УРОК №18 Тема: Передумови


НазваУРОК №18 Тема: Передумови
Сторінка2/5
Дата07.01.2014
Розмір0.58 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
1   2   3   4   5
Тема: Розгортання Hаціонально-визвольної війни у 1648 - 1649 рр.

Мета: 1. Охарактеризувати і дати оцінку основним подіям Національно-визвільної війни, визначити їх значення;

2. розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, уміння складати хронологічну таблицю;

3. сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: підручник, атлас, схеми.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

II. Перевірка д\з

Бесіда

  1. Назвіть причини Національно-визвільної війни.

  2. Яка подія стала поштовхом до війни?

  3. Хто її очолив?

  4. Визначте рушійні сили і характер.

  5. Як Хмельницький готувався до війни.

III. Основна частина уроку

  1. Розгортання Hаціонально-визвольної війни у 1648 - 1649 рр.

Розпочинаючи боротьбу проти Речі Посполитої, Б. Хмельницький застосував абсолютно нову її модель, у якій зовнішньополітичний чинник був одним із центральних.

Переговори з Кримським ханством були надзвичайно важливими для Хмельницького, адже вони давали змогу забезпечити власний тил і посилити повстанське військо мобільною татарською кіннотою, яка могла ефективно протистояти польській. Тому гетьман сам вів переговори і навіть не зупинився перед тим, щоб залишити в Криму заручником свого сина. У середині березня 1648 р. союз було укладено, і на допомогу повстанцям вирушило понад З тис. татарських вояків на чолі з Тугай-беєм

Начиная с 1648 г., появляются документы, подписанные Хмельницким. В этих документах упоминаются отдельные случаи притеснения православной церкви. Современники событий и, в частности, Н. Ханновер, рассказывали также о манифестах Хмельницкого, призывавших к уничтожению поляков и евреев

Дата

Подія

Учасники

Значення

29 квітня - 16 травня 1648

Битва під Жовтими водами

Стефа́н Пото́цький - шляхтич польський i воєвода.

Мартином Калиновським - польський державний діяч, полководець.

Джалалій Філон - полковник, один із найближчих помічників Хмельницького

переможна битва Визвольної війни, що мала величезне політичне і воєнне значення (застосування передового загону, сформованого з татарської кінноти, для зупинки ворога і прикриття головних сил козацької армії, оперативне маневрування.

15–16 травня 1648

Битва під Корсунем

Микола Потоцький - шляхтич польський, магнат.

Калиновський

знищена польська окупаційна армія, створилися умови для широкого розгортання національно-визвольної боротьби українського народу. Незабаром Б.Хмельницький з усім військом, рухаючись понад Россю, підійшов до Білої Церкви, яка була крайнім містом старої козацької території. Відсвяткувавши перемогу і укріпивши місто, він відпустив полки на відпочинок, а сам переїхав до Чигирина. національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади шляхетської Польщі.

11-13 вересня 1648

Битва під Пилявцями

Ярема Вишневе́цький – литовський магнат

Макси́м Кривоні́с— козацький ватажок, лисянський полковник


Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. Блискуча перемога української армії в Пилявській битві мала велике воєнно-політичне значення: польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.

26 вересня-5 жовтня 1648

Облога Львова

М. Кривоніс

Козаки Максима Кривоноса здобули Високий Замок. Врешті після тривалих переговорів Хмельницький задовольнився контрибуцією в сумі понад 200 тис. дукатів, тобто 1,2 млн. золотих, більша частина якої пішла на оплату татарських послуг, і 26 жовтня, видавши універсал про захист міста від неорганізованих козацьких ватаг, рушив далі – на Замостя.

27 жовтня листопада

1648

облога Замостя




До середини листопада разом з загонами місцевих повстанців звільнено весь західноукр регіон. Тут розпочалося формування державних інституцій, зокрема, полково-сотенного терит-адмін устрою. Доки велися переговори з городянами Замостя про викуп та проходили вибори нового короля (17 листопада ним став Ян Казимир), козацьке військо помалу зменшувалося. Частина повстанців, вдовольнившись захопленою здобиччю, самовільно рушила додому, решта терпіла від втоми й холоду. Розпочалася епідемія дизентерії, голод. За цих умов продовження війни ставало безперспективним, і частина поміркованої старшини висловилась за переговори з новообраним королем. Відтак до Варшави рушило козацьке посольство, пропонуючи умови миру: амністія повстанцям; 12-тисячний реєстр; відновлення козацького самоврядування; право вільного виходу в море; усунення з території козацької юрисдикції кварцяного війська; надання гетьманові Війська Запорозького під булаву одного з староств, розташованих там само., Хмельницький 23-24 листопада пішов на перемир'я і завернув свої полки додому.

17 грудня 1648 Хмельницький тріумфально вїхав до Києва, який вітав його дзвонами в церквах, гарматними пострілами на замку і тисячними натовпами люду.


  1. Сподвижники Хмельницького

Самостійна робота з підручником
IV. Закріплення нових знань

Бесіда за питанням

  1. Який характер мала війна?

  2. Назвіть перші великі битви козаків в 1648 році.

  3. Які причини Національно-визвольної вйни?

  4. Яку роль у ході визвольної війни відіграв кожен стан чи верства українського народу?

  5. Чому Б.Хмельницький обрав місцем початку народного повстання саме Запорозьку Січ?

  6. Яке значення і наслідки мали перші перемоги повсталих?

  7. Розкажіть про роль Богдана Хмельницького на початковому етапі війни.

  8. Від імені очевидця розкажіть про боротьбу українського війська під Жовтими Водами.

  9. У чому проявився талант полководця Б.Хмельницького у битві під Корсунем?


VІ. Підсумки уроку

Слово вчителя
VІІ. Домашнє завдання

§

КЛАС: 8 ДАТА: УРОК № 21

Тема: Воєнні події у 1649 - 1651 рр.

Мета: 1. Охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвільної війни, визначити їх значення;

2. розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, уміння складати хронологічну таблицю;

3. сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: підручник, атлас, схеми.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

II. Перевірка д\з

Бесіда

  • Що таке "національно - визвольна війна"?

  • За що боровся український народ в 1654-1698 рр.

  • Чи справедливою була ця війна?

  • Чому у листопаді 1648 р. Б.Хмельницький зупинив воєнні дії і дав наказ своїм полкам повертатись на Подніпров'я?

  • Яке значення і наслідки мали переможці битви під Жовтими Водами і Корсунем?


III. Основна частина уроку

  1. Відновлення воєнних дій у 1649 р. Облога Збаража.

Ще взимку польський уряд розгорнув підготовку до відновлення воєнних дій проти українського народу. Король оголосив посполите рушення, запросив кілька тисяч німецьких солдатів-найманців. Польське командування вирішило наступати на повстанські війська з фронту й тилу. З цією метою литовський гетьман Януш Радзивілл дістав наказ рухатися через Білорусь і зайняти Київ. Однак цього плану здійснити не вдалося. Білоруське населення, на допомогу якому Хмельницький послав козацькі загони на чолі з Іллею Голотою, Степаном Пободайлом та Михайлом Кричевським, розгорнуло широкий повстанський рух. Бої були запеклими, Голота, Подобайло і Кричевський загинули. Але литовська армія, зазнавши великих втрат від ударів білоруських та українських повстанців, змушена була 28 липня 1649 р. відступити від м. Лоєва до м. Рєчиці. Хмельницький, готуючись до наступних боїв, своїми універсалами скликав до свого війська всіх, хто міг володіти зброєю. І маси козаків, селян, міщан, сповнені ненависті до польсько-шляхетського гноблення, посунули до Чигирина. «Так усе, що живе,— читаємо в літописі Самовидця,— піднялося в козацтво». Народ говорив: «Скоріше язики людські назад повернуться, ніж ляхи над нами панувати будуть». «Вся чернь пливе до Хмельницького»,— писав А. Кисіль в липні до польського канцлера Ю. Оссолінського. Захоплений на литовському фронті у полон козак говорив: «Всі ми на тому стоїмо, аби жодного шляхтича не було і на згоду позволити не хочемо». На поміч Хмельницькому прибули на чолі з ханом Іслам-Гіреєм III татари, ішли донські козаки. Виступивши 31 травня 1649 р. з Чигирина, Хмельницький рушив назустріч польсько-шляхетським військам, які захопили Ізяслав, Старокостянтинів, Меджибіж на інші міста. Зіткнувшися з повстанською армією під Старокостянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яремою Вишневецьким, стало панічно відступати і отаборилося під містом Збаражем (тепер Тернопільської обл.). 30 червня повстанські й татарські загони вдарили по польському таборові, знищивши близько 2 тис. німецьких найманців. На початку липня почалася облога повністю оточеного табору. Повстанці часто атакували оточених, вели запеклі бої. У цих боях загинув оспіваний у піснях корсунський наказний полковник Нестор Морозенко, був тяжко поранений вінницький полковник Іван Богун. Шляхетське військо опинилося в безнадійному стані. В його таборі почався голод, і, як зазначає літописець Самовидець, польські вояки «мусіли стерво їсти, а и того мало было, бо собак и кошек виели».

  1. Зборівська битва в серпні 1649 року.

Розповідь вчителя

Серпень

1649

Зборівська битва

(тепер Тернопільської обл.)

  • Ян II Казимир

  • генеральний обозний І. Чернятa

На підмогу обложеним на чолі з королем Яном II Казимиром вирушило 30-тисячне військо. Дізнавшись про це через розвідників, Хмельницький для продовження облоги Збаража залишив невелику частину свого війська на чолі з генеральним обозним І. Чернятою, а сам з більшістю кращих полків і татарами таємно знявся і пішов назустріч королівській армії. Пройшовши 120 км, Хмельницький розташував свої війська й татарські загони в діброві й глибоких ярах лівого берега р. Стрипи біля м. Зборова. 5 серпня, коли польсько-шляхетське військо, розтягнувшись на розмоклих від дощів шляхах у довгу лінію вздовж р. Стрипи, почало переправу з правого берега річки на лівий, на нього несподівано вдарили козацькі кінні загони.

Втративши у бою близько 4 тис. чол., польське військо почало будувати табір і обносити його шанцями. Але надвечір табір було оточено повстанцями й татарами. Почалася паніка, шляхтичі ховалися у вози і під вози, а король власноручно виганяв їх звідти палашем.

Вранці 6 серпня бої відновилися. Шляхетське військо опинилося в катастрофічному становищі. Але цього разу його врятували татари. Не зацікавлений у перемозі й посиленні України кримський хан Іслам-Прей III пішов на таємні переговори і уклав угоду з польським королем, який пообіцяв татарам виплатити велику суму та грабувати українські землі на шляху до Криму. Не маючи можливості одночасно воювати проти польсько-шляхетських військ і татар, Хмельницький під тиском хана змушений був почати переговори і укласти з польським королем договір, що дістав назву Зборівського.

Зборівський договір 18 серпня 1649 — угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого

Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилися у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина. Він складається з 12 статей. Форма договору — жалувана грамота короля своїм підданим.

  • Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київських, Чернігівських і Брацлавських воєводств.

  • польське військо мало бути виведене з Київщини, Чернігівщини та Брацлавщини, урядові посади на цих землях дозволялось займати лише козацькій старшині та православній шляхті.

  • На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.

  • У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні, євреї та єзуїти.

  • Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.

  • Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.

  • Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит мав увійти до сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Підписаний мирний договір не задовільняв а ні козаків, а ні уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни. Польська шляхта і римо-католицьке духовенство, які в результаті договору втрачали свій вплив та власність в Україні. Але польській шляхті дозволялось повернутись до своїх володінь, а більшість повсталих селян повернулось у кріпацтво. Так, по всій Україні цей невигідний договір викликав широке невдоволення, до того ж не всі пункти цієї угоди були виконані з боку непорядного польського можновладства. До того ж , слід зазначити, що подібне відношення до закріпаченого селянства (як за Зборівським договором), не було нав’язане польською стороною, бо ж і для самого Хмельницького остаточне знищення кріпацтва не було вигідним, адже означало підрив давно усталеної системи. Саме тенденція подібного відношення до селянського стану намітила той розкол між козацькою верхівкою й черню, що й призвів значною мірою до поразки революції в майбутньому.

  1. Битва під Берестечком

Розповідь вчителя

28 червня -10 липня 1651

Битва під Берестечком

(нині Волинська обл.)


- Військо Хмельницького та союзне йому кримсько-татарське військо Ісляма Герея III

- армія Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II

перемога польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою захопивши з собою Богдана Хмельницького. Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну. Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових, козацько і татарська у 130 тис.Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.

28 вересня 1651 Білоцерківській мир. Тут вже поляки диктували свої умови. Умови:

  • козацький реєстр скорочувався до 20 тис.,

  • влада гетьмана поширювалась лише на Київське воєводство

  • гетьману заборонялось самостійно вступати у зовнішні зносини з іноземцями, особливо з татарами.

Після цього, польська шляхта мало-помалу починає повертатись до своїх володінь. Намагаючись уникнути неминучого закріпачення тисячі селян й козаків тікали на землі, порубіжні з Росією, де й створили так звану Слобідську Україну (територія Сучасної Харківщини). Досягнені у попередні роки здобутки під час війни за незалежність України опинилися під загрозою. На Україну почали повертатися магнати і шляхтичі, які відновлювали феодально-кріпосницькі порядки. У відповідь на це уже наприкінці 1651 року на Подніпров'ї, Чернігівщині і Полтавщині спалахнули великі селянські повстання. Не без згоди Б.Хмельницького, керував цими виступами наказний гетьман Степан Пободайло. У травні 1652 року спалахнули повстання на Київщині і Брацлавщині. Польсько-шляхетський гарнізон на чолі з воєводою Адамом Кисілем змушений був покинути Київ. Протестували і незадоволені складанням зменшеного реєстру козаки, більша частина з яких мала повернутися в підданство до панів. Річ Посполита прагнула ліквідувати Гетьманщину і реставрувати на її землях старий колоніальний режим. Хмельницький, у той час, не зважаючи на умови останнього договору, збирає таємну раду в Чигирині, на який вирішено збирати нове військо і відновити воєнні дії. За попередньою домовленістю кримський хан прислав до кордонів України татарські загони. Приводом до початку воєнних дій стало порушення молдавським господарем Василем Лупулом союзного договору.

IV. Закріплення нових знань

Історичний диктант

  1. Назвіть головну рушійну силу війни? Селяни, козаки

  2. Родинний хутір Хмельницького. Суботів

  3. Перша переможна битва Визвольної війни. Під Жовтими Водами

  4. Битва під Корсунем відбулася ….15–16 травня 1648

  5. Назвіть кілька імен сподвижників Хмельницького…

  6. З ким Хмельницький уклав союзницьку угоду на початку війни? Кримський хан Іслам-Гірей III

  7. Облога якого міста передувала облозі Замостя? Облога Львова

  8. Коли Хмельницький тріумфально в’їхав до Києва? 17 грудня 1648

  9. Хто став королем Річі Посполитої 17 листопада 1648? Ян Казимир

  10. 11-13 вересня 1648 відбулася ….Битва під Пилявцями

  11. Під облоги якого містечка загинув Нестор Морозенко? Збаража

  12. Яке місто Зборівський договор визначав як гетьманську резиденцію? Чигирин


VІ. Підсумки уроку

Слово вчителя
VІІ. Домашнє завдання

§

КЛАС: 8 ДАТА: УРОК № 22

1   2   3   4   5

Схожі:

Уроку: Урок Тема : Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин
...
Урок: Переяславська рада 1654 р міфи і реальність
Мета: з’ясувати передумови та основні положення україно російського договору 1654 р
Урок на тему: Франція розвинута держава
Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства...
Урок №54 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта»
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
Урок №63 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратний тричлен. Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь та їх використання для...
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
Урок №41 Тема. Урок узагальнення та
Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка