ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини

“З А Т В Е Р Д Ж У Ю” Начальник С Д П Ч – 3 по охороні Заводського району майор внутрішньої служби О.І. Корчинський “ 10 “ березня 2004 року. ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини. ТЕМА: Закон України “Про охорону праці” Виробнича санітарія, гігієна праці, електробезпека.. МЕТА: вивчити з начальницьким складом частини основні вимоги Закону України “Про охорону праці“. ЧАС:45 хвилин. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас. ЛІТЕРАТУРА: Закон України “Про охорону праці” м. Київ, 14 жовтня 1992 року N 2694-XII Хід заняття. 1.Організаційний момент – 5 хвилин: - перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться. 2.Контроль знань – 5 хвилин; - перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу. 3.Викладення матеріалу теми – 25 хвилин. 3, 1. Загальні положення 3,2 Організація охорони праці. 3,3 Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. СДПЧ-3 2004 рік Найменування заходів Методичні вказівки ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону праці ( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1992, N 49, ст.668) ( Вводиться в дiю Постановою ВР N 2695-XII вiд 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669 ) ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 196/96-ВР вiд 15.05.96, ВВР, 1996, N 31, ст. 145 N 783-XIV вiд 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 - редакцiя набирає чинностi одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рiк ) ( В редакцiї Закону N 229-IV вiд 21.11.2002, ВВР, 2003, N 2, ст.10 ) ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 1331-IV вiд 25.11.2003 N 1344-IV вiд 27.11.2003 ) Цей Закон визначає основнi положення щодо реалiзацiї конституцiйного права працiвникiв на охорону їх життя i здоров'я у процесi трудової дiяльностi, на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, регулює за участю вiдповiдних органiв державної влади вiдносини мiж роботодавцем i працiвником з питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища i встановлює єдиний порядок органiзацiї охорони працi в Українi. Роздiл I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення понять i термiнiв Охорона працi - це система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатностi людини у процесi трудової дiяльностi. Роботодавець - власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган, незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi, господарювання, i фiзична особа, яка використовує найману працю. Працiвник - особа, яка працює на пiдприємствi, в органiзацiї, установi та виконує обов'язки або функцiї згiдно з трудовим договором (контрактом). Стаття 2. Сфера дiї Закону Дiя цього Закону поширюється на всiх юридичних та фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, та на всiх працюючих. Стаття 3. Законодавство про охорону працi Законодавство про охорону працi складається з цього Закону, Кодексу законiв про працю України ( 322-08 ), Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" ( 1105-14 ) та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв. Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж тi, що передбаченi законодавством України про охорону працi, застосовуються норми мiжнародного договору. Стаття 4. Державна полiтика в галузi охорони працi Державна полiтика в галузi охорони працi визначається вiдповiдно до Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) Верховною Радою України i спрямована на створення належних, безпечних i здорових умов працi, запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням. Державна полiтика в галузi охорони працi базується на принципах: прiоритету життя i здоров'я працiвникiв, повної вiдповiдальностi роботодавця за створення належних, безпечних i здорових умов працi; пiдвищення рiвня промислової безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, технологiй та продукцiї, а також сприяння пiдприємствам у створеннi безпечних та нешкiдливих умов працi; комплексного розв'язання завдань охорони працi на основi загальнодержавної, галузевих, регiональних програм з цього питання та з урахуванням iнших напрямiв економiчної i соцiальної полiтики, досягнень в галузi науки i технiки та охорони довкiлля; соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування шкоди особам, якi потерпiли вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони працi для всiх пiдприємств та суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi незалежно вiд форм власностi та видiв дiяльностi; адаптацiї трудових процесiв до можливостей працiвника з урахуванням його здоров'я та психологiчного стану; використання економiчних методiв управлiння охороною працi, участi держави у фiнансуваннi заходiв щодо охорони працi, залучення добровiльних внескiв та iнших надходжень на цi цiлi, отримання яких не суперечить законодавству; iнформування населення, проведення навчання, професiйної пiдготовки i пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв з питань охорони працi; забезпечення координацiї дiяльностi органiв державної влади, установ, органiзацiй, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гiгiєни та безпеки працi, а також спiвробiтництва i проведення консультацiй мiж роботодавцями та працiвниками (їх представниками), мiж усiма соцiальними групами пiд час прийняття рiшень з охорони працi на мiсцевому та державному рiвнях; використання свiтового досвiду органiзацiї роботи щодо полiпшення умов i пiдвищення безпеки працi на основi мiжнародного спiвробiтництва. Працівники, які мають незадовільний стан здоров’я, відвідують групи лікувальної фізичної культури. Вони не можуть обіймати посади, пов’язані з фізичним навантаженням при організації і проведенні робіт з гасіння пожеж, надання допомоги при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха. Роздiл III ОРГАНIЗАЦIЯ ОХОРОНИ ПРАЦI Стаття 13. Управлiння охороною працi та обов'язки роботодавця Роботодавець зобов'язаний створити на робочому мiсцi в кожному структурному пiдроздiлi умови працi вiдповiдно до нормативно-правових актiв, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працiвникiв у галузi охорони працi. З цiєю метою роботодавець забезпечує функцiонування системи управлiння охороною працi, а саме: створює вiдповiднi служби i призначає посадових осiб, якi забезпечують вирiшення конкретних питань охорони працi, затверджує iнструкцiї про їх обов'язки, права та вiдповiдальнiсть за виконання покладених на них функцiй, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторiн колективного договору i реалiзує комплекснi заходи для досягнення встановлених нормативiв та пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi; забезпечує виконання необхiдних профiлактичних заходiв вiдповiдно до обставин, що змiнюються; впроваджує прогресивнi технологiї, досягнення науки i технiки, засоби механiзацiї та автоматизацiї виробництва, вимоги ергономiки, позитивний досвiд з охорони працi тощо; забезпечує належне утримання будiвель i споруд, виробничого обладнання та устаткування, монiторинг за їх технiчним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадкiв, професiйних захворювань, та здiйснення профiлактичних заходiв, визначених комiсiями за пiдсумками розслiдування цих причин; органiзовує проведення аудиту охорони працi, лабораторних дослiджень умов працi, оцiнку технiчного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацiй робочих мiсць на вiдповiднiсть нормативно-правовим актам з охорони працi в порядку i строки, що визначаються законодавством, та за їх пiдсумками вживає заходiв до усунення небезпечних i шкiдливих для здоров'я виробничих факторiв; розробляє i затверджує положення, iнструкцiї, iншi акти з охорони працi, що дiють у межах пiдприємства (далi - акти пiдприємства), та встановлюють правила виконання робiт i поведiнки працiвникiв на територiї пiдприємства, у виробничих примiщеннях, на будiвельних майданчиках, робочих мiсцях вiдповiдно до нормативно-правових актiв з охорони працi, забезпечує безоплатно працiвникiв нормативно-правовими актами та актами пiдприємства з охорони працi; здiйснює контроль за додержанням працiвником технологiчних процесiв, правил поводження з машинами, механiзмами, устаткуванням та iншими засобами виробництва, використанням засобiв колективного та iндивiдуального захисту, виконанням робiт вiдповiдно до вимог з охорони працi; органiзовує пропаганду безпечних методiв працi та спiвробiтництво з працiвниками у галузi охорони працi; вживає термiнових заходiв для допомоги потерпiлим, залучає за необхiдностi професiйнi аварiйно-рятувальнi формування у разi виникнення на пiдприємствi аварiй та нещасних випадкiв. Роботодавець несе безпосередню вiдповiдальнiсть за порушення зазначених вимог. Стаття 14. Обов'язки працiвника щодо додержання вимог нормативно-правових актiв з охорони працi Працiвник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку i здоров'я, а також про безпеку i здоров'я оточуючих людей в процесi виконання будь-яких робiт чи пiд час перебування на територiї пiдприємства; знати i виконувати вимоги нормативно-правових актiв з охорони працi, правила поводження з машинами, механiзмами, устаткуванням та iншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та iндивiдуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попереднi та перiодичнi медичнi огляди. Працiвник несе безпосередню вiдповiдальнiсть за порушення зазначених вимог. Стаття 15. Служба охорони працi на пiдприємствi На пiдприємствi з кiлькiстю працюючих 50 i бiльше осiб роботодавець створює службу охорони працi вiдповiдно до типового положення, що затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною працi. На пiдприємствi з кiлькiстю працюючих менше 50 осiб функцiї служби охорони працi можуть виконувати в порядку сумiсництва особи, якi мають вiдповiдну пiдготовку. На пiдприємствi з кiлькiстю працюючих менше 20 осiб для виконання функцiй служби охорони працi можуть залучатися стороннi спецiалiсти на договiрних засадах, якi мають вiдповiдну пiдготовку. Служба охорони працi пiдпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керiвники та спецiалiсти служби охорони працi за своєю посадою i заробiтною платою прирiвнюються до керiвникiв i спецiалiстiв основних виробничо-технiчних служб. Спецiалiсти служби охорони працi у разi виявлення порушень охорони працi мають право: видавати керiвникам структурних пiдроздiлiв пiдприємства обов'язковi для виконання приписи щодо усунення наявних недолiкiв, одержувати вiд них необхiднi вiдомостi, документацiю i пояснення з питань охорони працi; вимагати вiдсторонення вiд роботи осiб, якi не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, iнструктажу, перевiрки знань i не мають допуску до вiдповiдних робiт або не виконують вимог нормативно-правових актiв з охорони працi; зупиняти роботу виробництва, дiльницi, машин, механiзмiв, устаткування та iнших засобiв виробництва у разi порушень, якi створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати роботодавцю подання про притягнення до вiдповiдальностi працiвникiв, якi порушують вимоги щодо охорони працi. Припис спецiалiста з охорони працi може скасувати лише роботодавець. Лiквiдацiя служби охорони працi допускається тiльки у разi лiквiдацiї пiдприємства чи припинення використання найманої працi фiзичною особою. Стаття 16. Комiсiя з питань охорони працi пiдприємства На пiдприємствi з метою забезпечення пропорцiйної участi працiвникiв у вирiшеннi будь-яких питань безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища за рiшенням трудового колективу може створюватися комiсiя з питань охорони працi. Комiсiя складається з представникiв роботодавця та професiйної спiлки, а також уповноваженої найманими працiвниками особи, спецiалiстiв з безпеки, гiгiєни працi та iнших служб пiдприємства вiдповiдно до типового положення, що затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною працi. Рiшення комiсiї мають рекомендацiйний характер. Стаття 17. Обов'язковi медичнi огляди працiвникiв певних категорiй Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фiнансування та органiзувати проведення попереднього (пiд час прийняття на роботу) i перiодичних (протягом трудової дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв, зайнятих на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небезпечними умовами працi або таких, де є потреба у професiйному доборi, щорiчного обов'язкового медичного огляду осiб вiком до 21 року. За результатами перiодичних медичних оглядiв у разi потреби роботодавець повинен забезпечити проведення вiдповiдних оздоровчих заходiв. Медичнi огляди проводяться вiдповiдними закладами охорони здоров'я, працiвники яких несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за вiдповiднiсть медичного висновку фактичному стану здоров'я працiвника. Порядок проведення медичних оглядiв визначається спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працiвника, який ухиляється вiд проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплiнарної вiдповiдальностi, а також зобов'язаний вiдсторонити його вiд роботи без збереження заробiтної плати. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свiй рахунок позачерговий медичний огляд працiвникiв: за заявою працiвника, якщо вiн вважає, що погiршення стану його здоров'я пов'язане з умовами працi; за своєю iнiцiативою, якщо стан здоров'я працiвника не дозволяє йому виконувати свої трудовi обов'язки. За час проходження медичного огляду за працiвниками зберiгаються мiсце роботи (посада) i середнiй заробiток. Стаття 18. Навчання з питань охорони працi Працiвники пiд час прийняття на роботу i в процесi роботи повиннi проходити за рахунок роботодавця iнструктаж, навчання з питань охорони працi, з надання першої медичної допомоги потерпiлим вiд нещасних випадкiв i правил поведiнки у разi виникнення аварiї. Працiвники, зайнятi на роботах з пiдвищеною небезпекою або там, де є потреба у професiйному доборi, повиннi щороку проходити за рахунок роботодавця спецiальне навчання i перевiрку знань вiдповiдних нормативно-правових актiв з охорони працi. Перелiк робiт з пiдвищеною небезпекою затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною працi. Посадовi особи, дiяльнiсть яких пов'язана з органiзацiєю безпечного ведення робiт, пiд час прийняття на роботу i перiодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевiрку знань з питань охорони працi за участю профспiлок. Порядок проведення навчання та перевiрки знань посадових осiб з питань охорони працi визначається типовим положенням, що затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною працi. Не допускаються до роботи працiвники, у тому числi посадовi особи, якi не пройшли навчання, iнструктаж i перевiрку знань з охорони працi. У разi виявлення у працiвникiв, у тому числi посадових осiб, незадовiльних знань з питань охорони працi, вони повиннi у мiсячний строк пройти повторне навчання i перевiрку знань. Вивчення основ охорони працi, а також пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї спецiалiстiв з охорони працi з урахуванням особливостей виробництва вiдповiдних об'єктiв економiки забезпечуються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi освiти та науки в усiх навчальних закладах за програмами, погодженими iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною працi. Стаття 19. Фiнансування охорони працi Фiнансування охорони працi здiйснюється роботодавцем. Фiнансування профiлактичних заходiв з охорони працi, виконання загальнодержавної, галузевих та регiональних програм полiпшення стану безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, iнших державних програм, спрямованих на запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням, передбачається, поряд з iншими джерелами фiнансування, визначеними законодавством, у державному i мiсцевих бюджетах, що видiляються окремим рядком. Для пiдприємств, незалежно вiд форм власностi, або фiзичних осiб, якi використовують найману працю, витрати на охорону працi становлять не менше 0,5 вiдсотка вiд суми реалiзованої продукцiї. ( Дiю частини четвертої статтi 19 зупинено на 2004 рiк згiдно iз Законом N 1344-IV вiд 27.11.2003 ) На пiдприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону працi передбачаються в державному або мiсцевих бюджетах i становлять не менше 0,2 вiдсотка вiд фонду оплати працi. Суми витрат з охорони працi, що належать до валових витрат юридичної чи фiзичної особи, яка вiдповiдно до законодавства використовує найману працю, визначаються згiдно з перелiком заходiв та засобiв з охорони працi, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Стаття 20. Регулювання охорони працi у колективному договорi, угодi У колективному договорi, угодi сторони передбачають забезпечення працiвникам соцiальних гарантiй у галузi охорони працi на рiвнi, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплекснi заходи щодо досягнення встановлених нормативiв безпеки, гiгiєни працi та виробничого середовища, пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi, запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйного захворювання, аварiям i пожежам, визначають обсяги та джерела фiнансування зазначених заходiв. Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони працi пiд час проектування, будiвництва (виготовлення) та реконструкцiї пiдприємств, об'єктiв i засобiв виробництва Виробничi будiвлi, споруди, машини, механiзми, устаткування, транспортнi засоби, що вводяться в дiю пiсля будiвництва (виготовлення) або реконструкцiї, капiтального ремонту тощо, та технологiчнi процеси повиннi вiдповiдати вимогам нормативно-правових актiв з охорони працi. Проектування виробничих об'єктiв, розроблення нових технологiй, засобiв виробництва, засобiв колективного та iндивiдуального захисту працюючих повиннi провадитися з урахуванням вимог щодо охорони працi. Не допускається будiвництво, реконструкцiя, технiчне переоснащення тощо виробничих об'єктiв, iнженерних iнфраструктур об'єктiв соцiально-культурного призначення, виготовлення i впровадження нових для даного пiдприємства технологiй i зазначених засобiв без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документацiї на їх вiдповiднiсть нормативно-правовим актам з охорони працi. Фiнансування цих робiт може провадитися лише пiсля одержання позитивних результатiв експертизи. Роботодавець повинен одержати дозвiл на початок роботи та види робiт пiдприємства, дiяльнiсть якого пов'язана з виконанням робiт та експлуатацiєю об'єктiв, машин, механiзмiв, устаткування пiдвищеної небезпеки. Перелiк видiв робiт, об'єктiв, машин, механiзмiв, устаткування пiдвищеної небезпеки визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Експертиза проектiв, реєстрацiя, огляди, випробування тощо виробничих об'єктiв, iнженерних iнфраструктур об'єктiв соцiально-культурного призначення, прийняття їх в експлуатацiю провадяться у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. У разi коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, мiсцевий орган виконавчої влади або орган мiсцевого самоврядування, за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною працi, вживає заходiв до скасування державної реєстрацiї цього пiдприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом мiсяця вiд часу виявлення вказаних недолiкiв роботодавець не провiв належних заходiв з їх усунення. Технологiчнi процеси, машини, механiзми, устаткування, транспортнi засоби, хiмiчнi речовини i їх сполуки та iнша небезпечна продукцiя, придбанi за кордоном, допускаються в експлуатацiю (до застосування) лише за умови проведення експертизи на вiдповiднiсть їх нормативно-правовим актам з охорони працi, що чиннi на територiї України. Прийняття в експлуатацiю нових i реконструйованих виробничих об'єктiв проводиться за участю представникiв професiйних спiлок. Не допускається застосування у виробництвi шкiдливих речовин у разi вiдсутностi їх гiгiєнiчної регламентацiї та державної реєстрацiї. Стаття 22. Розслiдування та облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй Роботодавець повинен органiзовувати розслiдування та вести облiк нещасних випадкiв, професiйних захворювань i аварiй вiдповiдно до положення, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспiлок. За пiдсумками розслiдування нещасного випадку, професiйного захворювання або аварiї роботодавець складає акт за встановленою формою, один примiрник якого вiн зобов'язаний видати потерпiлому або iншiй заiнтересованiй особi не пiзнiше трьох днiв з моменту закiнчення розслiдування. У разi вiдмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпiлого з його змiстом питання вирiшуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною працi, рiшення якої є обов'язковим для роботодавця. Рiшення посадової особи органу державного нагляду за охороною працi може бути оскаржене у судовому порядку. Стаття 23. Iнформацiя та звiтнiсть про стан охорони працi Роботодавець зобов'язаний iнформувати працiвникiв або осiб, уповноважених на здiйснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актiв з охорони працi, та Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв про стан охорони працi, причину аварiй, нещасних випадкiв i професiйних захворювань i про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на пiдприємствi умов i безпеки працi на рiвнi нормативних вимог. Працiвникам та/або їхнiм представникам забезпечується доступ до iнформацiї та документiв, що мiстять результати атестацiї робочих мiсць, запланованi роботодавцем профiлактичнi заходи, результати розслiдування, облiку та аналiзу нещасних випадкiв i професiйних захворювань i звiти з цих питань, а також до повiдомлень, подань та приписiв органiв державного управлiння i державного нагляду за охороною працi. Органи державного управлiння охороною працi у встановленому порядку iнформують населення України, працiвникiв про реалiзацiю державної полiтики з охорони працi, виконання загальнодержавної, галузевих чи регiональних програм з цих питань, про рiвень i причини аварiйностi, виробничого травматизму i професiйних захворювань, про виконання своїх рiшень щодо охорони життя та здоров'я працiвникiв. На державному рiвнi ведеться єдина державна статистична звiтнiсть з питань охорони працi, форма якої погоджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною працi, професiйними спiлками та Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв. Стаття 24. Добровiльнi об'єднання громадян, працiвникiв i спецiалiстiв з охорони працi З метою об'єднання зусиль найманих працiвникiв, учених, спецiалiстiв з охорони працi та окремих громадян для полiпшення охорони працi, захисту працiвникiв вiд виробничого травматизму i професiйних захворювань можуть створюватись асоцiацiї, товариства, фонди та iншi добровiльнi об'єднання громадян, що дiють вiдповiдно до закону. Роздiл VIII ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI Стаття 43. Штрафнi санкцiї до юридичних та фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, посадових осiб та працiвникiв За порушення законодавства про охорону працi, невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi юридичнi та фiзичнi особи, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною працi до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмiр штрафу не може перевищувати п'яти вiдсоткiв мiсячного фонду заробiтної плати юридичної чи фiзичної особи, яка вiдповiдно до законодавства використовує найману працю. Несплата юридичними чи фiзичними особами, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пенi у розмiрi двох вiдсоткiв за кожний день прострочення. Застосування штрафних санкцiй до посадових осiб i працiвникiв за порушення законiв та iнших нормативно-правових актiв з охорони працi здiйснюється вiдповiдно до Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ). Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу пiдприємства за мiсцем роботи. Рiшення про стягнення штрафу може бути оскаржено в мiсячний строк у судовому порядку. Кошти вiд застосування штрафних санкцiй до юридичних чи фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, посадових осiб i працiвникiв, визначених цiєю статтею, зараховуються до Державного бюджету України. Стаття 44. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог щодо охорони працi За порушення законiв та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi, створення перешкод у дiяльностi посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi, а також представникiв профспiлок, їх органiзацiй та об'єднань виннi особи притягаються до дисциплiнарної, адмiнiстративної, матерiальної, кримiнальної вiдповiдальностi згiдно iз законом. Прочитати Дати під запис Прочитати та пояснити Прочитати та пояснити Під запис Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис Пояснити та дати під запис Прочитати Прочитати Прочитати та вибірково дати під запис Прочитати та пояснитир Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис Прочитати Прочитати та пояснити, вибірково дати під запис Прочитати Прочитати Дати під запис та пояснити Дати під запис Дати під запис 4. Закріплення вивченого матеріалу 5 хв. Питання для закріплення: 4.1 Обов’язки роботодавця? 4.2 Обов’язки працівника? 4.3 Покарання що передбачене у випадку порушення законодавства про охорону праці? 5. Підбиття підсумків – 5 хв.: - вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги; - оголосити оцінки; - відповісти на запитання. Конспект склав: заступник начальника СДПЧ-3 ст. лейтенант вн. сл. Ю.О.Слющенко. “ 09 ” березня 2004 року.

Схожі: