, або(та) продуктів, або(та) умов діяльності в межах спеціальності. Ці окремі задачі характерні для відносно невеликих груп фахівців в межах спеціальності.

Тип діяльності - характеристика професійної діяльності з точки зору способів і форм її здійснення. Визначається станом взаємодії фахівця з об’єктом діяльності - системою, що характеризується однаковою узагальненою метою (продуктом) діяльності.

Типова задача діяльності - узагальнена задача діяльності, що є характерною для більшості виробничих або соціальних ситуацій і не містить конкретних даних, а отже, не має конкретного розв'язку (можуть бути визначені тільки шляхи вирішення).

Узагальнений об’єкт діяльності фахівця з вищою освітою - природна чи штучна система, що розвивається. Характерні етапи цього розвитку визначають цикл взаємодії фахівця і системи.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.

Уміння поділяються за видами:

  • Предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.

  • Предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявність розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

  • Знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.

  • Знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.

Цикл існування об’єкта діяльності - період, протягом якого існує об’єкт діяльності фахівця від “зародження” (проектування) до його ліквідації.

Період існування об’єкта діяльності розподіляється на окремі етапи:

  • проектування, протягом якого вирішуються питання щодо конструкції або змісту;

  • створення;

  • експлуатація, протягом якої об’єкт використовується за призначенням;

  • відновлення (ремонт, удосконалення тощо), яке пов’язане з відновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;

  • утилізація та ліквідація.

Кожний етап існування об’єкта діяльності фахівця має свої ознаки, які визначаються спільністю (за продуктом) типових задач діяльності, пов’язаних безпосередньо з об’єктом, та відмінністю типових задач від задач іншого етапу.

Якість вищої освіти - це сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість й обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства. Якість вищої освіти випускників вищого навчального закладу також відображає придатність:

  • задовольняти у відповідності до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;

  • відповідати за свої соціально важливі рішення;

  • задовольняти намагання до соціального статусу та престижу.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені й передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.

Якість особистості випускника вищого навчального закладу - цілісна сукупність елементів внутрішньої структури особистості, що визначає зміст соціально значущих і професійно важливих властивостей випускника вищого навчального закладу.

4 Позначення і скорочення


У даному стандарті для формування шифрів застосовуються такі скорочення назв:

а) видів виробничих функцій,

КН – контрольна,

КО – конструкторська,

ПК – проектна,

ТХ – технологічна,

б) видів типових задач діяльності:

ПФ – професійна,

СВ – соціально-виробнича,

СП – соціально-побутова;

в) класів задач діяльності:

С – стереотипна,

Д – діагностична,

Е – евристична;

г) видів уміння:

ПП – предметно-практичне,

ПР – предметно-розумове,

ЗП – знаково-практичне,

ЗР – знаково-розумове;

д) рівнів сформованості даного вміння:

О – вміння виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї,

Р – уміння виконувати дію, спираючись на постійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації,

Н – уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

е) здатностей:

З – здатність.

ж) професійних термінів:

АД



авіаційний двигун;

АКТ



авіаційно-космічна техніка;

ЕОМ



електронно-обчислювальна машина;

ЗМІ



засоби масової інформації;

ККД



коефіцієнт корисної дії;

КМ



кулачковий механізм;

НДС



напружено-деформований стан;

ПС



повітряне судно;

ТО



технічне обслуговування;

ТО і Р



технічне обслуговування і ремонт;

ЧПК



числове програмне керування.



5 Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння щодо вирішення типових задач діяльності


5.1 Відповідно до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу, він придатний до виконання виробничих функцій (здійснення певних типів діяльності) та типових для даної функції задач діяльності. Кожній задачі відповідає система вмінь щодо вирішення цієї типової задачі діяльності.

5.2 Вищі навчальні заклади повинні забезпечити опанування випускниками системи вмінь вирішувати певні типові задачі діяльності при здійсненні певних виробничих функцій, визначених у таблиці А.1.

Примітка. У таблиці А.1 у графах 3 і 5 наведено шифри типових задач діяльності та вмінь за структурами:

а) шифр типової задачі діяльності


б) шифр уміння




6 Здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності та вміння, що є відображенням наявності цих здатностей


6.1 Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника вищого навчального закладу як соціальної особистості подаються у вигляді переліку здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та системи вмінь, що є відображенням наявності цих здатностей.

6.2 Вищі навчальні заклади повинні сформувати випускників як соціальних особистостей, здатних вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності, через вироблення вмінь, визначених у таблиці Б.1.

Примітка. У таблиці Б.1 у графах 2 і 4 шифри здатностей і вмінь наведено за структурами:

а) шифр здатності



б) шифр уміння



7 Попередній освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів


Для забезпечення ефективного функціонування системи вищої освіти, здатної забезпечити навчальному закладу у процесі її реалізації цілі освітньої та професійної підготовки, необхідно поглиблене засвоєння програми середньої школи з усіх дисциплін. Враховуючи, що випускник вищого навчального закладу з напрямку “Авіація та космонавтика” працюватиме з високими технологіями та проектуванням високоенергетичних, швидкодіючих, високоточних систем, абітурієнт повинен мати посилену підготовку з фізики, математики, хімії, інформатики, на основі яких буде здійснюватися засвоєння змісту навчання у вищому навчальному закладі.

Психологічні властивості та якості особистості як такі, що є протипоказаними для професійної діяльності, яка вибирається, встановлюються медичним закладом за формою 086У.

8 Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах


Державна атестація випускників здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання за освітньо-професійною програмою бакалавра.

Встановлюється нормативна форма державної атестації:

- тестовий державний іспит.

9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки


Розділ 9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки

Головна задача системи освіти – висока якість підготовки фахівців, яка базується на навчально-методичному та інформаційному забезпеченні, кваліфікації професорсько-викладацького складу, матеріально-технічному оснащенні вищого навчального закладу і забезпечується:

  • умовами роботи у відкритих інформаційних технологіях (можливістю роботи в умовах корпоративної та глобальної компютерної мережі, наявністю відповідних апаратних і програмних засобів для розробки конструкторсько-технологічної документації в електронному вигляді);

  • поглибленою практичною підготовкою випускників на основі довгострокових договорів про співробітництво навчального закладу з провідними підприємствами галузі;

  • відповідністю навчального закладу вимогам ДАК з ліцензування і акредитації та іншим законодавчим і нормативним документам;

  • відповідністю освіти та кваліфікації викладачів навчального закладу дисциплінам, що викладаються;

  • регулярним підвищенням кваліфікації викладачів у базовому навчальному закладі, НДІ та провідних підприємствах галузі.

10 Академічні права осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра


Випускник навчального закладу, який одержав диплом бакалавра має право отримати повну вищу освіту за певною спеціальністю для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.


* Термін, визначення якого наведено у ДК 009-96 Класифікатор видів економічної діяльності.

** Терміни, визначення яких наведено у Постанові Кабінету Міністрів України від 20.01.98 № 65 "Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)".

*** Терміни, визначення яких наведено у Державному класифікаторі професій ДК 003-95.


Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

0 2 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)

Державний стандарт професійно-технічної освіти
Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють...
Систему вищої освіти складають: вищі навчальні заклади всіх форм власності; інші юридичні особи, що надають освітні послуги у галузі...

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної...

Державний стандарт професійно-технічної освіти
Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства праці та соціальної політики України

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо впровадження кредитно-модульної системи...
України передбачає приєднання національної системи вищої освіти до Болонського процесу, головною метою якого є улаштування зони європейської...

Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я...
Втілення Болонської системи вищої освіти в Україні, зокрема медичної, в сучасний період розвитку потребує розробки навчальної літератури...

Державний стандарт професійно-технічної освіти
Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства праці та соціальної політики

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5
Формування компетентного вчителя, учня, керівника навчального закладу – приоритетний напрямок модернізації освіти в Україні

Міністерство освіти і науки України Національна академія педагогічних...
ЗНО ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ Й ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ: ОЦІНЮВАННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ, ВИКОРИСТАННЯ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка