Закон України «Про освіту»

Скачати 204.83 Kb.

Назва	Закон України «Про освіту»
Дата	18.05.2013
Розмір	204.83 Kb.
Тип	Закон

bibl.com.ua > Географія > Закон

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ АЕРОКОСМІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМ. М.Є.ЖУКОВСЬКОГО “ХАРКІВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ІНСТИТУТ”

на 2011 – 2016 навч.роки.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Концепція про дистанційне навчання (далі – Концепція) у Харківському національному аерокосмічному університеті є документом, який регламентує процес дистанційного навчання в Університеті.

1.2. Дана Концепція розроблена відповідно до законів, постанов та нормативних документів України, що регламентують основні форми, методи і принципи організації дистанційної освіти з урахуванням використання технологій дистанційного навчання:

Закон України «Про освіту» від 23.05.2011 № 1060-XII;

Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-III;

Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007−2015 роки» від 09.01.2007 року № 537-V;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» від 20.01.1998 № 65;

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 21.01.2004 № 40 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.04.2004 № 464/9063);

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження правил використання комп’ютерних програм у навчальних закладах» від 02.12.2004 № 903 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.01.2005 № 44/10324);

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України» від 17.06.2008 № 537 (зареєстровано в Міністерстві юстиції від 10.07.2008 № 628/15319).
1.3. Наявність в ХАІ необхідних для створення й розвитку системи дистанційної освіти кадрового, педагогічного, науково-технічного й науково-методичного потенціалів, досвіду роботи в рамках навчально-консультаційних пунктів дозволяють говорити про створення єдиної освітньої політики в галузі дистанційного навчання на базі нових технологічних можливостей як про мету, що забезпечить сучасну якість навчання й інтеграцію до світових процесів, формування нових можливостей освітніх стратегій.

1.4. Система дистанційного навчання в Університеті не є альтернативою традиційно існуючим формам очного та заочного навчання. Її задачею є удосконалювання та розвиток даних форм, створення можливостей для безперервної освіти громадян як України, так і країн закордону.

1.5. Визначення основних термінів і понять

У Концепції терміни і поняття вживаються у такому значенні:

Задовільнення потреб населення, як України так і інших держав світу в отриманні освіти та безперервної освіти протягом життя.

1.5.1 Дистанційне навчання – передача і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, які відбуваються при опосередкованій взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, яке створене на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

1.5.2. Психолого-педагогічні технології дистанційного навчання – це система засобів, прийомів, кроків, послідовне виконання яких забезпечує гарантовану якість навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій із урахуванням особливостей слухачів (груп слухачів).

1.5.3. Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання – технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальної програми (дисципліни), а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою телекомунікаційного зв’язку.

1.5.4. Веб-середовище дистанційного навчання – це системно організована сукупність програмного забезпечення управління веб-ресурсами, управління дистанційним навчанням та веб-ресурсів навчального призначення.

1.5.5. Веб-ресурси навчальної програми (дисципліни) - це систематизоване повне зібрання інформації і засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальної програми (дисципліни), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) і може бути переглянутим через веб-браузер.

1.5.6. Система управління веб-ресурсами – це програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-ресурсів, а також авторизованого доступу користувачів (викладачів, адміністраторів, методистів, слухачів, розробників веб-ресурсів) до захищених веб-ресурсів.

1.5.7. Система управління дистанційним навчанням – це програмне забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю за якістю навчання через Інтернет (локальну мережу).
1.6. Мета та основні завдання дистанційного навчання
1.6.1. Головною метою дистанційного навчання є надання слухачам можливості отримати якісні знання, уміння та навички відповідно до обраної навчальної програми без відриву від виконання ними професійних обов’язків за місцем їх проживання або тимчасового перебування.

1.6.2. Соціальне значення системи дистанційної освіти полягає у можливості позитивного впливу на вирішення таких проблем як:

підвищення рівня освіченості суспільства і якості освіти;
реалізація потреб населення в освітніх послугах;
підвищення соціальної і професійної мобільності населення, його підприємницької і соціальної активності;
збереження та поновлення знань, кадрового і матеріально-технічного потенціалу, накопичених вітчизняною системою освіти;
формування єдиного освітнього простору в рамках усього світового співтовариства;
розширення можливостей доступу різних категорій фахівців до якісного навчання за програмами післядипломної освіти;
збільшення кількості фахівців, що проходять навчання за програмами післядипломної освіти, при зменшенні витрат на навчання, проїзд і проживання;
забеспечення контролю якості післядипломної освіти;
підвищення творчого та інтелектуального потенціалу людини, що одержує дистанційну освіту, за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

1.6.3. Основні завдання системи дистанційного навчання

формування нормативно-правового, організаційного, навчально- методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення, впровадження та розвитку як дистанційної освіти, так і дистанційного навчання за окремими курсами або блоками курсів;
організація та розвиток дистанційної освіти за будь-якими напрямками підготовки фахівців: гуманітарної, економічної, природничої, інженерної тощо;
застосування дистанційних технологій не тільки в дистанційній освіті, а й в усіх формах навчання: очній, заочній, екстернаті;
впровадження технологій дистанційного навчання на всіх рівнях як повної освіти (середньої, професійно-технічної, довузівської, вищої та післядипломної), так і навчання за окремими курсами або блоками курсів;
забезпечення професійної підготовки та психологічної підтримки за допомогою дистанційного навчання соціально-незахищених груп населення: безробітних осіб з фізичними вадами; осіб, що позбавлені волі; військовослужбовців строкової служби тощо;
забезпечення професійної орієнтації та самовизначення для майбутніх фахівців;
створення електронної бібліотеки дистанційних курсів (нормативних дисциплін);
удосконалення і розвиток телекомунікаційної інфраструктури для реалізації технологій дистанційної освіти;
прискорення експорту новітніх дистанційних технологій за кордон з метою зміцнення економічної бази і підвищення авторитету освіти України на міжнародній арені.

1.7. Особливості організації дистанційного навчання

1.7.1. Дистанційна освіта – це форма навчання, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання. Вона здійснюється у системі післядипломної освіти для перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації.

1.7.2. Якість дистанційної освіти не поступається якості очної форми навчання, оскільки для підготовки дидактичних засобів залучається найкращий професорсько-викладацький склад і використовуються найсучасніші навчально - методичні матеріали; передбачається введення спеціалізованого контролю якості дистанційної освти на відповідність її освітнім стандартам.

1.7.3. Навчальний процес з використанням технологій дистанційного навчання може відбуватись за двома формами: за дистанційною формою, коли всі види навчальних занять, підготовка випускної роботи, контрольні заходи здійснюються за дистанційною формою; при цьому захист випускної роботи і підсумковий контроль (залік, екзамен) можуть здійснюватися очно або дистанційно через засоби відеоконференцзв’язку; за дистанційною, поєднаною з очною формою (далі – дистанційно-очною), коли лише частина навчальної програми вивчається дистанційно, а решта – очно.

1.7.4. Перелік дисциплін навчальної програми, обсяги навчального часу та види навчальних занять, які відбуваються за технологіями дистанційного навчання, визначаються випускаючими кафедрами й представниками лабораторії дистанційного навчання..

1.7.5. Навчання слухачів за дистанційною формою може відбуватись індивідуально і в групах (до 25 осіб), навчання за дистанційно-очною формою відбувається у групах (до 20 осіб).

1.7.6. Для реалізації дистанційного навчання університет може відкривати (використовувати) відокремлені структурні підрозділи, у тому числі за кордоном, та співпрацювати з іншими організаціями на підставі відповідних угод згідно із чинним законодавством.

1.7.7. З метою координації методичного й технологічного забезпечення форм дистанційного навчання в Університеті створюється Лабораторія проектування і впровадження засобів дистанційного навчання, яка організовує свою діяльність виходячи із положень даної Концепції й власного Положення про лабораторію проектування і впровадження засобів дистанційного навчання.

2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2.1. Кадрове забезпечення дистанційного навчання

Реалізацію навчання за дистанційною (дистанційно-очною) формою забезпечують такі категорії фахівців:

науково-педагогічні працівники, які виконують функції викладачів, консультантів, кураторів навчальних груп, авторів дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів (дистанційних курсів);
методисти, які беруть участь у організації навчального процесу, взаємодії між викладачами та слухачами в синхронному та асинхронному режимах, надають методичну допомогу при розробленні веб-ресурсів навчальної програми;
адміністративно-керівний склад, який виконує функції керівників підрозділів та (або) керівників окремих напрямів і видів забезпечення дистанційного навчання;
інженерно-технічний склад − фахівці з інформаційно-комунікаційних технологій, які виконують функції програмістів, веб-дизайнерів, системних адміністраторів;
допоміжний склад.

2.2. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання

2.2.1. Системотехнічне забезпечення дистанційного навчання включає в себе апаратні засоби; телекомунікаційне забезпечення; програмне забезпечення; веб-ресурси навчальної програми:

2.2.2. Апаратні засоби (мережеве обладнання, джерела безперебійного живлення, сервери, персональні комп’ютери, обладнання для відеоконференцзв’язку тощо) мають забезпечувати розроблення і використання веб-ресурсів навчального призначення, управління навчальним процесом і всі види взаємодії між викладачами та слухачами у синхронному (on-line) і асинхронному (off-line) режимах.

2.2.3. Телекомунікаційне забезпечення має бути достатнім для організації навчального процесу за всіма видами навчальної діяльності з безперебійним цілодобовим доступом до веб-ресурсів; кількість і пропускна здатність телекомунікаційних каналів мають забезпечувати доступ всім слухачам (гранична чисельність слухачів визначається ліцензійним обсягом) до веб-ресурсів і веб-сервісів, необхідних для реалізації навчального процесу у синхронному та асинхронному режимах.

2.2.4. Програмне забезпечення як загального призначення (операційні системи, сервери баз даних, організації роботи комп’ютерних мереж, захисту інформації, веб-сервер тощо), так і спеціального призначення для реалізації дистанційного навчання (для розроблення і підтримки веб-ресурсів, забезпечення інтерактивного спілкування слухачів і викладачів, тестування, управління навчальним процесом) має бути ліцензованим, включаючи програмні продукти з відкритими кодами.

2.2.5. Веб-ресурси навчальної програми можуть складатись із:

методичних рекомендацій для слухачів щодо сценарію навчання, використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей тестування у реальному режимі часу тощо;
документів планування навчального процесу (навчальні програми, навчально-тематичні плани, розклади занять);
електронних бібліотек;
відео та аудіо-записів лекцій, семінарів (дискусій);
мультимедійних лекційних матеріалів, побудованих за модульним принципом;
термінологічного словника;
практичних завдань із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;
віртуальних лабораторних робіт із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;
віртуальних тренажерів із методичними рекомендаціями щодо їх використання;
пакетів тестових завдань для:
самоконтролю;
тестування із автоматизованою перевіркою результатів;
тестування із перевіркою викладачем;
бібліографії;
дистанційного курсу, який об’єднує вищеназвані веб-ресурси навчальної програми єдиним педагогічним сценарієм.

2.2.6. Веб-ресурси навчальної програми створюються, накопичуються, зберігаються і передаються у текстовому, графічному, аудіо- та відео-форматі.

2.2.7. Веб-ресурси навчальної програми відповідно до педагогічного сценарію викладача можуть об’єднуватись у дистанційні курси або використовуватись як окремі елементи.

2.2.8. Для забезпечення навчання слухачів за дистанційною формою Університет може створювати власні веб-ресурси або використовувати веб-ресурси сторонніх розробників (юридичних або фізичних осіб) на договірній основі.

2.2.9. Вимоги до веб-ресурсів, порядок їх створення, оновлення, використання захисту і зберігання мають відображатись у документі «Положення про створення, оновлення, використання захисту і зберігання веб-ресурсів навчальної програми (дисципліни)».

2.2.10. Доступ до веб-ресурсів навчальної програми має бути авторизованим, що передбачає процедуру аутентифікації користувачів і їх авторизацію. Рівні доступу до веб-ресурсів визначаються ролями користувачів у навчальному процесі (слухачі, науково-педагогічні працівники, адміністративно-управлінський, інженерно-технічний, допоміжний персонал).

2.2.11. Авторизований доступ до веб-ресурсів здійснюється за допомогою стандартного Інтернет-браузера, при цьому веб-ресурси мають бути доступними як через локальну мережу Університету, так і через Інтернет.

2.3. Фінансове забезпечення концепції

2.3.1. Навчання слухачів в рамках дистанційної освіти здійснюється за рахунок коштів:

замовника освітніх послуг (фізичної або юридичної особи) як на території України, так і за її межами
грантів національних та міжнародних організацій;
добровільних внесків і пожертвувань;
інших надходжень, що не заборонені чинним законодавством.

2.3.2. Фінансові відносини між Університетом та іншими установами, організаціями, підприємствами, які є замовниками освітніх послуг за програмами післядипломної освіти для свого персоналу, здійснюються відповідно до двосторонніх або багатосторонніх договорів.

3 УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

3.1. Учасниками навчального процесу , що відбувається за дистанційною (дистанційно-очною) формою навчання, є:

слухачі;
науково-педагогічні (педагогічні) працівники;
адміністративно-управлінський, інженерно-технічний та допоміжний персонал.

3.2. Слухачі

3.2.1. Слухачами, які навчаються за дистанційною (дистанційно-очною) формою, можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства з вищою освітою, які проживають (тимчасово знаходяться) у будь-якому місці України або за її межами.

3.2.2. Зарахування слухачів на дистанційну (дистанційно-очну) форму навчання здійснюється за наказом ректора на підставі договору про надання освітніх послуг.

3.2.3. Додатковими вимогами до слухачів, які навчаються за дистанційною (дистанційно-очною) формою, є:

наявність постійного доступу до Інтернет та веб-сервісів, які забезпечують участь у навчальному процесі в синхронному і асинхронному режимах;
вміння користуватись сучасними інформаційними та комунікаційними технологіями на рівні, що забезпечує ефективність навчання за дистанційною формою.

3.3. Науково-педагогічні (педагогічні) працівники

3.3.1. Науково-педагогічні (педагогічні) працівники відповідно до своїх функціональних обов’язків забезпечують:

розроблення документів планування навчального процесу;
розроблення і своєчасне оновлення дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів навчальної програми;
реалізацію навчальних заходів, передбачених навчальною програмою, включаючи консультації, семінари, дискусії, рольові ігри, лекції тощо, як в синхронному, так і асинхронному режимах з використанням графічного, аудіо- та відео-форматів;
індивідуалізацію навчального процесу шляхом вчасної адаптації педагогічного сценарію та підвищення мотивації слухача;
проведення контрольних заходів;
консультування слухачів під час навчання та підготовки випускних робіт;
надання аналітичних звітів щодо результатів виконання слухачами навчальних програм .

3.3.2. Науково-педагогічні (педагогічні) працівники можуть за згодою забезпечувати навчальний процес за технологіями дистанційного навчання в частині своїх функціональних обов’язків, перебуваючи у будь-якому місці України або за її межами, у разі наявності надійного безперебійного якісного телекомунікаційного зв’язку як з університетом, так і слухачами.

3.3.3. Облік методичної та навчальної роботи, яку виконують науково-педагогічні (педагогічні) працівники при організації навчального процесу за технологіями дистанційного навчання, здійснюється відповідно до документу «Норми часу для обліку методичної та навчальної роботи науково-педагогічних (педагогічних) працівників при організації навчального процесу за технологіями дистанційного навчання», який є додатком до цієї Концепції.

3.3.4. За складність методичної та навчальної роботи, а також необхідність мати додаткові компетенції науково-педагогічним (педагогічним) працівникам, які забезпечують навчальний процес за дистанційною (дистанційно-очною) формою, можуть встановлюватись додаткові надбавки, розміри яких визначаються адміністрацією університету.

3.4. Адміністративно-управлінський персонал

3.4.1. Адміністративно-управлінський персонал в межах своїх функціональних обов’язків забезпечує:

координування дій всіх структурних підрозділів університету, включаючи відокремлені підрозділи щодо якісного, своєчасного надання замовникам навчальних послуг за програмами післядипломної освіти за дистанційною або дистанційно-очною формою;
моніторинг якості організації навчального процесу за дистанційною (дистанційно-очною) формою навчання та результатів навчання слухачів;
контроль за рівнем нормативно-правового, організаційного, науково-методичного, кадрового, системотехнічного та фінансового забезпечення дистанційного навчання в університеті та відокремлених підрозділах;
організацію сертифікування та науково-методичної експертизи веб-ресурсів кожної навчальної програми (дисципліни);
участь у національних і міжнародних проектах, націлених на розширення можливостей доступу різних категорій фахівців до якісного навчання за програмами післядипломної освіти;
контроль за надходженням і цільовим використанням коштів.

3.5. Інженерно-технічний персонал

3.5.1. Інженерно-технічний персонал в межах функціональних обов’язків забезпечує:

безперебійне функціонування апаратних засобів, телекомунікаційного і програмного забезпечення;
розроблення і оновлення веб-ресурсів у програмному забезпеченні спеціального призначення (платформі дистанційного навчання);
розроблення додаткових елементів програмного забезпечення;
підтримку високої якості інформаційно-комунікаційної складової веб-ресурсів навчальних програм, цілодобовий доступ до всіх веб-ресурсів та відповідних веб-сервісів;
своєчасне надання доступу учасникам навчального процесу до веб-серверів, що забезпечують проведення навчальних занять у синхронному режимі;
консультування слухачів і науково-педагогічних (педагогічних) працівників щодо технологічних аспектів їх участі в навчальних заходах у синхронному та асинхронному режимах;
консультування всіх учасників навчального процесу щодо використання автоматизованої системи управління навчальним процесом;
інші заходи, яких вимагає постійна технологічна підтримка дистанційного навчання.

3.6. Допоміжний персонал

3.6.1. Допоміжний персонал в межах своїх функціональних обов’язків забезпечує:

ведення документації, необхідної для нормативно-правового та організаційного забезпечення дистанційного навчання ;
своєчасну взаємодію між слухачами та науково-педагогічними (педагогічними) працівниками;
ведення бази даних слухачів та науково-педагогічних (педагогічних) працівників;
ведення листування із слухачами та надання їм необхідної документації, організаційної допомоги;
контроль за участю слухача у навчальному процесі;
участь у наборі слухачів, проведенні маркетингових досліджень та PR-заходів.

4. ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ

4.1. Навчальний процес за дистанційною формою навчання здійснюється у наступних формах:

навчальні заняття;
виконання випускної роботи;
контрольні заходи.

4.2. Навчальні заняття при здійсненні навчального процесу за дистанційною або дистанційно-очною формою розподіляються за такими видами:

лекція;
самостійне вивчення навчальних матеріалів програми;
консультація;
семінар (дискусія);
практичні заняття;
лабораторні заняття;
інші види навчальних занять.

4.3. Лекція як вид навчального заняття може проводитись дистанційно або очно (визначається навчальною програмою та розкладом занять).

4.4. Спілкування між викладачем і слухачами під час лекції, яка проводиться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному режимі.

4.5. Лекція може бути записана і використовуватись слухачами у асинхронному режимі в якості навчальних матеріалів для самостійної роботи.

4.6. Самостійне вивчення навчальних матеріалів забезпечується наданням слухачу доступу до веб-ресурсів навчальної програми в асинхронному режимі. Додатково слухачу можуть надаватись навчальні матеріали у паперовому вигляді та на електронних носіях.

4.7. Рекомендації щодо самостійного вивчення навчального матеріалу програми (дисципліни) містяться у інструкціях, завданнях і методичних вказівках відповідних веб-ресурсів навчальної програми.

4.8. Консультація, під час якої слухачі отримують від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень або практичних аспектів, може відбуватись як дистанційно, так і очно (визначається навчальною програмою та розкладом занять).

4.9. Консультація, яка проводиться дистанційно, може відбуватись в асинхронному режимі (електронною поштою, в форумі) або у синхронному режимі (чат, аудіо-, відео-конференція).

4.10. Семінар (дискусія), під час якого обговорюється частина вивченої навчальної програми (тема, модуль, дисципліна) або проблемні питання, що виникли у слухачів чи сформульовані викладачем, може відбуватись як дистанційно, так і очно (визначається навчальною програмою або за пропозицією викладача чи слухачів).

4.11. Спілкування між викладачем і слухачами під час семінару (дискусії), у разі проведення його дистанційно, так, як і під час лекції, здійснюється у синхронному режимі і забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації.

4.12. Практичне заняття, під час якого формуються вміння і навички за тематикою навчальної програми шляхом індивідуального виконання слухачами завдань, відбувається дистанційно, в основному , в асинхронному режимі. Окремі практичні завдання можуть виконуватись у синхронному режимі, якщо це передбачено педагогічним сценарієм.

4.13. Лабораторні заняття, під час яких слухачі проводять натуральні або імітаційні експерименти, набувають практичних навичок роботи з устаткуванням, обладнанням, апаратурою за відповідними методиками експериментальних досліджень, може проводитись очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях або дистанційно − з використанням відповідних емуляторів, віртуальних тренажерів і лабораторій (визначається наявністю лабораторій і рівнем їх матеріально-технічної оснащеності; можливістю створення і наявністю відповідних веб-ресурсів; навчальною програмою).

4.14. За дистанційною формою лабораторні роботи можуть проводитись як у синхронному, так і асинхронному режимах, в залежності від педагогічного сценарію навчальної програми.

4.15. До інших видів навчальних занять при здійсненні навчального процесу можуть відноситись ділові ігри, виконання проектів у групах тощо. Ці види навчальних занять можуть проводитись як очно, так і дистанційно (у синхронному або асинхронному режимах), що визначається навчальною програмою та педагогічним сценарієм викладача.

4.16. Випускна робота виконується слухачем самостійно з отриманням необхідних консультацій викладача. За подання курсової чи випускної кваліфікаційної роботи, виконаної іншою особою, слухач може бути відрахований з університету без повернення плати за навчання

4.17. Консультації викладача можуть відбуватись як дистанційно, так і очно. При дистанційній формі надання консультацій можуть використовуватись синхронний та асинхронний режими взаємодії.

4.18. Випускна робота слухача надсилається викладачу електронною поштою чи засобами системи управління навчальним процесом або надається на електронному носії.

4.19. Захист випускної роботи слухача може відбуватись очно або дистанційно в режимі відео-конференції за наявності відеконференцзв’язку відповідної якості.

4.20. Випускні роботи слухачів, які навчались за дистанційною (дистанційно-очною) формою, зберігаються на сервері або на електронних носіях протягом одного року.

4.21. Контрольні заходи включають самоконтроль, вхідний, поточний і підсумковий контроль знань, умінь і навичок слухача, який навчається за дистанційною (дистанційно-очною) формою.

4.22. Самоконтроль, який є первинною формою контролю знань слухача, забезпечується автоматизованою системою тестування і відповідними веб-ресурсами – пакетами тестових завдань для самотестування.

4.23. Вхідний контроль знань, умінь і навичок слухача, який здійснюється на початку його навчання з метою коригування та індивідуалізації навчального процесу, може забезпечуватись системою тестування із автоматизованою перевіркою результатів (або перевіркою результатів викладачем) у синхронному або асинхронному режимі.

4.24. Поточний контроль успіхів слухача щодо засвоєння навчальної програми може здійснюватись у форматі тестування, оцінювання виконання практичних, лабораторних робіт та участі у семінарах (дискусіях), ділових іграх тощо.

4.25. Підсумковий контроль знань, умінь і навичок, набутих слухачем у процесі навчання, може здійснюватись у форматі тестування (із автоматизованою перевіркою результатів або із перевіркою результатів викладачем), або усного заліку (екзамену).

4.26. Тестування може відбуватись дистанційно через телекомунікаційну мережу у синхронному режимі або на комп’ютері у приміщенні університету.

4.27. Залік (екзамен) може відбуватись очно або дистанційно в режимі відео-конференції за наявності відеоконференцзв’язку відповідної якості.

5 СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ, НА ЯКІ ОРІЄНТУЄТЬСЯ СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

5.1. Створення і розвиток дистанційного навчання орієнтується на наступні соціальні групи:

учні старших класів, бажаючі одержати додаткові знання паралельно з навчанням у школі;
особи, які готуються до вступу у вищі навчальні заклади;
молодь, яка не має можливості одержати високоякісні освітні послуги в традиційні системі освіти із-за обмеженості пропускної спроможності цієї системи, необхідності суміщення навчання з роботою, географічної віддаленості від обласних центрів і престижних навчальних закладів;
особи, які мають медичне обмеження для одержання регулярної освіти;
військовослужбовці, які звільняються зі Збройних Сил України і члени їхніх родин;
військовослужбовці строкової служби Збройних Сил України, МВС України та прикордонних військ України;
безробітні;
керівники державних органів управління різних рівнів;
студенти, які бажають одержати другу паралельну освіту;
особи, які бажають одержати післядипломну освіту;
особи, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
україномовні та російськомовні громадяни зарубіжних країн;
громадяни іноземних держав відповідно до законодавства України.

6. ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТІ

6.1. Розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості і одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо.

6.2. Реалізації системи безперервної освіти "через все життя", включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;

6.3. Індивідуалізації навчання при масовості освіти.

Схожі:

ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ учителя зарубіжної літератури та російської мови Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...	Закон України "Про дошкільну освіту" Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону,...
Закон України «Про позашкільну освіту» Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки від 11 вересня 2009 року №854 «Про затвердження...	Процес розбудови сучасної української освіти, що здійснюється у відповідності... Закону України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, постанов Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних...
Робочий навчальний план Немирівського Будинку дитячої та юнацької творчості Законодавством України про позашкільну освіту, яке базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту»,...	НАКАЗ Відповідно до законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”
Закон України «Про загальну середню освіту» ...	ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНУ ОСВІТУ" Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення...
Закон України «Про освіту» Упорядник: Войцях Т. В., методист ОЦППСР Черкаського ОІПОПП, соціальний педагог-правник	Диплом і свідоцтво про професійно-технічну освіту, що видаються в... Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання