УРОК №18 Тема: Передумови


НазваУРОК №18 Тема: Передумови
Сторінка3/5
Дата07.01.2014
Розмір0.58 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
1   2   3   4   5
Тема: Українська гетьманська держава

Мета: 1. Охарактеризувати діяльність сподвижників Б.Хмельницького; розкрити хід державотворчих процесів в Україні та основні засади Української держави - Гетьманщини; особливості і труднощі на шляху державотворення

2. Розвивати та удосконалювати вміння висловлюватися, аргументувати свої думки і судження,працювати з підручником, таблицями; розвивати логічне мислення;

3. сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: підручник, атлас, схеми.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

II. Перевірка д\з

Бесіда

III. Актуалізація опорних знань.

IV. Основна частина уроку

  1. Адміністративний устрій Гетьманщини

Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. З 1654 року увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764-го року, коли була ліквідована Катериною II.

Край охоплює територію сучасних Чернігівської, Полтавської, Сумської (без південно-східної частини) і лівобережних частин Київської і Черкаської, західну частину Брянської областей.

Адміністативно „Держава Війська Запорізького" ділилася на полки, які в свою чергу поділялися на курені. В різні часи була різна кількість полків, а згідно Зборівської угоди їх кількість досягла 20; по10 на кожному березі Дніпра. На чолі полків стояли авторитетні і шановані в народі сподвижники Б.Хмельницького, що обиралися на козацьких радах. Їм практично належала вся влада на підпорядкованих їм землях. В різні часи на чолі полків стояли визначні полководці: Д. Нечай, М. Пушкар, М. Небаба, М. Кричевський, С. Морозенко, Ф. Дженджалій, М. Гладкий та інші.

Козацтво поділялося на полки чисельністю 500-1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень у свою чергу складали курінь. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців – кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіальне – з 8- 10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві міняли ім’я, аби приховати минуле втікача. На Січі поряд із повноправними козаками були й новаки – джури, молодики. Протягом трьох років вони не могли брати участь у виборах старшини і, як правило, прислужували бувалим козакам. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків – нежонатих, загартованих у боях, і волосних – сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі, де не гребували землеробством, промислами, торгівлею. Саме січові козаки становили цвіт Війська Запорізького і називалися товариством або лицарством.

  1. Державне керівництво




Найвищий орган влади „Війська Запорізького" - загальнокозацькі збори, але фактично найвищим органом влади стала рада козацької старшини під командуванням гетьмана, яка вирішувала всі питання державної ваги.




Голова виконавчої влади - гетьман, який очолював адміністрацію, військо, видавав універсали, накази і укази гетьманського уряду, вів дипломатичні переговори, скликав козацьку раду. Гетьманською резиденцією, столицею козацької держави було місто Чигирин.

Уряд - Генеральна канцелярія, до складу якої входили генеральні старшини, що обиралися на козацькій раді і відігравали роль міністрів. В кожному полку була своя канцелярія і полкові старшини: полкові обозні, осаули, писарі, судді, хорунжі. В сотні була сотенна канцелярія і сотенні старшини, писар, хорунжий. На чолі куреня стояв отаман. В місті був головний міський отаман.

судова система: полкові суди, сотенні і виносні. Найвищим представником судової системи був генеральний суддя. При цьому залишалися ще й давні церковні суди.

Українська держава мала власну армію: козацьке військо, основою якого були реєстрові козаки та інші допоміжні частини: розвідка, артилерія. Були також наймані полки з сербів, волохів, татар та інших. Військо було основою державної організації і задавало тон всьому життю

В державі складалася власна фінансова система. В оббігу були російські та польські гроші, хоча були відомості про карбування власних українських грошей: на монетах з одного боку був вибитий меч, а з другого - ім'я Богдана Хмельницького. Були створені фінансові органи - Державний скарб Війська Козацького, доходи якого складали мільйон золотих щорічно.

Військо Запорозьке " мало власну державну символіку: прапор малинового кольору та герб із зображенням козака з мушкетом.

Обо́зний — виборна службова особа, яка займала одну з найвищих державних і військових посад у Гетьманщині. Поділялися на генеральних і полкових. Генеральний обозний, який належав до генеральної старшини, вважався першою особою після гетьмана. Керував військовою артилерією, відав постачанням гетьманського війська, виконував дипломатичні доручення гетьмана, займався розслідуванням особливо важливих справ. Засідав у Генеральній військовій канцелярії та Генеральному військовому суді. Полковий обозний керував полковою артилерією і вважався заступником полковника в українському козацькому війську. Під час воєнних дій, як найвищий за рангом член генеральної старшини, обозний найчастіше призначався наказним гетьманом.

Осавул — член генеральної старшини, вища службова особа державної адміністрації у Гетьманщини. Старший осавул був охоронцем гетьманської булави. Генеральний осавул був найближчим помічником гетьмана у військових питаннях, розслідував тяжкі злочини, брав участь у переговорах з іноземними послами, виконував обов'язки наказного гетьмана. Генеральний осавул здійснював інспектування війська, вів козацькі списки. Генеральний осавул брав участь у роботі Генеральної військової канцелярії.

Писар - член генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні. Іноземці називали його канцлером. Генеральний писар керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування. Генеральний писар зберігав державну печатку;

Хору́нжий (від хоругва — стяг, прапор), особа, що зберігала й носила прапор війська запорізького який називався хоругвою. При кожному полку і сотні були полкові й сотенні хорунжі, а при Генеральній Старшині — генеральний хорунжий.

  1. Політика гетьмана

Внутрішня політика гетьмана і гетьманського уряду була направлена на задоволення козацької старшини та її прагнень. В цьому не було нічого дивного. В результаті повстання в Україні відбувся соціально-політичний переворот, в результаті якого провідне місце здобув козацький стан. До козацького стану входили запорожці, колишні реєстрові козаки, селяни, міщани, дрібна шляхта. Козаки несли на собі обов'язок військової служби і за те отримували ряд привілей: право на землю, звільнення від податків.

Спочатку доступ до Запорозького Війська був вільним для всіх, але з часом заможні козаки намагалися створити привілейований клас і взяти владу в свої руки. Поки Б.Хмельницький був живий, він стримував надмірні зазіхання козацької старшини.Другий клас становило міщанство, яке намагалося захопити в свої руки всю промисловість і торгівлю, але зустрічало сильну конкуренцію зі сторони козацтва. Селянство після повстання отримало деяке полегшення, бо платило тільки податки і було звільнено від примусових робіт. Але козацька старшина проявляла прагнення до повернення кріпацтва.

В нових соціальних умовах набрала нового вигляду і економіка. Замість великих магнатських фільварків головну роль стали відігравати дрібні козацькі землеволодіння. Опановувалися нові земельні площі, розвивалося хліборобство, скотарство і дрібна промисловість. Це призвело до покращення добробуту населення і оживило торгівлю. Все ще залишився в силі торговий шлях, що вів через Україну з Московського царства на Балкани. З Туреччиною укладено договір про українську торгівлю по Чорному і Середземному морях.

В цілому українська економіка була самодостатньою, а при розвитку торгівлі давала основи для самостійного політичного життя. Вже після Зборівської угоди Б.Хмельницький розгорнув широку дипломатичну діяльність для зміцнення Української козацької держави. Щоб зберегти приязнь хана Б.Хмельницький віддав татарам замок Іслам-Кермен на нижньому Дніпрі, чим Запоріжжя втратило прямий вихід до Чорного моря. Але для гетьмана союз з Кримом мав важливе значення і він пішов на великі поступки заради цього.

В 1651 році султан виявив готовність взяти протекторат над Запорозьким Військом.

Одночасно було зав'язано близькі стосунки з Молдавією, яка мала велике значення для України, як торговий шлях до Туреччини ( одружив свого старшого сина Тимофія з молдавською княжною Розандою Лупул).

Інтенсивна дипломатична діяльність Б.Хмельницького в 1649-1650 рр. зумовилася тим, що він намагався знайти найбільше прихильників і союзників в новій війні з Польщею, уникнути якої було неможливо.

V. Узагальнення знань

Метод „Мікрофон".

1. Як називалася держава створена Б.Хмельницьким?

2. Показати на карті територію козацької держави

3. Який адміністативно- територіальний поділ Війська Запорозького?

4. Що було найвищим органом влади в козацькій державі?

5. Хто був головою виконавчої влади?

6. Охарактеризуйте зовнішню політичну діяльність Війська Запорозького?

7. Які соціальні стани відігравали основну роль в державі ?

8. Як розвивалася економіка козацької держави?

VІ. Підсумки уроку

Слово вчителя

Створення Української козацької держави в середині ХУІІ ст. стало продовженням традицій української державності, сприяло розвитку української нації. Проте цей процес не був повністю завершений.

VІІ. Домашнє завдання

§
КЛАС: 8 ДАТА: УРОК № 23

Тема: Воєнно-політичні події 1652-1653 рр.

Мета: 1. Охарактеризувати воєнно-політичні події 1652-1653; розкрити їх значення та вплив на майбутній розвиток війни

2. Розвивати та удосконалювати вміння висловлюватися, аргументувати свої думки і судження,працювати з підручником, таблицями; розвивати логічне мислення;

3. Сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: підручник, атлас, схеми.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

II. Перевірка д\з

Бесіда за питаннями

  1. Опишіть структуру Війська Запорозького

  2. Назвіть основні органи влади Війська Запорозького

  3. Дати характеристику фінансової системи козацької держави

  4. Чи було у козацькій державі постійне військо? Обгрунтуйте свою відповідь

  5. Назвати державну сиволіку козацької держави

  6. Місто - столиця козацької держави

  7. Які функції були в генерального обозного ?

  8. Кого ви знаєте з визначних генеральних старшин ?. Які їх функції?

  9. Охарактеризуйте дипломатичну діяльність Б.Хмельницького. Висловіть свою думку

III. Актуалізація опорних знань.

IV. Основна частина уроку

Навесні 1652 року загін Тимоша Хмельницького, вирушив до Молдови щоб укласти династичний шлюб між Тимошем Хмельницьким і Розандою, дочкою Василя Лупула та добитися виконання умов українсько-молдовського договору.

Польський уряд, дізнавшись про плани Хмельницького зробити похід у Молдавію, наказав Мартину Калиновському розбити козаків. Поблизу Батога на березі Південного Бугу в долині недалеко від міста Ладижина Мартин Калиновський влаштував на шляху Тимоша Хмельницького табір із 20-тисячним військом (12 тисяч кінноти, 8 тисяч жовнірів та близько 30 тисяч озброєних слуг), в якому було багато іноземних найманців. Перед табором була річка, на флангах ліси й болота, за табором — гора Батіг

22-23 травня 1652

Битва під Батогом

на Вінниччині

бій союзної армії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Мартина Калиновського

Армія Речі Посполитої була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув. Також загинули комендант німецької піхоти Сигізмунд Пшиємський, брат майбутнього короля Яна Собеського Марек та інши шляхтичі. Польща втратила вбитими 8000 добірних вояків. Після закінчення битви Богдан Хмельницький викупив у нуреддин-султана за 50 тисяч талярів всіх полонених поляків і наказав іх замордувати, пояснюючи такий вчинок помстою за Берестечко. 3 і 4 червня козаки замордували від 3 до 5 тисяч полонених (жовнірів і челяді), незважаючи на протест татар і частини козацької старшини. Батозьку битву її сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е. Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти, і до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.

Перемога козаків у цій битві і наступна облога фортеці у Кам'янець-Подільському змусили Василя Лупула виконати вимоги Б.Хмельницького. Союз України з Молдавією був скріплений шлюбом Тимоша Хмельницького з Розондою Лупул, що відбувся в Яссах 21 (31) серпня 1652 року.

Ці події потягли за собою зміни в соціально-економічній структурі країни:

  • ліквідується фільварково-панщинна система господарства

  • значна частина землі переходить до рук селян

  • провідна роль у суспільстві переходить до козацького стану,

  • зростає землеволодіння православних монастирів тощо

Б. Хмельницький звертається до уряду Речі Посполитої з пропозицією про створення незалежної України. Ця пропозиція, звичайно ж , була відкинута, адже поляки в той час проводили підготовку до нового наступу.У 1653 р. 8-тисячне польське військо переходить у наступ. Уряд Речі Посполитої категорично відмовляється від переговорів. 21 жовтня 1653 розпочинаются воєнні дії біля м. Жванець. Вже вкотре, будучи зрадженими татарами козаки зазнають поразки.

Ці події наводять Хмельницького на думку про необхідність пошуку могутньої військово-політичної допомоги ззовні. На думку Хмельницького вигідною кандидатурою був турецький султан, що був достатньо могутнім щоб допомигти покінчити з польським засиллям, і достатньо віддалений, щою не втручатись у внутрішні справи. У 1651 році була формально підписана угода, за якою Оттоманська Порта приймала своїми васалами Військо Запорозьке на чолі з гетьманом, але через внутрішні зміни в самій Оттоманський Порті угода залишилась нездійсненою. Значно доречнішим кандидатом на роль покровителя-союзника був московський цар. Раніше, ще напочатку повсткння, Хмельницький звертався дои нього по допомогу, в ім”я православної віри. І у 1653 р. українці, погрожуючи союзом з турецьким султаном, прискорили рішення Москви. Був скликаний Земський Собор, на якому було вирішено, що “заради православної віри і святої церкви Божої государеві слід прийняти їх під свою високу руку”. 18 січня 1654 р. Хмельницький скликав раду козацької верхівки, на якій ухвалили перехід України під звархність Москви. Того ж дня було скликано на міський майдан людей, що сприйняли виступ Хмельницького, що наголошував на необхідності цих дій, схвальними вигуками. Проте, коли посол Бутурлін, Хмельницький і козацька рада зайшли до церкви, щоб скріпити договір взаємною присягою, Бутурлін відмовився присягати від імені монарха, заявивши, що цар Олексій Михайлович є самодержцем і підданим не присягає. Ображений Хмельницький гордо вийшов з церкви, загрожуючи скасувати угоду. Але обдумавши ситуацію він погоджуєтся дати клятву на вірність цареві. Здавалося б, незначна формальність, але цей випадок красномовно говорить про ставлення російського правительства до українських земель.Незабаром після того по всіх містах України було розіслано російських урядників, для присяги українського народу на вірність Олексію Михайловичу та його наступникам. Тож підписання Переяславської угоди стало поворотним кроком в історії України, Росії та й всієї Східної Європи. А доля України з того часу, стала невід”ємно пов”зана з долею Росії.21 березня 1654 р. Олексій Михайлович і Боярська дума затвердили так звані “Березневі статті” (“статті Богдана Хмельницького”), що визначали становище України в складі Російської держави. Основні положення домовленості були такими: 1) підтвердження прав і привілеїв Війська Запорозького
1   2   3   4   5

Схожі:

Уроку: Урок Тема : Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин
...
Урок: Переяславська рада 1654 р міфи і реальність
Мета: з’ясувати передумови та основні положення україно російського договору 1654 р
Урок на тему: Франція розвинута держава
Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства...
Урок №54 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта»
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
Урок №63 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратний тричлен. Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь та їх використання для...
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
Урок №41 Тема. Урок узагальнення та
Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка