4.1. Сутність, склад і властивості інформаційних ресурсів
Інформаційні ресурси (ІР) – це наявні запаси інформації, яка зафіксована на якому-небудь носії і є придатною для зберігання і використання. Інформаційні ресурси є продуктом інтелектуальної діяльності суспільства і розглядаються сьогодні як стратегічний ресурс розвитку будь-якої країни, який за своїм значенням не поступається іншим – фінансовим, матеріально-технічним, енергетичним.
Існує вузьке і широке розуміння терміну “інформаційні ресурси”. У вузькому розумінні під інформаційними ресурсами мають на увазі тільки мереживі зв’язки, які доступні через комп’ютер. У широкому розумінні – будь-яка зафіксована на традиційних чи електронних носіях інформація, яка придатна для зберігання і розповсюдження.
Отже, ІР – це окремі документи і окремі масиви документів, в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, базах даних та інших інформаційних системах).
До складу інформаційних ресурсів відносять:
створені раніше і створювані сьогодні первинні документи на будь-яких носіях (книга, періодичне видання, нотне, ізовидання, депонований рукопис і т.п.);
створена раніше і створювана бібліографічна продукція (бібліографічні списки, показники (БД) баз даних, ДПА (довідково-пошуковий апарат) бібліотек, інформаційних центрів, архівів і т.п.);
фактографічні і повнотекстові БД;
фонди опублікованих і неопублікованих первинних документів, які збираються бібліотеками, центрами інформації, архівами і іншими закладами;
оглядово-аналітична продукція (аналітичні огляди, прогнози, рейтинги і т.п.);
послуги, які пропонуються на інформаційному ринку;
комп’ютерні мереживі зв’язки;
програмне забезпечення для створення інформаційних систем і розвитку телекомунікаційних мереж;
інститути (редакції, видавництва, бібліотеки, інформаційні центри, книгарні і т.п.), які забезпечують створення інформаційної продукції, накопичення і використання ІР.
У залежності від масштабів формування і використання розрізнюють:сукупні світові, національні, регіональні і локальні ресурси чи ресурси окремого підприємства. З використанням інформаційних технологій подібний поділ стає умовним, так як ІР будь-якого підприємства складають як документи, які створені на самому підприємстві, так і зовнішня інформація, яка взята із сукупних ресурсів суспільства. Одночасно локальні ресурси, якщо вони становлять інтерес за межами даного підприємства і забезпечений доступ до них, перетворюються на компонент регіональних, національних, світових ІР. Ці процеси не відбуваються автоматично, а передбачають сумісність інформаційних систем, створених на різних рівнях і в різних країнах.
4.2. Властивості документних ресурсів
ІР притаманні такі властивості:
Невичерпність, не витрачання, які забезпечують можливість багаторазового і багатоцільового їх використання. Не відчуження при обміні чи використанні.
Постійне зростання обсягів інформації.
Зміна складу як реакція на зміну інформаційних потреб суспільства і обумовлений цим динамізм продукції і послуг на інформаційному ринку.
Складність виявлення активної і пасивної частини ресурсів із-за різних темпів старіння інформації. Відсутність прямого зв’язку між часом створення інформації і її цінністю, старіння інформації обумовлене не часом, а появою нового знання, яке заперечує чи уточнює попереднє.
Нерозривна єдність елементів, які складають сукупні ІР суспільства. Неможливість і недоцільність використання тільки їх частини (регіону, однієї країни).
Інформаційні ресурси докорінно змінюють процеси формування і використання ІР, надають можливість:
Компактного зберігання великих обсягів інформації;
Оперативного пошуку;
Доступу до віддалених ресурсів;
Фіксування на одному носії різної по характеру інформації;
Об’єднання бібліографічних і повнотекстових БД;
Поява БД, які містять як бібліографічну та фактографічну інформацію.
У цілях забезпечення сумісності роботи різних підрозділів Державної системи науково-технічної інформації України їх інформаційна продукція і послуги повинні відповідати стандартам в області інформації і документації і вимогам нормативно-методичних документів. Їх діяльність регулюється нормативно-правовими актами України.
|