Лекція 7 8


Скачати 433.66 Kb.
НазваЛекція 7 8
Сторінка4/4
Дата18.04.2013
Розмір433.66 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Військова справа > Лекція
1   2   3   4

На доказ цього повновласники цей договір підписали і своїми печатями ствердили. Зладжено у п'яти первописях в Берестю-Литовськім 9-го лютого 1918 року.

Граф Оттокар Чернін,

в. р. Міністр ц. і к. дому і

заграничних справ,

Р. фон Кюльман, в. р.

як представник

найвищої німецької управи

Гофман, в. р. генерал-майор і

шеф генеральського і східного фронту,

Др. Радославов, в. р. А. Тошев,

в. р. Стоянович, в. р. Полковник Ганчев,

в. р. Др. Анастасов,

в. р. Талат, в. р. І. Гаккі,

в. р. Агмед Нессімі, в. р. А. Нішед.
3 березня 1918 року мирну угоду з країнами Четвертного союзу уклала більшовицька Росія. Угода була укладена на доволі принизливих засадах, Росія втрачала значні території, мала виплатити контрибуцію своїм ворогам по Першій світовій війні, роззброїти флот. Крім того, Росія мала укласти мирну угоду з УНР, тобто таким чином визнати Україну, та не вдаватися до підривних дій щодо українців.

Зрозуміло, що німців та їх союзників Україна цікавила в першу чергу як джерело хліба та зерна, інших продовольчих продуктів, а мирна угода з ворогами Антанти по Першій світовій війні одразу звела на нуль усі спроби Центральної Ради налагодити стосунки з Англією, Францією та США, які могли б розглянути питання про визнання України лише за умови війни України проти Четвертного союзу. А у разі такої війни, особливо в умовах відсутності в України армії, німці й австріяки просто б окупували територію України і постачали б собі і хліб ,і все що завгодно, тільки вже на інших умовах. Чинити спротив і німцям, і росіянам Україна в принципі не могла.

Історія повторюється, і вона є вчителькою життя. Шкода, що українці нерідко наступали кілька разів на ті ж самі граблі. Коли понад триста тисяч чоловік, озброєних любителів України та таких, хто не проти жити в незалежній державі, хотіли присягнути на вірність УНР, її керівництво було проти цього, адже на їхню думку, скоро весь світ відмовиться від армії, оскільки там запанує соціалізм, а військо піде в минуле. Видно, чим це закінчилося, коли Київ від більшовиків вийшли захищати лише триста молодих студентів. Так же само в на початку 1990-х років Україна любо-дорого відмовилася від ядерної зброї, вважаючи, що такому прикладу послідує весь світ, однак з тих пір у цьому світі зявилися як мінімум три нових ядерних держави, і ми знову маємо те, що маємо.

Таким чином можна резюмувати головне, що зовнішня політика Української Народної Республіки доби Центральної Ради і її дипломатична активність великою мірою еволюціонували протягом нехай і короткого, натомість вельми насиченого подіями 1917 року та початку 1918 р. Так, якщо до приходу більшовиків Центральна Рада сповідувала суто автономістсько-федералістський курс, спрямований на здобуття автономії для українців в межах майбутньої федеративної Росії, причому, у доволі таки скромних територіальних межах, які ну аж ніяк не співпадали з етнічними кордонами розселення українців, то після Жовтневої революції Центральна рада розпочала вимушену боротьбу за українську незалежність. Якщо з березня по листопад 1917 року дипломатія молодої України зводилася до баталій з Петроградом за автономні права, то після Жовтня Україна розширила коло своїх дипломатичних інтересів, які вийшли за межі Росії.

Можна з глибоким патріотизмом стверджувати, що так сталося через усвідомлення Центральною Радою прагнення українців жити в незалежній державі, однак обов’язково зважаючи на те, що така позиція була підкріплена звичайним небажанням більшовиків бачити цю Центральну Раду на чолі України. Тому вихід зберегти владу (і врятувати чи просто уберегти) українців від входження до більшовицької Росії був, за умов тієї конфігурації міжнародних відносин, лише один: замиритися з німцями, австріяками, болгарами і турками та проголосити незалежність.

І на заключення нашої двухлекції 7-8 щодо УНР доби Центральної Ради ми маємо розглянути питання про становлення української дипломатичної служби. Основні моменти цієї проблематики вже лунали в контексті чотирьох попередніх питань, однак давайте узагальнимо цей досвід. Створення і становлення Міністерства закордонних справ України як повноцінної державної структури пов'язане з проголошенням 10 червня 1917 року І Універсалу Української Центральної Ради і створенням Української Народної Республіки.

Процес формування органів законодавчої і виконавчої гілок влади знайшов своє оформлення в проголошеному Центральною Радою 16 липня 1917 року Другому універсалі, в якому йшлося про утворення Генерального Секретаріату - виконавчого органу влади. З першого дня існування Генерального секретаріату в його складі розпочало діяльність Генеральне секретарство з національних справ, що стало прообразом першого зовнішньополітичного відомства України у XX столітті.

22 грудня 1917 року Голова Генерального Секретаріату Української Народної Республіки, проголошеної III Універсалом Центральної Ради, Володимир Винниченко і Генеральний секретар з міжнаціональних справ Олександр Шульгин підписали "Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ", який цього ж дня був схвалений на засіданні Уряду УНР.

Цим документом визначилися обов'язки Генерального секретарства міжнародних справ, а саме: "здійснення міжнародних зносин держави, охорона інтересів українських громадян поза межами УНР, тимчасово - загальне влаштування національних непорозумінь в межах УНР".

Важливий імпульс подальшому розвитку української зовнішньополітичної служби надав оприлюднений 12 січня 1918 року IV Універсал Центральної Ради, в якому УНР проголошувалася "самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою Українського Народу".

Саме в цей час розпочинається активна робота над створенням мережі дипломатично-консульських установ, діяльність яких регулювалася державними законами та нормативними документами Генерального секретарства міжнародних справ (згодом - Міністерства закордонних справ); формуванням відповідної правової бази дипломатичної діяльності (навесні 1918 року співробітниками українського МЗС було підготовлено проект закону "Про закордонні установи УНР); підготовкою дипломатичних кадрів.

* * *

Центральна Рада, покинувши Київ, стала рухатися на захід, а їй назустріч рухалися майже півмільйонні німецько-австрійські підрозділи. За допомогою австріяків та німців територію України вдалося звільнити доволі швидко, причому тут великий героїзм проявили саме українські підрозділи: були такі бої, де німці участі не брали, а суто українці мужньо билися з більшовиками, звільняючи від них рідну землю. 2 березня 1918 року Київ було звільнено, українська столиця знову стала столицею незалежної української держави.

Натомість завершувати нашу двухлекцію про подвиги Центральної Ради на ниві її служіння Україні доводиться все ж сумними нотами. Продовольчі запаси України виявилися не такими великими, як про них думали австріяки з німцями на пару. Крім того, українці виявили, з німецької точки зору, неефективний менеджмент у зборі врожаю. Там, де хліб збирали німці, все було в порядку, а там, де українці – постійне невиконання норм. Да про яке там виконання норм могла взагалі іти мова, коли Київ та Одеса на момент весни 1918 року самі відчували нестачу хліба й зерна! Німці стали вдаватися до жорстких ,а іноді й жорстоких мір, їхні суди нерідко притягали до відповідальності українців, притому, що Бретсьским миром не передбачалося окупацію території України, а лише тимчасове вимушене перебування там німецьких частин та звільнення України від більшовиків, от і все. Чимало українців були незадоволені тим, що німці нагло і нахабно відбирали в них хліб, коли українцям самим не було чого їсти. Побачивши, що Центральна Рада та її потяги до демократії не дають нічого путнього, німці вирішили змінити владу в Україні на більш жорстку та лояльну до себе. Хто прийшов на зміну Центральній Раді, ви знаєте з шкільної програми, а про дипломатичну активність цієї нової влади ви дізнаєтеся через тиждень на наступній лекції.



1   2   3   4

Схожі:

ЛЕКЦІЯ 3
Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Лекція Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.)
Лекція Державна мова мова професійного спілкування
Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації
Лекція №1
Лекція № Поняття культури. Античність – джерело європейської культури (2 год.)
Лекція Сутність та види податків. Податкова система і податкова політика 5
Лекція Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення 11
ЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49
Вивчення дисципліни передбачає наявність знань з наступних дисциплін: «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Теорія статистики»,...
Лекція Інформатизація діяльності інформаційних установ
Лекція Інформатизація діяльності інформаційних установ. Електронний документний фонд як модель управління інформаційними ресурсами....
Лекція: Інтерфейс Microsoft Word 2007: версія для друку і PDA Лекція...
Описані способи роботи з елементами управління : кнопками, списками та ін. Показані можливості налаштування панелі швидкого доступу....
Лекція: Підготовка до друку і друк документу : версія для друку і...
Показана робота з документом в режимі попереднього перегляду перед друком. Вивчаються можливості налаштування друку документу, у...
Лекція: Оформлення тексту. Списки: версія для друку і PDA Лекція...
Показано створення багаторівневого списку. Представлені можливості налаштування параметрів списку, зміни порядку нумерації, установки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка