М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина ІI Навчальний посібник Харків «ХАІ» 2011


НазваМ. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина ІI Навчальний посібник Харків «ХАІ» 2011
Сторінка1/16
Дата10.12.2013
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Н. І. Парафійник

ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ
Частина ІI

2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Н. І. Парафійник


ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ
Частина ІI
Навчальний посібник

Харків «ХАІ» 2011


УДК 002:004.9

П18

Рецензенти: д-р. філос. наук, проф. І.Д. Загрійчук,

канд. філос. наук, доц. О.П. Зборовська
Парафійник, Н.І.

П18 Документно-інформаційні комунікації [Текст]: навч.посіб. /

Н.І. Парафійник. – Х. : Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2011. –

Ч. II. – 52 с.
Розглянуто інформаційні потреби індивіда, суть закономірності формування й функціонування документних потоків, масивів і фондів; довідково-пошуковий апарат як базу інформаційної діяльності ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів і послуг споживачам, державну інформаційну політику України.

Для студентів денної та заочної форм навчання за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність».


Бібліогр.: 18 назв
УДК 002:004.9
© Н.І.Парафійник, 2011

© Національний аерокосмічний

університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут», 2011

1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ

1.1. Суть інформаційних потреб


Потреба визначається філософами як брак або нестача чого-небудь необхідного для підтримки життєдіяльності організму, людини, соціальної групи, суспільства в цілому, внутрішній стимул активності. Поняття “інформаційна потреба” – одне з основних понять в інформаційних науках, у тому числі в документо-інформаційних комунікаціях.

Дослідженню інформаційних потреб присвячені праці Д.І. Блюменау, Р.С. Гіляревського, Д.Я. Коготкова, Г.І. Щербицький та ін. Разом з тим, незважаючи на велику кількість публікацій, не існує загальноприйнятного визначення терміну.

Ряд дослідників як основний момент формулювання й розвитку інформаційних потреб розглядають психологічну модель обо образ. Так, на думку Д.І. Блюменау, інформаційна потреба є акт усвідомлення недостатності наших знань для добудування психологічної моделі об’єкта, моделі, що відображає рівень наших уявлень про даний об’єкт.

Представники діяльного підходу стверджують, що інформаційна потреба – це усвідомлення браку в інформації, яка необхідна для вирішення поставленого завдання за розробленим планом. Інформаційна потреба є внутрішнім станом індивіда, відображає дефіцит наукової інформації, що необхідна йому для діяльності.

С.Д . Коготков, Г.І. Щербицький розглядають діяльність як вихідний пункт реалізації потреби пізнання, а отже, і вихідний пункт потреби в інформації. Інформація необхідна людині для використання в її подальшій діяльності. Задоволення навіть найпростіших потреб як на початкових стадіях розвитку людства, так і в сучасному суспільстві завжди пов’язане з інформацією. Для виконання завдань з досягнення практичних цілей потрібна інформація про зміни в навколишньому середовищі, про умови самих завдань.

Більшість дослідників виникнення інформаційних потреб пов’язує з діяльністю людини. Діяльність є вихідним пунктом виникнення потреб людини взагалі, у тому числі й інформаційних, а вони, в свою чергу, стимулюють діяльність.

Основними елементами діяльності є суб’єкт, предмет, мета, засоби, методи. Через суб’єкта діяльності здійснюється зв'язок усіх елементів. однак перш ніж здійснити діяльність суб’єкт планує й імітує її у своїй свідомості. Таке усвідомлене керівництво діяльністю можливе тому, що йому передує етап відображення об’єктивних умов цієї діяльності й “будування“ її суб’єктивного образу – ідеальної моделі. Модель має ірформаційний характер. Вона створюється на базі тих знань, якими володіє людина.

Унаслідок зіставлення образу з наявною інформацією в суб’єкта виникає кілька альтернатив подальшої діяльності:

  • наявної інформації достатньо для здійснення діяльності щодо задоволення потреби;

  • наявної інформації недостатньо для здійснення діяльності щодо задоволення потреби, і від досягнення мети необхідно відмовитися;

  • наявної інформації недостатньо для здійснення діяльності щодо задоволення потреби, і для досягнення мети необхідно продовжити пошук необхідної інформації у навколишньому середовищі.

Брак інформації людина може поповнити декількома шляхами:

  • із навколишнього середовища з допомогою безпосереднього спостереження;

  • від інших індивідів (близьких, знайомих, колег);

  • шляхом звернення до штучно створених інформаційних систем.

При цьому необхідно зазначити, що для одержання потрібної інформації людина може звернутися до свого попереднього досвіду і незалежно від результату не звертатися більше до інших джерел знання, або за відсутності позитивного результату поступово починає звертатися до інших джерел або одночасно вести пошук інформації по усіх напрямах.

Найдавнішим способом отримання інформації людиною є безпосереднє спостереження за навколишнім середовищем. Від об’єктів зовнішнього світу людина з допомогою органів почуттів отримує певні сигнали, що в її мозку перетворюються на інформацію. Отриманої таким шляхом інформації може бути достатньо для здійснення діяльності. Якщо інформації недостатньо для діяльності, людина може відмовитися від діяльності або продовжити пошук інформації.

Особисте спілкування, особливо з допомогою усного мовлення, є найдавнішим і найбільш пощиреним способом передачі інформації між індивідами. Якщо отриманої під час спілкування інформації буде достатньо, то суб’єкт приступить до здійснення діяльності щодо задоволення потреби.

Задоволення значної частини інформаційних потреб людини в сучасному суспільстві здійснюється з допомогою штучних інформаційних систем. Сучасна людина на відміну від своїх предків, що отримували інформацію в основному безпосередньо з навколишньої дійсності або від своїх родичів, для задоволення своїх інформаційних потреб звертається до різних документо-інформаційних інститутів (бібліотек, архівів, музеїв, інтернету й ін.). Якщо пошук інформації в штучних інформаційних системах завершився успішно, то суб’єкт може приступати до реалізації цілей діяльності щодо задоволення потреби. Якщо пошук не дав очікуваних результатів, то це означає, що або у суб’єкта обмежені можливості доступу до інформаційних ресурсів, або необхідної інформації взагалі не існує.

Можливості доступу суб’єкта до інформаційних ресурсів можуть бути обмеженими, наприклад, місцем проживання, технічними або фінансовими можливостями. Так, наприклад, відсутність персонального комп’ютера на роботі або вдома ускладнює доступ до інтернет-ресурсів.

Крім того, певна частина інформації (науково-технічна, військова, комерційна та ін.) має конфіденційний характер і доступ до неї є обмеженим для широкого кола читачів, користувачів. У такому випадку, суб’єкт змушений або відмовитися від досягнення мети, щодо задоволення потреби, або зайнятися створенням необхідної йому інформації. Тільки після отримання необхідної інформації суб’єкт може розпочати діяльність щодо задоволення матеріальних і духовних потреб.

Алгоритм виникнення й функціонування інформаційних потреб можна подати в такий спосіб:

  • потреба в матеріальних і духовних цінностях;

  • потреба в інформації про предметну область;

  • створення пошукового образу потреби й порівняння його з інформацією, що є у пам’яті людини;

  • пошук недостатньої інформації у навколишньому середовищі (за необхідності);

  • створення інформації (за необхідності);

  • аналізування отриманої з навколишнього й внутрішнього середовищ інформації;

  • здійснення діяльності щодо задоволення потреби.

Вирізняють три характерні моменти у структурі інформаційних потреб суб’єкта:

  • відчуття браку інформації й намагання поповнити її;

  • наявність уяви про те, яка приблизно інформація потрібна; перший момент можна визначити як форму існування потреб, а другий – як їх зміст;

  • уява про необхідну інформацію формується на основі тих знань, які є у суб’єкта, тобто на основі його інформаційного потенціалу.

На предметний зміст інформаційних потреб людини перш за все впливає інформаційний потенціал. Існує пряма залежність між багатством інформаційного потенціалу суб’єкта і його спрямованістю на інформацію: чим більш глибшим і ширшим є інформаційний потенціал суб’єкта в певній області, тим точнішими й диференційованішими є його інформаційні потреби. Відсутність у суб’єкта відповідного інформаційного потенціалу призводить до формування невизначених і неадекватних уяв щодо необхідної інформації, яка є перепоною на шляху пошуку інформації.

Процес задоволення інформаційних потреб істотно відрізняється від задоволення інших потреб людини. Під час їх задоволення об’єкт їх споживання, тобто інформація, не тільки не зникає, а навпаки, на її основі формуються нові інформаційні масиви, призначені для використання.

Інформаційна потреба супроводжує досягнення будь-якої іншої потреби, оскільки досягнення будь-якої мети пов’язане з використанням інформації. Вона пронизує усі сторони людського життя, без її задоволення не можливе існування людини як біологічного організму і повсякденне життя. Інформаційні потреби є обов’язковим компонентом усіх інших потреб людини і відповідно усіх видів діяльності щодо їх задоволення.

На відміну від деяких матеріальних і духовних потреб інформаційну потребу в певній інформації не можна замінити на іншу, її можна задовольнити або не задовольнити.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина І Навчальний...
Парафійник Н.І. Документно-інформаційні комунікації: навч посіб для студ спец. «Документознавство та інформаційна діяльність» / Н.І....
Архівознавство Навчальний посібник
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
0 2 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)
02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ)
Прилуцька А. Є. ВІЗУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В СТРУКТУРІ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
Візуальний компонент в структурі рекламно-інформаційного повідомлення: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Документознавство...
Секція Теоретичні та методологічні проблеми сучасної психології
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Авіаційно-космічна техніка і технологія
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут МОН України
Закон України «Про освіту»
...
«Харківський авіаційний інститут» О. О. Карпенко, М. М. Матліна СУЧАСНЕ...
Карпенко О. О. Сучасне діловодство : навч посіб. / О. О. Карпенко, М. М. Матліна. – Х. Нац аерокосм ун-т «Харк авіац. ін-т», 2009....
Н. Каразіна Геолого-географічний факультет Кафедра соціально-економічної...
Нємець Л. М., Сегіда К. Ю. Географія населення: українсько-російсько-англійський словник термінів та понять: навчальний посібник...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка