|
|
Скачати 92.45 Kb.
|
|
Урок №6 Тема: «Поема «Гайдамаки». Історична основа твору. Сюжет і композиція. Героїчний характер поеми. Робота над текстом». Мета: проаналізувати історичну концепцію Гайдамаччини, літературно трансформовану Т.Шевченком, розглянути сюжет і композицію твору, його героїчний характер; вчити дітей працювати з додатковою літературою; виховувати старшокласників в дусі народної моралі й національної гідності. Обладнання: ілюстрації до творів Т.Шевченка, портрети І.Гонти та М.Залізняка, твори. Тип уроку: комбінований. Форми роботи: повідомлення учнів, коментоване читання тексту, евристична бесіда, словникова робота, «займи позицію». Словник: конфедерації, інтродукція. Шевченко говорив те, що говорила народна душа, що сказав би на Україні кожен і кріпак, і козак, коли тільки був спроможен висловити свої думки, свої болі, що кипіли біля серця з тяжкої щоденної праці в ярмі. О.Кониський Хід уроку І. Актуалізація опорних знань
ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель Поема «Гайдамаки» була видана окремою книжечкою в 1841 р. в Петербурзі й одразу стала дуже популярною серед українців. Її не лише охоче читали та обговорювали, а й переписували, поширювали у списках. У чому секрет величезної популярності в народі «Гайдамаків»? Ось як про це сказав О.Кониський (зачитує епіграф). Сьогодні на уроці ми дізнаємось:
ІІІ. Формування нових знань Учитель Ви пам’ятаєте, що теми, сюжети, образи-персонажі для своїх творів романтики брали переважно з усної народної творчості й історії, зокрема часів Гетьманщини. Молодий Шевченко не тільки ознайомлював з минулим рідного народу сучасників, а й виражав передові ідеї та суспільні потреби свого часу. З цією метою для художнього зображення він добирав епізоди героїчної боротьби трудового народу й козацтва з внутрішніми та зовнішніми ворогами. На уроках історії ви довідалися, що у 18 ст. антифеодальний рух і національно-визвольна боротьба набрали нових форм. Якщо раніше повсталі селяни громили садибу лише «свого» пана, то тепер вони організовувалися в невеликі рухливі загони, які не тільки руйнували поміщицькі маєтки, а й вступали в бої з регулярною армією та конфедератами. Це був так званий гайдамацький рух, який охопив майже всю Україну. У поемі «Гайдамаки» Шевченко відтворив найвищий етап цього руху – Коліївщину. Повідомлення учня Коліївщина – найбільше селянсько-козацьке повстання в Україні, яке розпочалося на Правобережжі в 1768 році. Назва цього руху походить від слова «кіл2, адже повсталі озброювалися всім, що було під руками. Поштовхом було те, що в 1734 році Катерина ІІ послала російські війська на підтримку свого ставленика – польського короля Станіслава Понятовського. Селяни ж вважали, що розпочалася війна Росії з Польщею, отже, є нагода теж отримати волю і помститися ненависним польським поневолювачам. Поблизу Чигирина, в урочищі Холодний Яр, навесні 1768 р. кілька сотень запорожців і гайдамаків очолив Максим Залізняк. Цей загін рушив в похід, до них приєднувалися все нові й нові сили. Визвольний рух охопив майже всю Київщину й Брацлавщину, поширився на Поділля, Волинь і навіть Галичину. Повстання будь-яку хвилину могло перекинутися на Лівобережну Україну, Запорожжя. Вибухнуло повстання в Польщі. Російський уряд допоміг польському уряду придушити повстання. Керівники Коліївщини були підступно заманені в пастку й ув’язнені, але повстанський рух тривав ще в 1769-1770 роках. Хто ж очолив повстання? Повідомлення учня Очолили повстання Максим Залізняк та Іван Гонта. Максим Залізняк підлітком подався на Запорожжя, але не затримався там довго. Є відомості, що у 60-х роках 18 ст. працював на рибних промислах на Дніпрі в Очакові. Напевно, незадовго до повстання якісь обставини життя змусили Залізняка стати послушником в Мотронинському монастирі. Навесні 1768 року в урочищі Холодний Яр біля Чигирина зібрав великий загін повсталих і захопив ряд міст на Київщині та Черкащині. Наприкінці червня 1798 р. полковник Гур’єв підступно заманив до себе на бенкет і заарештував Залізняка. Гайдамацьке військо, що залишилося без ватажків було роззброєне російською армією. Царський суд присудив Залізняка до побиття батогами і заслання на каторгу до Нерчинська. Іван Гонта народився в сім’ї кріпака. Юнаком був узятий до надвірної міліції графа Потоцького. У 1757 р. за вірну службу отримав від свого магната шляхетство і в до життєве володіння два села. Одружився зі шляхтянкою. Служив сотником надвірних козаків в Умані. Під час Коліївщини перекинувся на сторону повсталих і відкрив їм ворота в добре укріпленій Умані. Як підданий польського короля, після взяття в полон російським генералом Гонта був виданий польському суду. За наказом польського воєначальника Баронецького, в селі Серби Гонту піддали катуванням, а потім четвертували як зрадника і розбійника. Не менш жорстокою була розправа над іншими гайдамаками: лише в Кодні сконало їх в жахливих муках близько 3000. решту розвозили по містах і містечках України групами по 5-7 чоловік і страчували для залякування місцевого населення. Учитель Таке могутнє повстання не могло не залишити сліду в художній літературі, але деякі письменники та історики викривлено зображували гайдамаччину: мужніх народних месників трактували як кровожерних розбійників, «злодюг», «пятно в нашей истории». Щоб дати землякам приклад громадянської мужності та одночасно спростувати наклепи на Коліївщину, Шевченко й написав поему «Гайдамаки», над якою працював у 1839-1841 роках. Коли письменник задумує зобразити давні історичні події, він звертається до різних джерел, в яких вони відтворені. Для своєї поеми Шевченко брав матеріал з трьох джерел: усної народної творчості; розповідей старих людей, що були учасниками або свідками Коліївщини; з наукових праць, мемуарів, художніх творів. Про гайдамаччину в народній пам’яті збереглося багато переказів та народних пісень. Малий Тарас ще в дитинстві чув ці твори, а одна з гайдамацьких пісень («Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка») стала його улюбленою. Село Кирилівка знаходилось в зоні особливо активних дій Коліївщини, в яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст, велике враження на нього справляли спогади рідного діда – Івана Швеця. Шевченко вивчав історичні твори на цю тематику, однак не прийняв трактовку авторами гайдамаччини як кривавого розгулу дикої стихії, а її учасників – як розбійників. Відображаючи події Коліївщини так, як їх пам’ятав, розумів і оцінював сам трудовий люд, Шевченко в основному дотримався історичної достовірності фактів і оцінки їх народом. Гайдамаччину поет трактує як соціальну й національно-визвольну боротьбу українського народу проти польсько-панського поневолення, а учасників цього руху – як месників «за кривди людські», як народних героїв. З яких частин складається поема? Словникова робота Конфедерації – об’єднання, збройні союзи польської шляхти, невдоволені політикою Понятовського, зокрема законом 1768 року, за яким православні зрівнювались у правах з католиками, а права шляхти обмежувались. На Україні конфедерати знущались з народу, грабували, руйнували житла. Інтродукція – введення, вступ до музичного або словесного твору. Бесіда за змістом твору з елементами аналізу У першому пролозі («Інтродукція») автор викладає своє матеріалістичне розуміння світу, де все перебуває у взаємозв’язках, вічному русі, постійному розвитку через зіткнення і розв’язання суперечностей. Виділіть рядки, що свідчать про правильність висловленого твердження. Змалюйте історичне тло, на якому виник і протікав гайдамацький рух («Конфедерати»). Уважно прочитайте уривок з розділу «Галайда». Що ви довідалися про становище Яреми? Які риси характеру героя відзначив автор? Прочитайте ці рядки. Чому Ярема - «сирота багатий»? За що, на вашу думку, титарівна Оксана могла полюбити вбогого наймита? Як це її саму характеризує? Яке значення для молодої людини має глибоке, вірне, чисте кохання? Чому? («Титар») Чому Шевченко докладно описує звіряче катування титаря? (На конкретному, типовому для тих часів випадку відтворює дикий розгул конфедератів в Україні. Тут наочно показана основна причина виникнення гайдамацького руху – знущання польської шляхти над українським народом, нещадне пограбування його. Разом з тим автор готує читача до сприйняття зображених далі картин нещадної розправи повсталих мас зі своїм лютим ворогом, до оцінки дій повстанців як закономірних і справедливих). В розділі «Свято в Чигирині» вперше в українській літературі Шевченко застосував цікавий стилістичний прийом: поєднання віршованого тексту з прозовим. Окремі місця поеми мають драматичну форму; тут є навіть ремарки. Такий прийом викладу художнього матеріалу стає прототипом кіносценарію, що як жанр з’явився мало не через сто років. Які прошарки населення брали участь у повстанні? Які взаємовідносини були між ними? Якою була роль кобзарів в гайдамаччині? Перечитайте епізод освячення ножів. Які деталі свідчать про урочистість події? Про які злочини шляхти говорив благочинний? Чому він згадує Конашевича, Остряницю, Хмельницького, Наливайка, Богуна? (Хоч православна церква, як і католицька, проповідувала покору панам і владі, але в боротьбі проти покатоличення українського населення та нав’язування йому унії ставала на бік трудового люду). В розділі «Треті півні», глибоко шануючи історію рідного народу, поет гірко дорікає своїм сучасникам за байдужість до неї, до славних подвигів героїчних предків. Які мрії виразив поет у пісні Яреми «Ой Дніпре мій, Дніпре…»? Які переживання, передчуття охоплюють Ярему, коли він прямує до Черкас? В творах якого стилю вони використовуються? Розділ «Червоний бенкет» є одним з центральних як у розгортанні сюжету, так і в еволюції розвитку образу Яреми. Визначте, за допомогою яких зображувально-виражальних засобів поет малює картину розправи повстанців зі своїми ворогами? Чому змінився Ярема? Як ви розцінюєте факт, що вчорашній попихач не хоче прізвища Босий чи Голий? Перечитайте розділ «Гупалівщина». Поміркуйте над такими запитаннями: За допомогою якого творчого методу зображено вигляд сіл? В яких рядках автор підкреслює всенародний характер повстання? До якого художнього засобу він звертається, щоб висловити осуд міжнаціональної ворожнечі? Кого звинувачує в її розпалюванні? (Коліївщина тривала один місяць; в поемі «Гайдамаки» - «трохи не рік». Подібні відступи від життєвих фактів художньо виправдані. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет прагнув показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення). Що ми дізнаємось про долю головних героїв з розділів «Бенкет у Лисянці» та «Лебедин»? Як ви вважаєте, з якою метою в розповідь про криваву розправу зі шляхтою (розділ «Гонта в Умані») введено прекрасний опис ранньої весни? Знайдіть відповідні рядки в тексті, виявіть художні засоби, за допомогою яких створено образ цього явища природи. Яким подіям у суспільстві він протиставляється? Що можна сказати про ставлення автора до зображених подій? Останній акт кривавої трагедії – розгром Умані – посилюється епізодом вбивства й поховання Гонтою власних дітей. Чим пояснює ватажок гайдамаків свій жорстокий вчинок? У чому він шукає розради? Як ви ставитесь до вчинку й поведінки Гонти? Чому Шевченко, змальовуючи Гонту, відходить від історичної правди? У поемі не зображено розгрому гайдамацьких загонів, а також покарання повстанців. Лише в «Епілозі» повідомляється про страту Гонти, смерть Залізняка на засланні («на чужому полі»), а також про самоліквідацію повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взялися»). Про які події зі свого дитинства розповідає автор у «Епілозі»? пригадайте відповідний епізод із повісті С.Васильченка «Дитинство Шевченка». Що спільне в цьому епізоді та «Епілозі»? Що ви дізналися з цієї частини твору про долю Яреми? Як ви уявляєте його подальше життя? Досліджуючи текст поеми, ви помітили, що автор засуджує розбрат між слов’янськими народами. Перечитайте передмову, виділіть речення, де висловлена ця думка. Які художні засоби використав тут автор? ІV. Застосування одержаних знань «Займи позицію» Учні обирають певну думку: «так» або «ні». Згідно з цим вони групуються. Записують щонайменше три аргументи на захист своєї думки. У процесі обговорення можуть перейти в іншу групу, але обов’язково мотивувати свій перехід.
V. Підбиття підсумків уроку
VІ. Домашнє завдання Для всіх. Підібрати цитати з тексту для характеристики головних героїв: Яреми, І. Гонти та М.Залізняка, повсталого народу. Прочитати статтю підручника «Образи» (ст.187-193). |
|
Тарас Шевченко Гайдамаки поема Василию Ивановичу Григоровичу на память 22 апреля 1838 года «Не відтіля, каже, сходить, Та не так і світить; Отак, каже, було б треба» |
Урок засвоєння нових знань. Методи і прийоми: «розповідь» Тема уроку: Анна Ахматова. Риси акмеїзму в її творчості. Поема «Реквієм» (пізня поезія Ахматової) |
|
Урок-дослідження Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" тема національно-визвольної... Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" – тема національно-визвольної боротьби. Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми.... |
Показ боротьби українського народу за визволення в історичній поемі Т. Шевченка „Гайдамаки” Мета: з’ясувати історичну основу поеми Т. Шевченка „Гайдамаки”, дослідити історію написання та видання твору, його ідейно-тематичну... |
|
На фестивалі Woodstock Україна Гайдамаки представили нову програму... Гайдамаки традиційно беруть участь у більшості українських та європейських музичних фестивалей. Цього літа музиканти мають більш... |
«Катерина» ліро-епічна, соціально-побутова поема. Проблема соціальної... Тема: «Катерина» ліро-епічна, соціально-побутова поема. Проблема соціальної нерівності і трагічної долі селянки в тогочасному суспільстві.... |
|
2 до листа Міністерства освіти і Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки». Прочитайте напам’ять уривок із поеми |
Українська література Білет №1 Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки». Прочитайте напам’ять уривок із поеми |
|
Дидактичний матеріал зі світової літератури до вивчення творчості... Дидактичний матеріал зі світової літератури до вивчення творчості Миколи Гоголя. Поема «Мертві душі».(9 клас) |
Поезія Л. Костенко, О. Олесь, В. Симоненко, В. Стус Бажан М. Поема про кохання і безсмертя // Літературна Україна. – 1980. – 4 березня |