|
|
Скачати 2.38 Mb.
|
|
Державна підсумкова атестація із математики Успішне виконання випускниками завдань ДПА з математики спирається, перш за все, на успішне засвоєння ними як теоретичного матеріалу курсу математики, так і методів розв’язування задач, передбачених програмою з математики для загальноосвітньої школи і розглянутих в шкільних підручниках. Для кращої підготовки учнів до виконання завдань ДПА доцільно провести систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу, передбаченого програмою з математики, та методів розв’язування основних типів завдань. Доцільно проводити систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу та методів розв’язування задач за змістовими лініями шкільного курсу математики: числа і вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики, початки теорії ймовірностей та елементи статистики; геометрія (планіметрія, стереометрія). Слід враховувати, що в останні роки до тесту ЗНО з математики були включені завдання з вибором однієї правильної відповіді на перевірку формулювань основних теоретичних фактів шкільного курсу математики та розуміння їх змісту. Особливу увагу слід приділити систематизації та узагальненню матеріалу зі змістової лінії рівнянь та нерівностей, де також доречно виділити загальні методи розв’язування. Проводячи систематизацію та узагальнення теоретичного матеріалу і методів розв’язування завдань із геометрії слід звернути увагу учнів на те, що частина тих фактів, на які доводиться спиратися при розв’язуванні геометричних задач (так званих опорних фактів), сповіщалася їм не у вигляді теорем, а під час розв’язування відповідних задач. Тому бажано нагадати учням перелік геометричних опорних фактів шкільних курсів планіметрії і стереометрії . Для підготовки учнів до виконання завдань ЗНО з математики корисно також використати тренувальні тести, наведені в «Індивідуальних комплектах для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012», які підготовлені і видані видавничим домом «Освіта» спільно з Українським центром оцінювання якості освіти та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Рекомендована додаткова література: 1. Бевз В. Міжпредметні зв’язки як необхідний елемент предметної системи навчання // Математика в школі. – 2003. – №6. – С. 11–15. 2. Возняк Г., Возняк О. Прикладні задачі: від теорії до практики. – Тернопіль: Мандрівець, 2003. – 136 с. 3. Возняк Г.М., Маланюк М.П. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі вивчення математики: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Шк.., 1989. – 128 с. 4. Далингер В.А. О некорорых приемах реализации связей "математика-физика" // Физика в школе. 2003. – №3. – С. 28–34. 5. Іванюк І. В. Міжнародна програма PISA як інструмент зовнішнього оцінювання учнів / І. В. Іванюк // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 16–22. 6. Кучеренко М. Є. Біохімія: підручник для студ. вищ. навч. закладів / М. Є. Кучеренко, Ю. Д. Бабенюк, О. М. Васильєв та ін. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 480 с. 7. Панішко Ф. В. Три половини. Математична наука для 6-го класу // Математика. — № 7 (211).– 2003. 8. Посудін Ю. І. Біофізика рослин: підруч. для студ. вищ. навч. закл. /Ю. І. Посудін. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 256 с. 9. Прус А. Піраміда в контексті прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії // Математика в школі.—2005.—№2. 10. Соколенко Л.О. Прикладні задачі природничого характеру в курсі алгебри та початків аналізу: практикум. Навчальний посібник / Л.О. Соколенко, Л.Г. Філон, В.О. Швець. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – 128 с. 11. Соколенко Л.О. Прикладна спрямованість шкільного курсу алгебри і початків аналізу: Навч. Посібник. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – 128с. 12. Хазін Г. Молодому вчителю про міжпредметні зв’язки // Математика в школі. – 2005. – №8. – С. 30–34. Фізика. Астрономія Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.12 №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах країни у 2012-2013 навчальному році здійснюватиметься за такими програмами: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. (Київ, 2010) Астрономія вивчається за програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховану на 17 годин). Звертаємо увагу, що астрономія викладається як окремий предмет навчального плану. У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відеофрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій. Наприклад, на сайті Європейської південної обсерваторії (http://www.eso.org/public/), яка у 2012 році відзначає 50-ліття своєї діяльності. Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72). У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті». З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок журналів теоретичного навчання з фізики, астрономії У процесі поурочного вивчення теми здійснюється індивідуальне, групове та фронтальне усне опитування учнів, розв’язування ними задач, виконання фронтальних та індивідуальних експериментальних завдань (лабораторних робіт; робіт фізичного практикуму, домашніх пошуково-дослідницьких та конструкторських завдань тощо), виконання учнями різних видів письмових робіт, підготовка демонстрацій та презентацій, взаємоконтроль учнів у парах і групах, самоконтроль тощо. Основними завданнями поточного оцінювання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Тематичне оцінювання проводиться після закінчення вивчення теми або її частини і здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм на основі поточних оцінок. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 № 1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» викладачу слід передбачити проведення однієї (як мінімум) письмової контрольної роботи з фізики на семестр. Ці роботи зберігаються в кабінеті фізики протягом навчального року і можуть бути оформлені як в окремо заведеному зошиті для контрольних робіт, так і на окремих аркушах. Викладач може використовувати у своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Окрема оцінка за ведення зошитів із фізики не виставляється. Якщо учень був відсутнім на уроці, на якому проводилася лабораторна чи інша експериментальна робота, учителем визначається доцільність її відпрацювання. Вільна колонка після колонки з датою проведення цих видів робіт не залишається. Вимоги щодо проведення, оформлення та оцінювання лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму, здійснення інструктажів із безпеки життєдіяльності зазначені в інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за 2007-2011 роки. У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються:
Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається викладачем. Звертаємо увагу, що первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності здійснюється перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Поточна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). У разі проведення здвоєних уроків дата і тема кожного уроку записуються окремо. Тематична оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми з урахуванням:
При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований(а)). Тематична оцінка може підлягати коригуванню. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонки з надписами «І семестр», «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований(а)). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «І семестр» або «ІІ семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати, не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні – вересні. Річна оцінка коригуванню не підлягає. Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється в колонку з надписом «ДПА» без зазначення дати. Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис «н/а» (не атестований(а)). Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати. Після запису тематики останнього в навчальному році уроку робиться запис «Програму виконано в повному обсязі». Цей запис викладач засвідчує власним підписом. Зразок оформлення сторінок обліку навчальних досягнень учнів І семестр Фізика __________ Облік досягнень учнів у навчанні (назва предмета)
ІІ семестр Фізика Облік досягнень учнів у навчанні (назва предмета)
Зразок оформлення сторінки обліку проведених занять Викладач ____________________________
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
План проведення місячника методичної комісії предметів природничо-математичного циклу |
На уроках української мови в початкових класах ... |
|
Аналіз результатів ІІ етапу моніторингу стану навчально-методичного... Тетьора С., методист лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти Черкаського ОІПОПП |
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... Човен пройшов 8 км за течією річки і 6 км проти течії, витративши на весь шлях 1 год. 12 хв |
|
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх... У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими... |
8 клас Поглиблене вивчення хімії Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії. (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим... |
|
Тема заходу Посилення інтересу учнів до вивчення предметів фізико-математичного циклу взагалі та інформатики зокрема |
Планування роботи МО вчителів природничо-математичного циклу на 2012-2013 н р Минулий навчальний рік члени методобє'днання активно впроваджували інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховний процес... |
|
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного... |
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного... В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»... |