Аналіз результатів ІІ етапу моніторингу
стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення
предметів природничо-математичного циклу
Тетьора С., методист лабораторії-центру ЗНО та моніторингу якості освіти Черкаського ОІПОПП
Одним із головних завдань загальної середньої освіти України є розвиток здібностей і обдарувань учнів, формування емоційно-цілісного ставлення до загальнолюдських духовних цінностей, наукового світогляду, життєвої і соціальної компетенції, екологічної культури, виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян.
Сучасне інформаційне суспільство, швидкий розвиток науки і техніки, розвиток високих технологій ставлять нові завдання перед освітою України. Сучасна людина повинна вміти чітко і точно висловлювати свою думку, логічно мислити, обґрунтовувати судження, аналізувати, використовувати набуті знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб. Крім загальноприйнятих людських якостей (доброта, чесність, порядність та ін.) людина має бути професіоналом своєї справи. Відомо, що сучасні підприємства та організації потребують фахівців із систематизованими передовими знаннями, які використовуються для розвитку інформаційних технологій, випуску продукції, створення технологічного процесу тощо. Саме предметам природничо-математичного напряму відводиться головна роль у підготовці майбутніх фахівців спроможних розробляти в нашій країні принципово нові зразки високотехнологічної продукції. Також, під час вивчення предметів зазначеного циклу, в учнів формується мотивація до навчання, екологічна культура, життєва і соціальна компетентності, розвивається вміння встановлювати гармонійні стосунки з природою, інтелектуальні, творчі здібності та схильність до креативного мислення, дослідницькі навички, експериментальні уміння, логічне мислення, просторова уява, інформаційна та графічна культура, пам’ять, інтуїція тощо.
Впровадження сучасних методик навчання та підвищення ефективності освіти, створення комфортних умов для учителів та учнів неможливе без постійної модернізації навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального закладу. З метою реалізації завдань і заходів Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 561 (відмінена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р. № 71) Міністерством освіти і науки України впродовж 2012-2015 років було проведено моніторингове дослідження визначення стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу.
Одним із головних завдань загальної середньої освіти України є розвиток здібностей і обдарувань учнів, формування емоційно-цілісного ставлення до загальнолюдських духовних цінностей, наукового світогляду, життєвої і соціальної компетенції, екологічної культури, виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян.
ІІ етап дослідження стану начально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу проведено протягом листопада 2014-січня 2015 року.
У дослідженні взяли участь 26 методистів районних/міських відділів освіти природничо-математичних дисциплін, 71 керівник загальноосвітнього навчального закладу області, 49 шкільних бібліотекарів, по 49 вчителів математики, фізики, біології, хімії та географії.
Під час анкетування учасники опитування мали оцінити рівень навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного циклу, назвати причини, які перешкоджають одержанню якісних знань учнями з дисциплін зазначеного напряму та надати пропозиції щодо підвищення рівня знань школярів з природничо-математичних дисциплін.
На думку директорів загальноосвітніх навчальних закладів, рівень навчальних досягнень учнів, у першу чергу, залежить від матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення школи – 93% відповідей. Іншими вагомими чинниками є удосконалення механізмів фінансування предметів та забезпечення закладів загальної середньої освіти інформаційно-комунікаційними технологіями – 58% та 61% відповідей відповідно. Цікавим є те, що тільки 48% керівників пов’язують високий рівень знань учнів з професійним рівнем вчителів та якістю викладання.
Відомо, що одним з основних завдань держави є забезпечення якісної освіти на всіх її етапах та рівнях. Реалізувати це завдання можна шляхом отримання повної, об’єктивної, адекватної, точної інформації про стан освіти.
Проте, як видно з результатів дослідження, директори недооцінюють роль освітнього моніторингу в покращенні якості освіти. Так, тільки 16% опитаних наголошують на необхідності участі України в міжнародних заходах, спрямованих на оцінювання результативності та якості предметів природничо-математичного напряму та 3% – на удосконаленні національної системи моніторингу освіти. 97% виступає проти того, щоб залучати громадськість до співпраці та контролю за ефективністю роботи шкіл.
Одним із головних завдань керівника загальноосвітнього навчального закладу є забезпечення реалізації державної освітньої політики та організація навчально-виховного процесу. Недостатнє матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення змушує директорів шкіл шукати додаткові джерела фінансування для свого закладу. Підтвердженням цього є відповіді на запитання анкети: «Які з наведених статей профінансовано за останні два роки?». Результати відповідей респондентів на зазначене запитання наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Статті фінансування
|
За рахунок державного та місцевого бюджетів
|
Інші джерела фінансування
|
Ремонт кабінетів, приміщень
|
11,3
|
83,1
|
Закупівля меблів
|
2,8
|
43,7
|
Закупівля комп’ютерів
|
8,5
|
39,4
|
Закупівля принтерів
|
5,6
|
32,4
|
Закупівля сканерів
|
0
|
21,1
|
Закупівля сенсорних дощок
|
2,8
|
14,1
|
Закупівля проекторів
|
2,8
|
33,8
|
Ремонт ЕЗНП
|
0
|
15,5
|
Закупівля посібників для учнів
|
12,7
|
32,4
|
Закупівля посібників для вчителів
|
1,4
|
36,6
|
Закупівля лабораторного обладнання для кабінетів хімії та біології
|
1,4
|
18,3
|
Оновлення фонду шкільної бібліотеки
|
31
|
40,8
|
Підключення до мережі Інтернет
|
11,3
|
36,6
|
Інше
|
1,4
|
1,4
|
На значну допомогу з боку батьківського комітету та спонсорів указують і вчителі предметів природничо-математичного напряму. 73% опитаних зазначили, що їхній навчальний кабінет комплектується за рахунок додаткових джерел фінансування.
Завданням цього моніторингу є отримання інформації про стан та тенденції фінансового забезпечення предметів природничо-математичного напряму. Під час анкетування директорам було запропоновано відповісти на запитання: «Чи змінився за останні два роки стан матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення предметів природничо-математичного напряму?».
52% керівників загальноосвітніх навчальних закладів, які взяли участь у дослідженні, вказали на відсутність позитивних змін у поліпшенні навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення за останні два роки. 9% директорів вказали на значне покращення фінансування та 31% відчули позитивні зміни. 8% опитаних не відповіли на запитання (див. діаграму 1).
Діаграма 1
Зміни у навчально-методичному та матеріально-технічному забезпеченні було запропоновано оцінити вчителям предметів природничо-математичного напряму. Аналіз відповідей анкет виявив значні розбіжності у відповідях керівників загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів. Так, 32% вчителів відзначили значне покращення комплектації свого робочого місця протягом останніх двох років.
Під час анкетування директорам шкіл було запропоновано надати пропозиції щодо підвищення рівня навчальних досягнень учнів з предметів природничо-математичної циклу. Майже всі опитані вказують на необхідність покращити матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення. Тільки 3% опитаних (двоє респондентів) пропонують переглянути та удосконалити зміст навчальних програм і підручників та вивчити можливість збільшення кількості годин на викладання предметів природничо-математичного напрямку.
Як і керівники загальноосвітніх навчальних закладів, вчителі також вказують на низький рівень фінансування. Так, тільки 1% викладачів, вважають рівень комплектації свого робочого місця високим, 56% – достатнім та 43% низьким. Аналіз результатів анкетування виявив, що найкраще з-поміж предметів природничо-математичного циклу укомплектовані робочі місця вчителів математики. 61% опитаних назвали рівень обладнання достатнім. Результати анкетування встановили, що навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчального кабінету викладачів математики є також найкращим серед решти кабінетів предметів природничо-математичного освіти. Встановлено, що найгірше укомплектовано робочі місця вчителів біології. 49% опитаних з них вважають рівень комплектації низьким.
Під час анкетування, вчителям було запропоновано обрати з переліку технічні прилади, якими укомплектовано робоче місце. Аналіз результатів моніторингу встановив:
у 33% учителів робоче місце укомплектоване персональними комп’ютерами, з яких до мережі Інтернет підключено 37%;
5% респондентів мають принтер, 4% – сканер, 2% – копіювальний апарат;
у 2% опитаних навчальний кабінет обладнаний інтерактивною дошкою;
мультимедійними проекторами укомплектовано 11% кабінетів;
телевізорами та DVD-програвачами – 8%.
Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів, у тому числі, від навчального обладнання, забезпеченості меблями та ін. Успішність з предмету буде високою, якщо в учителя є можливість пояснити новий (або закріпити вивчений) матеріал використовуючи наочність, сучасні педагогічні засоби навчання.
Під час анкетування, викладачі мали оцінити власний навчальний кабінет на предмет його відповідності положенню про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів.
29% опитаних вважають, що їхній кабінет відповідає державним вимогам, 5% – що не відповідає та 65% вчителів дали відповідь «відповідає частково». Влаштовує рівень комплектації свого кабінету 3% респондентів та 39% вважають його недостатнім.
Відповіді респондентів за категоріями показано на діаграмі 2.
Діаграма 2
Підвищити рівень навчальних досягнень учнів із предметів природничо-математичного циклу планується через модернізацію матеріально-технічної, навчально-методичної бази, впровадження у навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та ін. Раніше йшлося про те, що 32% вчителів відчули позитивні зміни в комплектації свого робочого місця за останні два роки. 54% опитаних використовують Інтернет-ресурси на уроках. Встановлено, що під час підготовки до уроків та їх проведенні вчителі користуються електронними посібниками та виданнями (61% респондентів), віртуальними лабораторіями (47%), електронними базами даних (38%), освітніми порталами (71%), телевізійними передачами (46%), власними презентаціями (85%), відеоматеріалами з Інтернету (83%) та спеціалізованими сайтами (51%).
Поповнення кабінетів предметів природничо-математичної освіти головним чином здійснюється за власний рахунок вчителів (на це вказали 85% респондентів), підтримки батьківського комітету та спонсорської допомоги. Варто зазначити, що тільки 15% обладнання кабінетів придбано за рахунок державних коштів. Аналіз анкет засвідчив незбалансованість у державному фінансуванні різних предметів. 27% вчителів математики (найвищий показник) підтвердили закупівлю навчального обладнання та навчально-методичних засобів навчання за рахунок державних коштів. В той же час, тільки 2% вчителів географії вказали на придбання обладнання та устаткування для свого кабінету за рахунок державного бюджету та 15% викладачів фізики, біології та хімії.
Аналіз результатів анкетування стану навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення предметів природничо-математичного напряму протягом останніх двох років виявив, що частину кабінетів було укомплектовано новими технічними пристроями, меблями, оновлено фонд навчально-методичної літератури (програм, підручників, посібників для учнів і вчителів). Проте, фактично не купується демонстраційне обладнання, прилади та пристосування, які необхідні для фронтальних експериментів, лабораторних робіт та фізичних практикумів, що стримує формування дослідницьких навичок та експериментальних умінь учнів.
Сучасне навчання неможливе без використання інформаційно-комунікаційних технологій, належного навально-методичного та матеріально-технічного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу. Проте, керівна роль у навчальному процесі належить учителю. Саме від його професійних якостей залежить якість отриманих знань учнями.
Досліджуючи рівень професійної підготовки вчителів встановлено, що 60% учасників тестування мають педагогічний стаж понад 20 років, 22% – 11-20 років, 10% – 6-10 та 8% – до 5 років. 38% респондентів є спеціалістами вищої кваліфікаційної категорії, 45% – першої, 12% – другої. 6% вчителів мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст».
Аналіз результатів анкетування засвідчив активну участь учителів у заходах, спрямованих на удосконалення методики викладання предмета (80% опитаних), використання інноваційних технологій (87%) та ефективне використання навчально-методичного комплекту з предмета (37%).
Під час моніторингу вчителям було запропоновано назвати ті позитивні зміни, яких їм вдалося досягти за 2013/2014 роки. 16% респондентів вважають, що вони досягли значного прогресу в матеріально-технічному забезпеченні свого кабінету, 32% – у навчально-методичному. 58% учасників анкетування значно покращили свої навички у впровадженні інноваційних форм та методів навчання предмета. 57% опитаних раціонально використовували наявне в кабінеті обладнання. Підвищити інтерес учнів до навчання змогли 53% вчителів. Водночас, покращити знання учнів з предмету вдалося тільки 14% опитаним.
Незважаючи на поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчання, головним джерелом знань учнів залишається підручник. Під час моніторингу, шкільним бібліотекарям було запропоновано оцінити стан навчально-методичного забезпечення свого навчального закладу.
Аналіз результатів опитування встановив, що 95% загальноосвітніх навчальних закладів стовідсотково забезпечені підручниками з предметів природничо-математичного напряму, 4% – на 80-90%. Варто зазначити, що в одній із шкіл підручниками з математики, біології та хімії за державні кошти забезпечено менше ніж 30% учнів 11-х класів. У фонді 49 шкільних бібліотек навчальних закладів зберігається 332 примірники навчально-методичної літератури, 7161 – навчальної, 41 – науково-популярної та 184 довідково-енциклопедичної та інформаційної тематики.
Встановлено, що в 14% закладів створено бібліотечний фонд на електронних носіях, в 35% – планується. В той же час, постійно електронним фондом користується тільки 2% учнів та 18% вчителів. Поповнення фонду шкільної бібліотеки переважно здійснюється за рахунок бюджетних коштів (82% відповідей). Крім того, 35% респондентів відзначили допомогу батьків та спонсорів у поповнюванні бібліотеки літературою різної тематики.
Шкільним бібліотекарям, під час опитування, було запропоновано перелічити проблеми, які їм вдалося розв’язати на своїй посаді (див. діаграму 3).
Діаграма 3
Як видно на діаграмі 3, 61% опитаних вирішили питання в підключенні шкільних комп’ютерів у бібліотеці до мережі Інтернет. Вирішити проблему несвоєчасного забезпечення підручниками на початку навчального року змогли 39% респондентів. Близько третини бібліотекарів покращили умови зберігання бібліотечного фонду. 10% – збільшили наповнюваність фонду шкільної бібліотеки необхідною літературою.
На якість освіти впливає також належне науково-методичне та організаційне забезпечення навчально-виховного процесу. Результати анкетування встановили, що 89% методистів районних/міських відділів освіти допомагають вчителям загальноосвітніх навчальних закладів впроваджувати інноваційні форми та методи у навчально-виховний процес. 46% опитаних ефективно вирішують проблеми науково-методичного забезпечення предметів природничо-математичного напряму, 35% – проблему мотивації та інтересу учнів до навчання.
Головним завданням методичного кабінету є допомога вчителю. Встановлено, що ресурсні центри створено у 69% районах та містах області. В ресурсних центрах вчителі мають змогу брати у тимчасове користування електронні засоби навчання та комп’ютерні програми навчального призначення.
На думку районних та міських методистів, найбільш ефективними формами роботи для підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти є семінари (в тому числі з ІКТ), методичні об’єднання та наради, індивідуальні методичні консультації та діяльність школи молодого вчителя.
Популярними заходами, проведеними методистами для поліпшення рівня навчальних досягнень учнів з предметів природничо-математичної освіти, є методичні об’єднання, семінари, тренінги, майстер-класи з проблем сучасної методики викладання предметів природничо-математичного циклу, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та використання електронних засобів навчального призначення.
На думку 62% опитаних невирішені проблеми матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення не дозволяють досягти якісних змін у поліпшенні природничо-математичної освіти. 58% методистів вказують на відсутність мотивації та інтересу учнів у навчанні. Викликає занепокоєння те, що 42% респондентів підтвердили зниження рівня знань учнів з предметів.
Отже, головними чинниками підвищення якості природничо-математичної освіти є:
підвищення мотивації учнів до вивчення предметів названого циклу;
удосконалення програм та підручників;
проведення якісної діагностично-прогностичної роботи;
підвищення фахового рівня педагогічних працівників;
впровадження новітніх освітніх технологій в навчально-виховний процес;
збільшення фінансування.
|