Показ боротьби українського народу за визволення в історичній поемі Т. Шевченка „Гайдамаки”

• 
  Чи масовим було повстання? Як про це сказано у поемі „Гайдамаки”? (осталися діди та діти, навіть жінки пішли в гайдамаки)
  

Літературознавці:

2. Джерела поеми „Гайдамаки”

а) Повідомлення учня:

- Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень — «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» стала його улюбленою.) «Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказував так, як чув од старих людей...», - згадував Т.Шевченко.

- Розповіді діда Івана про Коліївщину, про гайдамаків. "Гайдамаки" були для Тараса Григоровича одним із найдорожчих творів і тому також, що серед джерел поеми, поряд із історичними працями та народними переказами й легендами, були родинні спогади про Коліївщину. "... це вже було в моїй крові, я ж рідний внук одного з гайдамаків" [16], – казав Шевченко на засланні одному з найближчих своїх друзів – польському історику та художнику Броніславу Залеському.

Учитель української літератури:

– Як Т.Шевченко у „Епілозі” сказав про те, звідки дізнався про повстання і як він сприйняв це?

(Учні зачитують):

- Історичні джерела ( «Історія Малої Росії» Д.Бантиша-Каменського , «Історія Русів» невідомого автора, «Історія королівства польського» тощо).

б) Робота з підручником: виписати джерела твору – ст. 198)
3. Ідейно-тематична спрямованість поеми „Гайдамаки”, особливості сюжетно - композиційної структури твору. Повідомлення учня:

а) Тема твору – зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування на Правобережній Україні у 1768 р; правдиве відтворення злиденного, підневільного становища українців за часів кріпацтва, свавілля і жорстокість польської шляхти, нестримного бунтарства, його спопеляючої ненависті до гнобителів; сили і працьовитості нашого народу, його волелюбності й моральної краси.

б) Жанр твору – героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея. Узявши за основу історичні події, письменник надав їм романтичного забарвлення, відтворив з глибокою схвильованістю, тугою і любов’ю. Це є визначальною особливістю поеми, що надає їй самобутності.

в) Робота з підручником: виписати у зошити формулювання теми та жанрові ознаки твору – ст. 198

г) Особливості композиції поеми. У поемі два вступи (лірико-філософський) та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінці твору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).

Композиційні особливості: вставні пісні, ліричні відступи, автор – співучасник зображуваних подій, відсутність розв’язки.

У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: історія особистого життя Яреми та розгортання і хід повстання під назвою Коліївщина.

ґ) Робота з підручником: виписати особливості композиції та сюжету твору – ст. 198

4. Повстання гайдамаків в історії та відображення його у поемі Т.Шевченка:

а) Повідомлення учня – історика про маршрут повстання (карта, хід повстання – до м.Умань)

б) Запитання літературознавцям для обговорення і дослідження змісту твору:

1. «Інтродукція». Які причини виникнення конфедерації називає поет?

2.”Титар”. На прикладі якого епізоду автор показує головну причину гайдамацького руху?

3.«Свято в Чигирині». Якими епізодами Шевченко підкреслює всенародність повстання?

4.«Треті півні». В яких рядках розділу розкривається мета Коліївщини? Яка вона? З якою метою автор подає картину роз­бурханого Дніпра? Як називається ця фігура?

5.«Червоний бенкет». Якою кольоровою гамою передана картина народної помсти? Чому?

6.«Гупалівщина». Якими рядками автор підкреслив всенародність повстання?
в) Повідомлення учнів – літературознавців про епізоди повстання у поемі „Гайдамаки” та їх сюжетна роль

-експозиція : – політична ситуація у Польській державі, розгул конфедератів;

— збиткування корчмаря Лейби з наймита Яреми;

-зав’язка: зіткнення інтересів українського трудового народу та польської шляхти і їхніх прислужників – освячення ножів, початок повстання; Ярема прощається з Оксаною, йде у гайдамаки;

-кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружується з нею;
г) Образна система поеми. Повідомлення учня про 2 групи образів, про головних героїв поеми.

Історики:

ґ) Повідомлення учнів про ватажків Коліївщини – Івана Гонту та Максима Залізняка (у супроводі презентації)

д) Повідомлення учня про закінчення повстання, роль Катерини ІІ у цьому (у супроводі презентації)
е) Слово учителя літератури. Так завершилось всенародне повстання. Перемогу не вдалось здобути. Бажана воля не прийшла на українську землю. Але Коліївщина закарбувалася в народній пам'яті, а своїми “Гайдамаками” Шевченко закріпив її там назавжди.
Чому Т.Шевченко основний зміст поеми завершує зображенням картини перемоги повстанців над конфедератами, а про його розв’язку коротко говорить в Епілозі?

(епілог: повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі «на чужому полі», остаточне приборкання України, самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»).

– Композиційною особливістю поеми є відсутність розв'язки (очевидно, з метою уникнути цензурних заборон).

є) Ідейне звучання поеми Т.Шевченка „Гайдамаки”.

– звеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв – лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

– заклик до об’єднання слов’янських народів у дружну родину: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська земля» — зазначив письменник у передмові до твору.
ж) У чому особливість поеми Т.Шевченка?

Повідомлення учня – літературознавця:

У поемі все підпорядковано показові причин наростання народного гніву та великого розмаху повстання. Події розгортаються у швидкому темпі, яскраві картини динамічно змінюють одна іншу. Автор порушує багато проблем, актуальних і сьогодні, переданих словесно:

«...А за віщо,

За що люди гинуть?

Старих слов’ян діти

Вмились кров’ю.

А хто винен?»

Віршування і проза сплелись в одну цілісну поему. У композицію твору вплетені пісні й ліричні авторські відступи, саме тому відчувається присутність і гаряче співчуття автора в кожному рядку поеми. Природні картини у «Гайдамаках» також фольклоризовані, вони наче живуть разом із подіями життя народного. Щедро вживається військова лірика часів козацтва, назви з прикладками (пани-брати, батьку-отамане). Багата поема на тропи: епітети, метафори, гіперболи, символи, одухотворення.

Народність поеми «Гайдамаки» полягає в правдивому відтворенні історичних подій, правильному показі рушійних сил, в оцінці зображеного з погляду трудового люду, у вираженні глибокого співчуття до пригнічених верств суспільства, пошуках шляхів боротьби за їхнє національне й соціальне визволення. Трактування Шевченком Коліївщини (від колій — той, що коле) як соціально- і національно-визвольного руху поневоленого панською Польщею народу України лягло в основу наукової оцінки цього соціального явища в історіографії пізнішого часу.
5. Рефлексія.

Поема викликала досить суперечливі критичні відгуки сучасників автора.

Позитивно оцінили її Є.Гребінка, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко, І.Вагилевич. М.Добролюбов так схвально висловився про поему: «У Шевченка ми бачимо всі елементи народної української пісні. Її історична доля навіяла йому цілу поему «Гайдамаки», напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові малоросійських народних дум». А О.Кониський придержувався думки, що „Шевченко говорив те, що говорила народна душа, що сказав би на Україні кожен і кріпак, і козак, коли тільки був спроможним висловити свої думки, свої болі, що кипіли біля серця з тяжкої щоденної праці в ярмі”

Негативно оцінили поему П.Куліш, В.Бєлінський. П.Куліш, зокрема, стверджував: „Це перемога м'ясників, а драма Ваша — кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся.”
Займи позицію: То хто ж такі гайдамаки – визволителі чи розбійники?

Ваша позиція щодо оцінки поеми сучасниками Т.Шевченка.
О.Слоньовська (сучасний український літературознавець): “Читати “Гайдамаки” Шевченка можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах... і повторювати Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозумі­ти повстанців, відчути страждання уярмленої нації — і виправдати сподіяне”.
6. Тестова перевірка здобутих на уроці знань та самоконтроль (на слайді монітора).

Відповіді: 1. В 2. А,Б,В 3. В 4. В 5. В 6. В
V. Підсумок уроку. 1. Бесіда з учнями:

– Кому адресований цей твір? Чого він нас навчає?

(Вчитися в гайдамаків волелюбності, збереження людської та національної гідності, громадянської мужнос­ті, нескореності перед поневолювачами).

2. Оцінювання роботи учнів на уроці (учитель літератури та учитель історії)
3. Заключне слово учителя української літератури.

Концептуально-історична сюжетна лінія охоплює в часовому художньому просторі десь півроку, тоді як Коліївщина тривала насправді якийсь місяць. Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.
VІ. Домашнє завдання.

1. Виписати елементи історичної правди і відображення її в поемі Т.Шевченка у таблиця

ПОДІЯ В ІСТОРІЇ

ПОДІЯ У ПОЕМІ

2. Підготуватися до семінарського заняття «Образи поеми Т. Г Шевченка «Гайдамаки». Завдання в групах (І - М.Залізняк, І.Гонта, ІІ – Ярема Галайда, ІІІ – конфедерати, ксьондзи): підібрати цитати; скласти план; дати характеристику образам .

3. Індивідуальні завдання: використання сюжету поеми „Гайдамаки” різними видами мистецтва
Список використаної літератури:

1. Шевченко Т. Гайдамаки. Поема – К.,1983

2. Неділько Г.Я. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.:Рад.школа,1988. –245 с

3. Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.

Смілянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1




Розробка уроку,

проведеного у 9-А класі

Сорочинською С.К. ,

учителем української

мови та літератури,

Кавун І.М.,

учителем історії

Сміла - 2013