02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Вступ

• 
  визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;
  
• 
  визначенні об’єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;
  
• 
  розробці та корегуванні освітньо-професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
  
• 
  розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;
  
• 
  визначенні змісту навчання як бази для опановування нових спеціальностей, кваліфікацій;
  
• 
  визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  
• 
  атестації випускників вищих навчальних закладів і сертифікації фахівців;
  
• 
  укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;
  
• 
  професійній орієнтації здобувачів фаху;
  
• 
  визначенні критеріїв професійного відбору;
  
• 
  прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і плануванні їх підготовки;
  
• 
  обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій освіти;
  
• 
  визначенні кваліфікації фахівців;
  
• 
  розподілі та аналізі використання випускників вищих навчальних закладів.
  

1 Галузь використання

• 
  професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;
  
• 
  освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та вмінь вирішувати задачі діяльності;
  
• 
  вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;
  
• 
  відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.
  

2 Нормативні посилання

• 
  ДСТУ 1.5-93 Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення та змісту стандартів;
  
• 
  ДК 003-95 Державний класифікатор професій;
  
• 
  ДК 009-96 Державний класифікатор видів економічної діяльності;
  
• 
  ДСВО 01-98 Перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
  
• 
  ДСВО 02-98 Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
  
• 
  ДСВО 03-98 Освітній рівень базової вищої освіти;
  
• 
  ДСВО 06-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;
  
• 
  СВО _____ Терміни та визначення.
  

3 Визначення

• 
  предмет діяльності (праці) - те, що суб’єкт має до початку своєї діяльності і що підлягає трансформації у продукт;
  
• 
  засіб діяльності (праці) - об’єкт, що опосередковує вплив суб’єкта на предмет діяльності, або те, що звичайно називають “знаряддям праці”, і стимули, що використовуються, наприклад, у діяльності управління;
  
• 
  процедура діяльності (праці) - це технологія (спосіб, метод) одержання бажаного продукту. Інформація про спосіб діяльності фіксується у вигляді програми або алгоритму на деяких матеріальних носіях;
  
• 
  умови діяльності (праці) - характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності (температура, склад повітря, рівень акустичних шумів, пристосованість приміщення до праці, меблі, а також соціальні умови та час);
  
• 
  продукт діяльності (праці) - те, що одержано в результаті трансформації предмета в процесі діяльності.
  

• 
  професійні задачі - задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдання (завдань), яке (які) поставлено(і) перед фахівцем як професіоналом;
  
• 
  соціально-виробничі задачі - задачі діяльності, що пов`язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо);
  
• 
  соціально-побутові задачі - задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач.
  

• 
  стереотипні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніше відібраних складних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;
  
• 
  діагностичні задачі діяльності - передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення по застосуванню відповідних операцій і потребує використання значних масивів оперативної та раніше засвоєної інформації;
  
• 
  евристичні задачі діяльності - передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніше засвоєної інформації.
  

• 
  стереотипний рівень (рівень використання) - уміння використовувати налагоджену систему (об'єкт діяльності) при виконанні певних задач діяльності, та знання призначення об'єкту і його основних (характерних) властивостей;
  
• 
  операторський рівень - уміння готувати (налагоджувати) систему і керувати нею при виконанні певних задач діяльності та знання принципу (основних особливостей) побудови і принципу дії системи на структурно-функціональному рівні;
  
• 
  експлуатаційний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності тестувати та аналізувати роботу системи з метою виявлення та усунення пошкоджень і знання методів аналізу функціонування системи та методів аналізу, пошуку та усунення пошкоджень;
  
• 
  технологічний рівень - уміння при виконанні певних задач діяльності здійснювати розробку систем, що відповідають заданим характеристикам (властивостям), і знання методів синтезу та технологій розробки систем та способів їх моделювання;
  
• 
  дослідницькій рівень - уміння проводити дослідження систем з метою перевірки їх відповідності заданим властивостям, уміння обирати з множини систему, що дозволяє найбільш ефективно вирішувати задачі діяльності, знання методики дослідження систем та методів оцінки ефективності їх застосування при вирішенні конкретних задач.
  

• 
  у сфері освіти - спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об’єкт діяльності або функцію та предмет діяльності фахівця і відображає, насамперед, вид його діяльності і сферу застосування його праці);
  
• 
  у сфері праці - особливості спрямованості і специфіку роботи в межах професії (зміст задач професійної діяльності, що відповідають кваліфікації).
  

• 
  Предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі, зміни їх форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перцептивні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності.
  
• 
  Предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявність розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).
  
• 
  Знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо.
  
• 
  Знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад, дії, що є необхідні для виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють вирішувати широке коло задач в узагальненому вигляді.
  

• 
  проектування, протягом якого вирішуються питання щодо конструкції або змісту;
  
• 
  створення;
  
• 
  експлуатація, протягом якої об’єкт використовується за призначенням;
  
• 
  відновлення (ремонт, удосконалення тощо), яке пов’язане з відновленням властивостей, якостей, підвищенням продуктивності, інших ознак;
  
• 
  утилізація та ліквідація.
  

• 
  задовольняти у відповідності до соціальних норм суспільні вимоги до виконання майбутніх соціально-професійних ролей;
  
• 
  відповідати за свої соціально важливі рішення;
  
• 
  задовольняти намагання до соціального статусу та престижу.
  

4 Позначення і скорочення

АД		авіаційний двигун;
АКТ		авіаційно-космічна техніка;
ЕОМ		електронно-обчислювальна машина;
ЗМІ		засоби масової інформації;
ККД		коефіцієнт корисної дії;
КМ		кулачковий механізм;
НДС		напружено-деформований стан;
ПС		повітряне судно;
ТО		технічне обслуговування;
ТО і Р		технічне обслуговування і ремонт;
ЧПК		числове програмне керування.

5 Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння щодо вирішення типових задач діяльності

6 Здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності та вміння, що є відображенням наявності цих здатностей

7 Попередній освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень і вимоги до професійного відбору абітурієнтів

8 Вимоги до державної атестації осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

9 Вимоги до системи освіти та професійної підготовки

• 
  умовами роботи у відкритих інформаційних технологіях (можливістю роботи в умовах корпоративної та глобальної компютерної мережі, наявністю відповідних апаратних і програмних засобів для розробки конструкторсько-технологічної документації в електронному вигляді);
  

• 
  поглибленою практичною підготовкою випускників на основі довгострокових договорів про співробітництво навчального закладу з провідними підприємствами галузі;
  

• 
  відповідністю навчального закладу вимогам ДАК з ліцензування і акредитації та іншим законодавчим і нормативним документам;
  

• 
  відповідністю освіти та кваліфікації викладачів навчального закладу дисциплінам, що викладаються;
  

• 
  регулярним підвищенням кваліфікації викладачів у базовому навчальному закладі, НДІ та провідних підприємствах галузі.
  

10 Академічні права осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра