|
|
Скачати 391.58 Kb.
|
|
Тема 3. Розвиток готельної справи у другій половині ХІХ та на початку ХХ століття. Основні терміни: «странноприимница», «Гранд-Отель», Отель-Савой», Розвиток туризму в XIX ст. мав сприятливий вплив на зростання будівництва готелів. Основним центром забудови стає Київ. До початку XIX ст. Київ, з його прекрасними природно-кліматичними умовами, вигідним географічним положенням і багатою архітектурно-історичною спадщиною, мав усі можливості для того, щоб у найкоротші терміни стати великим туристським центром Східної Європи. Для цього треба було реалізувати потужний місцевий потенціал, залучити видатних архітекторів того часу і перебудувати центр міста, створивши один з найкращих у Росії готельно-розважальних комплексів. До відкриття регулярних залізничних рейсів, тобто до 1889 p., ці плани втілювалися в життя дуже повільно і готельне господарство розвивалося однобічно. З великих виділявся тільки «Зелений готель», що був побудований в 1803 - 1805 pp., належав Лаврі і був найпопулярнішим у 50-х pp. XIX ст. У 1825 р. тут зупинялись О. С. Грибоедов і А. 3. Муравйов. Наприкінці минулого століття будівлю було реконструйовано, і нині це житловий будинок по вулиці Московській, 30. Архітектори доклали максимум зусиль для того, щоб центр Києва, «дохідне місце» з погляду туризму, мав би і неповторний архітектурний вигляд. Стрімкими темпами Хрещатик перетворився на калейдоскоп з гарних житлових будинків, готелів, ресторанів, магазинів, банків і був продовжений до Бессарабської площі. Вінчав цю пишноту парк «Шато-де-Флер», закладений у 1863 p., зі своєю перлиною - Долиною Троянд (нині стадіон «Динамо»). У Києві до 1901 р. було побудовано 64 готелі, які можна умовно розподілити на великі групи. Готелі, розміщені безпосередньо поруч з вокзалом. Функціонували чотири готелі і безліч мебльованих кімнат. Вони знаходились на вулиці Безаківській (нині Комінтерну) - така скупченість пояснювалася безпосередньою близькістю вокзалу і чудового Ботанічного саду. Практично всі готелі на цій вулиці були побудовані в 1880 - 1890 pp. Суперзіркові готелі. Заможні відвідувачі Києва, що жадали «шумного» життя, зупинялись у готелі «Європейський» у центрі міста на Царській (нині Європейській) площі. Цей готель був найстарішим у Києві. Саме в «Європейському» функціонував один з найкращих київських ресторанів позаминулого століття. Як сповіщалось у рекламі, готель мав на вокзалі свого представника, який дбав про багаж і зручну карету, що доставляла постояльця з готелю до поїзда. Більш популярним був «Гранд-Отель» (на цьому місці нині стоїть корпус Головпоштамту). Фешенебельний і дорогий (люкс - 30 крб за добу), на 110 номерів, «Гранд-Отель» мав власний омнібус на вокзалі, відмінний ресторан, телефон безпосередньо в номері та всі необхідні зручності тих часів. Неподалік розміщувався відомий блискучою репутацією «Hotel de France». Напередодні першої світової війни Київ поповнився ще одним першокласним готелем на 100 номерів - «Континенталь», спеціально відкритим для дуже заможних клієнтів. Престижний номер тут коштував пожильцю 15 крб за добу. Нині на місці розкішного готелю - оперна студія Національної музичної академії. До першокласних готелів слід віднести і «Отель-Савой», що також знаходився на Хрещатику. Таким чином, обираючи готель, вельможне панство отримувало всі зручності: омнібус або екіпаж для поїздок по місту, окремий кабінет у ресторані, старанну прислугу (під час добору обслуговуючого персоналу цих готелів пильну увагу приділяли культурі мови, володінню принаймні російською та французькою мовами), а в номері - парове опалення, ванну, електричне освітлення, телефон. Крім того, кожний готель передплачував чимало періодичних видань, надавав безоплатну допомогу в пошуках у місті необхідного адресата. Готелі другого класу. Ними мали можливість скористатися особи середнього достатку. Таких готелів у Києві було набагато більше, ніж суперзіркових. Назви готелів столиці Південно-Західного краю (офіційна назва Правобережної України в Російській імперії) відбивали всю географію Європи: «Австрія», «Англія», «Америка», «Брістоль», «Версаль», «Ліон», «Марсель», «Італія», «Прага», «Берлін», «Краків», «Сан-Ремо» і навіть «Великий Національний». Вони розміщувалися на центральних вулицях, які, на відміну від інших, були вимощені, мали електричне освітлення, а також спеціально обладнані стоянки для екіпажів. У 1913 р. в місті було 80 готелів. Якщо ж комусь не вистачало цієї розмаїтості, можна було зайти до кондитерської, що сяяла вітринами буквально поряд на Хрещатику. Найдорожчим ресторанним закладом Києва наприкінці XIX ст. вважався ресторан готелю «Метрополь». Належав він купцеві Дьякову і пропонував так звані «табльдоти» за плату один карбованець з людини. Престижними були також ресторани при готелях «Бель-Вю», «Європейський», «Гранд-Отель», «Континенталь», ресторан «Семадені» на Хрещатику; менш дорогі, але також вишукані страви подавали при готелі «Оріон». Ще дешевшими були страви в готелях «Древняя Русь» і «Марсель». Пристойний обід тут обходився в 30 - 40 коп. Приймаючи замовлення на доставку листа або посилки, комісіонер видавав квитанцію. Як правило, комісіонери-посильні об'єднувались в артіль, яка несла відповідальність за кожного «червонокашкетника» і, якщо виникала потреба, повертала замовнику витрати або виплачувала штраф у сумі не більш як 100 крб. З появою телефону всі великі готелі миттєво скористалися новим досягненням цивілізації і потреба в послугах комісіонерів-посильних відпала. «Мебльовані кімнати»- - один з різновидів тогочасних готелів. Вони знаходились на всіх гомінких вулицях, конкурували з першокласними готелями, не поступаючись їм у сервісі. Найбільшою популярністю користувалися «мебльовані кімнати» «У Ільїнської» - на Володимирській вулиці, «У Іваницького» - на Золотоворітській, «У Діякова» - на Миколаївській площі (нині площа І. Франка), «У Познякова» - на Золотоворітській площі. Номери й мебльовані кімнати, що знаходились далі від центральної частини міста (переважно на Подолі), коштували всього 30 - 40 коп. за добу. «Подвір'я», заїжджі і постоялі двори. Особи, які зупинялись у Києві на тривалий час, наймали мебльовані кімнати в приватних будинках. Довгострокова оренда кімнати «з самоваром і прислугою» обходилась квартиранту в 15 - 20 крб за місяць, а на околицях і в передмісті плата становила всього 5 крб. Отже, ми бачимо, що наприкінці XIX - на початку XX ст. на українських землях, що були територіями Російської та Австро-Угорської імперій, за прикладом деяких європейських країн почали створюватися перші туристські організації й товариства, формуватися туристські регіони і курортні зони. Загалом же туризм не став на цих територіях масовим явищем, на тому етапі він залишався ще привілеєм вищих прошарків суспільства - аристократії й буржуазії, оскільки саме ці соціальні верстви мали достатні кошти. В свою чергу, творча інтелігенція прагнула використати туризм і екскурсійну справу для просвіти народу й піднесення його національної свідомості. В дореволюційний період туризм належав до сфери громадсько-суспільної діяльності і тому значну роль у становленні туризму на українських землях відігравали видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна національна інтелігенція. Література: 3,4,5,7,8,9,11,12,14,22 Питання до самоконтролю:
Тема 4. Нормативно-правове регулювання готельної індустрії. Основні терміни: галузь, продукт, сфера послуг. Розпочинаючи вивчення теми, слід усвідомити, що для регулювання розвитку готельної індустрії фахівець повинен володіти комплексом знань про нормативно-правову базу країни, тому що правова складова визначає можливість створення технологічних і соціальних нормативів упровадження сучасних готельних технологій. Під час вивчення теми належить звернути увагу на наступні аспекти:
Для ефективного засвоєння теоретичного матеріалу студент повинен опрацювати наступні документи:
У цьому контексті є доцільним ознайомлення з державною системою стандартизації, сутністю уніфікації, спеціалізації, взаємозамінності, розвитком вітчизняних систем стандартів, методичними принципами комплексної стандартизації, положеннями випереджувальної стандартизації. Студентам слід ознайомитись із принципами роботи органів і служб стандартизації в Україні у галузі туризму, із порядком розробки, затвердження та реєстрації стандартів, загальними вимогами до стандартів. Слід розглянути категорії стандартів: державні (ДСТУ), галузеві (ГСТУ), стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ), технічні умови (ТУУ), стандарти підприємств (СТП) і види стандартів: основоположні; на продукцію і послуги; на процеси; методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу), інформаційні показники стандартів. Література 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18. Питання для самоконтролю:
Розділ 2. Типізація підприємств готельного господарства. Тема 5. Фактори, що впливають на типізацію готельного господарства. Основні терміни: гостинність, типізація підприємств готельного господарства, тип підприємства готельного господарства, фактор впливу, комерційні готелі, курортні готелі «B&B», тайм-шер, конгрес-готелі, конференц-готелі. Вивчення цієї теми слід почати із засвоєння того, що в основу типізації підприємств готельного господарства покладено його функціональне призначення, а вирішальними факторами для типізації підприємств є:
При цьому слід дослідити зміст кожного вищенаведеного фактора. Важливим аспектом у вивченні теми є питання щодо закордонного досвіду типізації підприємств готельного господарства з можливістю його гармонізації до вітчизняних засобів розміщення. Слід приділити увагу засвоєнню понять:
Література: 9, 12, 15, 20, 22, 23. Питання для самоконтролю:
Тема 6. Характеристика основних типів засобів розміщення. Основні терміни: готелі ділового призначення, готелі для відпочинку, транзитні готелі. Вивчення теми слід розпочати з ознайомлення із положеннями основних законодавчих та нормативних актів, на яких базується типізація підприємств готельного господарства України. Слід усвідомити, що на формування типів готельних підприємств значною мірою впливає мета подорожі. Далі слід розглянути основні вимоги до організації підприємств готельного господарства транзитного та ділового призначення, загальні та специфічні функціональні вимоги до цих типів засобів розміщення. Література: 9, 12, 15, 20, 33, 23. Питання для самоконтролю:
Тема 7. Характеристика підприємств готельного господарства для відпочинку. Основні терміни: готелі для відпочинку, мотелі, ботелі, флітелі, флотелі, лотелі, ротелі. У сучасних умовах важливим завданням підприємств готельного господарства є задоволення потреб та вимог споживачів щодо пасивного та активного відпочинку шляхом постійного підвищення якості послуг. Вивчаючи тему, студенти мають ознайомитися зі структурою готелів для відпочинку:
Особливої уваги потребує питання щодо вивчання специфічних функціональних характеристик та вимог до підприємств цих типів. Тема вимагає ознайомлення з:
Література: 12, 15, 20, 22, 23. Питання для самоконтролю:
|
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ Методичні рекомендації щодо виконання наукових робіт студентами ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра / Укладачі Козачишина О. Л.,... |
Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни... Методичні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни «Біометрія» / Укладач: к б н., доцент Іванченко О.Є. ЁC Дніпропетровськ:... |
|
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний... Уміщені контрольні роботи з „Історії України” та методичні рекомендації до їх виконання |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Харків “ХАІ” 2012 Виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Правознавство для документознавця» |
Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з курсу «Професійна педагогіка» Тема: Професійно технічні навчальні заклади – основа формування кваліфікованих робітничих кадрів |
|
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2-го КУРСУ ОКР «БАКАЛАВР» Косьмій М. М., Мельник П. В., Острогляд О. В. Кримінальне право України. Загальна частина. Методичні рекомендації для написання курсових... |
|
Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни... Методичні рекомендації розробили викладачі Нікопольського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету Романій Сергій... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Методичні вказівки (рекомендації) для виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Теорія держави і права» / Укладачі: к ю н.,... |