УРОК №18 Тема: Передумови


НазваУРОК №18 Тема: Передумови
Сторінка4/5
Дата07.01.2014
Розмір0.58 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
1   2   3   4   5

на маєтності;

2) збереження місцевої адміністрації, податкової і судової системи;

3) право козацтва обирати гетьмана;

4) 60 –ти тисячний козацький реєстр;

5) право зносин гетьмана з іноземними державами (крім Туреччини і Польщі);

6) невтручання царських воєвод у внутрішні справи України;

7) збереження прав київського митрополита;

8) зобов”язання обороняти Україну від татар;

9) похід російського війська на Смоленськ.

Отже, можна з певністю стверджувати, що “Березневі статті” забезпечували економічну, політичну, воєнну самостійність, визнання за нею якнайширших прав, хоча й досі історики сперечаются про характер встановлених відносин. Стверджують, що Б. Хмельницький та старшина під актом Переяславської ради розуміли рівноправний військово-політичний союз, що дасть змогу закінчити нарешті боротьбу за незалежність від Польщі. Москва ж розуміла під договором можливість реалізації якомога ширшого впливу на українське життя та подальшого прибрання до рук етноукраїнських земель. Оцінка цієї угоди завжди була предметом частих суперечок учених-дослілників, що ускладнювались тим, що оригінальні документи були втрачені, збереглись лише копії і переклади. Навіть російський архіваріус Петро Шафранов стверджував, що копії були сфальсифіковані царським переписувачем. Взагалі, щодо тлумачення, висувалось кілька версій. Зокрема на думку російського фахівця з права Миколи Дьяконова, українці, погоджуючись на підкорення цареві, погоджувались і на поглинення їхніх земель Московським царством, тобто угода була “реальною унією”.Росіянин В. Мякотін та Михайло Грушевський, вважали що угода була формою васальної залежності ( “сеньйор” захищає від інозмних вторгнень, не втручаючись у внутрішні справи; “васал” сплачує податки, надає військову допомогу та ін.). Український історик В. Липинський пропонує думку, що договір був лише підтвердженням тимчасового військового союзу між Московією та Україною. Довги роки (за Радянського Союзу) панівним було тлумачення Переяславської угоди, як кульмінаційного моменту у віковому прагненні братніх народів до єднання, і що саме це воз”єднання було метою повстання 1648 р. У 1954 році відбулось святкування 300-річчя українсько-російського союзу.Та як би там не було, ніяк не можна применшити важливість цієї історичної події. Так само, незалежно від наукових оцінок, український народ завжди проявляв любов до “батька Богдана”, талановитого й мудрого правителя, героя-визволителя, що силою свого інтелекту й індивідуальності підняв народ із багатовікового сну й вивів його на шлях боротьби за соціально-економічне та національне звільнення.

Отже, подіями 1654 р. завершуєтся етап великих народно-визвольних повстань і починаєтся період суперечок, протиріч,поступового обмеження і остаточної ліквідації української державності. Особливо різко ускладнюєтся становище одразу після смерті Богдана Хмельницького(6 серпня 1657 р.). Бажання гетьмана передати булаву синові – Юрію Хмельницькому було виконане. Але проголошення гетьманом 16-тирічного хлопця викликало бурхливе невдоволення серед козацької старшини. Тож, на старшинський раді “при зачинених воротах”, виконання гетьманських обов”язків було доручено Івану Виговському. Виговський завжди стояв за незалежність України. Активне втручання Росії в справи гетьманщини, численні порушення Переяславської угоди викликали невдоволення старшини й гетьмана. Можливо, саме це зумовило різку пропольську орієнтацію Виговського, що викликала бунт козацьких мас.Мартин Пушкар та Яків Барабаш очолили збройний виступ проти гетьмана, що був таємно підтримуваний Москвою. Виговський при допомозі татар придушує повстанняі починає переговори з польським королем про входження України до Речі Посполитої.16 вересня 1658 був підписанийГадяцький договір, за яким Річ Посполита перетворювалась на федерацію Польщі, України й Литви, Україна одержувала назву Великого князівства Руського, православна віра урівнювалась в правах з католицькою, на чолі князівства – воєвода київський – Виговський, князівство мало власні: суд, казну, монету, військо тощо. Хоч цей договір і не був реалізований, Москва розцінила його як початок війни. На україну рушила 150-ти тисячна російська армія, яка була розбита польсько-українськими військами при допомозі татар. Однак, незадоволені політикою Виговського, козацькі полковники заколотили повстання проти гетьмана ( Іван Сірко Іван Безпалий, Іван Богун). Виговський відмовляєтся від влади, тікає до Польщі.

Тим часом старшина обирає на гетьманство Юрія Хмельницького. Москва, з допомогою війська, примусила гетьмана скликати козацьку раду, на якій було переглянуто статті Переяславської угоди, що означало утвердження на Україні російської влади із більш жорсткими умовами і обмеженням суверенітету держави. Недовго перебуваючи під таким тиском, Юрій, вже в 1660 р., виступає на боці Польші, відновлюючи Гадяцький договір. При цьому лівобережні полки під командуванням Я. Сомка залишаются вірними російському цареві, виступають проти Хмельницького. Так Україна розділяєтся на дві частини – Правобережну й Лівобережну. Відчуваючи себе безсилим в подібній ситуації Юрій у 1663 р. складає булаву і постригається в ченці.

Тож теріторіальний розкол призводить до виникнення двох гетьманств, початку довгої, спустошливої війни – періоду Руїни.

Гетьманом Лівобережної України на так званій “Чорній раді” обирають Івана Брюховецького, що надалі проводив виключно промосковську політику – віддав Україну у повне розпорядження царя, за що зажив собі багатьох привілеїв від російського правительства. В той же час Москва, таємно, без відома України, підписує з Польщею Андрусівський договір про перемир”я на 13 років, за яким сторони відверто поділили між собою українські землі( Лівобережна Україна – Росії, Правобережжя – Польщі). Ця домовленість викликала глибоке обурення українського суспільства, вибухнуло повстання, у червні 1658 Брюховецький був убитий натовпом розгніваних козаків.

На Правобережній Україні(1663 – 1665рр.) правив Павло Тетеря, що зажив недоброї слави польського поплічника і в кінці-кінців втік до Польщі, прихопивши з собою гетьманські клейноди й казну.Гетьманом Правобережжя став у 1666 р. один із соратників Богдана Хмельницького - Петро Дорошенко. Цей відразу заходився рятувати Україну від того хаосу і розбрату, в якому вона перебувала на той час, намагаючись продовжити справу Хмельницького в творенні української державності. Дорошенко одразу ж проводить військову реформу: набирає полки найманців-сердюків (молдавани, серби), спираючись на яких,приборкує непокірну старшину і придушує заколоти. Зміцнивши внутрішнє становище, розпочинає боротьбу з Польщею, що просувалась з поперемінним успіхом. Після того, як лівобережні козаки вбивають гетьмана Брюховецького і переходять на сторону Дорошенка, він проголошується гетьманом обох боків Дніпра. Однак цієї єдності надовго зберегти йому не вдалося. На Лівобережжі проти нього виступають російські війська, на Правобережжі насуваються поляки. Тож під час відсутності “гетьмана всієї України”, на Правобережжі запорожці проголошують своїм гетьманом П Суховія, а невдовзі по тому, поляки – Михайла Ханенка. Вирушаючи проти них у похід, Дорошенко залишив по собі на Правобережжі Михайла Ханенка. Але, коли російськи війська зайняли Лівобережжя, той і собі присягнув на вірність цареві – так Україна знову була роділена на дві частин. Дорошенко в розпачі звертаєтся до турецького султана. В результаті походу на Польщу султана Мехмеда IV у 1672 р., до якого приєднався Дорошенко, турки захопили Поділля, обложили Львів і примусили поляків підписати Бучацький мир, за яким “Україна в давніх кордонах” віддавалась Дорошенку. Але турецькі й татарські війська принесли в Україну ще більше спустошення: населення забирали в полон, церкви перетворювали на мечеті. Поляки ж не виконали умов договору й не вивели свої війська з меж України. Все це й відвернуло народ від Дорошенка.

Цього ж року лівобережна старшина скинула Многогрішного і обрала Івана Самойловича. У 1674 р. на Переяславській раді М. Ханенко передає булаву Самойловичу.П. Дорошенко,втративши підтримку козацьких мас, змушений був підкоритись Самойловичу і складає булаву у 1676 році. До Самойловича прибувають депутати десяти правобережних полків і визнають підданство Москви. Українська національна революція зазнала поразки.

Отже, підвівши підсумки, що можна сказати про політичні, соціально-економічні та інші наслідки а також характер і причини поразки національно-визвольного руху?

Безперечно – це був грандіозний підйом національного духу, діяльного потенціалу українського народу, що звичайно ж призвело до його величезних жертв і втрат. Однак Україні так і не судилося вибороти право на самостійне, ні від кого не залежне існування і розвиток власної державності. Серед причин, що призвели до цього сумного результату, після стількох літ виснажливої і відчайдушної боротьби, слід насамперед вказати такі: перевага станових, а особливо особистих інтересів можновладців, козацької еліти над державними, національними інтересами а також інтересами простого люду, маси; відсутність досвіду державного будівництва у тих, хто очолював боротьбу; постійні міжусобні, вузькостанові конфлікти між окремими групами, недостатня консолідація їх на базі національно-державної ідеї, різні зовнішньополітичні орієнтації цих угруповань; боротьба одразу з кількома агресивними державами, що зазіхали на етноукраїнські землі; ліквідація утвердженоїБ. Хмельницьким ще на початку монархічної форми правління і встановлення республікансько – олігархічної моделі, що спричинила слабкість центральної влади внаслідок всевладдя старшин, запеклої боротьби за булаву; великий розкол України на два гетьманства, що призвів до міжусобної боротьби і послабив національно-патріотичні сили народу.

Звичайно ж така довга, виснажлива війна привела до величезних руйнацій, втрат, економічних, людських і навіть культурних. Людські втрати, а це і внаслідок бойових дій, голодувань, епідемій, ясиру – до 70% усього населення України. Всі міста й села зазнали руйнації.Також глибокої шкоди зазнало сільське господарство. Дуже позначились втрати в сфері розвитку: промислів, ремесел, торгівлі тощо.

Але ж і позитивне значення, яке принесли події Української національної революції, важко переоцінити. Насамперед, це той великий урок державотворення, а також могутній імпульс до розвитку національної самосвідомості. Такожвиникнення та закріплення державної назви “Україна”, зміни назви “руський народ” на “український народ”. Збагачення традицій боротьби проти соціального та національно-релігійного гноблення. Розвиток усної народної творчості, літератури, історії. І ще багато чого.

До того ж слід зазначити важливий вплив цих подій на історичний розвиток усієї Східної Європи, і невіддільність процесу Української національної революції від європейського революційного руху XVI – XVII ст.

Відповідно до якого договору встановлювалися кордони України? (1).
Планування досліджень.
Теми досліджень:

Відновлення військових дій.

Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.

Битва під Батогом і Жванцем.1-й і 2-й молдавські походи.

Внутрішнє і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Вступне слово вчителя
Народ України був незадоволений змістом Зборівської угоди, та гетьман змушений був рахуватися з ним. Хан не вирішив остаточно на чиїй стороні він буде виступати.
Тривале лихоліття війни до кінця 1653 року довело українське суспільство та його економіку до критичного стану. Значно погіршалось міжнародне становище України. Тому Б.Хмельницький зрозумів, що виграти війну проти Польщі можна лише з сильними союзниками і він почав шукати союзну з Туреччиною і Московію.
Представлення учнями досліджень.
І група учнів дослідників.
І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала час для нетривалого перепочинку. Козацькі низи, селяни, міщани не визнавали договору з поляками, звинувачували гетьмана в зраді й навіть готові були його вбити. Повстанці не збиралися складати зброю й чинили запеклий опір панам, що поверталися до своїх маєтків. Велика кількість повстанців (понад 40 тис.) і зосередилися на Брацлавщині, Волині, Поділлі. Очолив їх козацький полковник Данило Нечай.
Знаходячись у досить непевному становищі після Зборівської мирної угоди Б.Хмельницький намагався забезпечити незалежність України шукаючи зв'язки з іншими державами. Важливе місце для України мала Молдавія: по - перше, як торговий шлях до Туреччини; по-друге, підтримувати тісні культурні та релігійні зв'язки.
Проте тогочасний правитель Молдавії Василь Лупул в своїй політиці лавірував між Туреччиною і Польщею. Щоб здобути вплив на цю державу, Хмельницький у вересні 1650 року здійснив блискавичний похід на Молдавію з 70 тисячною українським військом і татарами і повністю розгромив військо молдавського господаря. Внаслідок цього Лупул змушений був заключити мирний договір, що передбачав допомогу Богдану Хмельницькому. Гарантією виконання договору було те, що молдавський господар обіцяв віддати свою дочку Розанду за старшого сина гетьмана Тимофія.
2-а група учнів дослідників
Польські війська в лютому 1651 року розпочали військові дії проти Війська Запорозького. Гетьман Калиновський несподівано напав на прикордонне містечко Красне і захопив його. Під час битви загинув брацлавський полковник Данило Нечай, один з найпопулярніших в народі сподвижників Б.Хмельницького. Здобувши перемогу польські війська рушили на Вінничину, але тут зустрілися великий супротив Івана Богуна, який дав гідну відсіч. Втрати були значні з двох сторін. Крім того поширилась чутки, що до козацького війська Б.Хмельницький вислав значну підмогу, тому Калиновський вирішив відступити.
Але всі ці бої були лише підготовкою. Справжня велика битва відбулася в середині червня 1651 року на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком.
Загальна кількість з їх союзниками становила 150-200 тис. війська. Військо Б.Хмельницького мало 120-140 тисяч, в кінці червня до нього приєднався Іслам-Гірей з 28 тисячами татар.
Битва розпочалася 28 червня 1651 року. Протягом перших двох днів битви відчувалася значна перевага козаків. На третій день сталося несподіване: поляки почали обстріл татарського табору, і кримчаки почали відступати, відкриваючи фланги козацького війська. Щоб заспокоїти татар Хмельницький разом з генеральним писарем І.Виговським поїхав до хана. Хан захопив у полон гетьмана і всіх, хто з ним був і відступив з військом з-під Берестечка.
Повстанські війська опинилися в оточені. 10 днів тривали запеклі бої. Вночі 10 липня Іван Богун узяв на себе командування, почав виводити армію з оточення. Тоді повстанці поставили вози в чотирикутник, з трьох боків викопали шанці, один фланг прикрили болото.
Під шаленним вогнем польських гармат козаки возами, наметами, власним одягом вимостили шлях через болото. По переказах літописців існує легенда ( а може і правда), що прикривати відступ залишилося 300 козаків, які цілий день стримували наступ поляків і полягли всі як один, але не здалися і не хотіли бути помилуваними, як обіцяли їм поляки.
Так трагічно для України закінчилася битва під Берестечком. Унаслідок Берестецької битви: козаки втратили понад 30 тис. осіб; до поляків потрапила канцелярія гетьмана;
Тугай-Бей захопив українського гетьмана в полон, загинув митрополит Йоасат і велика кількість селянства.
3-я група учнів дослідників.
Під час Берестецької битви з півночі почали наступ литовські війська на чолі з князем Радзивілом, яким вдалося захопити Київ і Чернігів. У цей критичний час гетьман Хмельницький виявив велику моральну силу й високий бойовий дух. Гетьман наказав спорудити укріплення біля Білої Церкви, де на початку жовтня 1651 року зосередилася велика українська армія. Бої під Білою Церквою почалися в середині вересня 1651 року.
В цих боях польські війська не змогли побороти козаків, а козаки не мали сил для нового наступу. Це призвело до підписання Білоцерківського мирного договору 28 вересня 1651 року. Цей документ ультимативного характеру складався з 24 статей.
Згідно цього договору:

число реєстрових козаків зменшилась вдвічі з 40 тис.до 20 тис. чол.);
1   2   3   4   5

Схожі:

Уроку: Урок Тема : Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин
...
Урок: Переяславська рада 1654 р міфи і реальність
Мета: з’ясувати передумови та основні положення україно російського договору 1654 р
Урок на тему: Франція розвинута держава
Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства...
Урок №54 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта»
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
Урок №63 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратний тричлен. Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь та їх використання для...
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
Урок №41 Тема. Урок узагальнення та
Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка