ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник начальника ГУ МНС України
в Миколаївській області –
начальник управління по роботі з персоналом
полковник вн.служби
Є.А.Присяженко
“_____” _______________________ 2005 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття із функціональної підготовки
з працівниками чергових караулу ПДПЧ-16
Тема 1.8. Наказ МНС України № 226 від 10.07.2003 року “Про затвердження Настанови з організації виховної роботи з особовим складом МНС України”.
Навчальна мета: вивчити з особовим складом чергових караулів основні положення наказу № 226 для подальшого керівництва в роботі
Час: 1 година
Місце проведення: учбовий клас
Навчально-матеріальне забезпечення: ---
Література: Наказ МНС України № 226 від 10.07.2003 року “Про затвердження Настанови з організації виховної роботи з особовим складом МНС України”.
Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - 5 хв.
перевірка присутніх;
оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.
2. Контроль знань - 5 хв.
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуться:
Загальні положення. наказу МНС України № 226 від 10.07.03р
Основні завдання виховної роботи:
Основні форми виховної роботи з особовим складом.
Положення про організацію та проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом МНС України
Принципи проведення індивідуальної виховної роботи.
Основні методи проведення індивідуальної виховної роботи.
Основні форми індивідуальної виховної роботи з особовим складом.
Планування та облік проведення індивідуальної виховної роботи
Положення про наставництво в МНС України
Положення про організацію діяльності Рад зборів середнього та старшого начальницького складу, рядового та молодшого начальницького складу МНС України.
Заходи впливу Зборів
Вивчаємі питання та їх короткий зміст
|
Методичні рекомендації
|
НАКАЗ
10.07.2003 року м. Київ № 226
“Про затвердження Настанови з
організації виховної роботи з
особовим складом МНС України”
НАСТАНОВА
з організації виховної роботи з особовим складом МНС України
1. Загальні положення.
1.1. Виховна робота з особовим складом пожежної охорони, цивільної оборони, працівниками та службовцями МИС України (далі - з особовим складом) - це творчий, цілеспрямований процес, який представляє собою комплекс організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на забезпечення формування і розпитку в особового складу особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, вірності Присязі, високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, державного світогляду, засвоєння морально-етичних норм поведінки тощо
1.2. Метою виховної роботи є цілеспрямоване формування правосвідомості та особистісних якостей особового складу відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних норм і вимог служби.
1.3. Виховна робота здійснюється згідно з Конституцією України, Указами Президента України від 15 березня 2002 року № 258/2002 "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя" та під 4 вересня 1998 року № 981/98 "Про Концепцію виховної роботи Збройних Силах та інших військових формувань України" (для військ ПО), іншими Указами, директивами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами МНС України та цією Настановою.
1.4. Виховна робота проводиться:
1.4.1. Керівниками територіальних органів управління, підрозділів державної пожежної охорони, військових частин та спеціалізованих формувань, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підприємств і організацій МНС України (далі - апаратів та підрозділів) - відносно до безпосередньо підпорядкованого особового склад) та відповідно до функціональних обов'язків.
1.4.2. Працівниками апаратів та підрозділів по роботі з особовим складом (кадрових органів, виховних структур) - відповідно до функціональних обов'язків.
1.4.3. Громадськими організаціями, створеними в апаратах та підрозділах відповідно до чинного законодавства та нормативних документі» МНС України.
1.4.4. Наставниками - відносно закріплених молодих працівників.
1.5. Загальне керівництво виховною роботою з особовим складом та її
координацію здійснює керівник апарату, підрозділу.
1.6. Організація виховної роботи в апараті, підрозділі покладається на
заступників начальника по роботі з особовим складом (начальників кадрового
органу, заступників командирів частин з виховної роботи).
1.7. Підготовку і проведення виховних заходів, безпосередню виховну роботу з особовим складом в апаратах та підрозділах здійснюють заступники начальників по роботі з особовим складом (начальники кадрового органу, заступнику начальника командирів підрозділів з виховної роботи) старші інспектори (інспектори) по роботі з особовим складом, психологи, офіцери відділень виховної роботи, командири (начальники) усіх рівнів військового управління, начальники караулів, призначені керівником особи.
1.8. Методичне та організаційне забезпечення виховної роботи, що
здійснюється на ріпні апаратів та підрозділів покладається на відділи
(відділення, групи) роботи з персоналом (кадрові органі), відділення (групи)
виховної роботи та психологічного забезпечення.
1.9. Методичне та організаційне забезпечення виховної роботи, що
здійснюється:
- на рівні Міністерства покладається на управління соціальної роботи та психологічного забезпечення Департаменту кадрової політики;
- на рівні сил Цивільної оборони України - на відділ підготовки та морально-психологічного забезпечення управління військ Цивільної оборони Департаменту сил.
2. Основні завдання виховної роботи:
2.1. Використання людського фактора для забезпечення підвищення ефективності службової діяльності особового складу.
2.2. Виховання особового складу в дусі патріотизму, відданості
Українському народу та його традиціям, високої дисциплінованості,
усвідомлення і бездоганного виконання покладених службових обов'язків,
неухильного дотримання законності.
2.3. Формування в особового складу високої правової культури,
прагнення набути високу професійну майстерність.
2.4. Сприяння естетичному вихованню особового складу, підвищенню його культурного та загальноосвітнього рівня.
2.5. Створення умов для духовного збагачення особового складу.
2.6. Оволодіння працівниками професійною етикою, навичками
культури, поведінки та спілкування з громадянами.
2.7. Узагальнення і поширення позитивного досвіду роботи, форм і методів навчання та виховання особового складу.
3. Основні форми виховної роботи з особовим складом.
3.1. Індивідуальна виховна робота з працівниками (додаток 5).
3.2. Наставництво над молодими працівниками (додаток 6).
3.3. Забезпечення виховного впливу на особовий склад через можливості
громадських формувань, у першу чергу-Ради зборів середнього та старшого
начальницького складу і Ради зборів рядового та молодшого начальницького
складу, які створені та діють в апаратах та підрозділах відповідно до чинного
законодавства (додаток 7).
3.4. Навчання особового складу з системі службової підготовки.
3.5. Інформування особового складу щодо питань внутрішньої і
зовнішньої політики України, принесення лекції з питань міжнародних
становища, історії і культури Українського народу, міжконфесійних проблем,
зустрічей з представниками депутатського корпусу різних рівнів,
держадміністрацій, політологами, економістами, вченими, представниками
творчої інтелігенції.
3.6. Організація роботи по розвитку самодіяльної художньої творчості в
колективах частин та навчальних закладах, проведення фестивалів, концертів,
оглядів-конкурсів колективів художньої самодіяльності, виставок робіт
самодіяльних художників та інших заходів, у тому числі із залученням членів
сімей.
3.7. Організація урочистих культурно-масових заходів на честь
знаменних дат і подій.
3.8. Зв'язки з творчими спілками, установами та організаціями з питань
культурного шефства над апаратами та підрозділами. Творчі зустрічі особового
складу та членів їх сімей з майстрами культури та мистецтва.
3.9. Духовно - просвітницька робота.
3.10. Виховання засобами наочної агітації.
3.11. Цілеспрямоване використання виховного впливу засобів масової
інформації (у першу чергу - відомчих).
3.12. Виховання особового складу на кращих традиціях пожежно-рятувальної служби, конкретних прикладах гасіння пожеж та рятування людей, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків безпосередніх та
прямих начальників, працівників підрозділів пі ветеранів. Веденим історичних формулярів підрозділів.
3.13. Єдина система заохочень та стягнень з метою стимулювання ефективної службової діяльності, дотримання особовим складом вимог чинною законодавства, наказів та статутів.
3.14. Пропаганда здорового способу життя. Організація масових спортивних заходів з особовим складом та членами їх сімей.
3.15. Організація роботи відомчих закладів культури, бібліотек і бібліотечних пунктів, музеїв та куточків історії пожежно-рятувальної служби та підрозділу, кабінетів психологічного розвантаження тощо.
3.16. Створення в апаратах та підрозділах необхідних матеріально-побутових умов. Своєчасне і повне постачання особового складу встановленими видами забезпечення.
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію та проведення індивідуальної виховної роботи
з особовим складом МНС України
1. Загальні положення.
