Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі Мета уроку


Скачати 68.49 Kb.
НазваТема уроку: Виникнення Запорізької Січі Мета уроку
Дата30.10.2013
Розмір68.49 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
Тема уроку: Виникнення Запорізької Січі

Мета уроку: з'ясувати як і чому виникло українське козацтво; розповідати про появу перших січей і діяльність Дмитра Вишневецького; характеризувати життя й побут козаків; продовжити розвиток навичок критичного мислення учнів; виховувати почуття поваги до історичного минулого.

Основні поняття і терміни: козак, Дике Поле, Дніпровський Низ, Великий Луг, Запоріжжя. Обладнання: підручник, електронна карта, атлас, мультимедійна дошка.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

III. Мотиваційний аспект

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Термін «козак», його походження.

2. Причини виникнення козацтва.

3. Дмитро Вишневецький та перша Запорізька Січ.

4. Устрій Запорізької Січі.

V. Закріплення нових знань учнів

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент (вчитель на дошці показує Слайд 1 де відображена тема, Слайд 2 – мета уроку)

II. Актуалізація опорних знань учнів Слайд 3

  1. Якими були основні стани українського суспільства?

  2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні.

  3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.

III. Мотиваційний аспект.

Кожну країну люди асоціюють з якоюсь її принадою, наприклад Франція нам відома завдяки Ейфелевій вежі, Версалю, Парижу… США – статуї Незалежності, Лондон – сильні тумани та дощі. Якщо розглядають Україну, то однією із принад вважають козацтво. Тому наша задача вивчити якомога краще цю нашу принаду.

IV. Вивчення нового матеріалу

Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р. у хроніці Мартина Бєльзького (Слайд 4). Вчитель зачитує із слайда витяг з документу.

 В к. XVст. Межа розселення українців сягла так званого Дикого Поля.

Вчитель говорить учням відкрити сторінку 37 підручника і записати визначення поняття Дике Поле. А також зачитати документ:

ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ
Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.

Вчитель задає питання:

1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте?

2. Чим Дике Поле приваблювало українців?

3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?
Далі вчитель озвучує Слайд 5.

Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.
Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища)    яких    були    розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.
Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.

Тому існувало багато причин для створення такої організації як козацтво.

Вчитель озвучує і показує Слайд 6 «Причини виникнення козацтва»
     У середині  XVI  ст.  литовський уряд    вирішив    використати   досвід  козаків   і   розпочати   на   південному прикордонні    будівництво    фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів   удалося   лише   князеві   Дмитру Вишневецькому.

Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка. Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.
Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України  поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної структури.  Козакування як побутове явище ставало звичним для
тогочасного українського суспільства.  

Вчитель просить учнів приготувати контурні карти і включає перегляд фільму про козацтво, але попереджує, що треба уважно стежити за сюжетом і якщо він зупинить фільм, то треба помітити на карті територію Дикого Поля, війська Запорізького тощо.

Перегляд уривку фільму №1(з циклу КРАЇНА, створеного телеканалом ІНТЕР ).

Спочатку «ходити в козацтво»  означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової справи козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.

Вчитель демонструє Слайд 7, а також надає учням для перегляду уривок фільму №2(з циклу КРАЇНА, створеного телеканалом ІНТЕР ). .
Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана. Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку. На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».
По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.

Дмитру Вишневецькому навіть поставили пам’ятник на о. Хортиця. (Слайд8, 9, 10 )
На рубежі 70 – 80-х рр. XVI ст.в Україні виникла ситуація, що змусила козаків створити єдину військово-політичну організацію:

1. Збільшилась їх чисельність.

2. Річ Посполита намагалась підкорити козаків собі.

І була створена така організація Запорізька Січ. Вчитель просить учнів виписати з підручника цей термін.

Таких Січей існувало багато – 8. Слайд 11,12,13(під запис),14,15

Зачитати документ на ст..43.

V. Закріплення нових знань учнів

1. Що таке Дике Поле?

2. Що таке козацтво?

3. Що ви дізнались про козаків?

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання: параграф 5, доповнити контурну карту, позначивши там Запорізькі Січі.

Схожі:

Урок №17. Тема: Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
Мета З’ясувати причини виникнення козацтва, Запорозької Січі. Створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі
Тема уроку. Зрізана піраміда. Мета уроку
Мета уроку: вивчення властивості площини, яка перетинає піраміду і паралельна основі; формування поняття зрізаної піраміди
Тема уроку. Вписані та описані призми і циліндри. Мета уроку
Мета уроку: формування понять вписана призма, дотична площина до циліндра, описана призма
Тема уроку
Мета уроку: Ознайомити із поняттям оригамі, збагатити знаннями про історію його виникнення, ознайомити із видами оригамі та способами...
Тема уроку. Об'єм циліндра. Мета уроку
Мета уроку: формування знань учнів про об'єм циліндра, а також умінь знаходити об'єми циліндрів
Тема уроку. Площа сфери. Мета уроку
Мета уроку: вивчення формули для площі сфери; формування вмінь застосовувати вивчену формулу до розв'язування задач
Уроку: «Вода знайома і загадкова» Мета уроку: Навчальна
Тема: Гідросфера Тема уроку: «Вода знайома і загадкова» Мета уроку: Навчальна: Продовжити формування системи знань про гідросферу...
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
УРОКУ Тема уроку
Методична мета уроку: Інтерактивне навчання учнів графічного представлення даних електронних таблиць засобами мультимедіа з використанням...
Уроки №1,2 Тема уроку
Мета уроку: Систематизувати знання учнів про розміри антропогенної дії на природне середовище, про виникнення глобальних проблем,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка