|
|
Скачати 2.38 Mb.
|
|
Математика Курс математики у 2010-2011 навчальному році на ІІ курсі ПТНЗ вивчатиметься за програмами минулих років, надрукованими у науково-методичному журналі “Математика в школі”( № 4 2002 р., № 6,7 2004 р., № 6 2005 р.) Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН № 13-14 2005 – 2007 р.р., та у журналі “Математика в школі” (№6 2005 – 2007 р.р.). У 2010 – 2011 навчальному році учні І курсу (10 клас) розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами рівня стандарту. Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність. Мета навчання математики на рівні стандарту це, насамперед, оволодіння загальною математичною культурою, вироблення так званого математичного стилю мислення, тобто вміння класифікувати об’єкти, вміння встановлювати закономірності, виявляти зв’язки між різними явищами, вміння приймати рішення тощо. Формування навичок застосування математики є однією із головних цілей викладання математики. Дієвим засобом реалізації прикладної спрямованості курсу математики є широке систематичне застосування методу математичного моделювання протягом усього курсу. Це стосується введення понять, виявлення зв’язків між ними, характеру ілюстрацій, доведень, системи вправ і, нарешті, системи контролю. Інакше кажучи, математики треба так навчати, щоб учні вміли її застосовувати. За навчальною програмою рівня стандарту на вивчення математики на І курсі відводиться 105 годин. Орієнтовний тематичний план вивчення алгебри і початків аналізу і геометрії може бути таким: Алгебра та початки аналізу
Геометрія
Орієнтовне календарно-тематичне планування навчального матеріалу для І курсу буде подано у науково-методичному журналі «Математика в школі» та «Математичній газеті». Навчання математики здійснюватиметься за новими підручниками: - «Математика. 10 клас» (автори О. М. Афанасьєва, Я. С. Бродський, О. Л. Павлов, А. К. Сліпенко) видавництва «Навчальна книга – Богдан»; - "Математика. 10 клас" (автори М.І. Бурда, Т.В. Колесник, Ю.І. Мальований, Н.А. Тарасенкова) видавництва “Зодіак - ЕКО”; - “Математика. 10 клас” (автори Бевз Г.П. і Бевз В.Г.) видавництва “Зодіак - ЕКО”. Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та нових програм з алгебри та початків аналізу та геометрії. Фізика У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Навчання фізики та астрономії є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів учнів. Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що його побудова базується на двох концентрах. Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій. Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою. На І курсі ПТНЗ розпочинається вивчення другого концентру: продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній школі та в ПТНЗ є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язання теоретичних та експериментальних завдань. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників з фізики Міністерством рекомендовано до використання: «Фізика.10клас» (Є.В.Коршак, О.І.Ляшенко, В.Ф.Савченко); «Фізика. 10 клас» (Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев); «Фізика.10клас» (В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий) видавництва “Освіта”. При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, викладач може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою викладачем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт викладач повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання. У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Викладачем визначається тривалість робіт фізичного практикуму 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається викладачем залежно від їх тривалості та складності. Оформлення лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму може здійснюватися в спеціальних зошитах або зошитах на друкованій основі, яким надано відповідних гриф МОН, а також на окремих аркушах. Ці звітні матеріали мають зберігатися протягом навчального року в кабінеті фізики. Оцінювання експериментальної діяльності учнів, як правило, включає такі елементи: перевірку підготовленості учнів до роботи; перевірку процесу її виконання, оцінку якості наданого звіту про проведену роботу з урахуванням наведених висновків та узагальнень. Зауважимо, що розрахунок похибок результатів експериментів не є обов’язковим. Можуть не оцінюватися або оцінюватися вибірково деякі лабораторні роботи, які є демонстраційними та короткочасними, або носять репродуктивний характер, спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів з будовою пристроїв. Приклади таких робіт зазначалися в інструктивно-методичних листах МОН попередніх років. Якщо учень був відсутнім на уроці, на якому проводилась лабораторна чи інша експериментальна робота, викладачем визначається доцільність її відпрацювання. З метою підготовки учнів до виконання реальних фронтальних лабораторних робіт, формування та перевірки їх практичних умінь та навичок за допомогою тренажерів, використовуючи для цього інтерактивні моделі лабораторних робіт або відеофрагменти їх виконання, можуть використовуватися програмно-педагогічні засоби, які мають відповідний гриф МОН. Але ці засоби не можуть замінювати проведення реальних експериментальних досліджень. Мінімально в семестр проводиться одна письмова контрольна робота з фізики, яка може бути оформлена як в окремо заведеному зошиті для контрольних та самостійних робіт або інших видів діагностичної діяльності (наприклад, фізичних диктантів тощо), так і на окремих аркушах паперу. У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються:
Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається викладачем. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не виставляється. Матеріали для підготовки уроків і занять, що допомагають педагогу ознайомитися з новими технологіями навчання висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Світ фізики», «Країна знань», "Вселенная, пространство, время" тощо. Хімія Державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів передбачено не лише засвоєння хімічних понять, законів, теорій, а й осмислене використання знань учнями, формулювання ними оцінних суджень, виявлення власного ставлення у різних життєвих ситуаціях. На І курсі вивчають металічні й неметалічні елементи і їхні сполуки, на ІІ – органічні речовини. Матеріал подається на нижчому рівні узагальнення, з урахуванням його доступності для учнів. Посилено прикладний характер хімічних знань завдяки ознайомленню з впливом хімічних сполук, у тому числі алкоголю й нітратів, на здоров’я, хімічним складом харчових продуктів, видами палива, побутовими хімікатами, мийною дією мила, будівельними матеріалами тощо. Знання неорганічної хімії розкриваються на якісно новому рівні за рахунок вивчення хімії елементів та їхніх сполук. Методичним принципом побудови змісту тем “Неметалічні елементи та їхні сполуки”, “Металічні елементи та їхні сполуки” є паралельне структурування навчального матеріалу. Це дозволить учням за час, відведений на вивчення цих тем, усвідомити і засвоїти знання в такій логічній послідовності: положення елемента в періодичній системі; будова атома; фізичні та хімічні властивості простої речовини; фізичні та хімічні властивості сполук (оксиду, гідрату оксиду, сполуки неметалу з Гідрогеном); окремі найважливіші сполуки елемента (поширення у природі, добування, використання). Матеріал має чітко виражене екологічне спрямування. Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу, води та такими наслідками впливу діяльності людини на середовище, як парниковий ефект, кислотні дощі, руйнування озонового шару тощо. Розглядаються шляхи подолання екологічної кризи. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини. Наводимо мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 35 годин – 4 тематичні. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається викладачем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт (зошиті для контрольних і практичних робіт) або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті протягом року. Доцільність відпрацювання пропущених учнем практичних і контрольних робіт визначається викладачем. Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється. Біологія Звертаємо увагу викладачів на те, що зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування вивчення теми необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Зміст навчального предмета “Біологія” є логічним продовженням навчальних курсів основної школи і розкривається за розділами й темами, що характеризують властивості живої природи на різних рівнях організації життя (молекулярному, клітинному, організменому, екосистемному, біосферному). Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини у природі, формування у школярів екологічної культури, ключових компетентностей, що їх вимагає сучасне життя. Основними завданнями навчання біології на рівні стандарту є: – формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого; – розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери; – формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» отримали підручники: «Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)» /Автори: Балан П.Г., Вервес Ю.В., Поліщук В.П. – К.: Ґенеза; «Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)» /Автор Тагліна О.В. – Харків: Ранок. Навчання біології буде здійснюватись за підручниками, які об’єднують два рівні: рівень стандарту і академічний рівень. Для навчання за програмою рівня стандарту навчальний матеріал, який виділено в підручниках за допомогою спеціальних позначень, може використовуватися як додатковий. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з біології у системі загальної середньої освіти. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними програмою з біології, доцільним є об’єднання тем на вивчення яких визначено менше 6 годин у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню. Орієнтовна мінімальна кількість тематичних оцінок на І курсі 5. Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається викладачем.. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті біології протягом року. Доцільність відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних і контрольних робіт визначається викладачем. Оцінка за ведення зошитів з біології не виставляється. Важливою складовою навчання біології є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється у всіх учнів групи або вибірково (на розсуд викладача), в залежності від способу (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) і мети (мотиваційна, контролююча тощо) виконання. |
|
План проведення місячника методичної комісії предметів природничо-математичного циклу |
На уроках української мови в початкових класах ... |
|
Аналіз результатів ІІ етапу моніторингу стану навчально-методичного... Тетьора С., методист лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти Черкаського ОІПОПП |
ПОГОДЖЕНО: ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО: Начальник Голова методичної Директор... Човен пройшов 8 км за течією річки і 6 км проти течії, витративши на весь шлях 1 год. 12 хв |
|
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх... У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими... |
8 клас Поглиблене вивчення хімії Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії. (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим... |
|
Тема заходу Посилення інтересу учнів до вивчення предметів фізико-математичного циклу взагалі та інформатики зокрема |
Планування роботи МО вчителів природничо-математичного циклу на 2012-2013 н р Минулий навчальний рік члени методобє'днання активно впроваджували інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховний процес... |
|
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного... |
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного... В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»... |