ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини

“З А Т В Е Р Д Ж У Ю” Начальник С Д П Ч – 3 по охороні Заводського району майор внутрішньої служби О.І. Корчинський “ 10 “ березня 2004 року. ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки з начальницьким складом частини. ТЕМА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14.12.99 № 1281-ХІV МЕТА: вивчити з начальницьким складом частини основні вимоги Закону України “ Про аварійно-рятувальні служби “. ЧАС:45 хвилин. МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: учбовий клас. ЛІТЕРАТУРА: Закон України “ Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14.12.99 № 1281-ХІV Хід заняття. 1.Організаційний момент – 5 хвилин: - перевірка присутніх; оголошення теми і мети заняття, питань які вивчатимуться. 2.Контроль знань – 5 хвилин; - перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу. 3.Викладення матеріалу теми – 25 хвилин. 3, 1. Загальні положення 3,2 Організація діяльності аварійно-рятувальних служб. 3,3 Координування та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб. 3,4 Ліквідація надзвичайних ситуацій. 3,5 Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників. 3,6 Матеіально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно рятувальних служб. 3,7 Нагляд, контроль та звітність про діяльність аварійно-рятувальних служб. 3,8 Міжнародне співробітництво. 3,9 Прикінцеві положення СДПЧ-3 2004 рік Найменування заходів Методичні вказівки Цей Закон визначає органiзацiйнi, правовi та економiчнi засади створення i дiяльностi аварiйно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантiї соцiального захисту та вiдповiдальнiсть рятувальникiв, а також питання мiжнародного спiвробiтництва у сферi лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй. Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термiнiв У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi: надзвичайна ситуацiя - порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей на територiї чи об'єктi на нiй або на водному об'єктi (далi - об'єкти i територiї), спричинене аварiєю, катастрофою, стихiйним лихом чи iншою небезпечною подiєю, яка призвела (може призвести) до загибелi людей та/або значних матерiальних втрат; аварiя - небезпечна подiя техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єктi або територiї загрозу життю та здоров'ю людей i призводить до руйнування будiвель, споруд, обладнання i транспортних засобiв, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкiллю; катастрофа - велика за масштабами аварiя чи iнша подiя, що призводить до тяжких, трагiчних наслiдкiв; зона надзвичайної ситуацiї - територiя, де склалася надзвичайна ситуацiя; водний об'єкт - сформований природою або створений штучно об'єкт ландшафту, де зосереджуються води (озеро, рiчка, море, водосховище, канал тощо); аварiйно-рятувальна служба - сукупнiсть органiзацiйно об'єднаних органiв управлiння, сил та засобiв, призначених для вирiшення завдань щодо запобiгання та лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру та окремих їх наслiдкiв, проведення пошукових, аварiйно-рятувальних та iнших невiдкладних робiт; професiйна аварiйно-рятувальна служба - аварiйно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постiйнiй, а рятувальники цього складу - також на професiйнiй основi, яка передбачає спецiальну фiзичну та психологiчну пiдготовку особового складу; спецiальна (воєнiзована) аварiйно-рятувальна служба - професiйна аварiйно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальностi, централiзацiї управлiння, статутної дисциплiни, особистої вiдповiдальностi; спецiалiзована аварiйно-рятувальна служба - професiйна аварiйно-рятувальна служба, що має пiдготовлений i споряджений особовий склад для лiквiдацiї окремих класiв i пiдкласiв надзвичайних ситуацiй (гасiння газових фонтанiв, подання медичної допомоги потерпiлим, водолазнi роботи тощо) та вiдповiднi аварiйно-рятувальнi засоби; аварiйно-рятувальне формування - структурний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби, призначений для проведення аварiйно-рятувальних робiт; аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй - аварiйно-рятувальнi служби, створенi об'єднаннями та спiлками об'єднань громадян; допомiжний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби - структурний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби, призначений для забезпечення дiяльностi з виконання покладених на неї завдань; рятувальник - особа, яка має вiдповiдну спецiальну пiдготовку, атестована на здатнiсть до проведення аварiйно-рятувальних робiт i безпосередньо бере у них участь, має спецiальну фiзичну та психологiчну пiдготовку та вiдповiдає за її пiдтримання; аварiйно-рятувальнi засоби - технiчнi засоби спецiального призначення, науково-технiчна продукцiя та iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi (засоби зв'язку, технiка, обладнання, спорядження, матерiали, вiдео-, кiно-, фотоматерiали з технологiї проведення аварiйно-рятувальних робiт, програмнi продукти i бази даних та iншi засоби), якi використовуються пiд час проведення аварiйно-рятувальних робiт; аварiйно-рятувальнi роботи - роботи, спрямованi на пошук, рятування i захист людей (у тому числi подання їм невiдкладної медичної допомоги), а також матерiальних i культурних цiнностей та захист довкiлля пiд час виникнення надзвичайних ситуацiй, що потребують залучення працiвникiв, якi мають спецiальну пiдготовку, засоби iндивiдуального захисту та оснащення. Роздiл II. ОРГАНIЗАЦIЯ ДIЯЛЬНОСТI АВАРIЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ Стаття 8. Види аварiйно-рятувальних служб, їх статус Аварiйно-рятувальнi служби можуть бути спецiалiзованими або неспецiалiзованими, створеними на професiйнiй або на непрофесiйнiй основi. Вiдповiдно до специфiки дiяльностi професiйнi аварiйно-рятувальнi служби можуть бути спецiальними (воєнiзованими). Аварiйно-рятувальнi служби подiляються на державнi, комунальнi, аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй та аварiйно-рятувальнi служби пiдприємств, установ, органiзацiй (далi - об'єктовi аварiйно-рятувальнi служби). Особливим видом державних аварiйно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби медицини катастроф є подання громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуацiях (стихiйне лихо, катастрофи, аварiї, масовi отруєння, епiдемiї, епiзоотiї, радiацiйне, бактерiологiчне та хiмiчне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медичних сил i засобiв та лiкувальних закладiв центрального та територiального рiвнiв незалежно вiд виду дiяльностi та галузевої належностi, визначених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, з питань оборони, з питань внутрiшнiх справ, з питань транспорту, Нацiональною гвардiєю України, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями. Координацiю дiяльностi Служби медицини катастроф на випадок виникнення екстремальних ситуацiй здiйснюють центральна та територiальнi координацiйнi комiсiї, що утворюються згiдно з законодавством. Органiзацiйно-методичне керiвництво Службою медицини катастроф здiйснюється центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Державнi, комунальнi та аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй є юридичними особами. Роздiл III. КООРДИНУВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ ДIЯЛЬНIСТЮ АВАРIЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ Стаття 14. Органи координування дiяльностi аварiйно-рятувальних служб Органами координування дiяльностi аварiйно-рятувальних служб є: Кабiнет Мiнiстрiв України; центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. Стаття 15. Органи управлiння дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб Органами управлiння дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб є: центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи; мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, до сфери управлiння яких належать аварiйно-рятувальнi служби; Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї; органи мiсцевого самоврядування, громадськi органiзацiї, пiдприємства, установи, органiзацiї, що створюють аварiйно-рятувальнi служби. Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи у сферi рятувальної справи Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи у сферi рятувальної справи: забезпечує проведення в життя вiдповiдної державної полiтики; керує рятувальною справою на державному рiвнi; створює професiйнi аварiйно-рятувальнi служби та здiйснює керiвництво їх дiяльнiстю; забезпечує та вiдповiдає у встановленому порядку за додержання необхiдного фiзичного та психологiчного рiвня пiдготовки рятувальникiв; розробляє пропозицiї щодо вдосконалення законодавства з питань дiяльностi аварiйно-рятувальних служб, запобiгання надзвичайним ситуацiям та обмеження їх наслiдкiв у межах своїх повноважень, приймає вiдповiднi нормативно-правовi акти; затверджує порядок розроблення та затвердження планiв реагування на надзвичайнi ситуацiї та планiв взаємодiї у разi їх виникнення; координує роботу мiнiстерств, iнших центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади у сферi рятувальної справи, дiяльнiсть усiх аварiйно-рятувальних служб; контролює здiйснення органами мiсцевого самоврядування делегованих повноважень органiв виконавчої влади у сферi реагування на надзвичайнi ситуацiї стосовно дiяльностi створених ними аварiйно-рятувальних служб; органiзовує в установленому порядку навчання та атестацiю аварiйно-рятувальних служб i рятувальникiв; забезпечує в межах своєї компетенцiї державний нагляд i контроль за дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб та їх готовнiстю до реагування на надзвичайнi ситуацiї; керує роботами, пов'язаними з лiквiдацiєю великих аварiй, катастроф, наслiдкiв природного стихiйного лиха; налагоджує мiжнародне спiвробiтництво з питань рятувальної справи, вивчає, узагальнює i поширює свiтовий досвiд у цiй сферi, забезпечує виконання вiдповiдних мiжнародних договорiв; здiйснює iншi повноваження, передбаченi цим Законом. Рiшення центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи щодо проведення аварiйно-рятувальних робiт та лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй, прийняте в межах його повноважень, є обов'язковим для виконання всiма мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, мiсцевими державними адмiнiстрацiями, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами. Роздiл IV. ЛIКВIДАЦIЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦIЙ Стаття 19. Залучення аварiйно-рятувальних служб до лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй Залучення аварiйно-рятувальних служб до лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй здiйснюється: згiдно з планами реагування на надзвичайнi ситуацiї на об'єктах i територiях, що ними обслуговуються; згiдно з планами взаємодiї у разi виникнення надзвичайної ситуацiї на iнших об'єктах i територiях; за рiшенням органiв, якi здiйснюють управлiння дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб, на пiдставi звернень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ та органiзацiй, на територiях i об'єктах яких сталася надзвичайна ситуацiя. Залучення аварiйно-рятувальних служб до лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй за межами територiї України здiйснюється за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України на пiдставi мiжнародних договорiв України. Стаття 20. Загальнi засади дiяльностi аварiйно-рятувальних служб пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй Аварiйно-рятувальнi служби пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй повиннi забезпечити: оперативне визначення обстановки, що склалася внаслiдок надзвичайної ситуацiї, зони ураження об'єкта чи територiї i основних напрямiв дiй, пов'язаних з лiквiдацiєю надзвичайної ситуацiї; вжиття термiнових заходiв для пошуку i рятування людей на уражених об'єктах та територiях i подання невiдкладної медичної та iншої допомоги потерпiлим; визначення небезпечних факторiв та додержання особовим складом вимог правил безпеки пiд час проведення аварiйно-рятувальних робiт; створення необхiдних умов для пiдтримання працездатностi особового складу; зосередження в зонi надзвичайної ситуацiї необхiдних сил, засобiв, резервiв та своєчасне введення їх у дiю за призначенням; оперативне усунення ускладнень, що виникають пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй; координацiю дiй своїх аварiйно-рятувальних формувань. Пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй ведеться оперативно-технiчна документацiя та складається звiт про роботу аварiйно-рятувальної служби, пов'язану з лiквiдацiєю надзвичайної ситуацiї, який є складовою частиною матерiалiв з розслiдування надзвичайної ситуацiї. Види i зразки оперативно-технiчної та звiтної документацiї встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи за погодженням з iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади. Витрати на проведення окремих аварiйно-рятувальних робiт, понесенi державними та комунальними аварiйно-рятувальними службами пiд час лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї, пiдлягають обов'язковому вiдшкодуванню (повнiстю або частково) вiдповiдними пiдприємствами, установами та органiзацiями. Аварiйно-рятувальним службам громадських органiзацiй вiдшкодовуються безпосереднi витрати, пов'язанi з лiквiдацiєю надзвичайної ситуацiї (вартiсть палива, зносу устаткування тощо). Види аварiйно-рятувальних робiт, витрати на проведення яких пiдлягають вiдшкодуванню, та порядок вiдшкодування цих витрат визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вiдшкодування завданої пiдприємствам, установам та органiзацiям, що знаходяться в зонi надзвичайної ситуацiї, шкоди у разi залучення до виконання робiт з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй їх транспортних засобiв, обладнання, iншого майна здiйснюється вiдповiдно до Цивiльного кодексу України. Матерiальнi збитки, пов'язанi з пошкодженням необхiдними функцiональними дiями пiд час лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї майна, яке знаходиться на об'єктах i територiях, де безпосередньо проводяться аварiйно-рятувальнi роботи, аварiйно-рятувальна служба вiдповiдним юридичним та фiзичним особам не вiдшкодовує. Роздiл V. ОБОВ'ЯЗКИ, ПРАВА, ГАРАНТIЇ СОЦIАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ РЯТУВАЛЬНИКIВ Стаття 23. Обов'язки рятувальникiв Рятувальники зобов'язанi: бути iнiцiативними, самовiдданими та наполегливими пiд час лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї; активно проводити аварiйно-рятувальнi роботи, вживати всiх необхiдних заходiв для рятування людей, подання їм невiдкладної медичної та iншої допомоги, не допускати невиправданих ризикiв; виконувати вимоги вiдповiдних статутiв, положень, правил тощо з питань проведення аварiйно-рятувальних робiт; бути готовими до проведення робiт, пов'язаних з рятуванням потерпiлих людей та лiквiдацiєю надзвичайних ситуацiй, удосконалювати свої професiйнi здiбностi, постiйно пiдтримувати свiй фiзичний i психологiчний стан на належному рiвнi; утримувати в належному станi довiренi їм засоби iндивiдуального та колективного захисту та засоби для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй. Iншi обов'язки рятувальникiв визначаються вiдповiдними статутами, посадовими iнструкцiями тощо. Обов'язки рятувальникiв професiйних аварiйно-рятувальних служб зазначаються у контрактах, якi укладаються з ними пiд час їх прийому на роботу. Стаття 24. Права рятувальникiв Рятувальники мають право на: пiдвищення рiвня своїх теоретичних знань, практичних навичок та майстерностi за рахунок робочого часу; харчування за рахунок коштiв аварiйно-рятувальних служб пiд час чергування тривалiстю понад 12 годин або грошову компенсацiю за нього; обов'язкове особисте страхування. Пiд час проведення робiт з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй рятувальники мають право на: вичерпну та достовiрну iнформацiю, в тому числi про об'єкти, на яких проводяться аварiйно-рятувальнi роботи, необхiдну для виконання ними своїх обов'язкiв; безперешкодний допуск на територiю та об'єкти, що постраждали; екiпiровку та оснащення згiдно з технологiєю проведення зазначених робiт; харчування за рахунок коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй, на яких проводяться роботи, або вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування; використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхiдностi засобiв зв'язку, транспорту, iнших матерiальних засобiв пiдприємств, установ та органiзацiй, що знаходяться в зонi проведення аварiйно-рятувальних робiт; позачергове придбання квиткiв на всi види транспорту для проїзду до мiсця проведення аварiйно-рятувальних робiт. Рятувальники мають право створювати в установленому порядку свої професiйнi спiлки. Стаття 25. Страхування рятувальникiв Рятувальники у разi зарахування їх до штату професiйної аварiйно-рятувальної служби або залучення в iндивiдуальному порядку чи в складi об'єктової аварiйно-рятувальної служби до проведення аварiйно-рятувальних робiт пiдлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатностi, загибелi (смертi), спричинених виконанням обов'язкiв рятувальникiв, зазначених у контрактах, укладених пiд час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварiйно-рятувальних робiт, до яких вони залучаються. Страховими подiями для рятувальникiв є загибель (смерть) пiд час виконання ними обов'язкiв, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварiйно-рятувальних робiт, до яких вони залучалися, смерть, що настала внаслiдок поранення, контузiї, травми чи калiцтва або захворювання в перiод i у зв'язку з виконанням ними зазначених у контрактах або договорах обов'язкiв, а також втрата працездатностi, що виникла внаслiдок виконання цих обов'язкiв чи проведення таких робiт. Зв'язок страхової подiї з виконанням рятувальниками обов'язкiв, зазначених у контрактах або договорах, встановлюється пiд час розслiдування зазначених випадкiв згiдно iз законодавством. Страхування рятувальникiв професiйних аварiйно-рятувальних служб здiйснюють органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування та громадськi органiзацiї, якi створюють аварiйно-рятувальнi служби, за рахунок коштiв, що видiляються на утримання цих служб. Страхування рятувальникiв, якi були залученi до проведення аварiйно-рятувальних робiт в iндивiдуальному порядку чи в складi об'єктових аварiйно-рятувальних служб, здiйснюють органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи та органiзацiї, що залучили рятувальникiв до проведення цих робiт, за рахунок коштiв, якi видiляються на їх проведення. Страхування здiйснюється на суму десятирiчного грошового утримання за останньою посадою, яку займає рятувальник, але не менше однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. Порядок та умови обов'язкового особистого страхування рятувальникiв встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Стаття 26. Оплата працi рятувальникiв Оплата працi рятувальникiв професiйних аварiйно-рятувальних служб здiйснюється у порядку, визначеному законодавством. Оплата працi рятувальникiв, якi були залученi в iндивiдуальному порядку чи в складi об'єктових аварiйно-рятувальних служб, за час їх участi у проведеннi аварiйно-рятувальних робiт, а також за час необхiдної професiйної пiдготовки здiйснюється згiдно з укладеними договорами органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, що залучили рятувальникiв до проведення зазначених робiт, за рахунок коштiв, якi видiляються на проведення аварiйно-рятувальних робiт i робiт з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та їх наслiдкiв з розрахунку середньомiсячного заробiтку за мiсцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. Роздiл VI. МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНЕ ТА ФIНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДIЯЛЬНОСТI АВАРIЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ Стаття 33. Матерiально-технiчне та фiнансове забезпечення дiяльностi аварiйно-рятувальних служб Матерiально-технiчне та фiнансове забезпечення дiяльностi аварiйно-рятувальних служб здiйснюється за рахунок коштiв державного та мiсцевого бюджетiв, пiдприємств, установ, органiзацiй, у тому числi громадських, що створюють аварiйно-рятувальнi служби, коштiв вiд надання додаткових платних послуг, а також добровiльних пожертвувань юридичних i фiзичних осiб, iнших не заборонених законодавством джерел. Фiнансування медико-психологiчної реабiлiтацiї державних аварiйно-рятувальних служб здiйснюється за рахунок коштiв Державного бюджету України, передбачених на утримання аварiйно-рятувальних служб. Обсяг фiнансування визначається уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. Фiнансування медико-психологiчної реабiлiтацiї iнших аварiйно-рятувальних служб, визначених у статтi 8 цього Закону, здiйснюється за рахунок їх власних коштiв. Стаття 34. Наукове забезпечення дiяльностi аварiйно-рятувальних служб Науковi дослiдження з проблем органiзацiї та технологiї проведення аварiйно-рятувальних робiт, створення для цього технiчних засобiв та обладнання, розроблення iндивiдуальних та колективних засобiв захисту рятувальникiв здiйснюються на договiрних умовах науково-дослiдними та проектно-конструкторськими пiдприємствами, установами та органiзацiями за замовленням центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи або погодженим з ним замовленням iнших органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, громадських органiзацiй. Розроблення iндивiдуальних та колективних засобiв захисту рятувальникiв здiйснюється науково-дослiдними та проектно-конструкторськими пiдприємствами, установами та органiзацiями, якi повиннi мати вiдповiднi лiцензiї на цей вид дiяльностi. Роздiл VII. НАГЛЯД, КОНТРОЛЬ ТА ЗВIТНIСТЬ ПРО ДIЯЛЬНIСТЬ АВАРIЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ Стаття 36. Нагляд та контроль за дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб Державний нагляд здiйснюють: центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною працi - за готовнiстю аварiйно-рятувальних служб до локалiзацiї та лiквiдацiї аварiй; спецiальна iнспекцiя центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи - за дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб. Контроль за дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб, забезпеченням їх постiйної готовностi до проведення аварiйно-рятувальних робiт та робiт щодо запобiгання та лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй у межах своєї компетенцiї здiйснюють центральнi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування та пiдприємства, установи та органiзацiї, у тому числi громадськi, що створюють аварiйно-рятувальнi служби. Стаття 37. Звiтнiсть про дiяльнiсть аварiйно-рятувальних служб та облiк надзвичайних ситуацiй Звiтнiсть про дiяльнiсть аварiйно-рятувальних служб здiйснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. Звiт про дiяльнiсть аварiйно-рятувальних служб подається щоквартально до Кабiнету Мiнiстрiв України. Роздiл VIII. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО Стаття 38. Представництво в мiжнародних органiзацiях Представництво в мiжнародних органiзацiях iнтересiв України з питань, пов'язаних з органiзацiєю та виконанням аварiйно-рятувальних робiт, а також робiт iз запобiгання та лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй здiйснюється центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, iншими органами виконавчої влади вiдповiдно до їх повноважень. Стаття 39. Порядок подання допомоги iноземним державам з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй Умови подання iншим державам допомоги з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй i окремих їх наслiдкiв визначаються мiжнародними договорами України. Порядок залучення аварiйно-рятувальних служб до подання допомоги iноземним державам з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй i окремих їх наслiдкiв та перетинання державного кордону України визначаються законодавством України та мiжнародними договорами. Стаття 40. Одержання Україною допомоги для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та їх наслiдкiв Умови одержання Україною допомоги для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та їх наслiдкiв визначаються мiжнародними договорами та законодавством України. Роздiл IX. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування. 2. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк: пiдготувати та внести до Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз Законом України "Про аварiйно-рятувальнi служби"; привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом; забезпечити приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом нормативно-правових актiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади. Прочитати Дати під запис Прочитати та пояснити Прочитати та пояснити Під запис Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис Пояснити та дати під запис Прочитати Прочитати Прочитати Прочитати та вибірково дати під запис Прочитати та пояснитир Прочитати, пояснити та вибірково дати під запис Прочитати Прочитати та пояснити, вибірково дати під запис Прочитати Прочитати Дати під запис та пояснити Дати під запис Прочитати Прочитати та пояснити Прочитати та пояснити 4. Закріплення вивченого матеріалу 5 хв. Питання для закріплення: 4.1 Що таке аварія? 4.2 Обов’язки рятівника? 4.3 Соціальний захист рятівників? 5. Підбиття підсумків – 5 хв.: - вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги; - оголосити оцінки; - відповісти на запитання. Конспект склав: заступник начальника СДПЧ-3 ст. лейтенант вн. сл. Ю.О.Слющенко. “ 09 ” березня 2004 року.

Схожі: