УРОК №18 Тема: Передумови


НазваУРОК №18 Тема: Передумови
Сторінка1/5
Дата07.01.2014
Розмір0.58 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
  1   2   3   4   5


Тема 3. Початок Національно-визвільної війни українського народу середини XVII cт.

КЛАС: 8 ДАТА: УРОК № 18

Тема: Передумови Національно-визвільної війни

Мета: 1. Визначити причини та передумови Національно-визвільної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику постаті Б. Хмельницького та його сподвижників;

2. розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити певні висновки та узагальнення; складати зв'язну послідовну розповідь, ставити запитання, висловлювати власну точку зору;

3. сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: підручник, атлас, схеми.

Тип уроку: засвоєння нових знань

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Назвіть причини появи укр. Козацтва

  2. Що спричинило козацькі повстання 20-30х рр. XVII cт.

IV. Основна частина уроку

  1. Історичний портрет Хмельницького

Богдан Зиновій Хмельницький (1595-1657, Чигирин) — шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина.

Найбільш розповсюдженою є версія, що Богдан Хмельницький походив з українців дрібно-шляхетського роду. Богдан отримав початкову домашню освіту, вчився в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії, добре знав декілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо. Вступивши до реєстрового козацтва, 1620 брав участь у битві під Цецорою, у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х років XVII ст. виступав на боці козаків.

Біля 1625-1627 Хмельницький одружився з Ганною Сомківною й оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. З 1637 року Хмельницький серед вищої козацької старшини. Наступні роки Хмельницький присвятив головно своєму господарству на Чигиринщині

Особливо вороже ставилися до нього нові (з 1633) власники Чигиринщини — Конєцпольські. За допомогою свого чигиринського підстарости Чаплинського, який мав особисті рахунки з Богданом Хмельницьким, вони вирішили позбавити його маєтку в Суботові. Чаплинський вчинив ґвалтовий «заїзд» на Суботів, що було в ті часи звичною справою, зруйнував економію й пограбував майно Хмельницького, а слуги Чаплинського важко побили малого сина Хмельницького. Серед цих тривог 1647 померла дружина Хмельницького. В кінці грудня 1647 Б. Хмельницький з невеличким (300 чи 500) загоном козаків подався на Запоріжжя, там його було обрано за гетьмана, звідти на низ Дніпра. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу, очолену Б.Хмельницьким.

Під час національно-визвольних змагань виявив себе як видатний державний діяч, мужній і хоробрий вояк, досвідчений полководець, тонкий дипломат. До кінця свого життя Хмельницький проводив незалежну внутрішню політику, прагнув зміцнити міжнародні позиції України. Помер у Чигирині. Похований у Суботові в Іллінській церкві.

Богдан Хмельницький був людиною міцного здоров'я, але останні роки часто хворів. Він упокоївся 27 липня (6 серпня за новим стилем) 1657 в Чигирині і 25 серпня похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких. Але після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Де саме воно знаходиться зараз, невідомо. Власне, існує дві версії цієї події, так звана польська й українська. За польською версією воєвода Стефан Чарнецький 1664 напав на Суботів, викопав домовину з тілом гетьмана, спалив і попіл вистрілив з гармати. Український варіант це припущення повністю відкидає, мовляв тіло Богдана було перепоховано його старим другом Лавріном Капустою. Щоб не допустити нової наруги над його тілом, нове місце поховання знало дуже обмежене коло осіб, які в ході війн загинули.

Хмельницький встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдовою, Волощиною, Австрією, Швецією, Італією, Трансільванією, які визнали Україну як суб'єкт міжнародного права. Водночас він організував ефективну і розгалужену службу безпеки.

Українська держава Богдана Хмельницького викликала захоплення численних сучасників — дипломатів, мандрівників, літописців. Особливо вражала демократична форма правління козаків — скликання Ради для обговорення важливих державних питань.

Національно-визвільна війна

З метою позбавитися залежності від Польщі та польських феодалів і створити власну українську православну, тобто національну державу.

Причини

Соціальні причини. До середини XVII ст. вкрай загострилася соціально-економічна ситуація, пов’язана з трансформацією поміщицьких господарств у фільварки. З одного боку, це сприяло зміцненню феодальної земельної власності, а з іншого – посиленню кріпосної залежності, оскільки прибутки польських та українських феодалів тепер прямо пов’язувалися з нещадною експлуатацією селян. Значно зросла панщина, яка у Східній Галичині і на Волині досягла 5–6 днів на тиждень. У той же час невпинно зростали натуральні та грошові податки. Свавілля і влада польських магнатів і шляхти були безмежними – вони могли будь-кого з селян продати, обміняти і навіть убити. Ще однією невдоволеною соціальною верствою було реєстрове козацтво, яке, відірвавшись від кріпосного селянства, не досягло, однак, усіх прав і привілеїв шляхти. У складній ситуації опинилося й міщанство, яке мусило платити податки, відпрацьовувати повинності (чинш по 20–30 грошів з „диму”, церковну десятину та ін.) та фактично було позбавлене місцевого самоврядування. Стосовно української православної шляхти, то вона користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.

Національно-політичні причини. Відсутність власної державності, обмеження українців у правах, проголошення їхньої неповноцінності, асиміляційні процеси – все це підводило до того, що як самостійний суб’єкт український народ міг зійти з історичної сцени. Причому імперська доктрина Польщі проголосила, буцімто українські землі споконвіку належали їй, а тепер на законних засадах Люблінської унії 1569 р. до неї повернулися.

Релігійні причини. Політика національного і культурного поневолення українців Річчю Посполитою базувалася на католицизмі. Насильницьке покатоличення населення, утиски православної церкви, конфіскація церковного майна і земель об’єднали у русі спротиву широкі верстви людності, незважаючи на розбіжність економічних і соціальних інтересів.заборона мови, традицій. поняття про вищу польську мову, культуру, католицьку віру

Рушійні сили

Головною рушійною силою були селяни. Основною військовою силою були козаки, які з’явилися в Україні. Українська шляхта теж приймала участь у війні, але керувалася власними мотивами. на той час польська шляхта володіла великими земельними наділами, займала керівні посади, а українська була обмежена правами. Обмеження прав було і у міщан. вони не мали власноі землі, сплачували податки. міські адміністрації обмежували у праві купувати будинки, займатися торгівлею та ремеслом. боротьба проти польського гніту об’єднала укр. селян, міщан і шляхту під керівництвом козацтва.

Привід

особиста кривда, завдана Боґдану дрібним польським шляхтичем Д. Чаплинським, який зі своїми слугами зруйнував та пограбував родинний хутір Хмельницького Суботів, до смерті забив малолітнього сина та захопив дружину.) Всі звертання Хмельницького до польського суду та навіть до самого короля закінчилися безрезультатно: Чаплинського так і не було покарано, а Богдан зазнав нових утисків. Не знайшовши справедливості в офіційних властей, чигиринський сотник дедалі більше схиляється до думки про повстання. Незабаром він тікає на Січ, де під його керівництвом козаки в січні 1648 р. вигнали урядовий гарнізон і обрали Хмельницького гетьманом. З цього моменту Запорозька Січ стала центром збирання повстанських сил, базою для розгортання визвольного руху.

Періодизація

I період – 1648 р. був вдалим для україни. Хмельницький зі своїм військом отримав блискучі перемоги під жовтими водами, корсунем та пилявцями. Після розгрому польських військ під жовтими водами та корсунем повстання охопило поділля і волинь. Біля балки жовті води хмельницький напав на польський авангард, що був під проводом стефана потоцького. Реєстрові козаки з війська стефана потоцького також приєдналися до нього. Військо стефана потоцького було знищене, а сам він попав у полон до татар і там помер. Військо почало тікати. Хмельницький наздогнав їх 26 травня 1648 року і розгромив. Поразка поляків була повна. Тим часом помер владислав іv і поляків охопила паніка: ні короля, ні гетьмана, ні війська. Паніку підсилили повстання селян на київщині. Вони почали бити панів, жидів, палити польські маєтки Хмельницький дійшов до білої церкви. Вдаючи, що не знає про смерть короля, він вислав до нього листа, в якому вимагав збільшити реєстр козаків до 12.000, повернути православним церкви і виплатити козакам зарплатню за пять років. Ці умови конвокаційний сейм прийняв, і оголошено було перемиря. Тим часом військо б.хмельницького збільшувалося спольщеними українськими шляхтичами. Серед них були – майбутній військовий писар та вірний співробітник хмельницького іван виговський, брати іван та данило нечай, іван богун. Селянські повстання та терор, що його вносив єремія вишневецький, змусили хмельницького поновити рух, бо тільки так він міг тримати повстанців в руках. Знову закликав він татар. 3-го липня 1648 року поновилися воєнні дії. Після розгрому у вересні 1648 року поляків під пилявцями (80 гармат і десятки тисяч возів забрали козаки) селянські повстання охопили галичину. Скориставшись перемогами, б.хмельницький поставив вимоги перед польським урядом про амністію для всіх, хто брав участь у повстанні, залежність гетьмана тільки від короля, скасування церковної унії, збільшення кількості реєстрових козаків, гарантування козацьких прав, територіальну автономію україни. В результаті, на звільнених територіях лівобережжя та частини правобережжя, було ліквідовано владу річ посполити. Території поділялись на полки і сотні, в яких влада надежала гетьманові, селяни були звільненими від відробляння панщини і мали право володіти землею. польське військо тікало на захід. За ними йшли козаки. Вони здобули збараж, вишневець, броди і 8 вересня підступили під львів. Під час осади львова, коли хмельницький вів переговори з польським урядом, розпочалася епідемія чуми. Військо було знесилене, наступала зима і це змусило гетьмана відступити. Він задовольнився окупом у 200 тисяч червінців та крамом на півмільйона червінців і рушив на варшаву. На різдво 1649 року хмельницький тріумфально вїхав до києва. Його зустрічали, як героя-визволителя україни з польської неволі, як нового мойсея. Єрусалимський патріарх паїсій, митрополит київський сильвестр косів, духовенство, професори києво-могилянської колегії, спудеї влаштовували пишні акти, виголошували панегірики. В києві чекали посли молдавського та волоського господарів і семигорського князя

Перебування в києві відіграло велику роль у формуванні психології богдана хмельницького. Розмови з патріархом та киїською елітою відкрили йому очі на те, що сталося в україні. Гетьман збагнув, що то було не повстання селян проти панів, не помста магнам за утиски народу, а велика війна за незалежність україни, за створення держави. навесні хмельницький заключає договір з татарами. Татарський хан дає на підмогу українцям пятдесят тисяч кінноти. Паралельно з цим український гетьман просить допомоги у молдавії і росії. Але молдавський господар і російський цар відмовляють йому. Московський уряд відповідав загальними заявами або посилав лише хліб та сіль, не бажаючи порушувати мирний договір з польщею. Хоча союз з укаїною був потрібен для москви, але вона боялася, що селянські повстання можуть поширитися і на територію московської держави. Москві потвібна була виснажена та знекровлена війною україна. Проте російський народ не лишився в стороні, а допомагав українцям, чим міг.

II – 1648-1651 рр. невдалий. У битві під зборовим українські війська потерпіли поразку. Це змусило хмельницького підписати мирний договір. За зборівським договором влада гетьмана обмежувалася трьома воєводствами: київським, брацлавським та чернігівським. На інших територіях, що перейшли до складу річ посполити, швидкими темпами відновлювалася влада польськоі шляхти. кількість реєстрових козаків на території україни мала становити сорок тисяч, селяни поверталися до панів. Відновлювалася польська адміністрація, польська шляхта могла повернутися до своїх маєтків. Позитивно переговори склалися для православноі церкви. Скасовувалася церковна унія, закривалися єзуітські школи, православна церква зрівнювалася в правах з римо-католицькою. Територія україни поділялася на шістнадцять полків,а гетьман мав право заключати договори з іноземними державами. Обидві сторони домовилися про тимчасове припинення військових дій. Отже, в результаті таких переговорів, було створено національно-територіальну автономію для козацького стану населення укаїни. Умови зборівського договору, проголошеного, як “декларація ласки короля, даної на пункти прохання війська запорозького” не збиралися виконувати ні польща, ні україна. Особливо викликав протест пункт 6-ий про зрівняння православних і католиків. Православний митрополит так і не дістав місця в сенаті. Польський уряд не здійснив амнестії, багатьох повстанців було страчено. обидві сторони розуміли неминучість нової війни. Тому богдан хмельницький шукає нових союзників і знову звертається до москви. На цей раз російський цар дає згоду. Це було затверджено у земському договорі, який, проте, не був виконаний. Навесні 1651 року поляки розпочали військові дії. У червні 1651 року хмельницький терпить поразку в битві під м.берестечко над р.стирем через зраду татарського хана іслам-гірея третього. На самому початку бою татари почали тікати. Хмельницький і виговський поїхали за допомогою.командувати військом залишили і.богуна, який почав виводити військо з бою. Але серед повстанців зчинилася паніка. Вони кинулися тікати і понад 30.000 їх втопилося у річці. 4 серпня 1651 року литовський гетьман радзівіл узяв чернігів та київ. Міщани спалили поділ, щоб не дати його литовцям. В серпні цього ж року гетьман із козацькою дружиною веде переговори з польським королем про умови нового договору. Таким чином, 28 вересня 1651 року, був заключений новий договір. За білоцерківським договором влада гетьмана обмежувалася лише одним, київським, воєводством, кількість війська не повинна перевищувати двадцяти тисяч. Селяни, що не ввійшли до козацького реєстру, поверталися під владу польських феодалів. Але й цей договір не був виконаний. Один із шляхтичяв у сеймі наклав на нього “вето”.

III – 1652-поч.1654 р У 1652 році відбулася битва на урочищі-батіг, в якій хмельницький отримав блискучу перемогу. По дорозі під батогом син богдана хмельницького тиміш зустрів двадцятитисячне військо гетьмана калиновського. Поляки зазнали нищівної поразки. 1 жовтня 1653 року земський собор у москві підтверджує приєднання уктраїни до складу росії. До україни вирушила делегація з посольства на чолі з боярином бутурліним, для подальших переговорів. Але нове лихо чекало далі: обложене козаками у грудні 1653 року польське військо з корольом яном-казиміром вже готове було капітулювати, але поляків знову врятували татари, уклавши з ними сепаративний мир. хмельницький потерпів поразку і залишив поле бою. Це був завершальний етап війни.

I етап (лютий 1648 - серпень 1657) - найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби. 1654 Переяславська угода з Росією, роком «возз'єднання», у якому вбачалася основна мета повстання.

II етап (вересень 1657 - червень 1663) - громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на 2 гетьманства.

III етап (червень 1663 — вересень 1676) - боротьба за возз'єднання Української держави. падіння гетьмана П. Дорошенка 1676 р.

V. Закріплення нових знань

Бесіда за питаннями

    • Чому Б.Хмельницького вчені вважають найвизначнішим військовим і політичним діячем України ?

    • Б.Хмельницький – визначний дипломат свого часу. Які факти із його життя свідчать про це ?

    • Чому Б.Хмельницький добивався укладення військово-політичного союзу з Іслам – Гіреєм ?

    • Що ви знаєте про родовід , походження Б.Хмельницького ?

    • Яка освіта була у Б.Хмельницького ?

    • Яка була родина Б.Хмельницького ?

    • Яка трагедія сталася у родині Б.Хмельницького ?

    • Які факти свідчать про великий авторитет й вплив Б.Хмельницького на З. Січі ?

    • Поразок у Б.Хмельницького у період Визвольної війни було небагато, та й провину за це не можна класти на Б.Хмельницького, як полководця. Де були ці поразки , чому?

    • У якому бою татари викрали Б.Хмельницького та протримали його у полоні 2 тижні ?

    • Яке місто було столицею Б.Хмельницького?

    • Коли помер Б.Хмельницький і де він похований ?

    • Кого військова рада 1657р. проголосила спадкоємцем гетьмана Б.Хмельницького без виборів ?



VІ. Підсумки урок
VІІ. Домашнє завдання

КЛАС: 8 ДАТА: УРОК № 20

  1   2   3   4   5

Схожі:

Уроку: Урок Тема : Вищі спорові рослини. Загальна характеристика вищих спорових рослин
...
Урок: Переяславська рада 1654 р міфи і реальність
Мета: з’ясувати передумови та основні положення україно російського договору 1654 р
Урок на тему: Франція розвинута держава
Сформувати в учнів систему знань про економіко-географічне положення Франції, передумови й причини високого рівня розвитку господарства...
Урок №54 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта»
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
Урок №63 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратний тричлен. Розв'язування рівнянь, що зводяться до квадратних рівнянь та їх використання для...
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
4 Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі...
Розділ І Передумови запровадження віртуального моделювання в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ПТНЗ
Урок №41 Тема. Урок узагальнення та
Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка