Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
б) порушенні норм екологічної безпеки;
в) порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;
г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
д) фінансуванні і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;
к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я;
н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
39. характеристика способів компенсації шкоди, запондіяної НПС
Способи компенсації шкоди за екологічним законодавством України
Способи компенсації екологічної шкоди – натуральний і грошовий.
натуральний – можливість відновлення, відтворення попереднього стану до стану коли від
був порушений. за власні кошти. шляхом проведення рекультивації земель, насадження лісів, знезараження водойм....
грошовий: таксовий, витратний спосіб, нормативний спосіб, розрахунковий
таксовий – особливо в лісовому, про рослинний і тваринний світ, про червону книгу.
Чимало підзаконних актів – пост КМУ, спільних актів (держкомлізгоспу +є мінприроди) умовна одиниця оцінки шкоди з урахування затрат, а також необхідна частина, яка стосується покарання винного.
витратний – за допомогою спеціальних розрахунків при відшкодуванні шкоди, переважно
завданої лісу ( підпалення, забруднення) Врегульований в одному із додатків до пост КМУ, в якому визначено відп .. лісовому госп включає вартість робіт по ліквідації + вартість затрат на відновлення лісу + відшкодувати вартості можливих споруд.. можуть бути враховані матеріали кадастрової оцінки природних ресурсів
нормативний – у випадках порушення порядку справляння платежів, зборів, податків.
розрахунковий – за допомогою спеціальних методик обчислення збитків, заподіяних рибному госп, водним ресурсам, атмосферному повітрю, землям або ж шкода яка виникла внаслідок надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Затв методики мінприроди, держводгоспом, КМУ за фактом створ спец комісія, складається протокол про правопорушення – час, місце вчинення, особи що вчинили характер такого порушення і оцінка стану навколишнього природного середовища.
40. тваринний світ як об. Прав. Регулювання
Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі круговороту речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покрову, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому.
Тваринний світ є національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Такі ознаки вказують на велике економічне значення тваринного світу як природного ресурсу для мисливства, рибальства та інших видів господарювання.
Правова охорона і порядок користування тваринним світом в Україні забезпечуються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ» та іншими законодавчими актами. Загальним об'єктом правової охорони є тваринний світ у сукупності його елементів, до яких належать:
-дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін.) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;
-частини диких тварин (роги, шкіра тощо);
-продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).
Крім цього, правовій охороні підлягають нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграцій (ст. 3 Закону «Про тваринний світ»). Отже, тваринний світ - це: 1) один з компонентів навколишнього природного середовища. Представниками тваринного світу, що підлягають правовій охороні, є лише дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в навколишньому природному середовищі переважно у стані природної волі, а також у напіввільних умовах чи в неволі; 2) уся сукупність видових і популяційних різноманіть живих організмів на всіх стадіях розвитку, частини диких тварин та продукти їх життєдіяльності; 3) тваринний світ знаходиться у стані природної волі постійно чи тимчасово у просторових межах юрисдикції держави, тобто на території України - на суші, у повітрі і воді, включаючи її внутрішні і територіальні моря, континентальний шельф та виключну (морську) економічну зону.
Не є об'єктами тваринного світу сільськогосподарські, свійські тварини, залишки викопних тварин. Вони є майном, яке належить на праві власності державним, кооперативним, громадським організаціям, громадянам, а тому їх використання та охорона не регулюються Законом України «Про тваринний світ».
Тваринний світ є об'єктом права власності. Окремі його елементи можуть перебувати у державній, комунальній, колективній та приватній власності.
Єдиним суб'єктом права державної власності на об'єкти тваринного світу є український народ. Від його імені права власника на тваринний світ здійснює держава в особі Верховної Ради України, яка може делегувати окремі права власника органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Право комунальної власності є похідним від права державної власності на об'єкти тваринного світу. Суб'єктами цього права є місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про тваринний світ» об'єкти тваринного світу, вилучені зі стану природної волі, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб. Це, наприклад, тварини, що розводяться у звірівницьких фермах, риби, розведені у рибогосподарських водоймах, добуті у встановленому законодавством порядку дозволеними засобами і знаряддями об'єкти тваринного світу, наприклад, у порядку полювання чи рибальства.
Об'єкти тваринного світу в Україні перебувають під охороною держави незалежно від права власності на них.
Сукупність законів та інших нормативно-правових актів, якими регулюються відносини з охорони, використання і відтворення тваринного світу, становить галузь фауністичного права. Крім вже згадуваних складовими цієї галузі є закони України «Про мисливське господарство та полювання» (2000), «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» (2003), «Про бджільництво» (2000), «Про захист тварин від жорстокого поводження» (2006), «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), відповідні укази Президента України (наприклад, Указ «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23 травня 2005 р. № 837), постанови Кабінету Міністрів України тощо.
Чимало норм щодо охорони і використання тваринного світу містяться у Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Кодексі України про надра, Законі України «Про рослинний світ» та інших. Питання юридичної відповідальності у цій сфері регулюються КпАП України, КК України, ЦК України, Кодексом законів про працю.
41. право використання тваринного світу, форми, види
право використання тваринного світу». Під ним розуміють правовий інститут фауністичного права, що становить сукупність правових норм, якими регулюються суспільні відносини в галузі використання та відтворення об'єктів тваринного світу - право використання тваринного світу в об'єктивному значенні. У суб'єктивному значенні право використання тваринного світу - це сукупність прав і обов'язків суб'єктів фауністичних правовідносин у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.
Використання об’єктів тваринного світу здійснюється в загальному та спеціальному порядку.
Підстави виникнення права використання об'єктів тваринного світу:
для громадян:
-іменна разова ліцензія (відстрільна картка тощо);
-рішення відповідного органу управління.
для юридичних осіб:
-рішення відповідного органу управління;
-довгострокова ліцензія.
Загальне використання об'єктів тваринного світу відповідно до ст. 16 Закону України «Про тваринний світ» характеризується такими ознаками, як: безоплатність; спрямованість на задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних); здійснення без вилучення об'єктів з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства за умов, визначених законодавством); дотримання заборони знищення тварин, руйнування їхнього житла та інших споруд (нір, хаток, лігв, гнізд, мурашників, бобрових загат тощо), порушення середовища існування тварин і погіршення умов їх розмноження.
У порядку загального використання здійснюється:
— любительське і спортивне рибальство.
— використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.
— використання корисних властивостей життєдіяльності тварин
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу за загальним правилом здійснюється на підставі відповідних дозволів та з внесенням плати за користування. Особливістю спеціального використання об'єктів тваринного світу є те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» воно здійснюється з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування). лише за спеціальними дозволами (ліцензіями, відстрілочними картками), які видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України на підставі затверджених лімітів (квот) використання об'єктів тваринного світу; на платній основі. Ця вимога поширюється і на власників та користувачів земельних ділянок, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.
У порядку спеціального використання здійснюється:
— мисливство.
— рибальство (за винятком любительського і спортивного рибальства у визначених водних об'єктах загального користування). Відповідно до ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
Право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється у разі
-закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чи інший документ на право їх використання;
-добровільної відмови підприємств, установ, організацій і громадян від використання об'єктів тваринного світу;
-порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об'єктів тваринного світу;
-систематичного невиконання підприємствами, установами та громадянами встановлених законодавством правил, норм та інших вимог або договірних обов'язків щодо охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу;
-в інших випадках, передбачених законом.
Право використання тваринного світу класифікується на види за різними критеріями. Зокрема, за цільовим використанням тваринного світу виділяють сукупність норм, якими регулюються:
-мисливство;
-рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин і морських ссавців; використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
-використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;
-використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення в напіввільних умовах чи неволі та інші.
Законодавством можуть бути передбачені й інші види використання об'єктів тваринного світу (ст. 20 Закону України «Про тваринний світ»), наприклад, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, яке передбачене ст. 32 Закону.
За строками користування тваринним світом може бути строковим (на один сезон, на час гніздування, у межах оголошеного терміну полювання) та безстроковим. Строки користування тваринним світом визначаються відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування.
Порядок використання корисних властивостей життєдіяльності тварин визначено ст. 29 Закону України «Про тваринний світ», яка передбачає, що об'єктами цього виду використання є природні санітари середовища, запилювачі рослин, інші тварини - жуки, метелики, бджоли тощо. Цей вид використання здійснюється у природних умовах без вилучення тварин та їх знищення, без погіршення середовища їх перебування та без заподіяння іншої шкоди тваринам.
Користувачами цього виду є здебільшого лісогосподарські і сільськогосподарські підприємства, інші підприємства і організації, а також громадяни, які ведуть фермерське, селянське господарство тощо. В окремих випадках можливе вилучення тварин у зазначених цілях (наприклад, переселення жуків або інших комах з одного місця в інше).
42. обєкти еколог. Права: диференційонва, інтегровані, комплексні
Об'єкти екологічного права - сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів, природних ресурсів і комплексів, екосистем та життя і здоров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства. Виділяються:
• диференційні:
земля, надра, поверхневі та підземні води, ліси, тваринний та рослинний світ, атмосферне повітря.
• інтеграційні:
навколишнє природне середовище, життя і здоров'я громадян від негативного впливу НПС.
'комплексні:
природні комплекси - об'єкти і території природно-заповідного фонду, природно-соціальні умови і процеси - курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні зони, континентальний шельф та морська економічна зона, території, що зазнали екологічної катастрофи.
43. правові форми еколог. Експертизи
Екологічна експертиза полягає в оцінці можливого впливу передбаченої або запланованої діяльності на стан довкілля, її відповідності вимогам екологічного законодавства.
Екологічна експертиза є самостійною управлінською функцією, що «відбрунькувалась» від функції екологічного контролю. За своєю правовою природою вона є екологічним контролем, який має попереджувальний характер.
Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про екологічну експертизу»
Екологічна експертиза є вирішальною і, як правило, завершальною стадією оцінки впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). На більш ранніх стадіях ОВНС опрацьовується авторами проекту.
|