1.1. Індивідуально - виховна робота в МНС України – це систематичний, цілеспрямований педагогічний вплив на конкретну особу, метою якого є виховання підготовленого, висококваліфікованого, морально-загартованого, дисциплінованого, пильного і мужнього працівника, який може стійко переносити високі фізичні та моральні навантаження, психологічні стреси, долати труднощі служби. Проведення індивідуальної виховної роботи передбачає систему виховних заходів, які проводяться з урахуванням індивідуальних особливостей працівника і спрямовані на формування в нього необхідних умінь і навичок, високих професійних і особистих якостей.
1.2. Індивідуально - виховна робота здійснюється згідно з Конституцією України, Указами Президента України від 4 вересня 1998 року № 981/98 "Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України" та від 15 березня 2002 року № 258/2002 "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя", іншими Указами і розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, директивами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами МНС України, постановами з організації виховної роботи з особовим складом МНС України та цим Положенням.
1.3. Індивідуальна виховна робота здійснюється:
1.3.1. Керівниками апаратів та підрозділів – відносно до безпосередньо підпорядкованого особового складу та осіб віднесених до підвищеної психологічної уваги.
1.3.2. Працівниками апаратів та підрозділів по роботі з особовим складом - відповідно до функціональних обов'язків.
1.3.3. Наставниками - відносно закріплених молодих працівників (військовослужбовців).
1.4. Психологічне супроводження індивідуальної виховної роботи проводиться фахівцями служби психологічного забезпечення.
1.5. Загальне керівництво, організація та відповідальність за проведення індивідуальної виховної роботи з особовим складом покладається на начальника (командира) апарату, підрозділу.
2. Принципи проведення індивідуальної виховної роботи.
Основними принципами індивідуальної виховної роботи є:
2.1. Науковість.
2.2. Законність.
2.3. Послідовність та комплектність.
2.4. Здійснення педагогічного впливу на основні вивчення індивідуальних психологічних особливостей особового складу.
2.5. Повсякденна вимогливість та кожного підлеглого.
2.6. Поєднання індивідуального колективного виховного впливу на особистість.
2.7. Дотримання поміркованості у критиці та спирання на позитивні якості підлеглого.
2.8. Цілеспрямованість у досягненні конкретних завдань виховання.
2.9. Своєчасне реагування на відхилення в поведінці підлеглих у різноманітних службових та позаслужбових ситуаціях.
3. Завдання індивідуальної виховної роботи.
Основними завданнями індивідуальної виховної роботи з особовим складом є:
3.1. Виховання у дусі патріотизму відданості Українському народу, його традиціям.
3.2. Прищеплення шляхом диференційованого підходу високих професійних, фізичних, морально-етичних, естетичних та загальнолюдських якостей.
3.3. Формування високої правової культури, дисциплінованості, прагнення набути високого рівня професійної майстерності.
3.4. Забезпечення якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків, піднесення ефективності їх службової діяльності та боєздатність шляхом цілеспрямованого використання науково обґрунтованих форм і методів виховання.
4. Основні методи проведення індивідуальної виховної роботи.
Методами проведення індивідуальної виховної роботи є способи впливу суб'єктів проведення виховної роботи на свідомість, волю та почуття особового складу з метою формування у них високих моральних та професійних якостей.
Індивідуальна виховна робота передбачає такі основні методи:
4.1. Діагностична бесіда - особисте спілкування з підлеглим з метою залучення його до співробітництва та отримання певної, інформації про його особистість. При вмілому проведенні бесіди можна - виявити особисті переживання підлеглого, його оцінку стану справ у колективі, ставлення до найближчого оточення та керівників. Як підсумок, визначається своєрідний "діагноз", на основі якого і буде здійснюватись подальша індивідуальна робота з конкретною особою.
4.2. Спостереження - передбачає наявність чіткої мети та детальної фіксації результатів. При вивченні індивідуальних особливостей, як правило, застосовується вибіркове спостереження, у ході якого виявляються певні риси, особливості поведінки, якості особистості. Ці спостереження фіксуються в щоденниках, записниках, журналах.
4.3. Діагностичний експеримент - дозволяє виявити здатність підлеглого сприймати виховний вплив та відповідати на нього змінами поведінки в позитивному напрямку. Експеримент с вихідним пунктом для довгострокового планування індивідуальної виховної роботи. На початку та наприкінці експерименту за допомогою спостереження, узагальнення незалежних характеристик, результатів діяльності та інших методів вивчення фіксуються параметри досліджуваних психологічних особливостей та якостей. Порівняння отриманих результатів дозволяє зробити висновки, наскільки успішно сприймається особистістю індивідуальний виховний вплив.
4.4. Переконання - використовується з метою формування або подальшого розвитку нової якості чи форми поведінки, виходячи із завдань індивідуальної виховної роботи та вироблення нового ставлення у підлеглого до тієї чи іншої дії, вчинку або пропиті.
4.5. Вивчення документації відображає хід та результати формування світогляд, його загальної та спеціальної професійної підготовки тощо. Цей метод дає можливість проаналізувати за певний термін виховного впливу рівень отримання професійних умінь та навичок, засвоєння морально-етичних норм, правил етикету, а також відстежити динаміку розвитку колективу. Отримані результати порівнюються з підсумками минулої діяльності, що дає змогу виявити тенденції та внести корективи в організацію та здійснення індивідуально-виховної роботи.
4.6. Стимулювання - спрямоване на посилення тих позитивних тенденцій, що вже мають місце в поведінці особи. Індивід підсвідоме хоче, віддає перевагу та буде робити так, як того прагне керівник. Однак дана тенденція недостатньо виражена. На шляху її реалізації стоять певні перепони, як об‘єктивні (ті або інші труднощі), так і суб'єктивні (недостатнє знання ситуації).
4.7. Узагальнення незалежних характеристик збирання вивчених, узагальнення та аналіз якомога більшого числа відомостей про підлеглого. При цьому ін4юрмація отримується від найближчого оточення, керівників, колег тощо. Техніка отримання незалежних характеристик різноманітна: бесіди, експертні оцінки, письмові характеристики, анкети. Цей метод спрямований на більш глибоке вивчення окремих якостей, здібностей особистості.
4.8. Об'єктивна оцінка діяльності та поведінки підлеглого - полягає в системі психологічного впливу, що реалізується за допомогою обговорення, аналізу, узагальнення та об'єктивної оцінки діяльності і поведінки, спрямованих на усунення наявних помилок та негативних проявів, розвиткові відповідальності за свою поведінку та результати діяльності колективу.
4.9. Надання допомоги в побудові системи уявлень та переконань. В основу методу закладено активізацію мислення, .пам'яті та пізнавальних процесів з мстою розширення уявлень про те чи інше явище, об'єкт, проблему. Необхідність його застосування виправдана у випадках, коли підлеглий має небажану поведінку, пов‘язану з однобічним уявленням про ситуацію та її наслідки, в якій він діє. Цей метод може бути реалізований великою кількістю прийомів, до числа яких належать постановка конкретних запитань, які будуть сприяти виникненню необхідних уявлень формулювання проблемних запитань з мстою стимулювання логічного мислення, необхідного для прогнозування розпитку ситуації, використання засобів наочності, що сприяють активізації пам'яті, використання аналогій, порівняй, співставлень тощо.
4.10. Навчання. Мстою використання методу може бути формування необхідних для вирішення професійних завдань знань, умінь та навичок. У даному випадку йдеться не про один вчинок підлеглого, а про систему вчинків, певну лінію поведінки. При цьому той, стосовно кого застосовується метол, переконаний у необхідності співпраці. Але для реалізації цього переконання йому бракує досвіду. Так, наприклад, підлеглий часто конфліктує через свого нестриманість, "гарячковість". При проведенні індивідуально-виховної роботи потрібно з'ясувати основні види ситуацій, в яких він "зривається", проводити "репетиції" необхідної поведінки в різноманітних ситуаціях і тим самим закріпити навички врівноваженої поведінки.
4.11. Примус полягає у використанні “комплексу” різноманітних прийомів і засобів, покликаних певним чином примусити особу до виконання загальноприйнятих вимог. Він реалізується через наступні прийоми:
- категорична вимога, попередження про притягнення до відповідальності, наказ, покарання. Даний метод (при позиції протистояння об'єкта індивідуально-виховному впливу) застосовується лише у винятковому випадку, коли інші методи не дали бажаного результату.
5. Основні форми індивідуальної виховної роботи з особовим складом.
Формами індивідуальної виховної роботи є засоби зовнішнього впливу суб'єктів проведення індивідуальної виховної роботи, які здійснюють виховний вплив на підлеглого. .
Індивідуально-виховна робота передбачає такі основні форми виховного впливу на підлеглого:
- особистий приклад;
- співбесіда;
- індивідуальне доручення і завдання;
- індивідуальна допомога (особливо молодим працівникам, військовослужбовцями);
- індивідуальний контроль;
- заслуховування звітів, оцінка їх службової діяльності;
- використання можливостей виховного впливу колективу;
- відвідування підлеглого за місцем його проживання з метою вивчення: морально-психологічного стану в сім'ї, між особистісних взаємин між членами родини, їх впливу на виконання службових обов'язків, матеріального забезпечення та побутових умов проживання, виявлення фактів пияцтва або :вживання наркотичних речовин, наявності особистого автотранспорту, зброї, їх реєстрації у відповідних органах та порядку використання, зайнятості поза службою тощо:
- використання засобів пропаганди та агітації;
- палання практичної допомоги з метою формування у підлеглого стійкої суспільної ситуації, розширення його світогляду, зміни вміння спілкуватись з різними категоріями людей тощо;
- використання засобів дисциплінарного та морального впливу (поєднання заохочень та покарань);
- ознайомлення зі станом здоров'я (заняття фізичною підготовкою, результати проходження щорічного медичного огляду тощо).
7. Планування та облік проведення індивідуальної виховної роботи
7.1.Планування та облік індивідуальної виховної роботи здійснюється в журналі планування та обліку проведення індивідуальної виховної роботи. Індивідуальна виховна робота планується на квартал.
7.2. Планування, облік та проведення індивідуальної виховної роботи здійснюється керівниками перш за все стосовно підлеглих, які схильні до порушень дисципліни і законності, мають стягнення, а також молодих працівників (військовослужбовців) тощо.
7.3. Планування здійснюється на основі аналізу соціально-психологічного клімату в колективі, стану дисципліни і законності, висновки останньої атестації, результатів їх службової діяльності, індивідуальних особливостей тощо.
7.4. Планування й облік індивідуально виховної роботи здійснюється керівниками та працівниками, визначеними п. 1.3. цього Положення.
ПОЛОЖЕННЯ
про наставництво в МНС України
1. Загальні положення.
1.1. Наставництво в апаратах та підрозділах МНС України є складовою частиною професійної підготовки особового складу та формою виховної роботи з молодими працівниками (військовослужбовцями). Наставництво здійснюється у відповідності до нормативних актів МНС України та цього Положення.
1.2. Мета наставництва - забезпечення оптимальної адаптації молодого працівника (військовослужбовця) як фахівця до умов служби, цілеспрямоване формування та розвиток професійних та особистих якостей, необхідних для виконання основних завдань.
2. Основні завдання наставництва.
2.1. Допомога молодим працівникам (військовослужбовцям) в оволодінні необхідними знаннями і спеціальними навичками для самостійного виконання службових завдань.
2.2. Формування високих моральних якостей та професійних навичок, дисциплінованості, почуття колективізму і товариської взаємодопомоги особистої відповідальності за виконання службового обов'язку.
2.3. Виховання в молодих працівників (військовослужбовців) високої
громадської свідомості та самовладання, відданості Українському народу та вірності Присязі, витримки та психологічної стійкості до роботи в
екстремальних умовах.
2.4. Допомога в навчанні молодих працівників (військовослужбовців) вмілому виконанню обов'язків під час несення служби, гасінні пожеж та ліквідації аварій, катастроф ї стихійного лиха.
2.5. Адаптація молодих працівників (військовослужбовців) до специфічних умов роботи підрозділів пожежно-рятувальних служб.
3. Організація наставництва.
3.1. Наставництво встановлюється одночасно із завершенням стажування на посаді після призначення в підрозділ над:
а) молодими фахівцями, які закінчили вищі навчальні заклади МНС України і призначені на посади;
б) випускниками курсів первинної підготовки при факультеті № 2 (м. Київ) перепідготовки та підвищення кваліфікації Академії пожежної безпеки України (або інших вищих пожежно-технічних навчальних закладах МНС України), які призначені на посади середнього начальницького складу;
в) випускниками курсів первинної підготовки при Вінницькому училищі професійної підготовки працівників державної пожежної охорони або навчальних центрах, пунктах підготовки працівників пожежної охорони територіальних органів управління Держпожбезпеки, які призначені на посади рядового та молодшого начальницького складу;
г) працівниками, які зараховуються на службу в державну пожежну охорону на посади рядового та молодшого начальницького складу і мають свідоцтва встановленого зразка (згідно з чинними на час їх отримання нормативно-правовими документами) про проходження курсів первинної підготовки за посадовими категоріями, що відповідають штатному розпису державної пожежної охорони;
д) над випускниками прапорщиками 1 навчального центру МНС України.
3.2. Наставництво встановлюється на 6 місяців, але за потреби може бути продовженим.
3.3. Наставники добираються з числа підготовлених працівників (військовослужбовців), з досвідом роботи, високими показниками в службовій діяльності, які користуються авторитетом серед особового складу та мають нахил до виховної роботи. Після успішного завершення стажування наставником молодого працівника (військовослужбовця) може бути керівник його стажування.
3.4. Закріплення наставників здійснюється наказом начальника (командира) частини одночасно із завершенням стажування молодого працівника (військовослужбовця) на посаді після призначення в підрозділ, враховуючи висновки психолога щодо психологічної сумісності наставника та підшефного.
Кожен наставник може мати не більше двох підшефних. Допускається, за потреби, закріплення за молодим працівником (військовослужбовцем) іншого наставника.
У разі відсторонення наставника з негативних мотивів матеріали та наказ начальника (командира) частини додаються до його особової справи.
3.5. До роботи з молодими працівниками (військовослужбовцями) в якості помічників наставників можуть залучатися ветерани пожежної охорони, військ цивільної оборони, котрі, перебуваючи на пенсії, підтримують постійні зв'язки з особовим складом підрозділів, мають великий досвід роботи, високий кваліфікаційний рівень та бажання працювати з молодими працівниками (військовослужбовцями).
3.6. Рішення про завершення наставництва або про його продовження приймається начальником (командиром) частини і оголошується наказом на підставі висновку - звіту, поданого наставником.
3.7. В атестаціях на працівників (військовослужбовців), які є наставниками, в обов'язковому порядку висвітлюється їх робота з підшефними.
3.8. На період наставництва наставнику встановлюється щомісячна надбавка за особливі умови служби в розмірі 10 відсотків (для ДПО).
3.9. За умови позитивних результатів наставництва після його завершення наставник в обов'язковому порядку заохочується правами начальника територіального органу управління МНС України.
Додаток 7
до п. 3.3 Настанови з організації
виховної роботи з особовим
складом МНС України
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію діяльності Рад зборів середнього та старшого начальницького складу, рядового та молодшого
начальницького складу МНС України.
1. Загальні положення
1.1. Загальні збори середнього та старшого начальницького складу і загальні збори рядового та молодшого начальницького складу (далі - Збори) існують в державній пожежній охороні МНС України для колективного обговорення та вирішення питань, пов'язаних із службовою діяльністю, виховної роботи через вплив колективу тощо.
1.2. Основна мета діяльності Зборів - сприяння вихованню особового складу засобами громадського впливу, створення умов нетерпимості до порушень дисципліни та законності.
1.3. Завдання Зборів:
- оцінка результатів проведення виховної роботи з особовим складом та наставництва над молодими працівниками;
- прийняття та впровадження колективних рішень щодо поліпшення соціально-психологічного клімату в підрозділі;
- надання належної оцінки порушникам дисципліни та законності в колективі;
- попередження через профілактичну роботу вчинків, що шкодять авторитету працівника державної пожежної охорони.
1.4. Напрямок діяльності Зборів:
- розгляд результатів проведення виховної роботи з особовим складом та наставництва над молодими працівниками;
- опрацювання колективних рішень щодо вирішення питань службової діяльності підрозділу, соціальних та житлово-побутових проблем особового складу;
- розгляд фактів порушень дисципліни та законності, несумлінного ставлення до виконання працівниками своїх службових обов'язків та порушень у позаслужбовий час.
1.5. У своїй діяльності Збори керуються даним Положенням.
2. Керування роботою Зборів
2.1. Координацію роботи Зборів здійснює . начальник підрозділу. Організація їх роботи покладається на заступника начальника по роботі з особовим складом (персоналом), а при його відсутності - на заступника начальника по службі.
2.2. Для керування і організації робота Зборів та проведення відповідної профілактичної роботи в підрозділах на загальних зборах обираються Ради у складі п’яти – семи працівників.
2.3. Ради зборів рядового та молодшого начальницького складу обираються в підрозділах державної пожежної охорони (частинах), а Ради зборів середнього та старшого начальницького складу - в структурних підрозділах Держпожбезпеки та загонах державної пожежної охорони, незалежно від кількості особового складу даної категорії.
2.4. До складу Ради можуть бути обрані працівники, які прослужили в даному підрозділі не менше одного року, позитивно характеризуються, мають організаторські здібності, позитивні досягнення в службовій діяльності та користуються авторитетом у колективі. До Ради зборів рядового та молодшого начальницького складу можуть бути обрані особи середнього та старшого начальницького складу, які працюють в даному підрозділі.
2.5. Загальні збори колективу підрозділу вважаються правомірними, якщо в них взяло участь більше половини від загальної кількості особового складу.
2.6. Вибори членів Ради проводяться на загальних зборах колективу відкритим голосуванням, де кожному учаснику дано право внесення пропозицій про висунення кандидатів до її складу та їх відвід. Питання про відвід вирішується більшістю голосів. Вибраними до складу Ради вважаються кандидати, які отримали найбільше число голосів при умові, що за них голосувало більше половини присутніх.
2.7. Обрані члени Ради на першому засіданні після організаційних зборів особового складу обирають голову, його заступники те секретаря.
2.8. Ради обираються терміном на два роки.
2.9. Членам Ради зборів на період їх повноважень встановлюється щомісячна надбавка за особливі умови служби в розмірі 10 відсотків.
2.10. Ради, після закінчення терміну повноважень, звітують про свою діяльність на загальних зборах, де їх обирали. Збори мають право достроково відкликати членів Ради, якщо вони не виправдовують виявлену їм довіру. Питання про відклик вирішується відкритим голосуванням. Обрання нових членів Ради замість відкликаних або вибулих з інших причин проводиться в порядку, передбаченому пунктами 2.4 - 2.6 цього Положення.
2.11. Робота Ради фіксується в журналі обліку.
5. Заходи впливу Зборів
5.1. Збори після розгляду порушення працівником можуть винести рішення про застосування до нього одного із заходів громадського впливу:
5.1.1. Оголосити громадське попередження.
5.1.2. Оголосити громадський осуд.
5.1.3. Порушити клопотання перед начальником підрозділу про притягнення винного до дисциплінарної відповідальності згідно із Дисциплінарним статутом.
5.2. Збори при розгляді справи можуть не застосовувати запропоновані заходи громадського впливу, а обмежитись обговоренням, якщо винний щиросердно розкаявся та приніс вибачення колективу.
5.3. При розгляді питань по заслуховуванню результатів проведення виховної роботи та наставництва можуть бути прийняті рішення щодо позитивної оцінки їх діяльності з винесенням пропозицій щодо заохочення правами начальника підрозділу, узагальнення досвіду, публікації в засобах масової інформації, фотографування на Дошку пошани тощо.
|
|
4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
Питання для закріплення:
Загальні положення. наказу МНС України № 226 від 10.07.03р
Основні форми виховної роботи з особовим складом.
Принципи проведення індивідуальної виховної роботи.
Планування та облік проведення індивідуальної виховної роботи
Положення про наставництво в МНС України
Заходи впливу Зборів
5. Підведення підсумків - 5 хв.:
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на запитання.
План-конспект склав:
Начальник ПДПЧ-16
підполковник вн. служби О.В.Савченко
” _____”______________2005 р.
|