Урок-дослідження Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" тема національно-визвольної боротьби. Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми. Прометей, нове життя міфологочного образу. Лірична композиція поеми


Скачати 108.02 Kb.
НазваУрок-дослідження Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" тема національно-визвольної боротьби. Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми. Прометей, нове життя міфологочного образу. Лірична композиція поеми
Дата15.06.2013
Розмір108.02 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
Урок-дослідження

Тема: Т.Г. Шевченко. Поема "Кавказ" – тема національно-визвольної боротьби.Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми. Прометей, нове життя міфологочного образу. Лірична композиція поеми.

Мета: з`ясувати суспільно-політично позицію Т.Шевченка, продовжувати розвивати вміння розглядати художній текс у єдності форми і змісту з історичним контекстом; виховувати почуття національної гідності та повагу до борців за свободу свого народу

Обладнання: ілюстрації до твору, текст поеми, підручник.

Хід уроку

Борітеся-поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святих!

Т.Шевченко, "Кавказ"
I. Організаційний момент

Учитель.

Сьогоднішній урок готували кілька груп, які опрацьовували ідейно-художній зміст поеми та підготували цікаві нам повідомлення. Кожна група, визначивши доповідача, співдоповідача, матиме змогу висловити свою думку з приводу з приводу прочитаного та почутого.

ІІ. Запис у зошити теми уроку

I група – історія написання поеми

II група – історичні джерела

III група – Яків де Бальмен офіцер-художник

ІV група – ідейно-художній зміст поеми

V група – міфологічний образ Прометея

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Дослідник I групи

Тематика поетичних творів Т.Г.Шевченка періоду «трьох літ» значно розширюється. Поет пише поему "Кавказ" 18 листопада 1845р. в Переяслові. Безпосереднім поштовхом до написання твору стала загибель під час Даргинського походу царських Військ Якова де Бальмена – друга Тараса Шевченка. У смерті де Бальмена поет звинувачує не горців, а царат, який вів війну проти кавказьких народів. Т.Шевченко радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом багатьох років захищав свою волю, мужньо вів боротьбу проти війська та завдавав йому поразки за поразкою. Горці, на жаль, не перемогли, та якщо об’єднаються всі народи, самодержавство впаде.

Фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який повернувся з Кавказу, розповів Т.Шевченку про найменші подробиці побути горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Тарас Григорович написав поему "Кавказ", в якій піднімає питання про право на щастя всіх поневолених народів.

Історик II групи

Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. У 1817-1864 роках на Кавказі йшла війна, кінцевим результатом якої було входження його до складу Росії. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані і Чечні, де її з 1834 очолив сміливий воєначальник Шаміль. Визвольний рух гірських народів набув релігійної оболонки. Однак, незважаючи на це, не можна, не відзначити антиколоніального і антифеодального змісту руху горців Чечні і Дагестану, які вели справедливу визвольну боротьбу проти царського колоніалізму і хансько-бекського володарювання. Приєднання цих народів було проведено насильницькими методами, властивими царату. Тривала героїчна боротьба Кавказьких народів проти царських військ принесла горцям найбільшу славу.

Біограф ІІІ групи

Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.

Співдоповідач IІІ групи

Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М.Савича, який їхав за кордон, А.Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки".
Учитель.

Поему "Кавказ" називають то поемою, то ліричним твором типу медитації. Він не має ні сюжету, ні героїв-персонажів. Композиція поеми – це низка монологів, кожний з яких містить у собі чітко визначений зміст.

Словникова робота

Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.

Інвектива – гострий виступ проти кого-небудь, чого-небудь.
IV. Осмислення матеріалу

Робота з текстом поеми "Кавказ".

1. Яким пейзажем починається поема та яка його роль?

2. Що говорить Т.Шевченко про загарбницьку політику царського уряду в поемі?

3. З якою метою поет в поемі поставив царя в один ряд з псарями, гончими і хортами?

4. Пригадаєте, де ще ви зустрічали образ Прометея? Символом чого є Прометей у світовій літературі?

5. Кого поет зображує в образі орла?

Дослідник IV групи

Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей. До образу його зверталися митці багатьох народів різних епох. У російській літературі до образу Прометея звертався М.Ломоносов. В Українській літературі після Шевченка вдається Леся Українка в драматичній поемі "В Катакомбах". Неофіт-раб заявляє, що він віддасть честь титану Прометею, який завзято боровся проти рабства. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі не ситого орла – царат, який "Карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває". Народ безсмертний, тому царат "не вип’е живущої крові", "не скує душі живої". Поет радіє, що серце народу "знову оживає і сміється". Як гімн не здоланності народів, звучать натхненні слова "Невмирає душа наша, не вмирає воля".

Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел – це два ворожі табори – народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство терзає його щомиті, він прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворчі сили. Образ Прометея не тільки закликав народи до боротьби проти царату, а й виховував віру в перемогу над самодержавством.

Співдоповідач IV групи

Твір Шевченка "Кавказ" дав тему для відомої картини російського художника І.Рєпіна "Прометей", що яскраво ілюструє поему "Кобзаря". На ній відтворено прикутого до кавказької скелі титана Прометея, якого клює орел. Рєпін відтворив становище поневоленого люду. Прометей у нього – це символ народу-мученика, який готовий порвати кайдани. На цьому акцентує увагу також ілюстрація відомого сучасного українського художника В.Куткіна, на якій Прометей зображений могутнім велетнем, здатним порвати кайдани і розправитися з орлом.
Довести думку

1. "Кавказ" називають поемою, а чи всі ознаки жанру наявні в творі? Дехто називає твір-одою, віршем-роздумом. Чому ж саме поема?

2 .Залежно від чого веде поет розповідь у поемі у контрастному плані: від сарказму – до задушевної лірики, від глузування – до щирого пафосу?
Дослідник IV групи

Т.Шевченко був великим майстром з малювання контрастних картин. У всій поемі протиставлені царат, його прибічники, гнобителі різних мастей, з одного боку, і трудовий поневолений народ – з другого різко протиставляється одна одній дві слави: царська і тих, хто виступає проти царів:

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава!

І вам слава, сині гори,

Кригою окуті,

І вам, лицарі великі,

Богом не забуті.

У першій частині уривка "слава" звучить різко саркостично: цей образ ніби підсумовує зображення загарбницької війни як кривавого полювання. Тут стоять поруч мисливські хорти, псарі й царі. Початок наведеного уривка, де співається слава царям і їх прибічникам, написаний ямбом, який широко використовувався в сатиричних жанрах.

Звертаючись до всіх народів, уярмлених царатом Шевченко закликає: "Борітеся –поборете!", бо "за вас правда". Так забриніли в поемі виразні революційні мотиви.

Бесіда

1. Назвіть художні засоби, за допомогою яких поет викриває загарбницьку

політику царату.

2. У чому Шевченко звинувачує служителів церкви?

3. В яких рядках поеми розвінчується гуманність російського колонізатора?
Літературний критик V групи

Поема "Кавказ" починається похмурим пейзажем гір. Щоб підготувати читача до розповіді про трагічні події, поет використовує метафори:

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Типовим для поеми є такі засоби художньої зображальності, як анафори:

Не нам на прю з тобою стати!

Не нам діла твої судить!

У звертанні до Бога Шевченко багато разів у різних відмінках повторює епітет наша, підкреслюючи спільність долі всіх народів імперії – "правда наша п’яна спить". Царат призводить до того, що "течуть... кривії ріки", що тяжко зароблений "хліб насущний" селянка замішує не водою, а "кривавим потом і сльозами". Ця метафора теж народного походження. Повторення дієслова плакати – "нам тільки плакать, плакать, плакать" – поет передає безперервність страждань і горя народного. Постійні епітети, риторичні питання й оклики загострюють сатиричне спрямування твору.

А сльоз, а крові? Напоїть

Всіх імператорів би стало

З дітьми і внуками втопить

В сльозах у дов’їх. А дівочих,

Пролитих тайно серед ночі!

А матерніх гарячих сльоз!

А батькових, старих, кривавих!
Вдавшись до гіперболи й анафори, Шевченко створив градацію обурення й гніву до винуватців не тільки трагедії війська. Афоризми поета добре розкривають ідейне спрямування твору. То вони закликають до боротьби і висловлюють віру в перемогу народу ("не вмирає душа наша, не вмирає воля"), то характеризують становище поневоленого народу ("Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить"), "Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує", то різко картають гнобителів ("ви любите на братові шкуру, а не душу"). Живучість цих афоризмів – найкращий доказ популярності "Кавказу". Хоч поема вперше була надрукована в Лейпцігу 1859 р. але поширювалася ще до того в рукописних списках, і окремі рядки з "Кавказу" стали крилатими задовго разом до друку.
Аналітик V групи

Злидні, безправ’я, насильство, продажність, темнота, переслідування передової думки та рабство – усе це притаманне царській імперії. Облудні ж тирани сміють називати себе справжніми християнами, "котрі малим ситі", все роблять по закону і показують сліпим "сонце правди".

Звертаючись до Христа, Шевченко запитує, за кого ж розіп’явся Син Божий. Адже самі священики насміялися над його вченням: проповідуючи "не убий", вони освячують масове вбивство, благословляють військо на справу закабалення народів. До відправки на фронт перед вишикуваним полком правилась церковна служба, наприкінці якої священик свяченою водою кропив солдатів благословляючи їх на "ратні подвиги". А літерація на "р" посилює від викриття тих церковників, що за одно з царатом: "За кражу, за війну, за кров", – ось за що моляться вони, лицемірно називаючи себе послідовниками Христа. Солдатів змушували проголошувати молитву за царя, щоб Бог дарував перемогу у війні "православному царю-батюшці". Дбаючи про краще майбутнє народів Росії, Шевченко застерігає: якщо вони дадуть себе уярмити – їх чекають тюрми, кайдани і "кнути узловаті".
Історик V групи

...Продаєм

Або у карти програєм

людей... не негрів... а таких

Таких хрещених… но простих.

Ми не гішпани: край нас «Боже»,

Щоб крадене перекупать...
Ці рядки свідчать нам про те, що Микола І підписав так званий "договір п’яти" про заборону перевозити африканських негрів-рабів до Америки. На виконання цього договору 26 березня 1842р. цар підписав указ "О предании суду и наказании российских подданых, которые будут изоблечены в каком-либо участии в торговле неграми". Це було зухвалим лицемірством, бо, осуджуючи іспанців які перепродали кілька тисяч рабів, Микола І дозволяв торгувати мільйонами кріпаків у себе вдома. Породистого собаку в Росії цінували вище, ніж кріпака. З рештою, був "проданий" і сам Шевченко. Український поет зірвав маску гуманності з коронованого ката, показав світові його справжнє обличчя.
V. Підсумок

1. Визначте тему та ідею поеми Т.Г.Шевченка "Кавказ"

2. Поясніть слова І.Франка: "Кавказ" – це огниста інвектива проти "темного

царства"

Тестове завдання

1. Укажіть, який художній прийом використав Т.Г.Шевченко для викриття самодержавного ладу у поемі "Кавказ"

А) протистояння;

Б) метонімію;

В) антитезу;

Г) сарказм;

Д) синекдоху.

2. Поему "Кавказ" Т.Г.Шевченко присвятив

А) В.Григоровичу;

Б) В.Жуковському;

В) К.Брюллову;

Г) П.Шафарику;

Д) Якову де Бальмену;
3. Поема "Кавказ" вперше була надрукована у

А) Переясла 1845 р.

Б) Лейпцігу 1859 р.

В) Києві 1847 р.

Д) Петербурзі 1858р.

Г) Москві 1843р.
4. Викриття загарбницької політики російського самодержавства – це тема поеми

А) "Наймичка"

Б) "Великий льох"

В) "Кавказ"

Д) "Єретик"

Г) «І мертвим, і живим...»
5. Сатирична поема з елементами лірики та героїки

А) "Сон"

Б) "Єретик"

В) "Наймичка"

Г) "Кавказ"

Д) "Великий льох"
6. Відомий український композитор Станіслав Людкевич створив симфонію-кантату до поеми

А) "Катерина"

Б) "Гайдамаки"

В) "Кавказ"

Д) "Єретик"

Г) "Сон"
7. Назвіть символічний образ із поеми "Кавказ", який передає незламність титанізм народів.

А) неситий орел;

Б) Прометей;

В) Бог;

Г) Сибір.
8. Пророчі слова Великого Кобзаря "Борітеся-поборете!" є рядком поеми.

А) "Єретик"

Б) "Гайдамки"

В) "Кавказ"

Г) "І мертвим, і живим..."

Д) "Сон"
9. "Огненою інвективою" Іван Франко назвав поему.

А) "Гайдамаки"

Б) "Наймичка"

В) "Кавказ"

Г) "Єретик"

Д) "Сон"
10. Установіть відповідність між фрагментом твору і його назвою:

1. А онуки? Їм байдуже А) "Кавказ"

Панам жито сіють

2. "Не вмирає душа наша, Б) «Гайдамаки»

Не вмирає воля".

3. "Чи довго ще на сім світі В) «Катерина»

Катам панувати".

4. Отаке-то на сім світі, Г) «Сон…»

Роблять людям люде!

Того в’яжуть, того ріжуть,

Той сам себе губить...

5. "Встане Україна Д) «Великий льох»

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить.»
11. Назвіть слова, із поеми «Кавказ», у яких звучить гімн нездоланності народів

А) «По закону апостола

Ви любите брата.»

Б) «За вас правда, за вас слава

І воля сватая»

В) «От молдованина до фінна

На всіх язиках все мовчить...»

Г) «Не вмирає душа наша, не вмирає воля»

Д) «Ви любите на братові шкуру, а не душу.»
12. Заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога російського самодержавства – провідна ідея поеми

А) "Єретик"

Б) "Сон…"

В) "Кавказ"

Г) "Гайдамаки"

Д) "Великий льох"

VІ. Оцінювання учнів і мотивація оцінок

VIІ. Домашнє завдання

Скласти цитатний план до усної розповіді на тему: «Художні особливості «Кавказ» Т.Г. Шевченка»

Схожі:

Урок №6 Тема: «Поема «Гайдамаки»
Тема: «Поема «Гайдамаки». Історична основа твору. Сюжет і композиція. Героїчний характер поеми. Робота над текстом»
Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю
«Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю
«Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Тема: Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю
...
Показ боротьби українського народу за визволення в історичній поемі Т. Шевченка „Гайдамаки”
Мета: з’ясувати історичну основу поеми Т. Шевченка „Гайдамаки”, дослідити історію написання та видання твору, його ідейно-тематичну...
Т. Г. Шевченка як громадянина, митця й людину; за допомогою
У глибині сцени застигли 4 картини: Малий Тарас і мати, Оксана і Шевченко, юнак Шевченко, старий Шевченко. Звучить “Июнь” 1 частина...
„ КРАСА”
Тема. „ Під владою краси”. (Франческо Петрарка – державний діяч, філософ, поет. Лірична збірка „Книга пісень”)
«Шевченківське у Василя Симо-ненка» я обрала слова з поеми Т. Г....
Біївців од станції Вила. Коли глядь: нас наздоганяє підвода, де сидять… Тарас Шевченко, Іван Фран-ко і Леся Українка. Шевченко зупиняє...
Тема: Композиція у живописі. 5 клас.(4 урок)
Виявлення задуму композиції, відповідних настроїв засобами художніх технік.(Слайд 1)
Нащадок схилить радісне чоло. В. Сосюра Обладнання
Мета: показати багатство змісту й художність образів поеми; вчити учнів творчо сприймати класичну літературу, робити частковий ідейно-художній...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка