|
|
Скачати 101.41 Kb.
|
|
ПОДОРОЖ У СВІТ „ЕНЕЇДИ” І.П.КОТЛЯРЕВСЬКОГО Мета: показати багатство змісту й художність образів поеми; вчити учнів творчо сприймати класичну літературу, робити частковий ідейно-художній аналіз поеми; розвивати в учнів відчуття образного слова, спостережливість; виховувати гордість за свій народ, безмірну любов до України, рідного слова. Епіграф уроку: Над книжкою твоєї „Енеїди” Нащадок схилить радісне чоло. В.Сосюра Обладнання: схема маршруту Енея, індивідуальні картки оцінювання, кросворд, тести. ХІД УРОКУ 1. Організаційний момент 2. Перевірка домашнього завдання На попередньому уроці ми з вами почали вивчати творчість І.П.Котляревського, зокрема біографію видатного українського письменника, зачинателя і першого класика нової української літератури. Давайте ж перевіримо, як ви засвоїли матеріал. Перевірка домашнього завдання диференційована: середній рівень працюватиме над тестами (додаток до уроку № 1), достатній рівень розгадуватиме кросворд (додаток до уроку № 2), а високий рівень буде працювати над завданням „Ти – мені, я – тобі”. Протягом однієї хвилини придумуєте цікаве питання з біографії І.П.Котляревського, вибираєте опонента, запитуєте його. За запитання ви можете отримати 1 бал, за відповідь також – 1 бал. Утворюється своєрідний ланцюжок: один загадує – інший відповідає, потім той, хто відповідав, загадує своє запитання іншому і т.д. Що ж починаймо! (Вчитель перевіряє тести). Отже, давайте перевіримо, як ви розгадали кросворд. Молодці, ви звернули увагу, що у вертикальному стовпчику вийшло словосполучення „Світ Енеїди”. 3. Повідомлення теми і мети уроку. Дійсно, на сьогоднішньому уроці ми помандруємо світом „Енеїди” І.П.Котляревського. Знайдемо відповіді на такі запитання:
Сьогодні ми вкотре схилимо обличчя над цією безсмертною поемою. Запишіть тему та епіграф уроку в зошити. 4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1) Вступне слово вчителя 1845 року Т.Шевченко, відвідавши Полтаву вже після смерті І.Котляревського, у вірші „На вічну пам’ять Котляревському” пророкував письменникові невмирущу славу: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди: Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть. І те пророкування збулося, 234 роки минуло від народження І.Котляревського, а творчість його і нині є не тільки фактом літературного розвитку, а й яскравим явищем культурного життя: з-поміж численних травестій Вергілієвої „Енеїди” тільки „Енеїда” І.Котляревського зберегла свою свіжість, чаруючи колоритністю слова і глибиною змісту. І постає закономірне питання: що ж саме наснажує творчість І.Котляревського актуальним для сьогоднішнього дня змістом, в чому причина нев’янучості слова письменника? З’ясуємо це поступово. 2) Робота над історією створення поеми - В які ж часи виникла „Енеїда” І.П.Котляревського? Про це нам повідомить наш гість-історик. Виступ учня „Енеїда” І.Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії вкорінювалися загальноімперські порядки, зміцнювалося панування кріпосників, посилювався національний гніт: розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорізької Січі, денаціоналізовувалася козацька старшина, яка дорівнювалася у правах з російським дворянством. Все це загальмувало прагнення народу до духовного розвитку, загальмувало, але не вбило. 1798 рік. У Петербурзі виходять друком три перших частини „Енеїди” І.Котляревського, що засвідчили існування українського народу, як реальності і фізичної, і духовної. - А зараз я перевірю знання щодо історії створення „Енеїди”. Я вам показую картки з датами, а ви розкажіть, яка подія, пов’язана з поемою, трапилась цього року. 1798р. – вийшли три перші частини „Енеїди” 1809р. – створена ІV частина 1822р. – V частина 1825-26р. – повністю завершена поема 1842р. – твір виданий повністю Молодці!
3) Жанр твору Поема „Енеїда” – одна з найкращих перлин нової української літератури, окраса українського письменства першої половини ХІХ століття. А який же жанр цього твору? Про це повідомить нам літературознавець. Виступ учня „Енеїда” І.П.Котляревського за жанром – епічна, травестійно-бурлескна поема. П о е м о ю вона називається тому, що це віршовий великого розміру твір, в якому, змальовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери, глибокий психологізм; е п і ч н а, бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу тощо в розповідній формі; т р а в е с т і й н а, бо автор переодяг античних героїв Вергілієвої „Енеїди” в українське вбрання, переніс їх в історичні умови саме українського життя ХVІІІ століття, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновників та й простого народу; б у р л е с к н а, бо події і люди змальовуються здебільшого в жартівливому, знижувальному тоні.
4) Міфологія у творі
Поема називається „Енеїда” за іменем головного героя – Енея. Ім’я це не українське, а з греко-римської міфології. За міфологічними легендами, Еней – це син дардонського царя Анхіза і богині Афродіти (Венери), учасник троянської війни. Коли греки зруйнували Трою, Еней, зібравши собі ватагу троянців, ніби-то за велінням богів, що мешкали на Олімпі, помандрував Середземним морем аж до Латинської землі, щоб там заснувати царство. Про його мандри, сповнені різних дивовижних пригод, розповів стародавній римський поет Вергілій у своїй поемі „Енеїда”. Іван Котляревський взяв цю поему Вергілія і переробив її на український лад. - Діти, до нас у гості завітав Еней (учень читає уривок напам’ять – початок „Енеїди”) - Давайте перевіримо ваші знання з міфології.
5) Маршрут троянців - Який же маршрут пройшли троянці, щоб заснувати Рим. Про це нам розповість географ (виступ учня (додаток до уроку № 3)).
6) Тема твору Щоб з’ясувати тему твору, дайте відповіді на такі запитання: 1) Хто „по правді не судили Та тільки грошики лупили І одбирали хабарі”? (судді і підсудки) 2) Хто „... на аршинець на підборний Поганий продавали храм”? (Купці) 3) Хто „... людям льготи не давали І ставили їх за скотів”? (Пани-поміщики) Кого ж автор зображає у своїй „Енеїді” І.П.Котляревський? (Діти дають відповіді). Так, на відміну від попередників (Вергілія, Осипова та ін.) Котляревський розробляє у своїй поемі цілком нову тему. Якщо Вергілій, описуючи міфічні події і легендарних героїв, прославляє й утверджує новий монархічний лад в Італії, а російський поет Осипов висміює грубість, неосвідченість і виступає проти класицизму, то Котляревський змальовує широку картину життя і побуту різних соціальних верств кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття. У його поемі античні боги й герої діють в обстановці тогочасного українського життя, переодягнені в український одяг. Отже, ідея твору: утвердження українського народу, його багатовікової історії й традицій, його волелюбних прагнень, духу свободи, побратимства. Підтвердіть цю думку аргументами. (Учні наводять приклади). Із середовища троянців увагу автора привертають Юнаки Низ та Евріал. Обидва вони – не троянці за становищем, але сумлінно несуть свою службу у Енеєвому війську. Їх намір пробратися у ворожий табір вночі і винищити щонайбільше ворогів викликаний високим патріотичним духом. Діалог Низа та Евріала. (Учні читають напам’ять уривок з „Енеїди”). 7) Народознавство у „Енеїді” - Поема „Енеїда” – унікальний твір, в якому Котляревський широко використав фольклорні джерела. Виступ народознавця. „Енеїда” І.Котляревського – енциклопедія українознавства. Всі дійові особи – від богів до троянців – одягнені в український одяг. Наприклад, Діона „взяла кораблик бархатовий”, наділа „спідницю і корсет шовковий”, взула „червоні чобітки”, не забула запаску й навіть з вибійки платок. На цьому прикладі показаний одяг жінок козацької старшини. Молоді дівчата до одягу додають намисто, стьожки... Еней з троянцями одягнуті в „штани і пару чобіток...”, кожухи, свитки, сорочки й каптан. А як герої Котляревського п’ють і їдять! В поемі названо більше ста страв і напоїв, які вживали мешканці України. Цікавий факт: дослідники встановили, що в „Енеїді” згадано більше українських страв, ніж у спеціальній праці Миколи Маркевича, виданій 1860 року. В „Енеїді” згадуються народні гуляння, свята, ігри, танці, звичаї і повір’я, хатня обстановка. Троянці мають численні українські імена, українські назви дано багатьом селам і містам, місцевостям. З щирим замилуванням описано святкові розваги, сцени вечорниць і ворожіння. Отже, для сучасного читача „Енеїда” може стати добрим посібником з народознавства. Автор і хотів, щоб нащадок, читаючи твір, пройнявся тим духом, яким живилися троянці. - Наведіть приклади використаних народознавчих елементів. 8) Мова твору Виступ мовознавця. Звернувшись до народної мови, письменник оспівав високі патріотичні почуття народу, віру в його фізичні та духовні сили. Поет широко використав образотворчі засоби, запозичені з усної народної творчості – пісні, казки, прислів’я, приказки. Нерідко І.П.Котляревський вдавався до казкових образів: баби-яги, хати на курячій ніжці, килима-самольота, кобилячої голови, смерті з косою, а також до казкових виразів. Зустрічаються в поемі й постійні народні епітети: біле тіло, чисте море, русі кудрі, ясні очі, гіркі сльози, народ хрещений та інше. У тканину твору автор уводить численні народні прислів’я та приказки, часто переосмислює їх, наповнюючи новим змістом: „В війні з врагами не плошай”, „Коли чого в руках не маєш, то не хвалися, що твоє”, „Не розглядівши, кажуть, броду, не лізь прожогом перший в воду” та інші. „Енеїда” нагадує словник синонімів української мови. Тільки до дієслова бити дібрано 60: дати прочухана, дати березової припарки, леща, перцю, ляпаса тощо. Проcтежмо, скільки відтінків простого, здавалось би, дієслова говорити відбито Котляревським: балакати, базікати, бурчати, ворчати, бормотати, муркотати, буркотіти, балагурити, щебетати, верзти, сипати, докоряти тощо. Таке мовне багатство робить поему „Енеїда” справжньою енциклопедію народного життя першої половини ХІХ століття.
Р Е З Е Р В
5. Підсумок уроку Поема „Енеїда” не може залишити читача байдужим. Твір захоплює прекрасною мовою, образами, подіями. Відобразивши, хай значною мірою й схематично, минуле і сучасне українського народу, показавши, як уярмлюється український народ, як зникає дух козацтва, заговоривши про народ живою, колоритною розмовною мовою, І.Котляревський відстоює і майбутнє цього народу, бо твір в цілому пройнятий оптимізмом: той, хто має таку історію, таку високу мораль, таку багату мову і такий життєствердний сміх, матиме й майбутнє. За справедливим визначенням академіка О.Білецького, „Енеїда” була одним із важливих моментів не тільки збереження нації, але й її самоутвердження. Автор „Енеїди” дав поштовх розвиткові нової української літератури на засадах народності, народнорозмовної основи, привернувши увагу і до народу, і до художньо-естетичної цінності його мовної культури. Хочеться закінчити нашу подорож у світ „Енеїди” поетичними рядками В.Сосюри: Як день горить, як вітер хилить віти, Як те, що є на світі даль і час, Між нас тобі, поете, жити, Як і між тих, що прийдуть після нас. Пройдуть віки, настане вічне літо. І так, як ми, як з нами це було, Над книжкою твоєї „Енеїди” Нащадок схилить радісне чоло. Як день горить, як вітер хилить віти, Як зорі ті, що світять для очей, Земля все так же буде в даль летіти Й твоє ім’я сіяти між людей. 6. Оцінювання. Домашнє завдання. Високий рівень: Образ Енея має два спрямування: побутове й патріотичне. Доведіть це, використовуючи цитати з твору. Достатній рівень: Простежте розвиток образу троянців (початок твору, середина, кінець). Середній рівень: Якими автор зображує небожителів? Доберіть цитати. |
|
Сосюра Володимир Миколайович Сосюра Володимир (1898 — 1965), видатний український поет радянської доби, народився на ст. Дебальцеве (Донбас). За походженням по... |
Під мелодію маршу заходять випускники. Ведуча. Увага! Свято Останнього... Останнього дзвоника. Воно радісне й водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сумне,... |
|
Гімназія «Ерудит», м. Київ В. Сьогодні в нас традиційне щорічне Свято знань. Свято вічне, юне, світле, радісне й … ( пауза ) особливе |
Особливі умови для розміщення обладнання Замовника (colocation) Розміщення Обладнання Замовника на технічному вузлі Виконавця, передбаченого пунктами 1 Договору, оформлюється Сторонами на бланку... |
|
Чому твори вважалися шкідливими? О. Бургард А. Петрицький П. Тичина Ю. Клен Л. Курбас В. Сосюра М. Семенко Ю. Яновський Чого на той час не мало суспільство... |
Частина мови. Іменник. 6 клас Іменники І відміни. Однина Шевченко) Слава навіки Вітчизні моїй. (Сосюра) Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину. (Шевченко)... |
|
Витрат Пункту управління начальника цивільної оборони Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання |
Витрат пункту управління начальника цивільної оборони Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання |
|
Уроку: комбінований Обладнання Обладнання: прислів’я, загадки, предлатні малюнки, картки з зашифрованими словами, таблиця, портрет Т. Г. Шевченка |
План : Пролог. Дві любові неповторного серця. Третя Рота Звичне і точне. Бо Сосюра у читацькому сприйнятті таки постає невгамовним Володькою, а зовсім не високоповажним Володимиром Миколайовичем.... |